Вставні і вставлені конструкції

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

ДО КУРСУ «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА МОВА З ПРАКТИКУМОМ»:

СИНТАКСИС

(за кредитно-модульною системою)

для студентів 4 курсу денної форми навчання

 

 

Практикум

Самостійна робота

Схеми-алгоритми мовного розбору

Рейтингова оцінка

Список рекомендованої літератури

 

 

Кривий Ріг

 

УДК 811.161.2271(07)

Ш 83

 

Сучасна українська мова з практикумом: Синтаксис. Навчально-методичний комплекс для студентів 4 курсу денної форми навчання /Упор. доц. Шпачук Л.Р. –Кривий Ріг: КДПУ, 2012. – 33 с.

 

Рецензенти: зав. кафедри ЗіМПН, доц. Павлик О.А.

доц. кафедри ЗіМПН Білоконна Н.І.

 

Затверджено на засіданні кафедри змісту і методики початкового навчання (протокол № 1 від 30.08.2012 р.)

 

 

Навчально-методичний комплекс покликаний уможливити належне засвоєння студентами 4 курсу денної форми навчання програмного матеріалу з розділу «Синтаксис простого речення». Комплекс містить плани практичних занять, завдання для самостійної роботи студентів, схеми-алгоритми синтаксичного аналізу, рейтингову оцінку, списки рекомендованої літератури.

 

 

ЗМІСТ

1.ПРАКТИКУМ……………………………………………………….4 2.САМОСТІЙНА РОБОТА………………………………………….25

3. СХЕМИ-АЛГОРИТМИ МОВНОГО РОЗБОРУ…………………27

4.РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА…………………………………………..30

5. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………31

 

 

 

1.ПРАКТИКУМ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1 (2 год.)

Тема. Словосполучення як одиниця синтаксису

Опрацювати літературу: 1, 6-9; 2, 138-149; 3, 244-251; 4, 190-199; 6, 249-255; 9, 3; 10, 21-34; 11, 227-237.

Підготувати відповіді на питання:

1. Поняття про словосполучення, їх функції. Порівняльна характеристика слів, словосполучень і речень.

2. Класифікація словосполучень:

а) за кількістю членів (прості, складні);

б) за частиномовною належністю стрижневого слова (іменні, дієслівні, прикметникові, числівникові, займенникові, прислівникові);

в) за ступенем злитності компонентів (вільні, сталі (нерозкладні);

3. Синтаксичні (смислові) відношення між словами в словосполученні:

а) атрибутивні;

б) обставинні;

в) об’єктні.

4. Типи підрядного зв’язку слів у словосполученні:

а) узгодження; повне і неповне;

б) керування; безпосереднє і посереднє; сильне і слабке; дуже слабке;

в) прилягання (відмінкове прилягання).

5. Відмежування синтаксичних словосполучень від інших сполучень слів.

6. Вивчення словосполучень у шкільному курсі української мови.

Виконати вправи і завдання (письмово!):

1. З’ясуйте, в якому ряду правильно названі всі ознаки словосполучення:

а) поєднання двох чи більшої кількості слів; одиниця номінативна; поєднується зв’язком узгодження і керування;

б) поєднання двох чи більшої кількості повнозначних слів; одиниця некомунікативна; поєднання на основі синтаксичного зв’язку;

в) поєднання двох чи більшої кількості слів на основі підрядного зв’язку; одиниця номінативна; має граматичне значення й інтонацію повідомлення;

г) поєднання двох чи більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку; одиниця комунікативна; має граматичне значення, що формується на основі абстрактних відношень, які встановлюються між компонентами словосполучень;

ґ) поєднання двох чи більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку; одиниця номінативна; одиниця некомунікативна; має граматичне значення.

2. Розподілити подані словосполучення на 2 групи: 1) прості за будовою, 2) складні за будовою.

Духовні витоки, зіграти внічию, уникати фальші, скарги на недоліки, багато скарг на недоліки, дрібні опеньки, жінка в плащі, буде виглядати найбільш ошатно, чарівна усмішка, молода дівчина з русявою косою, хлопець з карими очима, буду малювати картину, грати першу скрипку в бригаді, чудовий малюнок вирубаний на льоду.

3. Випишіть з речень вільні словосполучення, класифікуйте їх за частиномовною належністю (морфологічним вираженням) стрижневого слова.

Попереду височіли гори. Мимоволі перехоплювало подих від крутизни високих шпильчастих вершин, від духмяних пахощів. Різними барвами горів осінній ліс, та переважала червона і золота. Старі буки були наче щойно витягнуті з червоної фарби, ясні краплі якої ще й досі з тихим шелестом падали на землю... (П.Гуріненко).

