Економічний аналіз і теорія наукового пізнання

Будь-яка наука передбачає певну систему знань, яку отриму­ють, пізнаючи світ у різних його виявах. Система знань грун­тується на теорії наукового пізнання, яка вивчає можливості та за­кономірності через дослідження об'єктивної реальності: від відчуттів, уявлень, понять до об'єктивної дійсності, досягаючи ви­явлення її достовірності та істини. Саме ця теорія є методо­логічною основою економічного аналізу, зорієнтованого на дослідження економічної системи в цілому та її структурних еле­ментів. У процесі наукового пошуку виділяють об'єкт і суб'єкт пізнання. Для економічного аналізу об'єктом вивчення є еко­номічна система, середовище господарювання, господарська прак­тика з техніко-економічним, матеріально-речовим і соціально-еко­логічним змістом. Суб'єкт пізнання - це підприємець, бізнесмен, менеджер та будь-яка група зацікавлених людей. Активним еле­ментом цього процесу є людське мислення, яке охоплює поняття, судження, висновки та відображає загальне з диференціацією та синтезом властивостей речей, явищ, показників відповідно до їхньої сутності, реальності у динаміці та розвитку. Економічний аналіз враховує характер мислення, ідеологію, пріоритети та

9 Є.В. Мних. Економічний аналіз

цінності, які впливають на об'єктивну природу аналітичних вис­новків і пропозицій. Будь-який аналітичний пошук передбачає до­статню суму знань економічних категорій, їхню природу та різно­планове тлумачення, а також охоплює використання основних на­укових методів: індукція, дедукція, емпіричний, раціональний, кількісний, якісний та інші. Для дослідження економічних систем, явищ і процесів пріоритетним є опрацювання даних за фактами господарського життя, що вже відбулися чи можуть відбутися. Тріада процесу пізнання виражає природу аналізу (рис. 1.1).

 

Абстрактне мислення (вихідна формація)

Спостереження

(збір і систематизація

вхідної інформації)

Практика

(господарська

діяльність)

Рис 1.1. Процес пізнання в економічному аналізі.

Використовуючи вичерпність даних, внаслідок збору та си­стематизації необхідної чи достатньої інформації через абстракт­не мислення, досягаємо судження про зміст економічних явищ і процесів, їх об'єктивну природу та закономірності зміни і розвит­ку, що дає змогу робити висновки, моделювати ці явища і проце­си для досконалішої практики.

Термін "аналіз" (від грецького апаіузіз - розкладання) в за­гальному розумінні означає процеси уявного чи фактичного роз­кладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи. Зворотною процедурою до аналізу, яка до­помагає формувати судження, є синтез (від грецького зупіЬезіз поєднання).

Для аналітичного аналізу характерним є розкладання цілісної економічної системи будь-якого порядку на функціональні складові елементи за якими можна визначити

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

причинно-наслідкові зв'язки зміни та розвитку цих елементів і їх цілісної системи. Функціональні елементи розрізняють за спе­цифікою їх природи, особливим характером зв'язку з цілісною економічною системою, повнотою інформаційного відображення тощо. Наприклад, трудовий потенціал фірми, система ділового партнерства, механізм нормативно-правового регулювання еко­номічних відносин і т.п.

Особливістю економічного аналізу є процес пізнання на ос­нові інформаційного зображення явищ і процесів господарської практики. Чим детальніша і точніша інформаційна модель еко­номічної системи будь-якого рівня, тим кращі можливості форму­вання вагомих пропозицій для її вдосконалення. Пізнавши внутрішню сутність економічних явищ і процесів, характер і зако­номірності їхньої зміни та розвитку, можна побудувати інфор­маційну модель економічної системи за відповідними потребами та можливостями.

Економічний аналіз передбачає систему філософських, спеціальних економічних, математичних та інших знань, які допо­магають робити обґрунтовані судження про природу, зміну і роз­виток економічних явищ, процесів. Ці знання дають змогу форму­вати логіку мислення, формалізувати події, давати наукову інтер­претацію сутності об'єктивних і суб'єктивних змін.

Економічний аналіз грунтується на основних принципах діалектики:

• все пізнається у динаміці та розвитку;

• пізнання у зв'язках, взаємозв'язках, взаємозалежності і
взаємообумовленості;

• у причинно-наслідковій підпорядкованості зміни та роз­
витку;

• пізнання проявів необхідності та випадковості негативних
і позитивних характеристик, кількісних та якісних змін, дії
механізмів мотивації та інтересу.

Для економічного аналізу характерним є не відображення практики господарювання у різних інформаційних формах (план, звіт, програма тощо), а визначення кількісних та якісних пара­метрів причинно-наслідкового зв'язку її зміни і розвитку.

11 Є.В. Мних. Економічний аналіз

1.2. Зміст економічного аналізу як науки

Виділення економічного аналізу в окрему економічну науку зобумовлено специфікою певної галузі знань особливою практи­кою ведення господарства. Практична потреба досягнення не­обхідної зміни економічної системи на макро- чи мікрорівнях і діагностика досягнутих результатів цієї зміни стала пріоритетною для виділення окремої системи знань. Однак економічний аналіз у сучасному розумінні національної класифікації економічних на­ук не має всезагального поширення у світі. У більшості країн світу ця галузь знань належить до макроекономіки, стратегічного аналізу і найбільше екаунтінгу. Проведені узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку еко­номічних наук свідчать про доцільність збереження та вдоскона­лення науки економічного аналізу.

