Тема «Особливості розвитку екологічного туризму в Україні та в Луганській області»

Мета: ознайомитися з особливостями розвитку екологічного туризму в Україні та Луганській області, дати характеристику основних об'єктів екологічного туризму, розглянути географію їх поширення.

 

План

1. Туристичний потенціал України як міжнародного туристичного центру.

2. Географія об'єктів екологічного туризму, розміщених на Україні.

3. Особливості розвитку екологічного туризму на Луганщині.

 

Ключові слова: туристичний потенціал, туристичний центр, об'єкти екологічного туризму, географія розповсюдження об'єктів екологічного туризму.

 

1. Туристичний потенціал України як міжнародного туристичного центру

 

Розвиток туризму в Україні особливо актуальний, оскільки саме завдяки туризмові Україна може поліпшити соціально–економічну ситуацію. Зважаючи на місце та роль туризму в житті суспільства, держава проголошує його одним із пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки. В умовах розбудови української держави туризм стає:

- дієвим засобом формування ринкового механізму господарювання;

- джерелом надходження значних коштів до державного бюджету;

- однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного

дозвілля, вивчення історіі українського краю, залучення широких верств населення до пізнання історико-культурної спадщини;

- засобом захисту природи й збереження туристичних ресурсів;

-засобом екологічного виховання населення.

 

Україна має вагомі об’єктивні передумови, щоб увійти до найрозвиненіших у туристичному відношенні країн світу. Маючи вигідне геополітичне розташування, вона з давніх часів є перехрестям транспортних та людських потоків з Півночі на Південь та з Заходу на Схід. Держава володіє значним туристично–рекреаційним потенціалом: сприятливими кліматичними умовами, переважно рівнинним ландшафтом, багатством флори й фауни, розвиненою мережею транспортних сполучень, культурно–історичними пам’ятками, широкою індустрією подорожей та туризму. Україна належить до країн з високою інтенсивністю використання природних ресурсів.

В Україні 150 тисяч пам’яток культури, історії, археології, містобудування й архітектури, палацово–паркового мистецтва, а також понад 300 музеїв. Створено 7 національних історико–культурних заповідників. Найціннішими є пам’ятки епохи держави „Київська Русь” – 80 відсотків пам’яток цього періоду зосереджені саме на території України. Найвизначніші пам’ятки – Києво–Печерська лавра, Софіївський собор та історичний центр міста Львова – внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Багату історико–культурну спадщину представляють Андріївська та Кирилівська церкви у Києві; пам’ятки історії, пов’язані з історико–культурною спадщиною українського козацтва, а також періоду національно–визвольної боротьби українського народу в Другій світовій війні; музеї архітектури та побуту просто неба у Києві; Переяславі–Хмельницькому, Львові, Ужгороді, Чернівцях, Галичі; картинні галереї в Києві, Одесі, Феодосії, Львові, Харкові тощо.

Цікаві враження чекають на туристів під час відвідування місць, пов’язаних з життям видатних діячів історії, науки та культури: Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Лесі Українки. Світове ім’я здобули вихідці з України – видатні державні та громадські діячі: князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий, Петро Могила, Іван Мазепа, Михайло Грушевський; діячі науки та культури: філософ Григорій Сковорода; письменники та поети Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Микола Гоголь, Михайло Булгаков, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко та інші.

З метою збереження та ефективного використання природно–рекреаційних й історико–культурних ресурсів України, подальшого розвитку туристичної діяльності в усіх її регіонах розроблено Національну систему туристично–екскурсійних маршрутів „Намисто Славутича”. Вона є суцільною мережею туристичних подорожей різної історико–культурної тематики (Великий Шовковий шлях, культура Київської Русі, українське козацтво, народні традиції та фольклор, садово–паркове мистецтво тощо) та спрямованості (мисливські, кінні, спортивно–оздоровчі тури тощо) для різних категорій екскурсантів. Національна система туристично–екскурсійних маршрутів „Намисто Славутича” спрямована задовольнити пізнавально–рекреаційні потреби вітчизняних та іноземних туристів, збільшити туристичні потоки, забезпечити ефективне використання природо–заповідного фонду, пам’яток історії та культури, сприяти активному розвитку як внутрішнього так і міжнародного туризму.

2. Географія об'єктів екологічного туризму, розміщених на Україні

Ресурсами екологічного туризму є:

- природно-кліматичні фактори: рельєф, водні об'єкти, флора й фауна, унікальні та просто цікаві природні ділянки;

- історико-культурні пам'ятки: матеріальна й духовна культура населення регіону;

-історичні, археологічні, культурні пам'ятки, що знаходяться в безпосередньому зв'язку з природним середовищем.

 

Найбільш важливою ланкою в розвитку екологічного туризму є природні території, які особливо охороняються, так як мають цілий ряд переваг:

- розташовуються в найбільш мальовничих, привабливих, цікавих з пізнавальної точки зору місцях;

- володіють сформованою системою обслуговування туристичних груп, відпрацьованою системою туристичних маршрутів, досвідом організації просвітницької роботи;

- мають певну інфраструктуру з підготовленим персоналом;

- формують ставлення місцевого населення до конкретного природного резервату та існуючим на його території екологічним обмеженням на господарську діяльність.

 

На даний час в нашій державі створено 11 національних природних парків, 4 біосферні заповідники, 17 державних природних заповідників, численні заказники, дендропарки, пам’ятки садово–паркового мистецтва. Найвідомішими є біосферний заповідник „Асканія – Нова” (Херсонська область), Медобори, заповідник (Тернопільська область), Горгани, природний заповідник (Івано-Франківська область), Дунайський біосферний заповідник (Одеська область), Чорноморський біосферний заповідник (Філія - Волижин Ліс) (Херсонська, Миколаївська області), Карадазький заповідник (АР Крим), Опукський заповідник (АР Крим), Шацький національний природний парк (Волинська область), дендропарки: „Софіївка” (Черкаська область), „Олександрія” (Київська область), Тростянецький (Чернігівська область), Карпатський біосферний заповідник та інші. Лісові ресурси становлять 14 відсотків території України.