4. Визначте тип словосполучення за морфологічним вираженням опорного компонента.

Танули у безодні, білі вітрила, лава кущів, хитається з краю в край, дуже приємно, розкидані вітром, доручити малювати, квіти в росі, дівчина-студентка, швидше вітру, надзвичайно важливо, хлопець-красень, непорушна дружба, миска з пиріжками, підійти непомітно, бігти стежкою, крапельки роси, збирати овочі, цинковий дах, поволі зростати.

5. У поданих словосполученнях з’ясуйте смислові відношення між стрижневим і залежним словом. Зазначте, якою частиною мови виражене стрижневе слово.

Зустріч з новатором, вести коня, повернутися вночі, нічний туман, дача над морем, зустрічатися з товаришем, скляна пляшка, милуватися лугом, іти полем, ріки України, донські козаки, захоплюватися шахами, козаки з Дону.

6. Який різновид синтаксичного зв’язку між компонентами поданих словосполучень? (узгодження, керування, прилягання, кореляція):

Психологічне роздвоєння, трактування ролі, повернутися з міста, гаряче говорити, мандрівка в гори, приїзд батька, піти відпочивати, довгі роки, склянка води, жінка-провідник, суспільно корисний, дуже треба, жіночі хитрощі, гори-велетні, чашка чаю, подарувати на пам'ять, науково обґрунтований, надзвичайно складно, написання книжки, святкові дні, весняна повінь, повернутися вранці.

7. Доберіть словосполучення за поданою схемою:

Стрижневе слово	спосіб зв’язку	залежне слово
іменник	узгодження	прикметник дієприкметник числівник займенник
іменник	узгодження	прикметник дієприкметник числівник займенник
дієслово іменник прикметник прислівник	керування	іменник займенник
дієслово прикметник іменник прислівник	прилягання	прислівник дієприслівник інфінітив

 

8. Подані словосполучення поділіть на синтаксичні, лексичні та фразеологічні. Якщо якісь з них можуть мати подвійне значення, поясніть це на прикладах.

Біла церква, гав ловити, набити руку, білий гриб, критичний реалізм, ловити рибу, спочити після роботи, спочити на лаврах, надути губи, білий папір, надути щоки, Кривий Ріг.

9. Подані словосполучення поділіть на: а) вільні, б) синтаксично зв’язані, в) фразеологічно зв’язані.

Підносити під соусом, Жовті Води, батьківська хата, висадити в повітря, шестеро студентів, бісики пускати, дуже добре, ведмеже вушко, Чорне море, тиха година, частувати чаєм, за двома зайцями, осінній дощ, гарно сказано, глуха кропива, дивитися вовком, тяжка доля, обоє рябоє, пекти раки, здійснити подвиг, любов до гроба, група студентів, сказати згарячу, Леся Українка, почуття гумору, дуже вдало, побачити диво, петрів батіг, бути на коні, прийти вчасно, прикусити язика, дощовий день, надія на краще, білий дім, знищити повністю.

10. Проаналізуйте словосполучення:

Промерз до кісток, жити в селі, перебування за кордоном, дума про тебе, хоробро змагатися, вічний поклик.

11. Опрацюйте статті /див. список літ-ри 15, 17/, подайте коментарі.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА №1

Тема. Типи речень за модальністю

 

Опрацювати літературу: 1, 9-10; 2, 155-157; 3, 252-257; 4, 204-206; 6, 255-263; 7, 13-23; 10, 40-44; 11, 239-243; 12, 12-16.

Виконати вправи і завдання (письмово!):

1. Визначте типи речень за метою висловлювання.

Нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою. Хай сходить співом горло солов’я в гаю нічному... /Стус/. В синьому промінні впали в трави тіні /Ков./. Може, це ти на уламках імперій встала, в неволі народжена пісне? /Швець/. Краплини воску скапували вниз /Горл./. На коліна! Як смієш перед князем стовбувать?! /Чіп./. Тебе одну я серцем викликаю, одне ж бо тільки серце в грудях є! /Ющ./. Чого тужба так серце тисне. Немов чиясь рука німа? /Павл./. Та й чи можна словом описать, як людина простором хмеліє? /Жил./. Оглянись із минулого в завтра! В кого справжні були вороги, той лиш друзів по-справжньому вартий /Чуб./.

