Проголошення незалежності та становлення американської державності

План

1. Декларація незалежності 1776 р. та “Статті Конфедерації”.

2. Державний устрій та політичні права громадян за Конституцією 1787 р. Біль про права 1791 р.

3. Підсумки, характер та значення Американської буржуазної революції.

Методичні рекомендації:

1. Проаналізувати текст Декларації. За яких умов були прийняті “Статті конфедерації”. Визначити слабкі сторони даного документу. Чи можна назвати „Статті Конфедерації” першою Конституцією?

2. Процес прийняття Конституції 1787 р.: труднощі та протиріччя. Визначити основні принципи державного устрою США за Конституцією. Охарактеризувати три гілки влади. Розкрити особливості американської конституційної моделі Д.Вашингтона. Перша поправка до Конституції.

3. Визначити характер та особливості Американської революції. Проаналізувати процес державотворення у Північній Америці (1787 – 1800 рр.).

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Військові дії в період війни за незалежність. Діяльність американської дипломатії.
2. Д.Вашингтон: людина і політик.
3. Позиція Росії до боротьби північноамериканських колоній за незалежність.
4. Політична культура США.
5. Конституції США: міфи та реальність
6. Особливості ідеології американського Просвітництва.
7. Федералісти та антифедералісти.
8. Соціальні та расові проблеми в Америці наприкінці ХVІІІ ст.
9. Американська революція 1775 – 1783 рр.
10. Т.Джефферсон – президент.
11. Формування американської нації.

Джерела

1. Автобиография Б.Франклина. – М., 1988.
2. Американская революция ХVІІІ в. Практикум по новой истории /Сост. Н.А.Кислица. – М., 1976. – Ч.1.
3. Американские просветители: Избранные произведения в 2-х т. – М., 1968. – Т.1.
4. Джефферсон Т. Автобиография. – Л., 1990.
5. Конституции зарубежных государств. – М., 1997.
6. Пономарев М.В. Смирнова С.Ю. Практическое пособие для вузов. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. – Т.1. – М., 2000. – С.236-237.
7. Практикум по новой истории 1640 – 1870 гг. – Вып.1. – М., 1981.
8. Сборник документов по истории нового времени: Буржуазные революции XVII – XVIII в. / Сост. М.Ю. Золотухин и др. – М., 1990.
9. Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640 – 1870) / Сост. Е.Е. Юровская. – М., 1990.
10. Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII – XVIII вв. / Под ред. В.Г.Сироткина. – М., 1990.
11. Франклин Б. Избранные произведения. – М., 1956.
12. Хрестоматия по новой истории 1640 – 1870 гг. – М., 1990.
13. Хрестоматия по новой истории / Под ред. А.А.Губера и А.В.Ефимова. – Т.1. – М., 1963. – С.393-419.

Література

1. Болховитинов Н.Н. Россия и война США за независимость. – М., 1976.

2. Война за независимость и образование США /Под ред. Г.Н.Севостьянова. – М., 1976. – С.43-113.

1. Гончарова Т.В. Индейская Америка: пять столетий колонизации и перспективы возрождения // ННИ. – 1992. – №6.
2. Ефимов А.В. Очерк истории США. – М., 1955.
3. Зубков А.Ю. Англия и ее североамериканские колонии в преддверии войны за независимость // ННИ. – 1982. – №2.
4. Иванов Р.Ф. Франклин. – М., 1972.
5. Иванов В.В. Принцип разделения властей в Конституции США 1787 г. и Конституции Франции 1791 г.: Сравнительный анализ // Государство и право. – 2000. – №12. – С.80-84.
6. Иванян Э.А. Белый дом. Президенты и политика. – М., 1979.
7. Иванян Э.А. История США. – М., 2004.
8. История США: в 4-х т. – М., 1983 – Т.1.
9. Каменская Г. Политическая культура США //МЭМО. – 1993. – №9.
10. Краткая история США. Пер. с англ. – М., 1993.
11. Конституция США: история и современность /Под ред. А.А.Мишина, Е.Ф.Язікова. – М., 1988.
12. Кучма В.В. Государство и право Нового времени (ХVII – ХIХ вв.). – Волгоград, 2002. – 78-136.
13. Лузин В.В. Президентская модель разделения властей (на примере США) // Государство и право. – 1999. – №3. – С.82-90.
14. Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. – М., 1984.
15. Никифоров А.С., Савельев В.А. Конституция США: кодекс буржуазной демократии //ВИ. – 1977. – №9.
16. Потєхін О.В. Конституція 1787 р. і сучасна зовнішня політика США // УІЖ. – 1987. – №9. – С.114-123.
17. Севостьянов Г.Н., Уткин А.И. Томас Джефферсон. – М., 1976.
18. Слезкин Л.Ю. «Язык огня и железа» (из предыстории США) // ННИ. – 1987. – №5.
19. Согрин В.В. Принятие конституции США: мифы и реальность // ННИ. – 1983. – №3.
20. Согрин В.В. Бенжамин Франклин – выразитель антиколониальной идеологии // США: экономика, политика, идеология. – 1975. – № 10. – С. 36 – 45.
21. Согрин В.В. Джефферсон. Человек, мыслитель, политик. – М., 1989.
22. Согрин В.В. Идейные течения в Американской революции XVIII века. – М., 1980.
23. Согрин В.В. Основатели США: исторические портреты. – М., 1983.
24. Согрин В.В. Буржуазные революции в США: общее и особенное // ВИ. – 1983. – №3.
25. Согрин В.В. Современная американская историография о буржуазных революциях в США //ННИ. – 1982. – №1.
26. Согрин В.В. Политическая власть, демократия и олигархия в Северной Америке колониального периода // ННИ. – 2001. – №1. – С.29-50.
27. Согрин В.В. Образование Североамериканского государства: новое прочтение // ННИ. – 2002. – №1.
28. Уилсон Дж. Американская политическая система // США: экономика, политика, идеология. – 1997. – №2.
29. Ушаков В.А. Америка при Вашингтоне. Политические и социально-экономические проблемы США (1789 – 1797 гг.). – М., 1983.
30. Ушаков В.А. Статьи Конфедерации и вечного союза – первая американская конституция (к истории изучения) // Проблемы всеобщей истории. – М., 1973.
31. Филимонова М.А. Классический республиканизм в Американской и Французской революциях конца ХVІІІ в. // ННИ. – 2004. – №1.
32. Фурсенко А.А. Американская и французская революции ХVІІІ в.: опыт сравнительной характеристики // ВИ. – 1977. – №12.
33. Фурсенко А.А. Американская революция и образование США. – Л., 1978.
34. Фурсенко А.А. Конституционный конвент // США: экономика, политика, идеология. – 1987. – №7. – С.64-72.
35. Яковлев Н.Н. Вашингтон. – М., 1976.

