Порядок виконання курсовоЇ РОБОТИ

ЗМІСТ

 

Вступ
1 Мета та задачі курсового проектування
2 Тематика курсових робіт
3 Порядок виконання курсової роботи
4 Структура курсової роботи
5 Зміст курсової роботи
6 Вимоги щодо оформлення курсової роботи
7 Порядок захисту курсової роботи
8 Критерії оцінювання курсової роботи
ДОДАТОК А. Зразок оформлення титульного листа
ДОДАТОК Б. Форма № У 6.01
ДОДАТОК В. Зразок оформлення основного напису
ДОДАТОК Г. Зразок аркушу текстового документу
Список літератури

 

Вступ

Нова інформаційна технологія досягла такого розвитку, що майже не залишилося сфер людського життя, не зачеплених глобальною мережею Internet. Сучасний фахівець в галузі комп’ютерних наук повинен вміти не тільки борознити простори мережі Internet, але й створювати власні веб-проекти. У рамках курсу “Веб-технології та веб-дизайн” розглядається широкий спектр протоколів, стандартів і технологій, що мають безпосереднє відношення до розробки web-застосувань. Головна мета дисципліни “Веб-технології та веб-дизайн” надати студенту теоретичні та практичні основи веб-програмування та веб-дизайну при створенні цілісних веб-проектів.

Виконання курсової роботи передбачає виконання студентом цілої низки стандартних дій по розробці web-застосування – від постановки задачі до програмної реалізації, випуску програмної документації та захисту роботи. Таким чином курсове проектування є завершальним етапом у викладанні дисципліни “Веб-технології та веб-дизайн”.

Мета та задачі курсового проектування

 

Основною метою курсового проектування є закріплення знань, набутих при вивченні дисципліни “Веб-технології та веб-дизайн”, придбання навичок у розробці web-застосування з використанням мови РНР та СУБД MySQL.

В процесі виконання роботи студент повинен навчитися:

- розробляти дизайн веб-сторінок;

- розробляти і організовувати бази даних за допомогою СУБД MySQL;

- проектувати та розробляти веб-застосування, використовуючи мову програмування PHP;

- підготовлювати програмну документацію.

Крім того, під час захисту курсової роботи студент повинен проявити такі властивості як впевненість у знаннях, вміння відстоювати власну думку, уміння виступати перед аудиторією

Курсова робота є самостійною роботою студента. За всі ухвалені в роботі рішення і правильність всіх даних несе відповідальність студент – автор курсової роботи.

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

Тематика курсових робіт містить у собі окремі задачі, на прикладі яких студенти зможуть навчитися на практиці використовувати знання отриманні на лекційних заняттях. Для курсового проектування обираються теми пов’язані з розробкою веб-застовувань (сайтів) з використанням СУБД.

Теми курсових робіт закріпляються за студентами викладачем. Якщо потрібно, студент може отримати кваліфіковану консультацію по отриманій темі у керівника.

Тема курсової роботи повинна відповідати творчим можливостям автора, як з точки зору вибору певної задачі, так і характеру роботи. Після цього, керівник видає студенту завдання на виконання курсової роботи. У завданні складається календарний план курсової роботи за розділами, який в обов’язковому порядку узгоджується з керівником. Завдання підшивається до курсової роботи, коли її закінчено та разом з нею подається до захисту.

порядок виконання курсовоЇ РОБОТИ

 

У вирішенні задачі курсової роботи потрібно виділяти наступні основні етапи:

- обрання теми;

- аналіз предметної галузі;

- розробка постановки задачі;

- проектування та розробка бази даних;

- проектування та розробка скрипту;

- налагодження та тестування програми;

- наповнення бази даних;

- оформлення пояснювальної записки;

- захист роботи.

Обрання теми. Студент повинен отримати у керівника курсового проектування тему роботи, або запропонувати власну тему. В останньому разі тема погоджується з керівником курсового проектування. На цьому етапі формується також попередня мета розробки, яка підлягає корегуванню на етапі постановки задачі.

Аналіз предметної галузі. Під час цього етапу необхідно вивчити предметну галузь, виявити об’єкти та процеси, які характерні для галузі, взаємодію різних об’єктів між собою та їх участь у процесах. Виконується огляд існуючих аналогів та визначається актуальність розробки.

Після цього, керуючись попередньою метою розробки, треба окреслити коло тих об’єктів, які необхідні для наступного розгляду, тобто таких що безпосередньо мають відношення до мети розробки.

При детальному аналізі об’єктів розглядаються властивості об’єктів, їх взаємодія та участь у тих процесах, що мають відношення до мети розробки. При необхідності змінюється склад об’єктів – не важливі об’єкти вилучаються, а суттєві додаються. Підсумком аналізу предметної галузі є концептуальна модель побудована на підставі мети розробки.

