Визначення ефірного числа жиру

Принцип методу. Ефірним числом (ЕЧ) називають кількість КОН, мг, яка потрібна для нейтралізації всіх утворених під час омилення триацилгліцеролів жирних кислот, що містяться в 1 г жиру. Це число визначають за різницею між ЧО жиру та його КЧ.

Якщо відоме значення ЕЧ жиру, можна, використовуючи розра­хунковий метод, обчислити вміст гліцеролу. Слід зважити, що для вивільнення однієї молекули гліцеролу необхідно витратити три молекули КОН.

Кількість гліцеролу в жирі, %, розраховують за формулою:

С = 96,02-ЕЧ-100/56,11∙3∙1000,

де 96,02 — молекулярна маса гліцеролу; ЕЧ — ефірне число жиру; 56,11 — молекулярна маса КОН.

Спостереження

 

Висновок

 

8.Визначення йодного числа жиру

Принцип методу, йодним числом (ИЧ) називають кількість йо­ду, г, яка може прореагувати з 100 г жиру. Це число відповідає кількості ненасичених жирних кислот у жирі.

Визначення ИЧ грунтується на реакції приєднання йоду за міс­цем подвійного зв'язку, яка відбувається за рівнянням:

R–СН = СН—R + І₂ + Н₂0 → R−СН—СН—R + НІ.

 

 

Матеріали та реактиви. Жир, спиртовий розчин йоду (0,1 моль/л), 1 %-й розчин крохмалю, розчин Ма&5₂0₃ (0,05^: моль/л).

Обладнання. Дві конічні колби об'ємом 50 мл, піпетки, бюретки.

Хід роботи. В одну колбу (досліджувана проба) вносять на­важку жиру 0,1—0,2 г, у другу (контрольна проба) —0,1—0,2 мл води, додають по 10 мл спиртового розчину йоду, перемішують і за­лишають на 15 хв. Через 15 хв вміст колб титрують розчином Nа₂S₂0₃ до появи жовтуватого забарвлення. Потім, додавши 1 мл розчину крохмалю, суміш титрують до зникнення синього забарв­лення.

Йодне число визначають за формулою:

ЙЧ= (В — А) f∙Q ∙ 100/а-1000,

де (B—А) —різниця результатів титрування контрольного та до­сліджуваного зразків у розчині гіпосульфіту (0,05 моль/л), мл; а — наважка досліджуваного жиру, г; І — коефіцієнт поправки на титр розчину NaгSгОз (0,05 моль/л); 0 — кількість Іг (12,69 мг), екві­валентна 1 мл розчину NaгSгОз (0,05 моль/л).

Спостереження

 

Висновок

 

 

9. Визначення пероксидного числа в згірклому жирі

Принцип методу. Пероксидним числом називають кількість, мл, розчину ИагЭгОз, витрачену на титрування вільного йоду, що ви­ділився під час окислення КІ пероксидним угрупованням одного граму жиру.

Метод грунтується на здатності пероксидного угруповання жи­ру реагувати з КІ в кислому середовищі:

Реакція дуже чутлива, тому слід робити контрольні проби, щоб уникнути помилки, спричиненої можливим утворенням йоду під час окислення КІ киснем повітря.

Матеріали та реактиви. Жир, насичений розчин КІ, хлороформ, розчин ЫагЭгОз (0,005 моль/л), 1 %-й розчин крохмалю, льодяна оцтова кислота.

Обладнання. Дві конічні колби об'ємом 50 мл, піпетки, бюрет­ки, крапельниці.

Хід роботи. В одну колбу (досліджувана проба) вносять наваж­ку жиру (1 г), у другу (контрольна проба) — 1 мл води, додають по 5 мл льодяної оцтової кислоти, по 6 мл хлороформу та по 1 мл свіжовиготовленого насиченого розчину КІ, струшують протягом 5 хв і титрують розчином №₂5₂0₃ за наявності десяти краплин роз­чину крохмалю як індикатора.

Пеооксидне число, тобто кількість 0,005 моль/л розчину Ыа^ЭгОз, мл, витрачена на титрування 1 г жиру, дорівнює

С=(А-В)f,де (А—В) — різниця результатів титрування досліджуваного та контрольного зразків розчином №₂5₂0₃ (0,005 моль/л); / — коефі­цієнт поправки на титр розчину N888203 (0,005 моль/л).

Спостереження

 

Висновок

 

 

10. Якісна реакція на гліцерол (акролеїнова реакція)

Принцип реакції. Внаслідок нагрівання гліцеролу з гідросуль­фатом калію відбувається дегідратація, внаслідок чого гліцерол перетворюється на акролеїн — ненасичений альдегід етилового ря­ду з специфічним запахом:

 

 

Матеріали та реактиви. Гідросульфат калію, олія, гліцерол.

