Р о з д і л II. онтологія, гносеологія, соціальна філософія

Плани семінарських занять

 

Р о з д і л І. сутність філософії та основні етапи її розвитку

Т е м а 1. Філософія, коло її проблем та роль

У суспільстві

 

П л а н

 

1. Філософія і її предмет. Обґрунтування необхідності вивчення філософії у вищому навчальному закладі.

2. Світогляд, його структура, основні історичні типи та їх сутність.

3. Специфіка філософського вирішення світоглядних питань. Головні теми філософських думок.

4. Функції філософії. Роль філософії у системі культури. Значення філософії для професійної діяльності юристів.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Вулевич М.Р. Філософія як мудрість та її осмислення в науковій і практичній діяльності // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2005. – № 2. – С. 154-158.

Гусейнов А.А. Философия между наукой и религией // Вопросы философии. – 2010. – № 8. – C. 4-10.

Малахов В.А. Философия и время: вектор сопротивления // Вопросы философии. – 2011. – № 1. – С. 49-59.

Мареева Е. Зачем нужна философия в век Интернет? // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2002. – № 5. – С. 22-25.

Мукушев Б.А. Проблемы формирования научного мировоззрения личности //Alma mater (Вестн. высш. шк. – 2010. – № 5. – C. 21-29.

Нужна ли философия современному юристу? / О.В.Афанасьева // Юридическое образование и наука. – 2008. –№ 3. – С. 4-8.

Попович М.В. Що таке філософія? // Філософ. думка. – 2006. – № 1. – С. 3-7.

 

Т е м а 2. Антична філософія

П л а н

 

1. Загальна характеристика філософії античності та основні етапи її розвитку.

2. Головні напрямки античної філософії та їх специфіка:

а) ранній грецький натуралізм (Мілетська школа, Геракліт, Піфагор, елеати, Демокріт);

б) висока класика (Сократ, Платон, Аристотель);

в) пізня класика (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм, неоплатонізм).

3. Вплив античної філософії на світову культуру.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Бугай Д.В. Определение человека в трактатах Платона // Вопр. философии. – 2001. – № 9. – С. 151-162.

Волинка Г. Філософія Стародавності і середньовіччя в освітньому контексті. – К.: Вищ. освіта, 2005. – С. 84-88.

Девятова С.В., Купцов В.И. Судьба учения Н.Коперника // Вопросы философии. – 2011. – № 1. – С. 83-97.

Кисиль В.Я., Рибери В.В. Галерея античных философов: В 2 т. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. – Т. 1. – С. 14-19.

 

 

Т е м а 3. Філософія середньовіччя та Відродження

 

П л а н

 

1. Загальна характеристика філософії середньовіччя та головні етапи її розвитку: апологетика, патристика, схоластика. Полеміка реалізму й номіналізму.

2. Філософія епохи Відродження та її характерні риси.

3. Гуманістичні тенденції філософії Відродження.

4. Деїзм і пантеїзм: світоглядне підґрунтя, особливості та характерні риси.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Боргощ Ю. Фома Аквинский. – 2-е изд. – М.: Мысль, 1975. – С. 3-7.

Булавина В.В., Лидис М.И., Лунин С.И.Загадки истории. Эпоха Возрождения. – Х.: Фолио, 2009. – 383 с.

Бутенко Р.К.Церква та її роль в історії Західної Європи в епоху середньовіччя. – Черкаси: ЧНУ ім. Б.Хмельницького, 2007. – 112 с.

Карнацевич В.Л.Загадки истории. Средневековье. – Х.: Фолио, 2009. – 380 с.

Кондзьолка В.В. Історія середньовічної філософії:
Навч. посіб. – Л.: Світ, 2001. – С. 77-82.

Ле Гофф Ж.Середньовічна уява: есеї / Ярема Кравець (пер. з фр.). – Л.: Літопис, 2007. – 350 с.

 

 

Т е м а 4. Філософія Нового часу та епохи

Просвітництва

 

П л а н

1. Основні напрямки філософії Нового часу:

а) емпірико-сенсуалістична філософія Англії (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк);

б) філософський раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза,
Г. Лейбніц).

