Види і форми державного боргу

Боргові зобов'язання Уряду України можна поділити на такі групи:

а) за формою: випущені Урядом України цінні папери у вигляді облігацій внутрішніх державних позик і казначейських зобов'язань України; інші зобов'язання у грошовій формі, гарантовані Урядом України; кредити, одержані Урядом України;

б) за терміном: короткострокові - до 1 року; середньострокові - від 1 до 5 років; довгострокові - 5 і більше років.

До складу боргових зобов'язань Уряду України зараховується також частина боргових зобов'язань Уряду колишнього Союзу РСР, взята на себе Україною.

В окремих випадках можуть бути й інші форми урядових боргових зобов'язань. Характер і умови таких зобов'язань у кожному конкретному випадку визначаються Урядом України за погодженням з НБУ.

Боргові зобов'язання Уряду України виступають у вигляді державних облігацій України, які можуть бути: довгострокові (понад 5 років); середньострокові (від 1 до 5 років); короткострокові (до 1 року).

Державні облігації України поділяються на облігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України та цільові облігації внутрішніх державних позик України. Вони можуть бути іменними або на пред'явника. Державні облігації України розміщуються у документарній або бездокументарній формах.

Облігації внутрішніх державних позик України - цінні папери України, розміщення яких здійснюється із урахуванням поточних потреб фінансування Державного бюджету України. Рішення про їх випуск приймається КМУ Відповідно до постанови КМУ від ЗІ січня 2001 року №80 "Про випуски облігацій внутрішніх державних позик" в Україні випуски облігацій внутрішніх державних позик здійснюються щороку в межах встановленого законом граничної о розміру державного внутрішнього боргу на відповідний рік. Порядок розміщення облігацій внутрішніх державних позик установлює Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик, затверджене постановою Правління НБУ №248 від 18 червня 2003 року. Мінфіном України можуть встановлюватись обмеження на загальний обсяг розміщення облігацій, у тому числі на обсяг їх розміщення за неконкурентними заявками. Розміщення облігацій здійснюється за критерієм дохідності та має такі форми: аукціонний продаж облігацій; продаж облігацій за фіксованим рівнем дохідності. Облігації розповсюджуються шляхом первинного розміщення та дорозміщення. Мінфін України є емітентом та розміщує державні облігації, виступає від імені КМУ гарантом своєчасного погашення та сплати доходу за облігаціями. Генеральним агентом з обслуговування випуску та погашення державних облігацій є НБУ. У Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються кошти, необхідні для обслуговування та погашення державних облігацій.

Облігації державних внутрішніх позик України бувають короткострокові, середньострокові, довгострокові, цільові тощо. Основні умови випуску та порядок їх розміщення визначає постанова КМУ "Про випуски облігацій внутрішніх державних позик" від 31 січня 2001 року №80.

Короткострокові облігації внутрішніх державних позик України

- облігації з термінами обігу до 1 року з відсотковою ставкою доходу в розмірі 0%. Реалізуються фізичним та юридичним особам за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Дохід за такою облігацією становить різницю між номінальною вартістю, що відшкодовується власнику короткострокової державної облігації під час її погашення,
та ціною її придбання.

Середньострокові облігації внутрішніх державних позик України

- облігації з термінами обігу від 1 до 5 років, які мають купони (купонний період становить 3 місяці). Річна відсоткова ставка доходу за такими державними облігаціями визначається як середньозважена дохідність за конкурентними заявками, що надійшли на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та підлягають задоволенню за
рішенням Мінфіну України.

Довгострокові облігації внутрішніх державних позик України - облігації з термінами обігу більше ніж 5 років, які мають купони (купонний період становить 3 місяці). Річна відсоткова ставка доходу за такими державними облігаціями визначається як середньозважена дохідність за конкурентними заявками, що надійшли на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та підлягають задоволенню за рішенням Мінфіну України. Під час їх первинного розміщення ціна продажу залежно від запропонованого покупцем рівня дохідності розраховується окремо для кожного покупця за кожною заявкою, що надійшла на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та була задоволена за рішенням Мінфіну України. Можуть бути достроково пред'явлені для погашення власниками та безумовно погашені емітентом після здійснення 5 купонних платежів у порядку, визначеному Мінфіном України.

Цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу. їх основним реквізитом є зазначення передбаченого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік напряму використання залучених від розміщення таких облігацій коштів. Кошти, залучені до Державного бюджету України від їх розміщення, використовуються лише для фінансування державних або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування здійснюється відповідно до кредитних договорів, що укладаються між державою в особі Мінфіну України та отримувачем коштів. Умови кредитних договорів мають відповідати умовам випуску таких облігацій з обов'язковим установленням дати обслуговування та погашення кредиту за 5 днів до дати обслуговування та погашеним цільових облігацій внутрішніх державних позик України.