 

ТЕМА 3. Велика Французька революція. Перетворення державного та політичного устрою Франції (2 год.)

План

1. Новий державний та політичний устрій Франції за Конституцією 1791 р.
2. Конституція 1793 р. та її значення для формування Якобінської диктатури.
3. Структура влади та права громадян за Конституцією 1795 р.
4. Конституція 1799 р.

 

Методичні рекомендації:

1. Політична ситуація в літку 1791 р., умови прийняття Конституції та її основні положення. Охарактеризувати державний та адміністративно-територіальний устрій, виборче право. Визначити слабкі сторони Конституції 1791 р.

2. Охарактеризувати структуру влади за Конституцією 1793 р. Чому її вважають найдемократичнішою? Яка ситуація склалася влітку 1793 р.? Розглянути режим революційної диктатури якобінців.

3. Проаналізувати Конституцію 1795 р. Умови її прийняття. Яким чином відбувався розподіл влади? В чому слабкість виконавчої влади?

4. За яких умов була прийнята Конституція 1799 р., її основна ідея. Охарактеризувати структуру влади.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Політичні портрети лідерів Французької революції (Мірабо, Лафайєт, Талейран, Робесп’єр)
2. Ідея свободи в період Французької революції
3. Франкмасонство та Французька революція
4. Єбертісти
5. Культ Марата
6. Людовик ХVІІ: життя та легенда

Джерела

1. Документы истории Великой французской революции: В 2-х томах / Сост. А.В. Адо и др. – Т. 1. – М., 1990.
2. Пономарев М.В. Смирнова С.Ю. Практическое пособие для вузов. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. – Т.1. – М., 2000 – С.238-242.
3. Практикум по новой истории 1640 – 1870 гг. – Вып.1. – М., 1981.
4. Сборник документов по истории нового времени: Буржуазные революции XVII – XVIII в. / Сост. М.Ю. Золотухин и др. – М., 1990.
5. Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640 – 1870) / Сост. Е.Е. Юровская. – М., 1990.
6. Сборник документов по истории нового времени. Буржуазные революции XVII – XVIII вв. / Под ред. В.Г.Сироткина. – М., 1990.
7. Хрестоматия по новой истории 1640 – 1870 гг. – М., 1990.
8. Хрестоматия по новой истории / Под ред. А.А. Губера и А.В.Ефимова. – Т.1. – М., 1963.

Література

1. Адо А.В. Французская буржуазная революция конца ХVIII в. и ее современные критики // ННИ. – 1981. – №3.
2. Адо А.В. Место французской революции в процессе перехода страны от феодализма к капитализму // ННИ. – 1989. – №3.
3. Бёрк Э. Размышления о революции во Франции // Социс. – 1993. – №4.
4. Бовыкин Д.Ю. Людовик ХVІІ: жизнь и легенда // ННИ. – 1995. – №4.
5. Бовыкин Д.Ю. О современной российской историографии Французской революции ХVIII в. (полемические заметки) // ННИ. – 2007. – №1.
6. Борисов Ю.В. Ш.-М. Талейран. – М., 1989.
7. Жорес Ж. Социалистический портрет французской революции 1789 – 1793 гг. – М., 1979.
8. История буржуазного конституционализма XVII – XVIII вв. – М., 1983.
9. История Европы. От французской революции конца ХVIII века до Первой мировой войны. – М., 2000. – Т.5. – С.59-87.
10. Карлейль Т. Французская революция. История. – М., 1991.
11. Косарев А.И. Революция: сравнительная характеристика становления государственности в Англии, Франции, России в новое время // Государство и право. – 1994. – №8-9.
12. Кропоткин Г.А. Великая французская революция 1789-1793 гг. – М., 1979.
13. Кучеренко Г.С. Людовик ХVI – от трона до гильотины // ННИ. – 1994. – №2.
14. Кучма В.В. Государство и право Нового времени (XVII – ХIХ вв.). Волгоград, 2002. – С.168-221.
15. Левандовский А.П. Робеспьер. – М., 1966.
16. Манфред А.З. Великая французская революция. – М., 1983.
17. Манфред А.З. Три портрета эпохи Великой Французской революции. – М., 1978.
18. Матьез А. Французская революция. – Ростов-на-Дону, 1995.
19. Пименова Л.А. Идея свободы во французской революции // ННИ. – 1992. – №1.
20. Ревуненков В.Г. Очерки по истории Великой французской революции: Падение монархии. – Л., 1982.
21. Ревуненков В.Г. Очерки по истории Великой Французской революции: Якобинская республика и ее крушение. – Л., 1983.
22. Рождение французской буржуазной политико-правовой системы / К.Е. Ливанцев и др. – М., 1990.
23. Собуль А. Парижские санкюлоты во время якобинской диктатуры. – М., 1966.
24. Собуль А. Первая республика 1792 – 1804. – М., 1974.
25. Якобинство в исторических итогах Великой французской революции // ННИ. – 1996. – №5.

 

ТЕМА 4. Чартистський рух в Англії у 30 – 40 рр. ХІХ ст. (2 год.)

План

1. Парламентська реформа 1832 р. та її наслідки.
2. Утворення перших чартистських організацій та їх програми. Народна хартія.
3. Створення Національної чартистської асоціації та її завдання. Друга національна хартія. Підйом чартизму у 1847 – 1848 рр.
4. Боротьба течій в чартистському русі. Спроби відродження чартизму після 1848 р. та їх невдачі.

Методичні рекомендації:

1. З’ясувати політичне становище, що склалося у 20 – 30 рр. ХІХ ст. в Англії. Зупинитися на радикалізації громадського руху. А.Веллінгтон та Ч. Грей. Акт про емансипацію католиків (1829 р.). Умови проведення парламентської реформи. Суть виборчої реформи та її політичне значення.

2. Проаналізувати соціально-економічне становище найманих робітників в Англії у першій половині ХІХ ст. З’ясувати соціальну базу, ідеологічну програму, основні форми політичної діяльності чартистського руху. Виникнення 1836 р. Лондонської асоціації робітників та Великого Північного союзу. Лідери: О’Коннор, В. Ловетт, їх цілі. Проаналізувати Народну хартію.

3. Перший чартистський конвент 1839 р. Оформлення Національної чартистської асоціації 1840 р. Страйковий рух 1842 р. Подання до парламенту Другої національної хартії. Показати ріст економічного та політичного впливу промислової буржуазії, відміна хлібних законів 1846 р. Особливості чартизму 1847 – 1848 рр.