в) суб’єктивний ідеалізм Дж. Берклі й агностицизм
Д. Юма.

2. Філософи французького Просвітництва та французький матеріалізм XVIII cт.

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підруч. – К.: Либідь, 2001. – С. 93-168.

Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу XVII-XVIII ст.: Підручн. для вузів. – К.: Либідь, 1998. — С. 110-135.

Денисенко В.М. Проблеми раціоналізму та ірраціоналізму в політичних теоріях Нового часу європейської історії. – Львів: ПАІС, 1997. – 274 с.

Дзьобань О.П. Аксіологічний вимір проблеми безпеки (звертаючись до Томаса Гоббса) // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія / Редкол.: А.П.Гетьман та ін. – Х.: Право, 2010. – Вип. 6. – С. 3-13.

Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – К.: Каравела, 2002. – С. 140-161.

Розова Т.В., Шинкарук О.В.Філософія Нового часу: Навч. посіб. – О.: Юридична література, 2000. – 32 с.

Т е м а 5. Німецька класична філософія

П л а н

 

3. Теоретична і практична філософія І. Канта.

4. Ідеалістична філософська система Г. Гегеля та його діалектичний метод.

5. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1986. – С. 3-19.

Коротких В.И. Педагогическая карьера и трагедия творчества: факторы эволюции философии Гегеля // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2001. – № 8. – С. 22-26.

Коротких В.И. Система философии Гегеля как предмет историко-философского рассмотрения // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. – 2002. – № 6. – С. 3-19.

Терлецький В.М. Кантове вчення про "A Priori" в онтологічній перспективі // Філософська думка. – 2008. – № 6. – C. 21-39.

 

 

Т е м а 6. Сучасна світова філософія

 

П л а н

 

1. Сучасна світова філософія: характерні риси та особливості.

2. Класичні філософські вчення ХХ ст.

3. Некласична філософія ХІХ-ХХ ст.

4. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, тейярдизм, персоналізм).

5. Російська філософія ХІХ–ХХ ст.: основні напрямки та головні ідеї.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

Бродецький О.С. К’єркегор: теологія відчайдушної свободи // Людина і світ. – 2004. – № 7. – С. 29-34.

Евлампиев И.И. Неклассическая метафизика или конец метафизики? Европейская философия на распутье // Вопр. философии. – 2003. – № 5. – С. 159-171.

Калюжная Н.А. Философский анализ опыта: экзистенциальные аспекты // Вопр. философии. – 2009. – № 9. – C. 164-170.

Пирожкова С.В. Проблема научного предвидения в философии К.Поппера // Вопр. философии. – 2009. – № 6. – C. 160-176.

Скирбекк Г., Гилье Н. История философии: Учеб. пособие: Пер. с англ. – М.: Владос, 2001. – С. 645-683.

Современная западная философия: Словарь. – М.: Политиздат, 1991. – С. 212-214, 253-256.

 

Т е м а 7. Українська філософія: традиції

та особливості

 

П л а н

1. Філософська думка у духовній культурі Київської Русі.

2. Філософія українського Відродження та Просвітництва.

3. Філософія Г.Сковороди.

4. “Філософія серця” П.Юркевича.

5. Українська філософія ХІХ – початку ХХ ст.

6. Українське філософське відродження 20-х і 60-х рр. ХХ ст. і сучасний розвиток філософії в Україні.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Валявко І.В. Стан дослідження філософських студій Дмитра Чижевського в Україні // Філософ. думка. – 2004. –
№ 6. – С. 119-133.

Волинка Г. Дещо про філософські орієнтації Михайла Петровича Драгоманова // Пам’ять століть. – 2003. – С. 30-33.

Гнатюк Я. Філософсько-науковий кордоцентризм
П. Юркевича // Людина і політика. – 2002. – № 1. – С. 107-114.

Кузьміна С. Вітчизняна академічна філософія: працюємо в архівах // Філософська думка. – 2010. – № 6. – С. 5-20.

Слободянюк Д. "Філософія серця" як методологічне підґрунтя ідейно-теоретичної спадщини Памфіла Юркевича // Філософські обрії. – Вип. 22. – К.: Б. в., 2009. – C. 30-44.