2. Перепишіть речення, визначте граматичні засоби вираження заперечення. Виділіть частковозаперечні і загальнозаперечні. Скажіть, чи завжди наявність заперечної частки є ознакою заперечного речення (відповідь підтвердіть прикладами).

І не поверне вже ніхто назад Час правди й справедливості нової /Павл./. Герої не знають страху! /Тич./. Якби не минула зима, не мали б надії на весни /Чуб./. Душі моєї вам не купить ні золотом, ні хлібом, ні орлом /Тич./. І спиниться Сковорода, не може не спинитись! /Тич./. Чи я тобі не вродливий, чи не в тебе вдався? /Т.Ш./ Ми не стрітись ніяк не могли /Чуб/. Всі радісно вітали юнака, а він не міг промовити ні звуку /Гол./.

3. Випишіть з мови творів художньої літератури по 2 речення на кожен тип речень за метою висловлювання. Подайте визначення цих речень.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2 (4 год.)

Тема. Двоскладне речення. Головні члени двоскладного речення

Опрацювати літературу: 1, 11-13; 2, 162-168; 3, 257-266; 4, 205-215; 6, 263-272; 7, 23-44; 12, 21-27; 10, 45-57; 11, 244-252.

Підготувати відповіді на питання:

1. Поняття про двоскладне речення. Предикативність у двоскладному реченні.

2. Головні члени простого двоскладного речення:

а) підмет, його структурно-семантичні характеристики;

б) присудок, його структурно-семантичні характеристики.

3. Узгодження підмета й присудка.

4. Обсяг і зміст матеріалу про підмет і присудок у шкільній програмі та підручниках початкової школи (аналіз у вигляді повідомлення).

Виконати вправи і завдання (письмово!):

1.Скажіть, які синтаксичні відношення виникають між підметом і присудком?

1. Обставинні.

2. Означальні.

3. Об’єктні.

4. Предикативні.

Дайте визначення синтаксичних граматичних зв’язків, які виникають між головними членами простого двоскладного речення. Наведіть приклади.

2. Перепишіть речення, підкресліть підмет. Поясніть способи морфологічного вираження підмета.

Настя пішла за матір’ю слідом /Н.-Лев./. Усі ми дужі дружбою своєю /Стеф./. Вік прожити – не поле перейти /Нар. тв./. Незабаром Соломія зОстапом простували повз плавні до циганської оселі /Коц./. Сім відважних бійців ту команду зрозуміли серцем і душею /Ле/. Як блиснув дев’ятсот і п’ятий рік, у дядьковій Тодосевій коморі збиралося з десяток чоловік /Рил./. Поля зливалися з темрявою, і тільки невеличкий клапоть дороги виднівся при слабому світлі затуманених зір /Сліс./. Потім ми з Наталкою пішли додому, і всю дорогу вона мовчала /Ян./. Їздові підклали під колеса каміння /Гонч./. Я чую твій плач, Ярославно /Вор./. Якби прийшов хтось інший, простягнув руку, показав шлях /Коц./. На землі багато квітів. Поміж ними є одна /Чуб./. І час настав. І сталось вічне.

3. Доберіть з текстів художньої літератури речення, в яких би підмет був виражений:

а) іменником у наз. в. одн. або мн.;

б) займенником у наз. в. одн. або мн.;

в) іншою частиною мови в значенні іменника;

г) неозначеною формою дієслова;

ґ) словосполученнями;

д) цитатами;

е) поєднанням кількісного слова з іменником.

4. Доберіть з текстів художньої літературиречення, в яких би присудок був виражений:

а) дієсловом дійсного, умовного або наказового способів;

б) інфінітивом у поєднанні з допоміжним словом;

в) іменником, прикметником, дієприкметником, числівником, займенником, прислівником у поєднанні з дієсловом-зв’язкою.

5. Перепишіть речення, вставляючи попущені букви. Підкресліть присудки. Усно поясніть чим вони виражені. Які це присудки?

Він давно мріяв пр...дбати повне в...дання своїх улюбл...них письменн...ків /Я.Баш./. Д...ректор справді не зб...рався відпускати свого к...нструктора /Ю.Бедзик/. Вони не хотіли брати грошей, тільки попросили зірки від пілоток /О.Гончар/. На погребні любив спати дід /О.Довженко/. На таке противне слово я ніяк у душі не міг погод...тись /М.Стельмах/. Забувши про мене, мати поч...нає т...хцем розмовляти з насінням, одне в...хваляюч..., а друге жаліюч... або навіть гудяч... /М.Стельмах/. Ось поріг. Його забути я не зміг з д...тячих літ /А.Малишко/. Махотка не встиг відповісти Омельчукові /Ю.Збанацький/.