Практичну цінність наукового дослідження визначають за трьома ознаками:

. -і потреба для практики проведення досліджень;

і розв'язання лише тих наукових проблем, які потрібні для дальшого розвитку практики;

* досягнення більш високих знань.

Економічний аналіз - спеціальна галузь знань, становлен­ня якої як науки визначена об^’єктивними передумовами і по­требами, характерні для виникнення будь-якої нової галузі на­уки. Для економічного аналізу як науки пріоритетною є прак­тична потреба розв’язання сучасних проблем економіки на ма­кро- чи мікрорівнях. Поглиблення економічної роботи на різних рівнях господарської системи зумовили необхідність інтеграції розрізнених форм економічного аналізу, які були притаманні для обліковим наукам (облік, статистика, плану­вання) як окрема система знань. Найбільше практична потреба була визначена розвитком науки управління (менеджменту). Саме функціональна диференціація науки управління зумови­ла виділення економічного аналізу для обґрунтування, оціню­вання управлінських рішень, а також для реалізації завдань інших функціональних систем знань (планування, регулюван­ня, обліку, контролю, аудиту тощо).

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

Будь-який процес управління (менеджменту) в економіці розглядають як інформаційну взаємодія суб'єкта і об'єкта. Ця взаємодія досягається через систему прямих і зворотних інфор­маційних потоків.

Становлення прямого і зворотного інформаційних потоків в управлінні (менеджменті) можливе лише на базі аналітичних досліджень (рис. 1.2).

Якщо у прямому зв’язку економічний аналіз забезпечує па­раметри можливого впливу на об^’єкт управління, то у зворотному оцінює ефективність такого впливу та доцільність його корекції.

Для прийняття управлінського рішення потрібна аналітич­на підготовка, яка охоплює такі етапи:

етап 1 - набір варіантів господарського рішення;

етап 2 - визначення обмежень на варіанти господарських рішень (скоротити витрати не можна через зниження технічного стану устаткування);

етап 3 - розрахунок техніко-економічних показників варіан­та та його впливу на господарські результати;

етап 4 - визначення критерію ефективності варіантів госпо­дарських рішень.

Становлення і розвиток економічного аналізу зумовлений новими досягненнями у методології та організації аналітичних досліджень.

Рис. 1.2. Місце економічного аналізу в управлінні (менеджменті).

13 Є.В. Мних. Економічний аналіз

Отже, економічний аналіз - це система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ, процесів у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості, що визначається суб'єктив­ними та об'єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними. Тобто, економічний аналіз - це система спеціаль­них знань, яка пов'язана з:

а) дослідженням причинно-наслідкових зв'язків зміни та
розвитку економічних явищ та процесів;

б) вибором і обґрунтуванням ділового партнерства;

в) дослідженням зовнішнього економічного середовища
(маркетинговий аналіз), зміни параметрів ринку;

г) оцінюванням підприємницького ризику;

д) моделюванням поведінки економічної системи на багато-
критеріальній основі;

ж) обґрунтуванням цільових програм, індикативних планів
і бізнес-планів та об'єктивним оцінюванням їх виконання;

з) кількісним і якісним вимірюванням об'єктивних і
суб’єктивних факторів та пошуком резервів удосконалення гос­-
подарських систем;

і) формуванням аналітичного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Головні риса економічного аналізу як науки:

1. Дослідження причинно-наслідкових зв'язків зміни та
розвитку економічних явищ і процесів. Економічний аналіз не
тільки дає характеристику явищ і процесів, оцінює їхній стан, а
проводить глибоку об'єктивну діагностику причин, які їх зумов­-
люють та визначають характер зміни та розвитку. Важливим є
добір сукупності причин, оцінювання їх кореляційної значущості
та налагодження алгоритму причинно-наслідкового зв’язку.

2. Об'єктивне оцінювання ефективності розвитку еко­
номічної системи стосовно створених умов внутрішнього і
зовнішнього економічних середовищ. Прибутковість і конкурен­
тоспроможність за поточними та стратегічними цілями є основ­
ними критеріями оцінювання економічних систем будь-якого
рівня. Подання необ'єктивної, нереальної аналітичної оцінки для
прийняття управлінських рішень є шкідливішим, ніж відсутність
аналізу взагалі та інтуїтивне управління. З цих причин еко-

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

номічний аналіз часто стає складовою частиною аудиту. Об'єк­тивність аналізу залежить від реальності інформаційної моделі економічної системи та наукової методики досліджень.

3. Багатоваріантне, багатоаспектне аналітичне забезпечення
цільових запитів користувачів, що дає змогу сформувати поле ви­
бору управлінських рішень на рейтинговій основі. Цим дося­
гається переконливість в оптимальному виборі. Економічний
аналіз забезпечує "прозорість", очевидність висновків і пропо­
зицій, що сприяє застосуванню економічних методів управління,
основою яких є мотивація та інтерес.

4. Цільова спрямованість і практична цінність аналізу вира­
жається у розробленні планів та прогнозів, оцінці невикориста­
них можливостей та упущеної вигоди, узагальненні досвіду та
формуванні нового економічного мислення.