Ткачук М. Києво-Могилянська академія і становлення академічної філософії в Україні // Філософ. думка. – 2000. –
№ 4. – С. 37-56.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К.: Вищ. шк., 1992. – С. 44-45.

Шейко С., Марусич В. Духовні засади поліцентричного характеру української філософії // Філософ. обрії. – Вип. 3. – К.; Полтава: Б.в., 2000. – С. 38-51.

 

 

Р о з д і л II. онтологія, гносеологія, соціальна філософія

 

Т е м а 8. Філософський смисл проблеми буття

 

П л а н

 

1. Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення. Типи онтології.

2. Основні форми буття. Особливості людського буття.

3. Категорія “субстанція” та її роль у визначенні онтологічних основ світу.

4. Формування науково-філософського поняття матерії. Матерія як субстанція.

5. Матерія і рух. Класифікація форм руху.

6. Простір і час як форми існування матерії.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Аляєв Г. Металогічність буття як першопринцип метафізики життя // Філософ. думка. – 2001. – № 6. – С. 97-122. – 2002. – № 1. – С. 84-89.

Дынин Б.С. Онтологическая диалогичность мира: признание трансцендентного // Вопросы философии. – 2010. – № 5. – C. 105-114.

Канак Ф. Перехідний стан буття: поняття і місце в трансформаціях // Філософ. думка. – 2001. – № 4. – С.14-19.

Рубашкин В.Ш., Лахути Д.Г. Онтология: от натурфилософии к научному мировоззрению и инженерии знаний // Вопр. философии. – 2005. – № 1. – С. 64-69.

Салин Ю.С. Гносеологический релятивизм категории времени // Вопросы философии. – 2010. – № 3. – C. 66-79.

Чернова Л. Наукова картина світу як предмет філософського дискурсу // Вища освіта України. – 2010. – № 3. – C. 33-39.

 

 

Т е м а 9. Свідомість як філософська проблема

П л а н

 

1. Проблема свідомості в історії філософської думки: античне, середньовічне, новоєвропейське й сучасне розуміння свідомості.

2. Сутність відображення. Генезис форм відображення.

3. Походження свідомості: біологічні й соціальні передумови. Ідеальна природа свідомості.

4. Свідомість у структурі психіки людини. Основні компоненти свідомості. Свідомість і несвідоме.

5. Функції свідомості.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Аредаков А.А. Сознание в онтологиях антропного принципа // Вопросы философии. – 2008. – № 1. – C. 45-50.

Васильев В.В. Мозг и сознание: выходы из лабиринта // Вопр. философии. – 2006. – №1. – С. 67-79.

Иванов А.В. К проблеме онтологического статуса явления сознания // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 7. Философия. – 2002. – № 2. – С. 15-29.

Иванов Д.В. Сознание как объект метафизических исследований // Вопросы философии. – 2009. – № 2. – C. 86-96.

Кутняк І. Субстанційність свідомості в модусах життєвого світу індивіда // Філософ. обрії. Наук.-теорет. часоп. – Вип.11. – К.: Б.в., 2003. – С.148-162.

Лобастов В.Г. К логическим определениям сознания: Э.В.Ильенков и И.Кант // Вопр. философии. – 2004. – № 3. – С.56-66.

Соколова О. Генеза розуміння феномену свідомості // Філософська думка. – 2008. – № 3. – C. 109-122.

Таланов В. Сознание, открытое новым смыслам жизни // Alma mater (Вестн. высш. шк.). – 2003. – № 10. – С. 18-25.

 

Т е м а 10. Філософське вчення про розвиток

П л а н

 

1. Діалектика як вчення про розвиток і метод пізнання. Історичні форми діалектики. Об’єктивна й суб’єктивна діалектика.

2. Діалектика як система принципів, законів, категорій.

3. Основні закони діалектики та їх методологічне значення.

4. Категорії діалектики. Значення законів і категорій діалектики для теоретичної і практичної діяльності юристів.

5. Альтернативи діалектики: класичні й некласичні концепції.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Гернего О.О. Альтернативність діалектики і метафізики як філософська проблема та шляхи її вирішення // Університетські наукові записки. – 2008. – № 1. – Хмельницький: Вид-во Хмельниц. ун-ту упр. та права. – C. 426-437.