6. Складіть по п’ять речень зі складеним іменним присудком і складеним дієслівним присудком. Прокоментувати їх будову.

7. Побудуйте речення так, щоб у першому випадку сполучення виконувало синтаксичну функцію підмета, у другому – присудка. Подайте їх структурно-семантичну характеристику.

Пелюстки вуст, кінець лютого. Середина дня, посмішка сонця. Голос неба, щось приємне. Дзеркало душі, початок року. Хтось ніжний, море сліз.

8. Визначте предикативну основу. Назвіть структурний різновид кожного із головних членів речення, вкажіть їх морфологічне вираження. З’ясуйте різновид синтаксичного зв’язку між ними.

Я був весь у полоні любові до чудесного Далекого Сходу. Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі. І він не зміг іти. Він прихилився раптом до колони. Говорити він умів і завжди бундючно підкреслював свій жертвенний героїзм за долю чужої йому країни. Я – твій ровесник. Погноблена частина душі зненацька випростовувала крила у невиразному, жагучому пориві. Поля й толока лежали покриті грубою верствою снігу. Зварич пробував доказувати по моху на деревах. А чоловік візьми та виміняй коня. Велике діло – добре слово. Воно часом дорожче від усього і потрібне людині, як хліб, як мед, як жива вода. Євген розпалився. Але він умів брати себе в руки. І обоє тихо залишають його віч-на-віч із степом, із зоряним небом. Минуле в пам’яті живе. Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів. Сім дочок – один таночок. Двоє із них були Андрієвими ровесниками. Кайдаш пішов у вівторок служити за паламаря. Зварич мав нагоду переконатися сам. Пан тільки хотів його взяти, а він – пурх та й вилетів у відчинене вікно. А отаман гнув бога до землі, ось-ось мав покласти його на лопатки. Одна помилка завжди тягне за собою низку інших. Хай не розбудить смутку телефон. Нехай печаль не зрушиться листами. Хлів також білий з широкою смугою вохри внизу. Ти занадто романтик. Сади Семіраміди – одне з семи чудес світу. Довгі два дні стояли між мною і моїм коханням. Марина продовжувала готувати сніданок. Хтось болючо близький, хтось, хто мусив загинути, - ось зацілів. Та й давай вони пошепки говорити про ті гроші. Ніхто не хотів бути передній. Не міг він, бідолаха, пережити такого лиха, та мусив могти. Покликання не якась абстрактна сила поза людиною. День обіцяв бути сонячним і ясним. Кайдаш сів з ними за стіл і почав балакати. Не співає чорнобрива, кляне свою долю.

9. Опрацюйте статті /див. список літ-ри 16, 20/, подайте коментарі.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3 (2 год.)

Тема. Другорядні члени речення

Опрацювати літературу: 1, 13-17; 2, 168-172; 3, 286-301; 4, 226-239; 9; 10, 57-69; 11, 252-262; 12, 53-79; 14, 51-54; 24, 76-79; 28, 70-74; 29, 35-42.

Підготувати відповіді на питання:

1. Загальні відомості про другорядні члени речення. Принципи їх класифікації.

2. Додаток, його різновиди. Способи вираження додатків.

3. Означення, його різновиди. Прикладка як різновид означення.

4. Обставина. Різновиди обставин, способи їх вираження.

5. Другорядні члени речення в шкільному курсі української мови (аналіз подачі матеріалу в підручниках у вигляді повідомлення).

Виконати вправи і завдання:

1. Спишіть, підкресліть додатки. Вкажіть, якими частинами мови вони виражені, який тип зв’язку між додатком і пояснюваним словом.

Марійка здивовано поглядала на подругу. Повернувся Павло ввечері і поставив повний глечик молока на стіл. Місто святково сіяло вогнями. Наче в золоті полоскалися могутні крислаті каштани. Поранену поклали на носилки. Нас інші ждуть обірвані мости. Несла ворона до мого двора, мов хліба крихітку, своє картаве “кра” /З творів худ. літ-ри/.

2. У поданих речення знайдіть узгоджені і неузгоджені означення. Речення спишіть, означення підкресліть. Визначте, до яких слів вони відносяться.

Внизу простелилася сиза прохолода ночі. Демида все ще переповнювало щастя спілкування з майбутнім. Над тихою водою річки золотився прозорою тканиною шовку ранковий туман. Крейдяні громаддя протилежного берега біліли у воді казковим палацом. По неспокійній ночі Тихонович разом зі сходом сонця зірвався на рівні ноги. На дні її спогадів лежало дитинство /З творів/.

