Інструменти екоефективності

Екологічна ефективність

В даний час екологічні та економічні проблеми на промислових підприємствах тісно переплітаються. Витрати на природоохоронні заходи ведуть до більш істотного збільшення витрат виробництва, що, у свою чергу, набуває протиріччя з одним з традиційних завдань економіки - зниженням собівартості продукції. У зв'язку з цим проблема підвищення та еколого-економічної ефективності (екоефективності) виробництва, тобто зниження природоохоронних витрат при допустимому рівні впливу на НПС, стає більш актуальною.

Представлена в 1992 році на Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку (UNCED), а також Діловою радою з довгострокового розвитку (тепер Світова ділова рада по довгостроковому розвитку WBCSD) у звіті УУВСЗВ «Мінливий курс» (Changing Course) екоефективність стала ключовою стратегією в бізнесі для оцінки та поліпшення його екологічної роботи. Відповідно до визначення WBCD, екоефективність буде досягнута під час виробництва конкурентоспроможних товарів і послуг, які задовольняють людські потреби покращують якість життя, при одночасному зниженні логічних впливів і ресурсоємності життєвого циклу до рівня, що відповідає, принаймні, пропускній здатності Землі (Stephan Schmidneiny, 1992), тобто до тих пір, коли Земля вже буде здатна самостійно долати ці впливи. Таким чином, концепція екоефективності являє собою втілення ідеї сталого розвитку стосовно бізнесу.

WBCD ідентифікував сім факторів успіху, які будуть сприяти поліпшенню екоеффектівності підприємства:

1) зменшення матеріалоємності товарів і послуг;

2) зменшення енергоємності товарів і послуг;

3) скорочення кількості токсичних викидів та скидів у навколишнє середовище;

4) збільшення кількості матеріалів, що переробляються або частки замкнутих циклів у виробництві;

5) максимальне використання матеріалів, які можна переробити для вторинного використання і поновлюваних джерел енергії;

6) збільшення тривалості життєвого циклу продукції;

7) збільшення інтенсивності сервісного обслуговування товарів і послуг4

8) поліпшенню взаємодій з постачальниками;

9) поліпшення відносин з клієнтами.

Ці елементи ґрунтуються і допомагають просувати успішні ініціативи чистого виробництва Організації Об'єднаних Націй для довгострокового виробництва і структури споживання (UNEP і WBCSD (1996)). Це інтегрований підхід до такого формування ресурсів виробництва та споживання, в результаті якого підприємство виробляє з вигодою для себе більш екологічно сприятливу, якісну і конкурентоспроможну продукцію.

Екоефективність - це поняття, яке з'явилося, щоб зафіксувати ідею того, що і економічна, і екологічна ефективність можуть бути досягнуті одночасно. Дійсно, безліч досліджень і повідомлень останніх років (Світова ділова рада з довгострокового розвитку (1999), Президентська рада з довгострокового розвитку (1999), Національний круглий стіл на навколишньому середовищі та економіці (1997), OECD (1998)) підтверджують, що проходження курсу екоефективності дійсно фактично поліпшує екологічну результативність і може призвести до економічних ефектів, а саме:

- зменшення експлуатаційних витрат;

- поліпшення процесів виробництва;

- зменшення відповідальності і ризику;

- підвищенню авторитету товарної марки;

- підвищенню моралі службовців;

- збільшення можливостей інновацій;

- збільшення можливості отримання доходів майбутніми поколіннями, включаючи відкриття нових ринків і зменшення ціни;

Багато компаній, зробили екоефективність частиною загальної стратегії свого бізнесу. Вони розуміють, що ключові можливості екоефективності полягають не лише в їх провадженні, а також і у всьому ланцюгу поставок, як, втім, і у використанні їх продуктів та послуг. Для них екоефективність стала головною рушійною силою інновації і прогресу, тобто транспортним засобом, який допомагає досягати економічних та екологічних цілей.

Можливості для процесів реінжинірингу:

- оптимізація процесів і процедур з метою мінімізації використання ресурсів (матеріали, час і т.д.);

- максимізація заощадження енергії та води;

- усунення можливих факторів ризику;

- економія завдяки систематичному зниження ризику у виробництві, закупівлі, продажу, науково-дослідницьких розробках, людських ресурсах і т.д.

Можливості для зміни цін на побічні продукти:

- нові джерела доходу від відходів виробництва;

- більш дешеві ресурси від оптимальних побічних продуктів, отриманих від інших;

- максимізація від використання куплених первинних ресурсів;

- вигоди від співпраці з іншими компаніями.