Губарев В.В. Наука ли синергетика? // Вопросы философии. – 2009. – № 10. – C. 159-165.

Гурій Т.О. Діалектична єдність філософських категорій загального, особливого та одиничного як головна передумова з’ясування сутності кваліфікації адміністративного правопорушення // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2002. – Вип.18. – С.179-183.

Катречко С.Л. Как возможна метафизика? // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С.83-94.

Коротких В.И. Система философии Гегеля как предмет историко-философского рассмотрения // Вестн. Моск. ун-та. Сер.7. Философия. – 2002. – № 6. – С.3-19.

Крисюк Ю. Синергетична інтерпретація соціального порядку // Право України. – 2005. – № 7. – С.30-33.

Науменко Л.К. Эвристический потенциал диалектической теории мышления // Вопросы философии. – 2009. – № 6. –C. 60-71.

Ровинский Р.Е. Самоорганизация как фактор направленного развития // Вопр. философии. – 2002. – № 5. – С. 67-76.

 

Т е м а 11. Сутність і структура пізнавального процесу

та методологія наукового пізнання

 

П л а н

 

1. Пізнання як предмет філософського аналізу. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

2. Види пізнавальної діяльності: чуттєве й раціональне, емпіричне й теоретичне та їх взаємозв’язок.

3. Практика як основа всіх форм життєдіяльності людини. Функції практики.

4. Проблема істини у філософії і науці.

5. Методи наукового пізнання. Рівні методології.

6. Основні форми наукового пізнання та їх взаємозв’язок.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Васильченко А. Знання і автономія суб`єкта пізнання // Філософська думка. – 2009. – № 4. –C. 75-83.

Зажицкий В.И. Истина и средства ее установления в УПК РФ: теоретико-правовой анализ // Гос-во и право. – 2005. – № 6. – С. 67-75.

Ивакин А.А. Система методологии научного познания // Акт. пробл. політики. – Вип.15. – О.: Юрид. літ., 2002. –
С. 246-254.

Ильин В.Н. Основная проблема теории познания // Вопросы философии. – 2009. – № 7. – C. 123-134.

Кірюхін Д. Наука і релігія: нові принципи взаємовідносин // Людина і світ. – 2002. – № 4. – С.10-15.

Норманн Г.Э. Карл Поппер о ключевых проблемах науки ХХ века // Вопр. философии. – 2003. – № 5. – С.96-102.

Петрушенко В.Л. Межі знання і знання меж // Філософ. думка. – 2005. – № 3. – С. 3-17.

Пироженко В.О. Поняття істини в суспільствознавстві у контексті ситуаційного аналізу // Вісн. НАН України. – 2005. – № 11. – С. 19-31.

 

 

Т е м а 12. Філософське розуміння суспільства

 

П л а н

 

1. Соціальна філософія: основні підходи до розуміння суспільства.

2. Суспільство як система, що самоорганізується й саморозвивається.

3. Соціальна структура суспільства. Характеристика складових соціальної структури.

4. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального.

5. Суспільні відносини, їх сутність і зміст.

6. Суспільні закони, їх особливості, класифікація та механізм дії.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Васильчук Ю.А. Социальное развитие человека. Фактор социума // Обществ. науки и современность. – 2003. – № 6. – С. 28-40.

Емелин В.А., Тхостов А.Ш.Технологические соблазны информационного общества: предел внешних расширений человека // Вопросы философии. – 2010. – № 5. – C. 84-90.

Ефременко Д.В. Концепция общества знания как теория социальных трансформаций: достижения и проблемы // Вопросы философии. – 2010. – № 1. –C. 49-61.

Лекторский В.А. Философия, общество знания и перспективы человека // Вопросы философии. – 2010. – № 8. – C. 30-34.

Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток людства. – К: Либідь. – 2001. – С. 117-133.

Філософський словник соціальних термінів. – Х.: ТОВ “Р.И.Ф.”, 2005. – С. 571-574.

Т е м а 13. Людина як предмет філософського аналізу.