Розробка постановки задачі. Розробка постановки задачі необхідна для визначення конкретних цілей розробки. На цьому етапі визначаються ті процеси, які необхідно автоматизувати у розробці, розроблюються бізнес-правила, формулюються задачі, що вирішуються в даній предметній галузі. Визначаються дані, які будуть вводитися, і які будуть виводитися для аналізу в звіти. Розділяється нормативно-довідкова, облікова і вихідна інформація. Формулюються вимоги до бази даних та прикладної програми у вигляді набору функцій, які необхідно реалізувати. При необхідності може виникнути потреба повернутися до попереднього етапу.

Проектування та розробка бази даних. На цьому етапі виходячи з поставленої задачі та вже розробленої концептуальної моделі предметної галузі будується логічна схема бази даних. Спроектована база даних повинна включати не менше трьох таблиць. Таблиці повинні бути з довідковою інформацією і з обліковою інформацією, що відбиває процеси в даній предметній галузі. Таблиці бази даних необхідно привести до третьої нормальної форми. Необхідно створити індекси, установити постійні зв'язки.

Проектування та розробка скрипту. Спочатку розроблюється алгоритм та структура програмного забезпечення. Створюється скрипт сайту, який буде працювати з розробленою базою даних.

При розробці окремих модулів програмного забезпечення пропонується розробляти спочатку такі, що підтримують функції інтерфейсу пов’язані з додаванням, модифікацією та вилученням записів у базі даних. Наступними пропонується реалізовувати модулі, що виконують автоматизацію процесів, обраних на етапі постановки задачі. Після автоматизації будь-якого процесу необхідно виконувати досконале налагодження програмних модулів.

Під час написання програми можуть виникнути принципові труднощі пов’язані з недооцінкою поставленої задачі. У цих випадках треба критично переглянути постановку задачі.

Особливу увагу необхідно надати розробці інтерфейсу користувача. Тут необхідно враховувати сучасні стандарти. Наслідування сучасним стандартам дозволяє запобігти, у значній мірі, виникненню у користувача дискомфорту при ознайомленні з програмою. При розробці інтерфейсу також необхідно враховувати різні класи користувачів, та необхідність санкціонування доступу до бази даних та функції програмного забезпечення.

Налагодження та тестування програми. Після розробки веб-застосування до завантаження його на сервер необхідно провести налагодження та тестування сайту, використовуючи набір для веб-розробки Денвер.

Після успішного тестування програми можна переходити до наступних етапів. В разі невдалого тестування треба повернутись до попередніх етапів розробки курсового проекту.

Наповнення бази даних. Цей етап необхідний, щоб довести розробку бази даних та програми до рівня, який здатний запевнити потенційного користувача у корисності програми, допоможе оцінити рівень розробленого програмного забезпечення, його можливості. Особливе значення наповнення бази даних має для програм, що носять довідкових характер.

Оформлення пояснювальної записки. Оформлення пояснювальної записки є останнім етапом виконання курсової роботи і має за мету надати студентові навичок документування програмного продукту. Документування є завершальним етапом створення програмного виробу для курсової роботи. Вимоги до оформлення пояснювальної записки наведені в наступному розділі.

 

Структура курсовоЇ РОБОТИ

 

За результатами курсового проектування кожний студент індивідуально складає пояснювальну записку.

Структура пояснювальної записки з курсового проектування:

- титульний лист – 1 с.;

- завдання на курсове проектування – 1 с.;

- реферат – 1 с.;

- зміст – 1-2 с.;

- вступ – 1-2 с.;

- основний текст пояснювальної записки – 15-30 с.;

- висновки – 1-2 с.;

- перелік посилань – 1-2 с.;

- додатки.

Титульний лист містить інформацію про дисципліну, по якій виконувалося проектування, теми індивідуального завдання, упорядника пояснювальної записки (Додаток А).

Лист завдання на курсове проектування відповідає формі № У 6.01 (Додаток Б).

Реферат містить:

§ відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість частин записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел за переліком посилань;

§ текст реферату;

§ перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відбивати об’єкт досліджень, мету курсового проектування, метод вирішення задачі, отримані результати.

Перелік ключових слів повинен включати від 5 до 15 слів або сполучень із тексту записки, що у найбільшій мірі характеризують її зміст і забезпечують можливість інформаційного пошуку. Ключові слова приводяться в називному відмінку і друкуються прописними літерами у рядок через кому.

У вступі коротко викладають оцінку сучасного стану проблеми, актуальність даної роботи і підстави для її проведення, ціль роботи й галузь застосування.

Основний текст пояснювальної записки викладають, розділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо необхідно, розділяють на підпункти. Кожний пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію.

У висновках наводять оцінку отриманих результатів роботи (у тому числі негативних); запропоновані області використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значимість роботи.

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Розробка веб-застосування (сайту) з використанням СУБД може включати наступні розділи:

Вступ

1 Аналіз предметної області.

1.1 Постановка задачі.

1.2 Огляд існуючих аналогів.

1.3 Визначення актуальності розробки.

2 Розробка програмного забезпечення.

2.1 Проектування бази даних.

2.2 Розробка скрипту сайту.

2.3 Опис користувальницького інтерфейсу.

3 Налагодження та тестування сайту.

Висновки.

Додаток А. Скрипт сайту.