Можливості для модернізації продукції:

- включення повного ланцюжка доданої вартості в ланцюг, починаючи з дизайну продукції і закінчуючи постачанням, завдяки захороненням;

- створення продуктів, придатних для модернізації і повторного використання;

- створення нових функцій і поліпшення функціональності.

Можливості для переосмислення ринків:

- знання клієнтів;

- продаж функціональних (а не матеріальних) пропозицій;

- надання користувачам всебічних рішень;

- створення нових фірм з додатковими послугами;

- поліпшення екоефективності клієнтів;

можливості переосмислення у світлі змінюючого стану ринку (нові податки, поліпшення свідомості споживачів і т.д.)

Ефективність - це фундаментальне поняття продуктивності, яка зазвичай вимірюється як отримані вигоди, розділені на необхідні для їх отримання входи.

Екоефективність об'єднує два види ефективності економічну та екологічну ефективність. Економічна ефективність відноситься до економічного ефекту (такому, як обслуговування, забезпечення товарами або отриманим прибутком), досягнутого в одиницю інвестованої економічної вартості (наприклад, вартість робочої сили, вартість капіталу). Екологічна ефективність, яку набагато важче визначити кількісно, пов'язує екологічні вигоди із екологічними витратами. Цікаво відзначити, що екологічні вигоди (наприклад, захист середовища проживання, екологічна цілісність) часто пропускаються в оцінках екологічних впливів, які замість цього мають тенденцію зосереджуватися на оцінці екологічних витрат. Екологічні витрати різноманітні й лежать в широкому діапазоні, починаючи від забруднення повітря, ґрунту і води та інших впливів на природні ресурси і закінчуючи більш важко вимірюваними діями типу руйнування земель і втрати біологічної різноманітності. Отже, існує тенденція домінування економічних чинників над вигодами в даному рівнянні. Це й не дивно, тому що екоефективністі розвинулася на звичайній концепції аналізу витрат і вигод, яка є більш близькою для економістів.

Мета екоефективності полягає в тому, щоб максимізувати екологічний та економічний ефект, одночасно мінімізуючи й екологічні, й економічні витрати. Ця особливість (якість), може використовуватися і застосовуватися до рішень, продукції, процесів, послуг. Результатом рішення могло б бути вдосконалення виробничих процесів, які роблять їх більш екоефективними, або продукції або послуг, що більш екоефективні, ніж їхні попередники.

Вибір індикаторів. Екоефективність відображає продуктивність використання природних ресурсів. Іншими словами означає питомий вплив організації на навколишнє середовище в розрахунку на прибуток або на вироблену продукцію. Наприклад, споживання енергії на одиницю продукції або обсяг прибутку на тонну викинутого в атмосферу вуглекислого газу. Таким чином, екоефективність - це відносна і комплексна величина, що відображає співвідношення двох абсолютних змінних: екологічної та фінансової результативності.

Причому, як правило, екологічна результативність стоїть в знаменнику, а фінансова - у чисельнику.

Вимірювання екоефективності зазвичай відбувається за «рівнянням екоефективності», показаному в рівнянні (1) (WBCSD, 1999, Verfaillie 2000) або різних модифікаціях цього рівняння (див. рівняння (2) і (3)). Більшість моделей екоефективності, включаючи і кількісні і більш якісні інструменти, що використовує деяку форму цього рівняння. У чисельнику записується вигода, отримана від продукту або послуги; в знаменнику - витрати, пов'язані з цим продуктом або послугою (в даному контексті далі слово «витрати» включає економічні витрати і негативні екологічні та ресурсні впливи, які можуть бути як фактичними, так і потенційними).

 

 

 

Усі ці формули показують, що принцип екоефективності заснований на прагненні до досягнення економічної вигоди за рахунок зниження негативного впливу на навколишнє середовище і скорочення використання природних ресурсів.

Екоефективність обчислюють, використовуючи абсолютні значення цінності продукції та екологічного впливу. За допомогою того основного рівняння компанії можуть обчислити екоефективність різними способами. Вибір індикаторів буде залежати від потреб індивідуальних осіб, які приймають рішення:

― менеджер заводу може, наприклад, зосередитися на кількості продуктів, відправлених в кілоджоуль енергії, використовуваних в процесі виробництва;

― фінансовий аналітик може замість цього зосередитися на економічній цінності продуктів, проданих у кілоджоулях.

Цінність та екологічний вплив також можуть бути виміряні для різних об'єктів, наприклад, потокових ліній, виробничих ділянок або всієї організації, так само, як і окремих продуктів, часткою ринку або цілих економічних систем (Verfaillie і Bidwell, 2000).

Нижче представлені кілька найбільш часто використовуваних інструментів (табл. 1).

