Прогноз забезпеченості теплом другої половини вегетаційного періоду

Метод складання прогнозу забезпеченості теплом другої половини вегетаційного періоду (Σt_>10°С через два місяці від дати переходу температури повітря через 10°С весною до дати такого ж переходу восени) такий же, як і для складання прогнозу забезпеченості теплом за весь вегетаційний період.

Розрахунки також виконані за значеннями дати стійкого переходу температури повітря через 10°С весною. Для цього обчислені значення коефіцієнтів для ряду станцій (табл. 2).

Таблиця 2

Значення коефіцієнтів А та а і рівняння (15.1) для розрахунку Σt_>10°С за другу частину вегетаційного періоду та середньоквадратичне відхилення σ

Рівняння вигляду (15.1) для прогнозу Σt_>10°С можуть бути розраховані для будь-якої станції, яка має ряд спостережень не менше ніж 50 років. Рівняння розраховуються за допомогою методів математичної статистики.

Прогноз тривалості вегетаційної о періоду

Основою методу прогнозу тривалості вегетаційного періоду є залежність тривалості періоду з температурою вище 10°С (n, дні) від дати стійкого переходу температури повітря через 10°С весною (D). У загальному вигляді рівняння таке:

n = c – bD (15.3)

Для деяких гідрометеостанцій значення коефіцієнтів с та b рівняння які використовуються для прогнозу тривалості вегетаційного періоду з температурою вище 10°С, наведені у табл. 3.

Таблиця 3

Значення коефіцієнтів с та b рівняння (15.3) для прог­нозу тривалості періоду з температурою вище 10°С, та σ – середньоквадратичного відхилення

Прогноз складається навесні. Визначається дата переходу температури повітря через 10°С (D). Потім це значення підставляється у рівняння (15.3) з відповідними для населеного пункту значеннями с та b (табл.3) і виконуються необхідні розрахунки.

Приклад розрахунку: 1) На станції Чернігів стійкий перехід температури повітря через 10°С спостерігається 28-го квітня. Самий ранній перехід температури через 10°С у Чернігові також спостерігається у квітні. Тому замість D у рівняння (15.3) підставляємо 28 і тоді

днів

Таким чином, у Чернігові тривалість періоду з температурою вище 10°С буде 158 днів.

2) На станції Херсон у 2000 році стійкий перехід температури повітря через 10°С спостерігався 8 травня. Самий ранній перехід температури повітря через цю межу спостерігався у Херсоні у квітні. Тому замість D у рівняння (15.3) підставляється значення 38 (тобто 30 днів квітня необхідно додати до 8 днів травня). Із табл. 3 знаходяться коефіцієнти с і b та підставляються у рівняння (15.3) і тоді:

дні

Таким чином тривалість періоду з температурою повітря вище 10°С у Херсоні у 2000 році становитиме 152 дні.

Недоліком цього методу є відсутність урахування вірогідності ранніх заморозків, внаслідок чого розвиток сільськогосподарської культури може припинитись.