3. Складіть речення, щоб у них подані слова і словосполучення були прикладками. Речення запишіть, підкресліть прикладки і означувані ними слова.

Старшокурсники, відмінник, Петро Петрович Сінчук, хлопець шістнадцяти років, заступник декана.

4. Спишіть речення, підкресліть обставини, визначте їх вид.

Після грози в оту ніч випали ще дощі тихі, з сонцем. Кінь стрілою плигнув вперед, галопом помчався до застави. Сонце схилилося на захід і не пекло вже так дошкульно. Щирим золотом горить молода сосна у надвечірнім промені. Поблизу пройшла жінка в білому широкому платті, в солом’яному капелюшку /З творів/.

5. Побудуйте речення, де б інфінітив виступав у ролі поширювача і виконував синтаксичну функцію: а) додатка, б) означення, в) обставини. Схарактеризуйте особливості. Трансформуйте речення так, щоб змінилася синтаксична функція інфінітива.

Ходити, привітати. Принести, зіграти. Ночувати вчитися. Різьбити, в’язати. Плекати, приїхати. Шити, доглядати. Танцювати, турбуватися.

6. Зробіть повний синтаксичний розбір речень.

День обіцяв бути сонячним і ясним. Чумацький віз рипить піді мною. Знайомі люди і дерева на вільній батьківській землі. І срібна крапля з чорних віт покотиться рухома. Віддзеркалене світло здається кришталево чистим.

7. Опрацюйте і законспектуйте статті /див. список літ-ри 14, 24, 28, 29/, подайте коментарі.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4 (2 год.)

Тема. Односкладні речення

Опрацювати літературу: 1, 17-23; 2, 172-180; 3, 266-273; 4, 216-223; 5; 9; 10, 69-77; 11, 262-273; 12, 83-102; 23, 35-37; 27, 94-98.

Підготувати відповіді на питання:

1. Поняття про односкладне речення. Характер головного члена в односкладному реченні.

2. Структурно-семантичні типи односкладних речень:

а) означено-особові,

б) неозначено-особові,

в) узагальнено-особові,

г) безособові,

ґ) інфінітивні,

д) номінативні.

3. Односкладні речення в курсі початкової школи.

Виконати вправи і завдання:

1. Визначте різновид односкладних речень.

Під лежачий камінь вода не тече. Звістку зустрічали, як найдорожчого гостя. Пригадуєш ту ніч? Отак і досі на голках живуть. Не поділяю вашої певності. Оголосили перерву. Гляньте ще раз на те знамено. Не кажи гоп, доки не перескочиш. Принесли бінокль. Пообідали сухий хліб із сіллю. Не чіпайте дівчини. Чесне діло роби сміло. Тепер тут будували велику пристань. Отак пролечу сніжком над долиною. Нам наказують зайняти висоту. Розійтися!

2. Випишіть односкладні речення. Підкресліть у них головний член. Укажіть тип речення.

Не бійся досвітньої мли, досвітній вогонь запали /Леся Українка/. Юно йдемо до мети /В.Сосюра/. Для добрих друзів відчиняю дім /А.Малишко/. Буду твердо на землі стояти навіть в дні великих лихоліть /В.Бичко/. В роті Тимка зустріли привітно /Г.Тютюнник/. Вчись не до старості, а до смерті /Нар. творч./. Робота мучить, зате годує й учить /Нар. творч./. Здобудемо освіту, побачим більше світу /Нар. творч./. Морозом вікна позамуровувано. На селі світиться скрізь /П.Мирний/. Надворі вже зовсім розвиднилося. Шумно і невимушено весело було в автобусі /Я.Баш/. Помінятись би вам, га? Одібрати землю! /М.Коцюбинський/. Зима. Криниця. Стук обмерзлого відра. Жіночі голоси і перегук дитячий /М.Рильський/. У двері стукають /А.Малишко/. Чорний ліс, біла дорога, жовтий місяць /Є.Гуцало/. Особливо важко було пройти ці кілька сот кроків /Ю.Збанацький/.

3. Встановіть пропущений головний член речення в узагальнено-особових конструкціях. Трансформуйте, де можливо, речення у синонімічні двоскладні або односкладні безособові. Як змінюється при цьому семантика? Визначте предикативну основу в кожному з різновидів. З’ясуйте структурні особливості та способи морфологічного вираження головних членів.

