Словник понять і термінів з всесвітньої історії

Авторитаризм (від лат. Auctoritas - влада, вплив) — характеристика особливих типів недемократичних режимів, заснованих на необмеженої влади однієї особи або групи осіб при збереженні деяких економічних, цивільних, духовних свобод для громадян.

 

Агресія — застосування якию-небудь державою сили першою.

 

Анархізм — суспільно-політична течія, що заперечує необхідність державної та іншої політичної влади і пропагує необмежену свободу особистості.

 

 

Анексія (лат. ad nectere - приєднувати) — насильницький акт приєднання державою всієї або частини території іншої держави в односторонньому порядку. За міжнародним правом анексія - один з видів агресії і в даний час спричиняє міжнародно-правову відповідальність.

 

Аншлюс (нім. Anschluß, аншлюс - приєднання, союз) — ідея об'єднання Австрії з Німеччиною і конкретно - анексія Австрії Німеччиною 12-13 березня 1938 року.

 

Геноцид (від грец. Γένος - рід, плем'я і лат. Caedo - вбиваю) — дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.

 

Декларація (від лат. Declaro - заявляти) — офіційна заява або нормативний документ, призначений для повідомлення офіційних осіб.

 

Демілітаризація (роззброєння) — ліквідація військових укріплень і споруд на певній території, а також заборона тримати на цій території збройні сили на підставі договору між зацікавленими державами (у міжнародному праві).

 

Диктатура (лат. dictatura) — форма правління, при якій вся повнота державної влади належить одній особі - диктатору, групі осіб або однієї соціального прошарку ("диктатура пролетаріату").

 

Експансія — розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за початкові межі (територіальна, економічна, політична Е.).

 

Інвестиції — довгострокові вкладення капіталу в економіку з метою отримання доходу.

 

Латифундія (лат. Latifundia) — у Стародавньому Римі назва великого маєтку, оброблюваного працею рабів.

 

Меджліс (араб. مملس - majlis, дослівно «місце зборів») — власне найменування законодавчо-представницького органу (парламенту) низки країн (Іран, Азербайджан), народів (Меджліс кримських татар), а також взагалі Народних Зборів, переважно в арабських і ісламських країнах.

 

Мілітаризація (озброєння) — підпорядкування економіки, політики і суспільного життя держави військовим цілям.

 

Націоналізм — ідеологія і політика, основою яких є ідея винятковості національних пріоритетів і національної зверхності, трактування нації як вищої форми суспільства.

 

Опозиція — партія або група, що виступає врозріз із думкою більшості або панівною думкою і висуває альтернативну політику, інший спосіб вирішення проблем.

 

Панамериканізм — політична доктрина, в основу якої покладена ідея спільності історичної долі, економіки та культури США та інших країн Американського континенту.

 

Плебісцит (лат. plebiscitum, від plebs - простий народ і scitum - рішення, постанова) — опитування громадян, як правило, з метою визначення долі відповідній території. У деяких країнах (напр., у Франції) вважається синонімом референдуму. З формально-юридичної точки зору процедури П. і референдуму збігаються.

 

Ратифікація (лат. ratificatio від ratus - вирішене, затверджений + facere - робити) — процес надання юридичної сили документу (наприклад, договором) шляхом затвердження його відповідним органом кожної зі сторін. До ратифікації такий документ, як правило, не має юридичної сили і не обов'язковий для нератифікованих сторони.

 

Репарація (від лат. reparatio - відновлення) — форма матеріальної відповідальності суб'єкта міжнародного права за шкоду, заподіяну в результаті вчиненого ним міжнародного правопорушення іншому суб'єкту міжнародного права, зокрема, відшкодування державою відповідно до мирного договору або інших міжнародних актів шкоди, заподіяної їм державам, які зазнали нападу. Обсяг і характер репарацій повинні визначатися відповідно до нанесеним матеріальним збитком (принцип пропорційності). Виплата репарації може здійснюватися у вигляді грошової або іншої матеріальної компенсації або у вигляді одночасної реституції і компенсації збитків.

 

Сепаратний мир — мирний договір, укладений одним з учасників воюючою коаліції без відома і згоди союзників.

 

Тоталітаризм (від лат. totalis - весь, цілий, повний; лат. Totalitas - цілісність, повнота) — політичний режим, який прагне до повного (тотального) контролю держави над усіма сторонами життя суспільства. У порівняльній політології під тоталітарної моделлю розуміється теорія про те, що фашизм, сталінізм і, можливо, ряд інших систем були різновидами однієї системи - тоталітаризму.