Норми господарсько-питного водокористування в населених пунктах України

Для комупально-питного водопостачання широко застосовуються підземні води. Як джерело водопостачання вони мають низку переваг перед поверхневими: краще захищені від забруднення і випаровування, їх ресурси не мають суттєвих сезонних і багаторічних коливань. У багатьох випадках підземні води можуть добуватися поблизу користувача. При цьому введення в експлуатацію водозаборів може відбуватись поступово, зі зростанням потреб. Усі ці обставини зумовили значне збільшення використання підземних вод для господарсько-питного водопостачання.

Комунальне господарство. Комунальним господарством в 1999 році забрано 3,46 куб. кілометра води (у тому числі 1,1 куб. кілометра з підземних джерел), з яких 2,9 куб. кілометра використано для господарсько-питних потреб, або 236 літрів за добу на одного міського жителя.

28 міст і 392 селища в Україні не мають централізованих систем каналізації. Через перевантаження та неефективну роботу очисних споруд щодоби скидається майже 5,0 млн куб. метрів недостатньо очищених і 350 тис. куб. метрів неочищених стічних вод, тобто майже третина всіх господарсько-побутових стоків.

У даний час багато міст України задовольняють свої потреби у воді за рахунок підземних вод. Зокрема в Луганській, Волинській, Закарпатській, Житомирській, Кіровоградській, Рівненській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Чернівецькій областях і в Автономній Республіці Крим використання підземних вод для цієї мети досягає 50...80 %. Водопостачання Львова, Полтави, Хмельницького і 27 міст обласного підпорядкування, а також значної кількості селищ міського типу базується виключно на підземних водах.

Ще більше значення мають підземні води як джерело водопостачання в сільській місцевості, де їх використовує близько 80 % сільського населення. В цілому в Україні частка підземних вод у господарсько-питному водопостачанні становить 54 %.

Норми витрачання води на поливання територій в населених пунктах приймаються згідно зі стандартом в залежності від типу покриття, виду зелених насаджень, способу їх поливу, кліматичних умов та інших факторів. Так, на одне миття механізованим способом удосконалених покриттів проїздів і площ норма витрачання води складає 1,2...1,5 л/м2. При поливанні вручну (із шлангів) удосконалених покриттів тротуарів і проїздів норма витрачання води на одне поливання становить 0,4...0,5 л/м2. На одне поливання зелених насаджень передбачається 3...4, газонів і квітників - 4...6 л/м2. Проте через відсутність даних про періодичність проведення прибирання території та поливу зелених насаджень, а також про середню за сезонами року тривалість всього періоду водного благоустрою міських територій користуються узагальнюючим нормативом, сумарна витрата води якого для цього в перерахунку на одного жителя становить 50...90 л на добу залежно від природно-кліматичних умов, потужності джерел водопостачання, ступеня благоустрою населених пунктів та інших місцевих умов.

Для деяких потреб комунального господарства (поливання вулиць, зелених насаджень, присадибних ділянок тощо) воду можуть забирати безпосередньо із водного об'єкта без спеціальної обробки. Такі забори є, наприклад, у Києві та інших містах. Значна частина води, яку забирає комунальне господарство із водних джерел, по каналізаційних системах повертається в них. В цілому по Україні водовідведення становить понад 47 % (1,8 км3/рік).