У ложці води…. … волі рукам. Старого горобця на полові…. Орла літати…. Журбою біді…. Поперед батька в пекло…. Згаяного часу і конем…. Вище голови…. Решетом воду…. Плачем лиху…. Ложку за вухо… Руками сонце….

4. Підберіть до слова роботящий синоніми і складіть з ними речення. Подайте визначення синонімів, наведіть приклади.

5. Зробіть розбір слів за будовою: паперових, гордості, псевдопатріоти, Кравець, неокласицизм.

6. Зробіть повний синтаксичний розбір речень.

За одного вченого десять невчених дають. Бережіть це життя /О.Гончар/. Осінь. Дощ. Хмарна завіса замість неба /Н.Рибак/. Науки не носити за плечима. Треба піднести її (правду) високо і нести біля самого серця. Не чути ніякого голосу. Не спи ночей. Ночуй десятки діб. Ночуй з дощем. Усе рихтуй по полю. Та й будеш знати гречкосіїв долю. Та й будеш знать, яка ціна на хліб /А.Мал./

7. Опрацюйте статті /див. список літ-ри 23, 27/, подайте коментарі.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА №2

Тема. Неповні речення. Нечленовані речення /слова-речення/.

Опрацювати літературу: 1, 23-25; 3, 301-303, 273-275; 2, 180-181, 182-184; 4, 223-225, 240-242; 10, 77-82; 11, 269-273; 12, 99-101.

Виконати вправи і завдання:

1. Укажіть неповні речення. Який член речення у них пропущений. Чим це зумовлено?

Всі барви світу в себе увібрала і квітами убралася всіма легка веселка. Та вона не грала. Стояла сумовита і німа /В.Бичко/. Ранні пташки росу п’ють, а пізні – слізки ллють /Нар. творч./. Перші заморозки хапають землю, як сивина – скроні старої людини /Є.Гуцало/. По однім боці хвилювалося жито, а по другім – жовтіла глиняна круча /М.Коцюбинський/. Думка блукала в пітьмі, немов сліпець у глухім провулку. Боляче ранилась, падала, підводилась знову. Але не зупинялася /Ю.Мушкетик/.

2. Перепишіть речення, знайдіть і підкресліть слова-речення. Поясніть семантику цих речень (стверджувальні, заперечні, питальні, спонукальні, емоційно-оцінні, слова, що виражають подяку, привітання, ввічливість).

Чули, серце, скоро землю нам мають давати. – Аякже, Маланю, чула. Аякже /М. Коцюбинський/. З буланим нічого не станеться. Я запевняю. – Ні?! Слово? – Слово /М.Коцюбинський/. Драстуйте! Готові до відкриття? – Готовий. – На Яготин? – Ні, на Носівку! – Тю! За жабами?! /О.Вишня/. – А тс! – застережливо підняв Віталій палець угору /О.Гончар/. Прибіг додому! – Тррр! А кінь йому: -Бе-е-е! О, рятуйте! Тррр! –Бе-е-е! /О.Вишня/. – Цить! – крикнула Пріська, піднімаючи голову /П.Мирний/. Добрий вечір! /А.Головко/. –До завтра, Сашо. – До завтра.

3. Подайте характеристику контекстуальних і ситуативних неповних речень. Зазначити, чим зумовлений пропуск тих чи інших членів речення.

З’ясуйте, які речення називаються словами-реченнями.

Чому слова-речення виділяються в окрему групу і не відносяться ні до односкладних, ні до двоскладних речень?

Як відрізнити слова-речення Так і Ні та однозвучні з ними прислівник і сполучник? Наведіть власні приклади.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5 (2 год.)

Тема. Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами

Опрацювати літературу: 1, 26-31; 2, 184-193; 3, 306-324; 4, 14-16; 6, 18-22; 9; 10, 18-21; 11, 273-303; 19, 60-64; 20, 17-22; 24, 76-79.

Підготувати відповіді на питання:

1. Основні різновиди ускладнених речень.

2. Речення з однорідними членами. Граматичні засоби вираження однорідності.

3. Однорідні та неоднорідні означення.

4. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення. Морфологічне вираження узагальнюючих слів.

5. Пунктуація при однорідних членах речення.

6. Вивчення однорідних членів речення у шкільному курсі української мови.

Виконати вправи і завдання:

1. З’ясуйте, що входить у поняття синтаксичної однорідності членів речення:

а) сурядні відношення, однакове морфологічне вираження;

б) перелічувальна інтонація, семантична (логічна) одно плановість;

в) тотожність синтаксичної функції, однакове морфологічне вираження;

г) підпорядкованість спільному члену речення, інтонація однорідності;

ґ) сурядні відношення, тотожність синтаксичної позиції в реченні.