Існує також багато інших інструментів і підходів, які використовуються для забезпечення екоефективності. Вони включають оцінку життєвого циклу, індустріальну екологію, «зелене» постачання, запобігання забрудненню та ін..

Взагалі всі ці інструменти прагнуть зменшити екологічні впливи компаній та їх продуктів або послуг, одночасно покращуючи фінансову результативність. Вибір інструмента, який використовує організація, залежить від безлічі факторів, включаючи власну внутрішню політику організації її можливості, природу взаємодій з НПС, ступінь контролю над дизайном продукту і ланцюгом постачання (наприклад, компанія, яка не виробляє дизайн продуктів буде мати невелике використання екодизайну) та її специфічний ринок і регулюючі фактори.

Таблиця 1

Інструменти екоефективності

Інструмент	Опис
Система екологічного Менеджменту (СЕМ)	СЕМ визначена як організаційна структура, обов'язки, методи, процедури, процеси і ресурси для здійснення і управління екологічними питаннями організації, яка гарантує відповідність його політиці, стандартам та очікуванням зацікавлених сторін. СЕМ може допомогти ідентифікувати, де в межах організації виявляються можливості екоефективності
Управління життєвим циклом	Суспільство токсикології (The Society of Toxicology) та Робоча група управління життєвим циклом в хімії (Chemistry's Life - Cycle Management Working Group) визначили управління життєвим циклом таким чином: «Гнучка інтегрована структура понять, для направлення екологічних, економічних, технологічних і соціальних аспектів продукції і всієї організації на досягнення безперервного екологічного удосконалення від перспективи життєвого циклу». Управління життєвим циклом може допомогти організаціям інтегрувати або враховувати екоефективність у прийнятті рішень в бізнесі
Екодизайн	Екодизайн – це інтеграція екологічних факторів в дизайн продукту і процесу. Фундамент екодизайну - це використання інструментів та методів, які заохочують відповідальність за стан НПС і одночасно зменшують витрати, просувають конкурентоспроможність і покращують інновації. Екодизайн допомагає організаціям інтегрувати екоефективність там, де це більше за все необхідно - на етапі концептуального планування та дизайну
Екологічне управління ланцюгом поставок	Управління ланцюгом постачання (УЦП) - це організація дій для направлення результативності матеріалів, компонентів, товарів і послуг, які організація купує та використовує. Існує зростаюча тенденція до збільшення вимог екологічної результативності за ланцюгом постачання від виробників продукту УЦП, що може допомогти організаціям ідентифікувати можливості екоефективності в їх ланцюзі постачання
Більш чисте виробництво	UNEP визначає більш чисте виробництво як безперервне застосування інтегрованої профілактичної екологічної стратегії, звертаючись до процесів, продуктів і послуг, щоб збільшити екоефективність і зменшити ризик для людей і НПС. Різними способами більш чисте виробництво вводить в дію екоефективність на рівні продукту (тобто зменшує вплив за життєвим циклом продукту, від отримання сировини до остаточного зняття з експлуатації продукту).

 

Індикатори екоефективності допомагають менеджерам приймати рішення щодо продукту або бізнес - портфеля, вони можуть надати менеджерам інформацію про те, як зробити бізнес-портфель більш екоефективним, або більш стійким звичайно також більш вигідним. Моніторинг та спільнота про екоефективність публічні - це спосіб повідомити про ключовий елемент прогресу корпорації в сталому розвитку всім зовнішнім «глядачам», включаючи інвесторів, страховиків, споживачів та інші зацікавлені групи (Верфейллі X. і Бідвелл Р., 2000).

Визначення загальних і специфічних індикаторів. Кінцевою метою є покращення результативності бізнесу та контроль за допомогою вимірів, які є прозорими і піддаються перевірці і тому мають значення для менеджерів, а також і для зовнішніх зацікавлених сторін. В основному упор робиться на галузях, що знаходяться в прямому адміністративному управлінні, але треба також визнати, що в той же час існують важливі напрямки діяльності організації як «вгору за течією», наприклад, з постачальниками, так і «вниз за течією», наприклад, у використанні продукту. Загальноприйняті індикатори можуть використовуватися фактично всіма організаціями. Будучи більш-менш універсальним, кожен з цих індикаторів має відношення до глобальних екологічних проблем або цінності бізнесу, тому методи для вимірювання та прийняті визначення встановлені глобально.

Всі інші індикатори, які не відповідають цим критеріям, назвали специфічними індикаторами, і це означає, що найімовірніше вони будуть визначені індивідуально в різних сферах бізнесу або в різних секторах. Такі індикатори не обов'язково менш важливі, ніж перша група. Їх оцінка буде залежати від специфіки бізнесу. Просто вони менш застосовані. Характеристика результативності екоефективності організації передбачає обидва типи індикаторів.