4. Охарактеризувати методи та форми боротьби за прийняття Хартії які висували делегати першого чартистського конвенту 1839 р. Позиції В.Аттвуда, Ф.О‘Коннора, Дж.О’Брайєна щодо прийняття парламентом хартії. Спроби відродження чартистського руху наприкінці 40-х рр. ХІХ ст. Діяльність Союзу братських демократів на чолі з Ернестом Джонсом.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Доктрина Т.Мальтуса (1817 р.)
2. Закон про бідних 1834 р.
3. Житлові умови англійських робітників
4. Видатні діячі чартизму.

Джерела

1. Пономарев М.В., Смирнов С.Ю. Практическое пособие для вузов. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. – Т.2. – М., 2000. – С.73.
2. Практикум по новой истории (1640 – 1870). – Вып.1. – М., 1981.
3. Чартизм: Сборник статей. – М., 1961.
4. Хрестоматия по новой истории (1815 – 1870). – М., 1965. – Т. II.
5. Хрестоматия по новой истории. 1640 – 1870 / Под ред. В.Г.Сироткина. – М.1990.

Література

1. Айзенштат М.П. Британский парламент и общество в 30 – 40-е годы ХIХ в. – М., 1997.
2. Всемирная история в 24 томах. – Минск, 1997. – Т.16. – С.451-461, 540-542.
3. Енгельс Ф. Становище робітничого класу в Англії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.2. – С.221-494.
4. Енгельс Ф. Аграрна програма чартистів // Маркс К., Енгельс Ф. – Твори. – Т.4. – С.328-330.
5. Енгельс Ф. Чартистський рух // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.4. – С.353-354.
6. Ерофеев Н.А. Чартистское движение. – М., 1961.
7. История Европы. От Французской революции конца ХVІІІ в. до первой мировой войны. – М., 2000. – Т.5. – С.213-224.
8. История ХІХ в. /Под ред. Лависса и Рамбо. – М., 1938. – Т.4. – Гл.1; Т.5., Гл.10.
9. К итогам дискуссии о чартизме // ННИ. – 1961. – № 2.
10. Кертман Л.Е. География, история и культура Англии. – М., 1968.
11. Кунина В.Э. Чартистское движение в Англии. – М., 1959.
12. Маркс К. Чартисти // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.8. – С.342-350.
13. Мортон А.Л. История Англии – М., 1950.
14. Мортон А.Л., Тейт Дж. История английского рабочего движения 1780 – 1920. – М., 1959. – С.87-95.
15. Поулсен Ч. Английские бунтари. – М., 1987.
16. Рабочее движение в Великобритании ХІХ – ХХ вв. – М., 1978.
17. Резников А.Б. Первая классовая битва пролетариата Англии. 1842 г. – М., 1970.
18. Романова М.И. Парламентская реформа 1832 года в Англии и ее последствия // ННИ. – 2005. – №4.
19. Рожков Б.А. Чартистское движение 1836 – 1854 гг. – М., 1960.

ТЕМА 5. Революція 1848 – 1849 рр. у Франції (4 год.)

Заняття 1.

План

1. Історичні передумови та причини революції.
2. Лютнева революція 1848 р. та створення тимчасового уряду. Законодавство Другої республіки.
3. Червневе повстання в Парижі. Генерал Кавеньяк.

Методичні рекомендації:

1. Розкрити передумови революції 1848 рр. Хто стояв в опозиції до існуючого режиму? Формування помірковано-ліберальної та республіканської партій. Проведення банкетних компаній. Розкрити причини революції: політичні, економічні, соціальні.

2. Лютнева криза 1848 р. та проголошення Другої республіки. Висвітлити події, які відбувалися в Парижі. Проаналізувати діяльність Тимчасового уряду. Соціалісти – Луї Блан та Альберт. Розглянути декрети, які були прийняті Тимчасовим урядом. Установчі збори. Вказати причини травневої демонстрації.

3. Визначити причини червневого повстання 1848 р. Охарактеризувати політичну ситуацію в Парижі. Розкрити політику генерала Кавеньяка і дати оцінку його діям.

Заняття 2.

План

1. Диктатура республіканців та прийняття Конституції.
2. Піднесення демократичного руху навесні 1849 р. “Нова Гора”. Законодавчі збори.
3. Бонапартистський переворот 2 грудня 1851 р. та його наслідки.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Огюст Бланк
2. Правління Луї Філіпа Орлеанського
3. Липнева революція у Франції 1830 р.
4. Відродження бонапартизму
5. Луї Бонапарт
6. Луї Блан
7. Конституція 1848 р.

 

Методичні рекомендації:

1. Охарактеризувати внутрішню політику генерала Кавеньяк, які закони були прийняті влітку 1848 р. Формування опозиції. Хто такі легітимісти, бонапартисти та орлеаністи. Проаналізувати Конституцію 1848 р. Боротьба на президентських виборах. Чим обумовлена перемога Луї-Наполеона Бонапарта?

2. Визначити головні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Луї-Наполеона. Які гасла висували демократи Франції? Лідери “Нової гори”, їх доля. Червнева демонстрація. В чому поразка “Нової гори”. Проаналізувати діяльність Законодавчих зборів впродовж 1849 – 1851 рр.

3. Простежити політику Луї-Наполеона Бонапарта щодо зміцнення президентської влади. Створення “Товариства 10 грудня” та його діяльність. Висвітлити переворот 2 грудня 1851 р., дати оцінку подальшім діям президента.

Джерела

1. Пономарев М.В., Смирнов С.Ю. Практическое пособие для вузов. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. – Т.2. – М., 2000. – С.72,
2. Практикум по новой истории (1640 – 1870). – Вып.1. – М., 1981.
3. Хрестоматия по новой истории (1815 – 1870). – М., 1965. – Т. 2.

