Висновки та пропозиції за результатами технологічної практики

Однією із основних вимог успішного функціонування підприємства “ЕпіцентрК” за умов розвитку ринкової економіки з притаманними для даного етапу кризовими проявами, є беззбитковість основної і інших видів діяльності, покриття витрат власними доходами і забезпечення в певних обсягах прибутковості, рентабельності господарювання. Основними показниками, що характеризують фінансові результати підприємницької діяльності торговельних підприємств є валові доходи, інші доходи, прибуток і рентабельність. Прибуток займає центральне місце в загальній системі вартісних показників і важелів управління економікою, він є мірилом оцінки діяльності підприємства, джерелом його розвитку, самофінансування, матеріального заохочення праці працюючих, виступає джерелом винагороди власників акцій, пайовиків в статутному капіталі, поповнення державного та місцевого бюджетів. Така важлива роль прибутку зумовлена його функціями: оціночною, розподільчою, стимулюючою.

Прибутковість підприємства вимірюються двома показниками – прибутком і рентабельністю. Прибуток підприємства виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Сума отриманого прибутку не відображає ступеня ефективності господарської діяльності підприємства, вона може зростати при недостатньому використанні ресурсів підприємства, порушені вимог режиму економії. Тому для характеристики ефективності господарської діяльності, ступеня використання його ресурсів, раціональності здійснених витрат набуло поширення застосування показників відносної прибутковості, які в економічній практиці одержали назву рентабельності.

Рентабельність – це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Економічна сутність рентабельності може бути розкрита тільки через характеристику системи показників. Загальний їхній зміст визначає суму прибутку з однієї гривні вкладеного капіталу, і, оскільки це відносні показники – вони практично не підпадають під вплив інфляції. Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток відображають результати діяльності підприємства; вони використовуються як інструмент інвестиційної, цінової політики. До системи показників рентабельності відносяться витратні, ресурсні і доходні. Витратні показники характеризують доходність понесених витрат у процесі здійснення господарської діяльності. Доходні показники характеризують, яку суму прибутку отримує підприємство з кожної гривні продажу, а ресурсні – віддачу (доходність) усіх активів.

Слід зазначити, що і розмір одержаного прибутку і рентабельність залежать від ціни реалізації товарів, кількості проданих товарів, різниці між доходами, витратами обігу і витратами від іншої (позареалізаційної) діяльності. До факторів, що прямо впливають на величину доходів підприємства, а відповідно, і на прибуток відноситься рівень ціни закупівлі товарів, підвищення рівня ціни продажу товарів, обсягів діяльності підприємства (товарообороту), кількості реалізованих товарів. Цьому сприятиме здійснення ефективної маркетингової політики шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації, розширення системи додаткових послуг, пов’язаних із реалізацією, здійснення ефективних рекламних заходів. Аналіз та оцінка впливу факторів на прибуток і рентабельність дає підстави формувати стратегію розвитку торговельного підприємства враховуючи його сильні і слабкі сторони.

“ЕпіцентрК” за 2009-2012 роки, основним видом діяльності якого є реалізація промислових груп товарів, а саме: насосів, баків, фільтрів, водонагрівачів, котлів, водоочисних споруд. Обсяг товарообороту у 2010 році становив 5885 тис. грн. і порівняно із 2009 роком зменшився на 24%, що дорівнює 1852 тис.грн., але порівнюючи із 2011 роком товарооборот збільшився на 19% або на 940 тис.грн. Протягом останніх трьох років спостерігається різке коливання всіх фінансових показників діяльності, в тому числі і кінцевого фінансового результату. Так, фінансовий результат від операційної діяльності у 2006, 2007 роках майже не змінився: 160 та 163 тис.грн. відповідно, тоді як у 2008 році сума збитку становила 316 тис.грн. Причиною цьому є збільшення суми витрат на збут продукції на 58,4% відносно 2009 року і на 30,2% щодо 2010 року, а також внаслідок підвищення орендної плати, у 24 рази порівняно із минулим роком, збільшилися інші операційні витрати. Проте, керівництву підприємства слід надати належне, адже у звітному 2010 році за рахунок отримання інших доходів на суму 1416 тис.грн. сума прибутку до оподаткування становила 153 тис.грн., тоді як у минулому році підприємство отримало збиток на суму 348 тис.грн. Це свідчить про наявність прихованих внутрішніх проблем підприємства, які потребують негайного вирішення, особливо, в період загострення загальноекономічної ситуації.