Індикатори діляться на дві групи, що випливає з формули екоефективності, і поєднують два ековиміри - економічне та екологічне, щоб зв'язати цінність продукту або послуги з екологічним впливом.

Загальноприйняті індикатори для цінності продукту або послуги наступні:

1. Кількість товарів або послуг, вироблених або поставлених клієнтам.

2. Чиста сума продажів.

Таблиця 2

Категорії екоінформаціі

Значення продукту або послуги	Екологічне вплив при створенні продукту або послуги	Екологічне вплив при використанні продукту або послуги
― об’єм/маса ― грошові одиниці ― функція	― споживання енергії ― споживання матеріалів ― споживання природних ресурсів ― випадкові події ― результати, що не пов’язані з продукцією	― особливості продукту/послуги ― відходи упаковки ― споживання енергії ― емісія в процесі використання (знищення)

Індикатори, які стосуються екологічного впливу при створенні продукту або послуги:

- споживання енергії;

- споживання матеріалів;

- споживання води;

- емісія тепличних газів;

- емісія речовин, що скорочують озоновий шар.

Наступні додаткові індикатори могли б стати загальноприйнятими, якщо зусилля з розвитку глобального взаємної згоди щодо методів вимірювання будуть успішними:

- додаткові фінансові індикатори;

- емісія підкислення повітря;

- загальні відходи.

Проте невелика кількість загальноприйнятних індикаторів корисно при оцінці екоефективності організації, тому що швидке поширення показників завадило б повідомленнями бути чіткими та зрозумілими, особливо для зовнішніх зацікавлених сторін. Невелика кількість загальних індикаторів допоможе вивченню та порівнянності з точки зору часу, секторів і галузей промисловості.

У той же самий час окремі організації повинні розвивати більш повний опис їх результативності, додаючи специфічні для їхнього бізнесу індикатори.

Інструмент вимірювання - екокомпас. Інструмент екокомпас (Dow Europe's Eco - Compass) розроблений в Іспанії компанією Fundaciyn Entoro. Він є одним з інструментів, який може використовуватися організаціями для графічного представлення поліпшень, отриманих в процесі і дизайні продукту. В екокомпасі визначено шість ключових індикаторів:

1. Інтенсивність використання сировини (включаючи воду).

2. Інтенсивність споживання енергії.

3. Викиди в атмосферне повітря та утворення відходів.

4. Ефективність транспортування продукту.

5. Наявність у продукті отруйних речовин.

6. Термін служби та функціональні можливості продукту або послуги.

	100 Термін служби та функціонування можливостей продукту
			100 Споживання енергії
			100 Тверді, рідкі та повітряні емісії
		100 Вміст в продукті отруйних речовин
		100 Ефективність транспортування продукту

Рис. 1. Приклад базового варіанту

	100 Термін служби та функціонування можливостей продукту
		100 Вміст в продукті отруйних речовин
		100 Ефективність транспортування продукту

 

 

Рис. 2. Приклад після виконання змін

Ситуаційні задачі

Ситуація 1. Багатонаціональна компанія в сфері логістики провела переоцінку виробництва вантажних піддонів. Оригінальні піддони були зроблені з соснової деревини. Була розроблена нова модель, виконана з деревної маси та пластику. Нові піддони більш довговічні – термін їх служби збільшився на 20%, вага зменшилася на 13%, що сприяло зростанню збереження при транспортуванні на 11%. При їх виготовленні збільшилась емісія викидів в атмосферу на 5%. Скласти екокомпас.

Ситуація 2. Інженерна компанія створила нову систему фільтрів для води, які є більш економічними. Нова система фільтрів зменшує вартість очищення на 85%. Таке скорочення витрат було досягнуто завдяки тому, що споживання енергії зменшилось на 66%, а потреба в персоналі – на 90%. Термін експлуатації залишився без змін. Новий фільтр очищає також й поверхнево активні речовини із поверхневих джерел водопостачання. Скласти екокомпас.

Ситуація 3. Компанія з виготовлення запчастин для автомобілів впровадила новий процес фарбування, який включає новий тип фарби. Цей процес більш тривалий, що дозволяє компанії подвоїти гарантію, яку вони пропонують на запчастини. Зміни в процесі також призвели до 37% зменшення у споживанні матеріалів і створити систему повторного використання води. Ефективність енергії також зросла на 5%, а формування емісій летючого органічного вуглецю і відстоювання рідини зменшилися на 75%. Покриття деталей новою фарбою збільшило ризики потрапляння отруйних речовин при контакті з деталями. Скласти екокомпас.