Література

1. Авсеенко В. Луи Блан. – М., 1963.
2. Бендрикова Л.А. Французская историография революции 1848 – 1849 гг. во Франции. – М., 1969.
3. Блайбер Г., Шмидт В. Европейские революции 1848 – 1849 гг. в историческом сравнении // ННИ. – 1988. – №5.
4. Застенкер Н. Революция 1848 г. Во Франции. – М., 1948.
5. История ХІХ века / Под ред. Лависса и Рамбо. – М. – Т.5.
6. История Европы. От Французской революции конца ХVІІІ в. до первой мировой войны. – М., 2000. – Т.5.
7. История Франции. – М., 1973. – Т. 2.
8. Маркс К. Восемнадцатое брюмера Луи Бонапарта // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения – Т.8. – С.115-217.
9. Молок А.И. Июньские дни в Париже 1848 г. – М., 1948.
10. Молчанов Н. Огюст Бланки. – М., 1984.
11. Революции 1848 – 1849 гг. / Под ред. Ф.В. Потемкина и А.Н. Молока: В 3-х томах. – М., 1952. – Т. 1 – 2.
12. Революция 1848 года во Франции (февраль – июнь) в воспоминаниях участников и современников. – М. – Л., 1934.
13. Собуль А. Из истории Великой буржуазной революции 1789 – 1794 гг. и революция 1848 г. во Франции. – М., 1960.

ТЕМА 6. Революція 1848 – 1849 рр. у Німеччині (2 год.)

План

1. Історичні передумови та початок революції.
2. Березнева революція в Прусії та її вплив на загальнополітичну ситуацію в Німеччині.
3. Проблема об’єднання країни. Імперська конституція 1849 р.

 

Методичні рекомендації:

1. Охарактеризувати політичний устрій Германського союзу. Чим обумовлена поява німецької національної ідеї? Висвітлити економічну ситуацію та пов’язані з нею соціальні проблеми наприкінці 40-х рр. у Німеччині. Встановити причини та цілі революції. Події в Бадені та поширення революційних виступів на північ та схід країни.

2. Висвітлити березневі події в Прусії. Яка ситуація склалася у Берлині навесні 1848 р.? Позиція прусського короля Фрідріха Вільгельма ІV. Які вимоги висували ліберал-демократи?

3. Висвітлити роботу Національних зборів у Франкфурті-на-Майні. Які труднощі були в роботі зборів? Які пропозиції щодо об’єднання Німеччини були висунуті? Питання про Шлезвіг та Гольштейн. Прийняття імперської Конституції у березні 1849 р. та її доля.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Німеччина після Віденського конгресу
2. Економічний розвиток Німеччини у 1815 – 1847 рр.
3. Розвиток німецької класичної філософії (Шеллінг, Гегель)
4. Виникнення марксизму
5. Німеччина напередодні революції 1848 р.
6. Економічний розвиток Австрійської імперії у 1815 – 1847 рр.
7. Внутрішня та зовнішня політика уряду Меттерніха
8. Формування націй та національне питання в Австрії
9. Австрійська імперія напередодні революції 1848 р.
10. Німецька національна ідея в революції 1848 – 1849 рр.
11. Реформи в Пруссії у першій половині ХІХ ст.
12. Студентський рух у Німеччині на початку ХІХ ст.
13. Європейські революції 1848 – 1849 рр.: порівняльний аналіз.
14. Зарубіжна історіографія революцій 1848 – 1849 рр.

Джерела

1. Пономарев М.В., Смирнов С.Ю. Практическое пособие для вузов. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. – Т.2. – М., 2000.
2. Практикум по новой истории (1640 – 1870). – Вып.1. – М., 1981.
3. Хрестоматия по новой истории (1815 – 1870). – М., 1965. – Т. 2.

Література

1. Авербух Р.А. Революция в Австрии (1848 – 1849). – М., 1970.
2. Блайбер Г., Шмидт В. Европейские революции 1848 – 1849 гг. в историческом сравнении // ННИ. – 1988. – №5.
3. Галкин И.С. Создание Германской империи 1815 – 1871 гг. – М., 1986.
4. История Европы. От Французской революции конца ХVІІІ века до Первой мировой войны. – М., 2000. – Т.5. – С.263-272.
5. Кан С.Б. Революция 1848 г. в Австрии и Германии. – М.. 1948.
6. Маркс К. Манифест Коммунистической партии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – Т.4.
7. Михайлов М.И. Идейная борьба вокруг Германской революции 1848 года // ННИ. – 1984. – №4. – С.33-45.
8. Михайлов М.И. Революции 1848 – 1849 рр. Зарубежная историография // ННИ. – 1998. – №6. – С.48-63.
9. Михайлов М.И. Проблемы германской революции 1848 г. – М., 1985.
10. Михайлов М.И. История Союза коммунистов. – М., 1968.
11. Революции 1848 – 1849 гг. / Под ред. Ф.В. Потемкина и А.М. Молока: М., 1952. – Т. 1, 2.
12. Степанова Е.А., Левнова С.В. Борьба за единую демократическую Германию в период революции 1848 – 1849 гг. – М., 1955.
13. Эпштейн А.Д. История Германии от позднего средневековья до революции 1848 г. – М., 1961.

 

ТЕМА 7. Революція в Італії 1848 – 1849 рр. (2 год.)

План

1. Причини і передумови революції.
2. Повстання в Палермо і розгортання революції (січень – серпень 1848 р.).
3. Другий етап революції (серпень 1848 р. – серпень 1849 р.), її результати і наслідки.

Методичні рекомендації:

1. У першому питанні схарактеризувати політичну ситуацію в Італії напередодні революції. Особливу увагу звернути на характер ліберальних реформ та національного руху 1846-1848 рр. у трьох італійських центрах – Римі, Тоскані та П’ємонті.

2. У другому питанні проаналізувати хід повстання в Палермо та його наслідки. Охарактеризувати події, що супроводжували утворення Тимчасового ліберального уряду і його діяльність. Зясувати передумови, перебіг і наслідки повстань на території Неаполітанського королівства, П’ємонту, Тоскани, Мілану, Венеції і Папської області. Визначити роль Папи Римського у революційних подіях 1848 р. Схарактеризувати конституційні реформи та прихід до влади ліберальних сил. Розкрити перебіг антиавстрійських виступів у Ломбардії та Венеціанської області. Схарактеризувати події та наслідки австро-італійської війни.

3. У третьому питанні схарактеризувати новий напрям в італійській політиці, події в Римі – повстання, проголошення Римської республіки, скликання Установчих зорів і прийняття конституції. Розкрити зміст проведених реформ. Визначити роль Дж. Мадзіні та Дж. Гарібальді у революційних подіях. Дати оцінку результатам і наслідкам революції в Італії 1848-1849 рр.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Джузеппе Мадзіні.
2. Джузеппе Гарібальді.
3. Папа Римський Пій ІХ.

 

Джерела

1. Практикум по новой истории (1640 – 1870). – Вып.1. – М., 1981.
2. Пономарев М.В., Смирнов С.Ю. Практическое пособие для вузов. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. – Т.2. – М., 2000.
3. Хрестоматия по новой истории: В 2-х томах. – М., 1963, 1965.