 

3. Особливості розвитку екологічного туризму на Луганщині

 

На сьогодні природно-заповідний фонд Луганської області складає 136 об'єктів, які розміщуються на площі 68 тис. 255 га. Відсоток заповідності по області складає 2,5% при середньому по Україні 4,9%. З об'єктів високого статусу заповідання в області є лише один - Луганський природний заповідник.

На сьогоднішній день визначені основні напрями вдосконалення роботи з розвитку заповідної справи в Луганській області. Серед них:

- розширення природо-заповідного фонду за рахунок територій, на яких широко представлені види рослин і тварин, занесених до Червоної книги, рідкісні рослинні співтовариства, занесені до Зеленої книги України, цілинних степових ділянок;

- створення багатофункціональних об'єктів високої категорії заповідності, в яких охорона природних комплексів і збереження екологічної рівноваги поєднуються з реґламенто-ваним відпочинком населення, туризмом, екологічним вихованням;

- проведення інвентаризації природних комплексів заповідних об'єктів;

- проведення наукових досліджень з оцінки флори й фауни області, визначення ареалів поширення видів, занесених до Червоної книги України, а також рідкісних рослинних співтовариств, занесених до Зеленої книги України з метою подальшого заповідання, а також розширення території Луганського природного заповідника.

Луганська область рясніє об'єктами екологічного туризму, на її території знаходяться:

- комплексні біологічні пам'ятники: Айдарська тераса (державний заказник місцевого значення, Урочище «Дубовий гай», Урочище «Бір», Урочище «Капітановський ліс», Урочище «Горіхове», Урочище «Сосновий бір», Урочище «Піщане», Урочище«Ки-сельова Балка»,Урочище«Дубовий гай»;

- ботанічні заказники: Стінки Лєскові, Курінний, Ведмежанський, Камишнянський;

- зоологічні заказники: Острів Зоріновський, Червоно-Ярський, Кримський;

- геоморфологічні пам'ятники: Королівські скелі, Іллірійський, Кримський;

- гідрогеологічні пам'ятники: Ковалевські джерела, Велико-Чернігівське джерело, Олександрівський, Гірське джерело, Шпотінське джерело, Золотовське джерело;

- геологічні пам'ятники: Конгресів Яр, Балка Водяна, Балка Кривенький Яр, Балка Карагуз, Балка Довга, Калинове, Юр'ївський кар'єр, Ізварине.

 

Всі перераховані пам'ятки є цінними туристичними об'єктами, які необхідно використовувати в процесі проведення різноманітних туристичних турів та екскурсій.

 

Висновок

 

Україна є унікальним туристичним регіоном, на території якого знаходяться неповторні природні об'єкти - це геологічні, фізико-географічні, біологічні, гідроге-ологічні та ін. пам'ятники, всі вони заслуговують велетенської уваги. На сьогодні вивчено й описано сотні подібних об'єктів, але більша їх частина буде досліджена в майбутньому, так як туристичний потенціал даного регіону дуже великий. На лекції були розглянуті найбільш яскраві об'єкти екологічного туризму Україні в цілому та Луганської області зокрема, проаналізована географія їх розповсюдження.

.

 

Питання для самоконтролю:

1.Дайте характеристику туристичного потенціалу України.

2. Яка географія об'єктів екологічного туризму, розташованих на Україні?

3.Розкрийте особливості розвитку екологічного туризму на Луганщині.

4. Перелічте об'єкти екологічного туризму Луганської області.

 

Список використаної літератури

1. Любіцева О.О., Сташук К. Розвиток екологічного туризму в Україні // Економічна та соціальна географія: наук. зб. / ред. кол.: С.І. Іщук (відп. ред) та ін. – К, 2002. – Вип. 53. – С. 189.

2. Фисуненко О.П. Новые геологические памятники Ворошиловградской области // Охраняйте родную природу. – Вып. 4. – Донецк: Донбасс, 1973. – С. 153 – 164.

3. Фисуненко О.П. Памятники природы Луганской области и их изучение в краеведческих походах и экскурсиях (І. Палеоботанические памятники): Метод. реком. – Луганск, 1993. – 32 с.

4. Фисуненко О.П., Удовиченко Н.И. Памятники природы Луганской области и их изучение в краеведческих походах и экскурсиях (II. Палеонтологические памятники): Метод. реком. – Луганск, 1993. – 32 с.

5. Фисуненко О.П. Памятники природы Луганской области и их изучение в краеведческих походах и экскурсиях (III. Памятники палеозойской истории Донбасса): Метод. реком. – Луганск, 1993. – 33 с.

6. Фисуненко О.П., Жадан В.И. Природа Луганской области. – Луганск: ЛГПИ, 1884. – 233 с.

7. Фисуненко О.П., Сорокина Г.А. Тектонические памятники Донецкого бассейна. – Луганск: Альма-матер, 2002. – 37 с.

8. Штюрмер Ю. А. Охрана природы и туризм / Ю.А. Штюрмер. – М.: Физкультура и спорт, 1974.

9. Шишенко П. Г., Сорокіна Г. О. Геосайти Луганської області: їх раціональне використання і охорона: монографія / Петро Григорович Шищенко, Галина Олександрівна Сорокіна. – Луганськ: Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”, 2008. – 184 с.

ПИТАННЯ ДО МОДУЛЯ

з «Екологічного туризму»