Обладнання. Пробірки, крапельниці, газовий пальник, піпетки.

Хід роботи. На дно двох пробірок вміщують кілька кристаликів КНБСч, потім у одну пробірку вносять п'ять краплин олії, в дру­гу— п'ять краплин гліцеролу та нагрівають на полум'ї пальника. Утворення акролеїну визначають за характерним запахом альде­гіду — запах горілого сала. Наявність альдегіду можна виявити, зануривши в білий пар, який виділяється, клаптик фільтрувально­го паперу, змоченого аміачним розчином срібла,— папір темнішає.

Спостереження

 

Висновок

 

 

11. Якісна реакція на лецитин

Принцип реакції. Лецитин є одним із представників фосфатидів, які входять до складу біологічних мембран. Лецитин не розчиня­ється в ацетоні й утворює стійку емульсію з водою.

Матеріали та реактиви. Висушений яєчний жовток, спирт, аце­тон, фільтр.

Обладнання. Хімічні стакани, пробірки, крапельниці, лійки, во­дяна баня, піпетки.

Хід роботи. В стакан, який містить 200—300 мг розтертого яєч­ного жовтка, додають 15 мл гарячого спирту й перемішують. Че­рез 10—15 хв суміш охолоджують і фільтрують у суху пробірку. В іншу суху пробірку наливають 2—3 мл ацетону й по краплинах додають одержаний фільтрат. Спостерігають появу каламуті, а потім випадіння осаду лецитину, що свідчить про нерозчинність лецитину в ацетоні. Якщо в пробірку до 2—3 мл фільтрату дода­вати по краплинах дистильовану воду, утвориться стійка емульсія.

Спостереження

 

Висновок

 

 

12 Виділення холестеролу з мозку

Принцип методу. Холестерол легко можна одержати з тканин, /Сде він міститься в значній кількості, наприклад із мозку. Препа­рат холестеролу з тканин одержують шляхом екстрагування хло­роформом.

Матеріали та реактиви. Мозгова тканина, гіпс (СаБОї), хлоро­форм, фільтри.

Обладнання. Фарфорова ступка з товкачиком, скляні палички, предметні скельця, скальпель, сухі пробірки, лійки, сушильна шафа.

Хід роботи. У фарфоровій ступці старанно розтирають 3—5 г мозкової тканини з 6—10 г гіпсу до одержання гомогенної маси, яку розподіляють тонким шаром скляною паличкою або скальпе­лем уздовж скляної пластинки й висушують у сушильній шафі (* 60°С).

Висушену з гіпсом мозкову тканину зіскоблюють скальпелем із скельця й дрібно розкришують у ступці. До сухого порошку в пробірці додають 5—6 мл хлороформу й екстрагують протягом 5—10 хв. Для кращої екстракції вміст пробірки час від часу стру­шують. Одержаний екстракт у хлороформі фільтрують у суху про­бірку та використовують для проведення якісних реакцій на холе­стерол.

Спостереження

 

Висновок

 

 

13.Якісні реакції на холестерол

Принцип реакцій. Реакції якісного виявлення холестеролу грун­туються на його здатності перетворюватися з вторинного спирту в ненасичений вуглеводень.

Розчин холестеролу в хлороформі дає з оцтовим ангідридом та концентрованою сірчаною кислотою спочатку червоне забарвлен­ня, яке переходить потім у сине і, нарешті, зелене. Таким чином, за наявності сірчаної кислоти відбувається дегідратація та окис­лення холестеролу. Внаслідок цього дві молекули холестеролу, що втрачають дві молекули води, сполучаються між собою за третім атомом вуглецю. Утворені ненасичені вуглеводні з спряженими по­двійними зв'язками формують різні похідні з сірчаною кислотою та оцтовим ангідридом:

 

Матеріали та реактиви. Хлороформний розчин холестеролу (два-три кристали розчиняють у 2—3 мл хлороформу), концентро­вана сірчана кислота, оцтовий ангідрид.

Обладнання. Штатив із пробірками, фарфорова чашка, піпет-
ки, крапельниці..

Хід роботи. А. Реакція Шиффа. У пробірку вносять 1 мл холе­стеролу в хлороформі. По стінці пробірки обережно доливають 1 мл концентрованої НгSО. На межі розділу сірчаної кислоти та роз­чину холестеролу утворюється кільце червоного кольору.

 

Спостереження

 

Висновок