З огляду на те, що у 2009 році «Епіцентр» отримало збитки, порівняльний аналіз прибутку і рентабельності проводився лише за 2010, 2012 роки. Протягом аналізованого періоду спостерігається незначна тенденція до росту рентабельності товарообороту на 0,9%, і у 2010 році досягла 2,0% проти 1,1% у 2012 році. Оцінити ефективність поточних витрат Підприємства «Епіцентру», їх окупність можна за допомогою показника рентабельності витрат. Слід зазначити, що для підприємства «Епіцентру» характерна аналогічна тенденція до зміни і цього показника. Так, рентабельність витрат із 6,6% у 2010 році досягнула розміру 7,2% у 2012 році. Проаналізовані показники рентабельності мають суттєвий недолік: вони не враховують, при яких господарських ресурсах (активах), власному капіталі був досягнутий кінцевий фінансовий результат та на скільки ефективно вони використовувалися, тому у другому розділі роботи проведено оцінку ресурсних показників рентабельності. Так, у 2010 році найвищими показниками рентабельності є рентабельність основних фондів (від 7,6% у 2010 році до 8,6% у 2012 році), а також рентабельність власного капіталу (від 5,0% у 20010 році до 7,5% у 2012 році). Загалом, оцінюючи показники рентабельності протягом аналізуємого періоду, очевидно, що, незважаючи на досить низький загальний рівень, у 2010 і 2012 році вони є відносно стабільними: абсолютне відхилення показників рентабельності від 2,5% до 0,5%. Перш ніж займатися пошуком резервів і шляхів збільшення прибутку підприємства в перспективі, у другому розділі роботи проведено факторний аналіз зміни прибутку.

Прибуток до оподаткування формується під впливом факторів і залежить від зміни обсягу роздрібного товарообороту, середнього рівня валового доходу, середнього рівня валових витрат. Результати проведеного факторного аналізу прибутку показали, що зменшення обсягу товарообороту у 2010 році на 1852 тис. грн. сприяло зменшенню суми прибутку на 25 тис. грн. За рахунок підвищення рівня валових доходів на 3,7% сума прибутку зросла на 217 тис. грн. Третім фактором, який впливає на зміну суми прибутку є рівень валових витрат. У 2010 році відносно 2011 року цей показник зріс на 2,5%. Безумовно, підвищення рівня витрат вплинуло також негативно на зміну суми прибутку і, згідно проведених розрахунків, зменшило її на 147 тис. грн. Отже, перший і другий фактори вплинули негативно на зміну прибутку до оподаткування, причому підвищення рівня валових витрат спричинило більший ефект.

Важливим завданням при здійсненні процесу управління прибутком є визначення резервів його збільшення та розробка заходів щодо їх мобілізації. Під резервами збільшення прибутку розуміють можливості його підвищення шляхом впровадження низки заходів впливу на чинники, які поділяються на внутрішні, що піддаються більшому управлінню з боку самого підприємства, і зовнішні. Одна із основних причин недостатньої прибутковості діяльності підприємства є відсутність стабільності росту обсягів реалізації, при чому, застосовуючи модель лінійного тренду, передбачений прогноз зменшення товарообороту. На нашу думку, такий стан можна пояснити взаємодією зовнішніх та внутрішніх факторів, а саме: недостатніми каналами розподілу у порівнянні з основними конкурентами: слабка регіональна присутність; відсутністю обґрунтованої маркетингової стратегії з визначеними стратегічними орієнтирами; відсутністю на підприємстві аналізу його конкурентоспроможності.

Підсумовуючи основні проблеми діяльності «Епіцентру», особливу увагу необхідно приділити розробці маркетингової стратегії і стратегії менеджменту, які відображають варіанти вдосконалення системи управління конкурентоспроможністю, головними завданнями якої в сучасних умовах є підвищення якості продукції, що реалізується, поліпшення системи сервісного обслуговування, посилення мережі дилерів у регіонах України – засобами стимулювання збуту та особистим продажем. Таким чином, узагальнюючи проведене нами дослідження, є очевидним, що в процесі управління прибутком важливу роль відіграють так звана фінансова складова в основі якої покладено удосконалення структури витрат, ефективніше використання активів, розширення можливості отримання доходів, і клієнтська складова, яка залежить від конкурентоспроможності підприємства на ринку.

Резерви збільшення прибутку виявляються як на стадії планування (прогнозування) прибутку, так і в процесі виконання планів. Роботу, пов’язану з визначенням резервів зростання прибутку, доцільно поділяти на три етапи:

1) аналітичний – виявлення і кількісна оцінка резервів;

2) організаційний – розробка комплексу інженерно-технічних, організаційних, економічних та соціальних заходів, які забезпечують використання виявлених резервів;

3) функціональний - реалізація розроблених заходів та контроль за їх виконанням.

Для „Епіцентру” можна визначити наступну сукупність чинників, яку слід застосувати для збільшення загальної суми прибутку: збільшення обсягу товарообороту підприємства, зниження закупівельної вартості товарів, оптимізація структури асортименту, недопущення позареалізаційних збитків, оптимізація витрат діяльності підприємства. Всі перелічені чинники перебувають у тісному взаємозв’язку і в кінцевому результаті призводять до збільшення (зменшення) загальної суми прибутку.