Ситуація 4. Компанія «Оболонь» збирає відходи пластику з метою виробництва упаковочного джгута. Для транспортування сировини використано транспорт, що рухається у попутному і (або) зворотному напряму. Для транспортування сировини використано «біг-беги». У центральній Україні фірма заключила контракти із муніципальними та приватними фірмами із збору, переробки, сортування і захоронення побутових відходів. Витрати на організацію нового бізнесу склали за роками: 2013 р. – 15%; 2014 р. – 20%; 2015 р. – 15% від чистого прибутку. Зміна сумарного споживання енергії за роками становить: 2013 р. – 0%; 2014 р. – 1%; 2015 р. – 0,5%.

Термін експлуатації упаковочного джгута зріс у півтора рази. Вміст в джуті отруйних речовин вивчається та буде з’ясовано у 2014 р. Транспортування та експорт продукту здійснюється у 2 країни у 2013 р., проте фірма планує подвоїти виробництво джгута та експорт вже у 2014 р. Скласти екокомпас для фірми «Оболонь» за роками.

Ситуація 5. Компанія з виробництва феєрверків поліпшила дизайн та склад свого продукту таким чином, що було повністю усунуто використання канцерогенної і ядовитої речовини. Новий використовуваний матеріал проводиться ближче до місця розташування компанії, таким чином транспортні витрати зменшилися на 75%. Крім того, при виробництві нової сировини менше скидання рідких і газоподібних сумішей. Новий вибуховий продукт має підвищену потужність і при його використанні викид СО₂ і NО₂ зменшується. Скласти екокомпас.

Ситуація 6. Одна компанія використала концепцію екоефективності, щоб оцінити фізико-хімічний процес обробки, який вона використовує для обробки залишкових забруднюючих речовин. Невелика зміна у процесі зберігання хімікатів (покриття площі, де зберігалися хімікати) призвело до 36% скорочення атмосферних емісій, яка виникла в результаті вітру. Скласти екокомпас.

Ситуація 7. Невелика компанія виготовляє запчастини для транспортної промисловості. Вони застосовували заходи екоефективності у виробництві частин зі скловолокна, при виробництві яких вивільняється летючий органічний вуглець. Компанія вирішила замінити сировину типу фарб і смол на інше, яке утворює менше емісій. В результаті зменшилися емісії органічного вуглецю і кількість стічних вод, що використовуються для обробки, а також зникла потреба вентилювання місця виробництва. Скласти екокомпас.

Ситуація 8. Інженерна компанія застосовувала концепцію екоефективності до стратегії внутрішнього зв'язку. При використанні нових технологій типу відеоконференцій, інтернет-спілкувань і систем управління електронними документами замість відряджень компанія зменшила свої транспортні витрати і трохи скоротила використання матеріалів, включаючи папір і чорнило для їх принтерів. Скласти екокомпас.

Ситуація 9. Компанія відповідальна за роботу служби забезпечення бортовим харчуванням для декількох великих авіа компаній. Було визнано, що близько 80% сміття зі сміттєвих мішків літаків можна переробляти для вторинного використання. Вони ввели систему поділу сміття, яка зменшила кількість відходів на 47%. Скласти екокомпас.

Ситуація 10. Компанія з виробництва батарей намагалася удосконалити свій виробничий процес. Однією із змін була поставка сировини в місцевому масштабі. У результаті вона зменшила витрати від транспортування на 71%. Вони також почали повертати залишки полівінілхлориду постачальникам для повторного використання, що призвело до заощадження сировини на 19%. Споживання енергії було зменшено ними на 5%, а вміст токсичних речовин – на 27%. Скласти екокомпас.

Ситуація 11. Багатонаціональна компанія з виробництва електроніки зосередилася на способах зменшення споживання енергії на одному із складальних заводів. Вона купила три нових повітряних компресора меншої потужності, які однак, могли задовольнити реальну потребу в енергії в будь-який момент. У результаті повне споживання енергії було зменшено на 45%, а термін служби обладнання зріс. Скласти екокомпас.

Ситуація 12. Основним продуктом однієї з компаній є перемелювання крупи на борошно для випічки. Один з побічних продуктів процесу - це відсів, який використовується як корм для худоби. В результаті процесу перемелювання в повітря викидається багато твердих частинок, що погіршує умови праці. Компанія розробила нову систему збору лушпиння. Хоча споживання енергії і збільшилась, але атмосферні викиди скоротилися і були мінімізовані ризики праці. Скласти екокомпас.