Література

1. Блайбер Г., Шмидт В. Европейские революции 1848 – 1849 гг. в историческом сравнении // ННИ. – 1988. – №5.
2. Верти Дж., Демократы и социалисты в период Рисорджименто, пер. с итал., М., 1965
3. История Европы. От Французской революции конца ХVІІІ века до Первой мировой войны. – М., 2000. – Т.5.
4. История Италии: В 3 т. – М., 1970 – 1971. – Т.1-2.
5. Кирова К.Е. Жизнь Джузеппе Мадзини. М., 1981.
6. Лисовский Ю., Любин В. Политическая культура Италии. М., 1996
7. Лурье А. Гарибальди. 1807—1882 / Лурье А. — М.: Мол. гвардия, 1957. — 287 с.
8. Михайлов М.И. Революции 1848 – 1849 рр. Зарубежная историография // ННИ. – 1998. – №6. – С.48-63.
9. Муромцева О. В. Жизнь и деятельность Джузеппе Гарибальди. Современный взгляд / Муромцева О. В. // ННИ. — 2002. — N 1. — С. 152—172.
10. Невлер В. Е. Джузеппе Гарибальди / Невлер В. Е. — М.: Госполитиздат, 1961. — 127 с.
11. Революции 1848 – 1849 гг. / Под ред. Ф.В. Потемкина и А.Н. Молока: В 3-х томах. – М., 1952. – Т. 1 – 2.

 

ТЕМА 8. Боротьба за незалежність в Латинській Америці наприкінці XVIIІ – на початку XIX ст. (2 год.)

План

1. Зростання опозиційного антиколоніального руху в Латинській Америці.
2. Початок війни за незалежність в Латинській Америці. (1810 – 1815 рр.)
3. Розгром іспанських колонізаторів та їх вигнання з Американського континенту (1816 – 1826 рр.):

а) С.Болівар;

б) визволення Перу та закінчення війни;

в) визволення Мексики;

1. Підсумки та історичне значення війни за незалежність іспанських колоній.

 

 

Методичні рекомендації:

1. У першому питанні проаналізувати соціально-економічне та політичне становище в іспанських та португальських колоніях у Латинській Америці (друга половина ХVІІІ – початок ХІХ ст.). Причини повстань впродовж останньої чверті ХVІІІ ст. Передумови та причини Визвольної війни латиноамериканських колоній. Революція на Гаїті (1791 – 1803 рр.).

2. У другому питанні визначити політичну ситуацію в Іспанії напередодні Визвольної війни іспанських колоній, проаналізувати початковий етап військових дій у Венесуелі, революційні події на Ла-Платі, на терені Мексики, Чилі, Бразилії.

3. У третьому питанні проаналізувати події другого етапу революції (1816 – 1826 рр.). Охарактеризувати події у Венесуелі, Новій Гранаді, Ла-Платі, Чилі, утворення Перуанської республіки, проголошення незалежності Уругваю. Діяльність Сан-Мартіна та С.Болівара. Проаналізувати визвольний рух у Мексиці та Центральній Америці, ставлення європейських країн та США до війни іспанських колоній за незалежність.

4. У четвертому питанні розкрити історичне значення виникнення національних незалежних держав у Латинській Америці.

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Франсіско де Міранда.
2. Хосе де Сан-Мартін
3. Російські дипломати у війні за незалежність в Латинській Америці
4. Соціально-економічне становище в Іспанських колоніях.
5. Революція в Парагваї.

Джерела

1. Боливар С. Избранные произведения. – М., 1983.
2. Хрестоматия по новой истории: В 2-х томах. – М., 1963, 1965.

 

Література

1. Альперович М.С. Испанская Америка в борьбе за независимость. – М., 1971.
2. Альперович М.С. Образование независимых государств в Латинской Америке. – М., 1966.
3. Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. Новая история стран Латинской Америки. – М., 1970.
4. Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. Латинская Америка в прошлом и настоящем. – М., 1960.
5. Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. История Латинской Америки. 2-е изд. – М., 1991.
6. Альперович М.С. Война за независимость Мексики (1810 – 1824). – М., 1964.
7. Война за независимость в Латинской Америке (1810 – 1826). – М., 1964.
8. Глинкин А.Н. Дипломатия Симона Боливара. – М., 1991.
9. Григулевич И.Р. Боливар (1783 – 1830). – М., 1981.
10. Григулевич И.Р. Фрасиско де Миранда и борьба за независимость Испанской Америки. – М., 1976.
11. Гусев В.И. Горизонты свободы: Повесть о с.Боливаре. – М., 1972.
12. История Латинской Америки. Доколумбова эпоха – 70-е годы ХІХ в.: В 2 т. – М., 1991, 1993. - Т.1.
13. Линч Дж. Революция в испанской Америке 1808 – 1826. – М., 1979.
14. Лаврецкий И.Р. Симон Боливар (1783 - 1830). – М., 1966.
15. Марчук Н.Н. Борьба за независимость Латинской Америки в конце ХVIII – начале ХIХ века. – М., 1988.
16. Марчук Н.Н. Становление национальных государств в Латинской Америке. – М., 1989.
17. Подвиг Симона Боливара. – М., 1986.
18. Русские дипломаты о войне за независимость в Латинской Америке // ННИ. – 1966. – №1, 5.
19. Селиванов В.Н. Латинская Америка: от конкистадоров до независимости. – М., 1984.
20. Слезкин Л.Ю. Россия и война за независимость в Латинской Америке. – М., 1964.
21. Томас А.Б. История Латинской Америки. – М., 1960.
22. Фостер У.З. Революция 1810 – 1826 гг. в Латинской Америке // ВИ. – 1961. – №5.

Питання для самостійної роботи

Тема: Ідейні основи та принципи Просвітництва.

· Британське Просвітництво, його особливості

Дж.Локк – “Дослід про людський розум”. “Трактат про врядування”.

 

· Шотландське Просвітництво (Е.Флетчер, Д.Юм, А.Сміт)

Д.Юм – “Трактат про людську природу”. “Дослідження людського розуміння”.

А.Сміт – “Дослідження про природу і причини багатства народів”.

 

· Французьке Просвітництво (Ф.Вольтер, Ш.Монтеск’є, Д.Дідро, Ж. Ж.Руссо, К.Гельвецій, П.Гольбах)

Ф.Вольтер – “Філософські листи”, “Магомет”, “Орлеанська діва”, “Метафізичний трактат”, “Філософія історії”, “Досвід про мораль і дух народів і про головні історичні події”.

Ш.Монтеск’є – “Перські листи”. Трактат “Про дух законів”.