Особистість і суспільство

П л а н

 

1. Проблема людини у філософії. Основні концепції походження людини.

2. Антропосоціогенез та його основні фактори.

3. Сутність людини. Взаємозв’язок біологічного й соціального в людині.

4. Історичні типи взаємовідносин людини і суспільства. Соціальне буття людини як єдність індивідуального й суспільного.

5. Сенс життя людини. Проблема життя і смерті у філософії. Дискусія про “право на смерть”.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Гуревич П.С. Феномен деантропологизации человека // Вопросы философии. – 2009. – № 3. – C. 19-31.

Даренська В. Евристичність концепту Homo Universalis // Філософська думка. – 2008. – № 3. –C. 31-46.

Нариньяни А.С. Между эволюцией и сверхвысокими технологиями: новый человек ближайшего будущего // Вопросы философии. – 2008. – № 4. – C. 3-17.

Семенов В.С. О перспективах человека в ХХІ столетии // Вопр. философии. – 2005. – № 9. – С. 26-37.

Соболь О. Свобода особистості в інформаційному соціумі // Філософ. думка. – 2002. – № 5. – С. 40-58.

Труфанова Е.О. Человек в лабиринте идентичностей // Вопросы философии. – 2010. – № 2. – C. 13-22.

Тульчинский Г.Л. Новая антропология: личность в перспективе постчеловечности // Вопросы философии. – 2009. – № 4. – C. 41-56.

Фейгенберг И.М. Человек Достроенный и биосфера // Вопр. философии. – 2006. – № 2. – С. 151-161.

Т е м а 14. Духовне життя суспільства

П л а н

 

1. Духовне життя суспільства та його структура.

2. Суспільна свідомість, її структура. Суспільна свідомість й індивідуальна свідомість.

3. Форми суспільної свідомості та їх взаємозв’язок.

4. Культура як специфічна соціально-духовна реальність. Функції культури. Сучасні субкультури.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Богданова Н. Проблема формування духовної культури студентської молоді сучасної України // Філософські обрії. Вип. 22. – К.: Б. в., 2009. – C. 97-105.

Лозинська С.І. Духовність як основа людського буття // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 2. – C. 80-84.

Мацейна А. Бог и свобода (глава из книги) // Вопросы философии. – 2008. – № 4. –C. 125-137.

Носачев П.Г. Постмодернистсткая философия религии У. Эко и Дж. Ваттимо о месте религии в современном мире // Вопросы философии. – 2009. – № 1. – C. 166-177.

Тойнбі А. Дослідження історії. – К.,1995. – С. 418-512.

Українська культура: історія і сучасність. – К., 1994. – С. 288 – 412.

 

 

Т е м а 15. Сенс і спрямованість історії

 

П л а н

 

1. Філософія історії, її предмет, функції та особливості.

2. Сучасні концепції та напрямки філософії історії.

3. Проблема спрямованості історичного процесу (теорії історичного кругообігу, локальних культур і цивілізацій, уявлення про лінійну спрямованість історії).

4. Сенс історії та ідея історичного процесу.

 

С п и с о к д о д а т к о в о ї л і т е р а т у р и

 

Антипов Г.А. Как возможна научная история? // Alma mater: Вестник высшей школы. – 2010. – № 7. – C. 14-21.

Бранский В.П., Пожарский С.Л. Глобализация и синергетическая философия истории // Обществ. науки и современность. – 2006. – № 1. – С. 109-120.

Вощенко В.Ю. Інноваційні потреби адаптації схематичних конструктів історії К. Маркса і А. Тойнбі // Філософські обрії: Наук.-теорет. журнал. – К.-Полтава, 2010. – Вип. 24. – С. 121-131.

Мельник А.І. Поняття історії та його інтерпретація в європейській і українській соціально-філософській думці // Філософські обрії: Наук.-теорет. журнал. – К.-Полтава, 2010. – Вип. 24. – С. 80-96.

Хантингтон С. Зіткнення цивілізацій // Філософ. і соціол. думка. – 1996. – № 1-2. – С. 9-29.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.: Политиздат, 1991. – С.141-165.

Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия. – 1989. – С. 700.