Іншими видами облігацій внутрішніх державних позик є такі:

- універсальні - призначені для розміщення водночас серед юридичних і фізичних осіб;

- відсоткові - облігації, дохід за якими виплачується шляхом нарахування відсотків до номіналу цінних паперів;

- безвідсоткові — не передбачають виплату доходів, але гарантують придбання відповідних товарів або послуг, під ям випущено позики;

- безпрограшні - облігації, за якими виграш протягом строку чинності позики випадає на кожну облігацію;

- виграшні - за якими весь дохід одержують у формі виграшу в момент погашення облігації (лише тих, що потрапили в тираж виграшів);

- відсотково-виграшні - облігації, за якими частина доходу виплачується коштами, а інша - у вигляді виграшів;

- незаставні - облігації, які не забезпечуються відповідними видами доходів чи майна;

- заставні - забезпечуються відповідними видами доходів чи майна;

- неринкові - облігації, які не можуть вільно змінювати своїх власників (випускаються з метою залучити певних інвесторів).

Облігації зовнішніх державних позик України - цінні папери, що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску. Облігації зовнішніх державних позик України можуть деномінуватися у конвертованій іноземній валюті. Випускаються процентними, дисконтними та можуть бути іменними або на пред'явника, з вільним або обмеженим колом обігу. Оплачуються виключно в конвертованій іноземній валюті відповідно до умов їх випуску. Емітентом облігацій зовнішніх державних позик України є держава в особі Мінфіну України. Грошові кошти, одержані від їх розміщення, спрямовуються лише до Державного бюджету України. Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України в межах передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України приймається КМУ щодо кожного Випуску і оформляється постановою КМУ, якою затверджуються умови випуску. Умовами випуску облігацій зовнішніх державних позик України визначаються загальний обсяг випуску, номінальна вартість однієї облігації, валюта, в якій деномінуються облігації, строк виплати та розмір доходу, строк погашення тощо. Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик України поза межами передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту Державного бюджету України має визначати мету випуску, джерело погашення та підлягає затвердженню ВРУ і набирає чинності після такого затвердження. Первинне розміщення, обслуговування та погашення таких облігацій здійснює Мінфін України. Витрати на підготовку випуску, випуск, погашення облігацій зовнішніх державних позик України, виплата доходу та інші необхідні витрати здійснюються відповідно до умов випуску облігацій за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на такі цілі. Виплата доходів і погашення зазначених облігацій здійснюються лише за кошти або за інші облігації державних позик за добровільною згодою сторін. Для розміщення, обслуговування та погашення облігацій зовнішніх державних позик України Мінфін України може залучати на договірних основах банки, інвестиційні компанії тощо.

Емісія державних облігацій України є частиною бюджетного процесу і регулюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік - їх розміщення здійснюється у разі дотримання на кінець року граничних розмірів державного зовнішнього та внутрішнього боргу, передбачених ВРУ в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Умови розміщення та погашення облігацій внутрішніх державних позик України і цільових облігацій внутрішніх державних позик України, не визначені умовами розміщення, встановлюються Мінфіном України відповідно до законодавства.

Витрати на підготовку розміщення, а також на розміщення, погашення державних облігацій України, виплату доходів здійснюються відповідно до умов розміщення державних облігацій України за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у Державному бюджеті України.

Продаж облігацій внутрішніх державних позик України здійснюється в національній валюті, а облігацій зовнішніх державних позик України - у валюті запозичення.

Уряд України може також випускати державні цінні папери у вигляді казначейських зобов'язань України.

Казначейське зобов'язання України - державний цінний папір, що розміщується лише на добровільних засадах серед фізичних осіб, засвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.

Обсяг емісії казначейських зобов'язань України разом з емісією державних облігацій внутрішніх державних позик України не може перевищувати граничного обсягу внутрішнього державного боргу та обсягу пов'язаних з обслуговуванням державного боргу видатків, визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Емісія казначейських зобов'язань України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Погашення та сплата доходу за казначейськими зобов'язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України.

Казначейські зобов'язання України можуть бути: короткострокові

- до 1 року; середньострокові - від 1 до 5 років; довгострокові

- понад 5 років; іменними або на пред'явника; розміщуватися у документарній або бездокументарній формі (у разі їх розміщення у документарній формі видається сертифікат).

У сертифікаті казначейського зобов'язання України зазначаються: вид цінного паперу, найменування і місцезнаходження емітента, сума платежу, дата виплати грошового доходу, дата погашення, зазначення місця, в якому має бути здійснене погашення, дата і місце видачі, серія та номер сертифіката, підпис керівника емітента або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою емітента. У сертифікаті іменного казначейського зобов'язання України також зазначається ім'я власника.

Емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава в особі Мінфіну України за дорученням КМУ

Рішення про розміщення казначейських зобов'язань України приймається згідно з БК, у якому передбачаються умови їх розміщення та погашення.

Умови розміщення казначейських зобов'язань України можуть передбачати їх погашення шляхом зменшення зобов'язань перед Державним бюджетом України власника казначейського зобов'язання України на вартість цього зобов'язання.

Порядок визначення вартості продажу казначейських зобов'язань України під час їх розміщення встановлюється Мінфіном України.

Особливості провадження депозитарної діяльності з казначейськими зобов'язаннями України визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку разом з НБУ.