Ж-Ж.Руссо – “Міркування про походження та причини нерівності між людьми”. “Еміль, або Про виховання”. “Про суспільний договір, чи принципи політичного права”. “Сповідь” тощо.

П.Бомарше – Мемуари, „Одруження Фігаро”.

Д.Дідро – “Розмова Д’Аламбера та Д.Дідро”, “Сон Д’Аламбера”, “Монахиня”, “Племінник Рамо”.

П.Гольбах – трактат “Про Природу та її закони...”

 

· “Енциклопедія” та енциклопедисти. Гурток фізіократів (Ф.Кене).

 

· Німецьке Просвітництво (І.Кант, Г.Лейбніц, Г.Лессінг, Й.Гердер, Й.Гете)

І.Кант – “Що таке Просвітництво?”. “Про виховання роду людського” (на вибір).

Й.Гердер – “Про походження мови”. “Ідеї до філософії історії людства”. “Бог. Кілька діалогів”.

Й.Гете – “Фауст”.

 

· Американське просвітництво.

Т.Джефферсон – “ Автобіографія”.

 

· Бароко та класицизм: порівняльний аналіз.

Питання до іспиту

1. Новий час і його місце в світовій цивілізації. Поняття “Новий час” в історичній літературі.

2. Проблема періодизації Нової історії у вітчизняній та зарубіжній історичній літературі.

3. Становлення та розвиток абсолютизму в країнах Європи (XVII – XVIII ст.).

4. “Просвітницький абсолютизм” та його реформи.

5. Характерні особливості міжнародних відносин в Європі у другій половини XVII – XVIII ст.

6. Боротьба Франції за гегемонію в Європі у другій половині XVII ст.

7. Динаміка балансу сил в Європі в ході великих війн XVIII ст.

8. Війна за австрійський спадок та війни другої половини XVIII ст.

9. Новий світогляд та “дух капіталізму”.

10. Економіка та ранній капіталізм XVII – XVIII ст. Соціальна структура західноєвропейського суспільства.

11. Проблема характеру Французької революції кінця XVIII ст. в історичній літературі.

12. Характер соціально-економічних відносин у Франції напередодні Великої Французької революції.

13. Еволюція та криза французького абсолютизму у XVII – XVIII ст.

14. “Дворянський бунт” та вибори до Генеральних штатів.

15. Початок Великої Французької буржуазної революції. Діяльність Генеральних штатів та демократичний рух 1789 р. Прихід до влади фельян.

16. Політичні та соціально-економічні реформи у Франції впродовж 1789 – 1792 рр.

17. Консолідація сил роялістського руху. Варенська криза.

18. Початок революційних війн Франції.

19. Падіння монархії та встановлення республіки у Франції.

20. Внутрішня та зовнішня політика жирондистів.

21. Погіршення економічного положення в країні. Рух “шалених”

22. Вандейське повстання та його наслідки. Загострення боротьби Гори та Жиронди. Падіння жирондистів.

23. Встановлення якобінської диктатури та її характер.

24. Внутрішня та зовнішня політика якобінців.

25. Криза якобінської диктатури. Боротьба течій в якобінському блоці. Державний переворот 9 термідора 1794 р.

26. Термідоріанський режим: характер його внутрішньої політики.

27. Зовнішня політика Директорії: військові компанії 1795 – 1798 рр.

28. Криза термідоріанського режиму. Державний переворот 18 брюмера 1799 р.

29. Бонапартизм та його еволюція. Внутрішня політика Франції в роки Консульства та Імперії.

30. Зовнішня політика та завоювання Франції в роки Консульства та Імперії.

31. Крах Наполеонівської імперії. Реставрація монархії Бурбонів. “Сто днів” Наполеона.

32. Політика Бурбонів в період Реставрації. Липнева революція 1830 р. та її наслідки.

33. Наслідки та характер Французької буржуазної революції кінця XVIII ст.

34. Індустріальна революція та її соціокультурні наслідки.

35. Консерватизм та лібералізм в суспільно-політичній думці перш пол. ХІХ ст.

36. Соціалізм та його течії в суспільно-політичному русі першої пол. ХІХ ст.

37. Національно-визвольний рух та націоналізм у першій половині ХІХ ст.

38. Ідея єдності Європи та криза імперської державності.

39. Віденський конгрес. Утворення та діяльність Священного союзу.

40. Австрійська імперія у першій половині ХІХ ст. Політичний та соціально-економічний розвиток.

41. Економічне становище та загострення політичної боротьби в Англії наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст.

42. Криза інституту монархії в Англії в 30 – 40 рр. ХІХ ст. Початок Вікторіанської епохи.

43. Зовнішня політика Англії в першій половини ХІХ ст. Лорд Пальмерстон.

44. Розпад Священної римської імперії германської нації. Утворення Німецького союзу.

45. Ліберальний і демократичний рух у Німеччині наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.

46. Причини європейської кризи та революцій 1848 – 1849 рр.

47. Особливості революцій 1848 – 1849 рр. в країнах Західної Європи..

48. Революція 1848 - 1849 рр. у Франції.

49. Революція 1848 - 1849 рр. у Німеччині.

50. Революція 1848 – 1849 рр. в Італії.

51. Революція 1848 – 1849 рр. у Австрійській імперії.

52. Результати Війни за незалежність в Північній Америці. Конституція США.

53. Основні тенденції розвитку США наприкінці ХVІІІ – у першій третині ХІХ ст. Становлення двопартійної системи. Створення демократичної партії 1828 р. Президентство Е.Джексона.

54. Політична боротьба в США середини ХІХ ст. Утворення республіканської партії.

55. Територіальна експансія США в першій половині ХІХ ст. “Міссурійський компроміс” та “Доктрина Монро”.

56. Національно-визвольні революції в Латинській Америці у першій половині ХІХ ст.

Джерела та література

1. Автобиография Б.Франклина. – М., 1988.
2. Авербух Р.А. Революция в Австрии (1848 – 1849 гг.). – М., 1970.
3. Акимова А.А. Вольтер. – М., 1970.
4. Адо А.В. Новая история стран Европы и Америки: период 1640 – 1870 гг. – М., 1986.
5. Альперович М.С. Испанская Америка в борьбе за независимость. – М., 1971.
6. Альперович М.С. Образование независимых государств в Латинской Америке. – М., 1966.
7. Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. Новая история стран Латинской Америки. – М., 1970.
8. Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. Латинская Америка в прошлом и настоящем. – М., 1960.
9. Альперович М.С., Слезкин Л.Ю. История Латинской Америки. 2-е изд. – М., 1991.
10. Английская буржуазная революция XVII в. /Под ред. Е.А. Косминского и Я.А. Левицкого. – М., 1954. – Т.1-2.
11. Бабёф Г. Сочинения: В 4 т. – М., 1975.
12. Барг М.А. Великая Английская революция в портретах ее деятелей. – М., 1991.
13. Бендрикова Л.А. Французская историография революции 1848 – 1849 гг. во Франции. – М., 1969.
14. Блайбер Г., Шмидт В. Европейские революции 1848 – 1849 гг. в историческом сравнении // ННИ. – 1988. – №5.
15. Боливар С. Избранные произведения. – М., 1983.
16. Борисов Ю.В. Шарль Морис Талейран. – М., 1989.
17. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. – Ивано-Франковск, 2002.
18. Американские просветители: Избранные произведения: В 2-х т. – М., 1968-1969. – Т.1.
19. Война за независимость в Латинской Америке (1810 – 1826) /Под ред. Н.М.Лаврова. – М., 1964.
20. Всемирная история: В 24 т.: Национально освободительные войны. – Минск, 2002. – Т.17.
21. Всемирная история: Европа под влиянием Франции. – Минск, 2002. – Т.16.
22. Гаджиев К.С. Либерализм: История и современность // ННИ. – 1995. – №6. – С.15-31.
23. Губер Пьер. Мазарини. – М., 2000.
24. Дебидур А. История Западной Европы: От Венского до Берлинского конгресса. 1814 – 1878: В 2 т. – М., 1947. – Т.1 – 2.
25. Дебидур А. Дипломатическая история Европы. – Ростов-на-Дону, 1995. – Т.1-2.
26. Дидро Д. Избранные произведения. – М., 1951.
27. Джефферсон Т. Автобиография. – Л., 1990.
28. Документы истории Великий Французской революции /Сост. А.В. Адо и др. – М., 1990.
29. Егоров А.А. Министр Наполеоновской полиции Фуше // ННИ. – 1990. – №4, 5.
30. Ерофеев Н.А. Чартистское движение. – М., 1961.
31. Ерофеев Н.А. Промышленная революция в Англии. – М., 1965.
32. Ерофеев Н.А. Народная эмиграция и классовая борьба в Англии в 1825 – 1850 гг. – М., 1962.
33. Ерофеев Н.А. Очерки по истории Англии (1815 – 1917). – М., 1959.
34. Ерік Р.Вульф Європа і народи без історії / Пер. з анг. І.Пошивайла. – К., 2004.
35. Жорес Ж. Социальная история Франции: В 6 т. – М., 1976-1983.
36. Жорес Ж. Социалистический портрет французской революции 1789 – 1793 гг. – М., 1979.
37. Застенкер Н. Революция 1848 г. во Франции. – М., 1948.
38. Захер Я.М. Движение «бешеных». – М., 1961.
39. Иванян Э.А. Белый дом. Президенты и политика. – М., 1979.
40. Иванян Э.А. История США. – М., 2004.
41. Ивонин Ю.Е. Абсолютизм в Германии в XVII – XVIII вв. // ННИ. – 1990. – №4. – С.65-75.
42. Исламов Т.М. Империя Габсбургов. Становление и развитие. XVI – XIХ вв. // ННИ. – 2001. – №2. – С.11-40.
43. Историография Нового времени стран Европы и Америки /Под ред. И.С.Галкина. – М., 1967.
44. Историография Нового времени стран Европы и Америки /Под ред. А.В. Адо, И.С.Галкина, И.П.Дементьева, А.Д.Колпакова. – М., 1977.
45. Историография Нового времени стран Европы и Америки /Под ред. И.П.Дементьева. – М., 1990.
46. История буржуазного конституционализма XVII – XVIII вв. – М., 1983.
47. История дипломатии /Под ред. В.А. Зорина, В.С.Семенова, С.Д. Сказкина, В.М. Хвостова: В 5 т. – М., 1959-1979. – Т.1.
48. История Европы. – Т.5. – От французской революции конца ХVІІІ века до Первой мировой войны. – М., 2000.
49. История Италии: В 3 т. – М., 1970 – 1971. – Т.1-2.
50. История Норвегии. – М., 1980.
51. История США: в 4-х т. – М., 1983 – Т.1.
52. История ХІХ века /Под ред. Лависса и Рамбо: В 8 т. – М., 1938 – 1939 (була перевидана).
53. История Франции. – М., 1973. – Т. 2.
54. Історія сучасного світу. Соціально-політична історія ХV – ХХ століть /Під ред. Ю.А.Горбаня. – К., 2003.
55. История Швеции. – М., 1974.
56. Кан А. История скандинавских стран (Дания, Норвегия, Швеция). – М., 1980.
57. Кирова К.Э. Жизнь Джузеппе Мадзини (1805 – 1872). – М., 1981.
58. Ковальская М.И. Движение карбонариев в Италии 1808 – 1821 гг. – М., 1971.
59. Конституции зарубежных государств. – М., 1997.
60. Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХVІІ – ХІХ вв. – М., 1957.
61. Котова Е.В. Династия Габсбургов // ННИ. – 1991. – №4. – С.138-153.
62. Куриев М.М. Артур Уэллесли, герцог Веллингтон (1769 – 1852) // ННИ. – 1995. – №6. – С.144-168.
63. Кучеренко Г.С. Людовик XVI (1754-1793). От трона до гильотины // ННИ. – 1994. – №2.
64. Кучма В.В. Государство и право Нового времени (XVII – ХIХ вв.).-Волгоград, 2002.
65. Левандовский А.П. Сен-Симон. – М., 1973.
66. Левандовский А.П. Дантон (1759 – 1794). – М., 1964.
67. Левандовский А.П. Робеспьер (1758 – 1794). – М., 1975.
68. Левандовский А.П. Сердце моего Марата. – М., 1975.
69. Лурье А.Я. Гарибальди (1807-1882). – М., 1957.
70. Майский И.М. Испания 1808 – 1917: исторический очерк. – М., 1957.
71. Малов В.Н. Людовик ХІV: Опыт психологической характеристики // ННИ. – 1996. – №6. – С.152-169.
72. Малов В.Н. Жан-Батист Кольбер – реформатор ХVII века (1619-1683) // ННИ. – 2000. – №3.
73. Манфред А.З. Великая французская революция. – М., 1983.
74. Манфред А.З. Три портрета эпохи Великой Французской революции. – М., 1978.
75. Манфред А.З. Наполеон Бонапарт. – М., 1980.
76. Маныкин А.С. История двухпартийной системы США (1789 – 1980). – М., 1992.
77. Марчук Н.Н. Становление национальных государств в Латинской Америке. – М., 1989.
78. Матьез А. Французская революция. – Ростов-на-Дону, 1995.
79. Митрофанов П. История Австрии. С древнейших времен до 1792 г. – М., 2003.
80. Михайлов М.К. Проблемы германской революции 1848 г. – М., 1985.
81. Монтескье Ш. Избранные произведения. – М., 1955.
82. Мортон А.Л. История Англии. – М., 1950.
83. Невлер В.Е. Демократические силы в борьбе за объединение Италии. 1831 – 1860. – М., 1982.
84. Невлер В.Е. Мадзини и «Молодая Италия» // ВИ. – 1972. – №7.
85. Намазова А.С. Бельгийская революция 1830 г. – М., 1979.
86. Намазова А.С. Брабантская революция 1787 – 1790 гг. в Австрийских Нидерландах // ННИ. – 2001. – №6. – С.149-164.
87. Наполеон І. Избранные произведения. – М., 1956.
88. Нарочницкий А.И. Новая история стран Европы и Америки. – М., 1986.
89. Новая история стран Европы и Америки / Под ред. И.М.Кривогуза. – М., 2003.
90. Новая история стран Европы и Америки XVI – XІХ века. В 3-х частях / Под ред. А.М.Родригеса, М.В. Пономарёва. – М., 2005-2008.
91. Павлова Т.А. Кромвель. – М., 1980.
92. Пейн Т. Избранные сочинения. – М., 1959.
93. Помян Кшиштоф. Європа та її нації / Пер. з фр. Я.Кравця. – Львів, 2003.
94. Пономарев М.В. Смирнова С.Ю. Практическое пособие для вузов. Новая и новейшая история стран Европы и Америки. В 3 т. – Т.1-2. – М., 2000.
95. Попов Н.В. Династические браки и «брачная дипломатия» в Западной Европе. XVII – начало XVIII в. // ННИ. – 2001. – №5. – С.185-213.
96. Практикум по новой истории 1640 – 1870 гг. – Вып.1. – М., 1981.
97. Робеспьер М. Избранные произведения: В 3 т. – М., 1965. – Т.1 – 2.
98. Революции 1848 – 1849 гг. / Под ред. Ф.В. Потемкина и А.М. Молока: М., 1952. – Т.1 - 2.
99. Революция 1848 года во Франции (февраль – июнь) в воспоминаниях участников и современников. – М. – Л., 1934.
100. Ревуненков В.Г. Очерки по истории Великой Французской революции: Якобинская диктатура и её крушение. – Л., 1983.
101. Ревуненков В.Г. Взлет и падение Наполеона Бонапарта. – С.-Пб., 2001.
102. Ревякин А.В. Социализм и либерализм в середине ХІХ в. // ННИ. – 1997. – №4.
103. Романова М.И. Парламентская реформа 1832 года в Англии и ее последствия // ННИ. – 2005. – №4.
104. Рожков Б.А. Чартистское движение 1836 – 1854 гг. – М., 1960.
105. Руссо Ж.Ж. Трактаты. – М., 1969.
106. Рутенбург В.И. Истоки Рисорджименто: Италия в ХVІІ – ХVІІІ вв. – Л., 1980.
107. Сборник документов по истории Английской буржуазной революции XVII ст. / Сост. В.М.Лавровский. – М., 1973.
108. Сборник документов по истории Нового времени: Буржуазные революции XVII – XVIII в. / Сост. М.Ю. Золотухин и др. – М., 1990.
109. Сборник документов по истории Нового времени стран Европы и Америки (1640 – 1870) /Сост. Е.Е.Юровская. – М., 1990.
110. Сборник документов по истории Нового времени стран Европы и Америки: Буржуазные революции ХVІІ – ХVІІІ вв. /Под ред. В.Г.Сироткина. – М., 1990.
111. Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640 – 1870) / Сост. Е.Е. Юровская. – М., 1990.
112. Сен-Симон А. Избранные сочинения: В 2 т. – М., Л., 1948. – Т.1.
113. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М., 1962.
114. Собуль А. Из истории Великой буржуазной революции 1789 – 1794 гг. и революция 1848 г. во Франции. – М., 1960.
115. Собуль А. Первая республика 1792 – 1804. – М., 1974.
116. Согрин В.В. Идейные течения в Американской революции XVIII века. – М., 1980.
117. Согрин В.В. Основатели США: исторические портреты. – М., 1983.
118. Согрин В.В. Британский либерализм: этапы развития и течения // ННИ. – 1996. – №4.
119. Согрин В.В. Война США за независимость как социально-политическая революция // ННИ. – 2005. - №3.
120. Сокольский С. Консерватизм, либерализм, социализм // МЭМО. – 1992. – №8.
121. Степанова Е.А., Левнова С.В. Борьба за единую демократическую Германию в период революции 1848 – 1849 гг. – М., 1955.
122. Талейран Ш.М. Мемуары. – М., 1959.
123. Тарле Е.В. Талейран // Тарле Е.В. Соч.: В 12 т. – М., 1957-1962. – Т.11.
124. Тарле Е.В. Наполеон // Тарле Е.В. Соч.: В 12 т. – М., 1957-1962. – Т.7.
125. Токвіль А. Давній порядок і революція / Пер. з фр. – К., 2000.
126. Туган-Барановский Д.М. У истоков бонапартизма. – Саратов, 1986.
127. Туполев Б.М. Династия Гогенцоллернов // ННИ. – 1991. – №6. – С.143-179.
128. Тырсенко А.В. От Просвещения к революции. Общественно-политические взгляды Сийеса // ННИ. – 2001. – №5. – С.137-160.
129. Фадеева Т.М. У истоков европейского консерватизма // ННИ. – 1992. – №6.
130. Федосова Е.И. Франсуа Гизо: историк и государственный деятель // ННИ. – 1997. – №2.
131. Франклин В. Избранные произведения. – М., 1956.
132. Фурсенко А.А. Американская революция и образование США. – Л., 1978.
133. Хрестоматия по новой истории 1640 – 1870 гг. – М., 1990.
134. Хрестоматия по Новой истории /Под ред. А.А. Губера и А.В. Ефимова: В 2 х т. – М., 1963-1965. – Т.1-2.
135. Чартизм: Сборник статей. – М., 1961.
136. Шаню Пьер. Цивилизация классической Европы. – Екатеринбург, 2005.
137. Шиканов В.Н. Созвездие Наполеона: Маршалы Первой империи. – М., 1999.
138. Юровская Е.Е. Новая история стран Европы и Америки. – М., 1997.