2. Спишіть, вставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення. Визначте, якими членами речення вони виступають.

Десь на ранок почало це все здаватися нічним маренням казкою /І.Ле/. Волги плин і вітер подніпровський несуть веселі наші паруси /В.Бичко/. Але його тішили й зворушували їхня відвертість чесність пристрасність колективізм і дружба /О.Данченко/. З цим нестерпним відчуттям він кудись провалився але згодом почав спливати чи виходити з небуття /М.Стельмах/. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі, то виринав то потопав /Т.Шевченко/.

3. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени підкресліть, укажіть, які з них є поширеними.

Про саму Качанівку Шевченко теж немало знав із розповідей Штернберга з його етюдів і зарисовок пейзажів парку і околиць села /П.Жур/. І верховіттям тонкії тополі кивають стиха шепотять поволі про давні часи згадують вони /Л.Українка/.

Зробіть морфологічний розбір виділених слів.

4. Випишіть, розставляючи розділові знаки, спочатку речення з однорідними, а потім з неоднорідними означеннями.

Яків все більше і більше схилявся до практичної Довгополюкової думку /Д.Бедзик/. Широкий колгоспний степ лежав навкруги /Ю.Яновський/. Черниш лежав у траві на краю траншеї, розглядаючи ледь помітні замасковані по підгір’ю доти /О.Гончар/. Ліс огортав їх, холодний сумний та мовчазний /М.Коцюбинський/. Як вона любила робити і в городі і в полі і в лузі і в лісі і тихо втішатися зробленим /М.Стельмах/.

!!! Зробіть повний синтаксичний розбір речень.

5. Прочитайте і подайте коментарі до статей /див. список літ-ри: 20, С.17-22; 19, С.60-64/.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №6 (2 год.)

Тема. Речення з відокремленими другорядними членами

Опрацювати літературу: 1, 26-31; 2, 184-193; 3, 306-324; 9; 10;

11, 273-303; 24, 76-79.

Підготувати відповіді на питання:

1. Поняття про відокремлення. Основні умови відокремлення.

2. Відокремлені означення. Прикметниковий та дієприкметниковий зворот.

3. Відокремлені поширені/непоширені прикладки.

4. Відокремлені додатки.

5. Відокремлені обставини. Дієприслівниковий зворот.

6. Відокремлені уточнюючі та пояснюючі члени речення.

Виконати вправи і завдання:

1. Спишіть, ставлячи розділові знаки. Укажіть, чим виражені відокремлені означення. Поясніть умови їх відокремлення.

До краю збуджений він стояв біля входу в землянку з блокнотом в руці, мокрий від поту /О.Гончар/. В полі обабіч дороги стояли високі вже сизуваті хліба /Ю.Збанацький/. Савка Бондаренко чорнявий кремезний у плечах з першого погляду сподобався Василеві /Д.Бедзик/. Озеро оточене густими кущами та високими вербами було не широке, але довге... /Ю. Збанацький/.

2. Спишіть. Підкресліть відокремлені прикладки. Поясніть умови їх відокремлення.

Один лише Ярема Бобир, наш родич по дідовому коліну, не постраждав у цій пригоді /О.Довженко/. Бійці, переважно вінницькі, подільські, наддністрянські колгоспники, слухняні і працьовиті /О.Гончар/. У Погорільцях пройшло дитинство Олексія Толстого, відомого російського письменника /Є.Гуцало/.

3. Побудуйте речення, де б власні назви виступали відокремленими прикладками.

Кравчук Леонід Макарович, Бевзенко Степан Пилипович, Сосюра Микола Володимирович, Кобилянська Марія Филимонівна, Сковорода Григорій Савич, Толстой Лев Миколайович.

4. Спишіть, підкресліть відокремлені додатки, поясніть розділові знаки при них.

Чи зможу я, крім ласки й доброти, вдихнуть вогонь, і шлях йому знайти, і розуму навчить, як, звісно, мати? /А.Малишко/. Окрім груш, тут росли дуби, клени, в’язи, тополі /П.Жур/. Часом, замість їхати до волочильників, сівачів чи косарів, полковник опинився тут, сидів годину чи й дві /Ю.Яновський/.

5. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть відокремлені обставини, укажіть, чим вони виражені.

Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир і благодать /О.Довженко/. Він стояв зіпершись однією ногою на колесо схрестивши на грудях руки /Ю.Мушкетик/. Вози проїжджаючи глухо, тоскно скрипіли /О.Гончар/. Всю зиму підіймалися води Дніпра заливаючи плавні, озера /О.Довженко/.

!!! Зробіть повний синтаксичний розбір останнього речення.

6. Визначте синтаксичні функції відокремлених та уточнюючих членів речення. Вкажіть на їх смислове навантаження у кожній конструкції. Поставте розділові знаки і поясніть вживання розділових знаків.

Вони зупинилися перед лавою обвитою хмелем під високою стіною живоплоту. Не коли не беріться до наступного не засвоївши попереднього. Рівно через півгодини виголений і причесаний він з’явився на гвинтових сходах несучи високо свою голову. І в отця Іова стояла в очах сльоза куца суха. Обертаєшся назад на захід сонця і перед тобою знов інша картина чисто гірська. Та заболіло тіло кріпацькеє біле ще й головонька. Нам назустріч виступає невисокий круглий як качан хлопчина. А фарби були звичайні жодних таємниць крім таємниць майстерності. Південне повітря уввібравши в себе мов губка воду усі промені сонця висить тремтячими грудьми над чудовим краєвидом. Навпроти дверей у глибині стоїть стіл оббитий зеленим сукном. Плоди черемхи чорні блискучі соковиті зморшкуваті завбільшки з горошину є гірко-солодкі на смак. Потім із моря звуків вирізалися дзвінкі мов із срібла виковані слова пісні.

!!! Зробіть повний синтаксичний розбір трьох речень (на вибір).

7. Спишіть речення, підкресліть уточнюючі та пояснюючі члени. Поясніть їх вживання.

Зачувши тупіт, з глинища вискочив Карпо, сторож із школи, і подався в поле. Так, олень добував з-під снігу мох та лишайники – свій харч /М. Трублаїні/. За хатою, на північному причілку, росте розлога вишня /І.Цюпа/. Вовки гострими іклами та пазурами дерли стіни кошари – добиралися до овець /А.Дімаров/. Є, товариші, речі страшніші за смерть: ганьба /О.Гончар/. Я бажаю поетові дальшого росту, тобто поширення і поглиблення тематики.../М.Рильський/.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7 (2 год.)

Тема. Речення із звертаннями, вставними і вставленими конструкціями

Опрацювати літературу: 1, 26-31; 2, 184-193; 3, 306-324; 4, 16-20; 6, 31-43; 7, 8-11; 10, 22-28; 11, 273-303.

Підготувати відповіді на питання:

1. Поняття про звертання. Непоширені / поширені звертання. Позиція звертань у реченні. Пунктуація.

2. Вставні слова, словосполучення, речення. Розряди вставних конструкцій за значенням. Пунктуація.

3. Вставлені конструкції. Пунктуація при вставлених конструкціях.

Виконати вправи і завдання:

1. Випишіть з творів художньої літератури п’ять речень із поширеними/непоширеними звертаннями, поясніть вживання розділових знаків.

2. Випишіть спочатку речення із вставними конструкціями, а потім із вставленими. Скажіть, чим відрізняються вставні конструкції від вставлених.

На щастя, дитина скоро заспокоїлась і затихла /Ю.Збанацький/. Очевидно, у гурток київської прогресивної молоді Шевченка ввів Куліш /П.Жур/. Шкода, ми втрачаємо прекрасного солдата /В.Собко/. Бувало, зустріне на вулиці дитину, дасть їй цукерку... /П.Жур/. Ніжність, наприклад, описати математично не можна /В.Собко/. Хоч, правду кажучи, юнак у душі не вважав спів за професію /І.Ле/. А завтра ж у мене, уявіть собі, важливі справи /З газ./. Діти щойно – вона це добре пам’ятала! – були тут поруч /Ю.Збанацький/. Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном /О.Довженко/. Завжди у своєму селі (а також у лузі, в полях) приглядався до лелек /Є.Гуцало/.

3. Виберіть із речень вставні конструкції. Схарактеризуйте їх за: а) значенням, б) структурою, в) морфологічним вираження. З’ясуйте семантичне навантаження вставних конструкцій в публіцистичних текстах Правильно розставте і поясніть вживання розділових знаків.

Феномен його довголітнього перебування при владі – це не тільки наслідок як нас намагаються переконати політичної прозірливості і спритності маневрування. Озброєна меншість повстала проти більшості, чого певна річ без підтримки з центру зробити неможливо. Не можна як кажуть філософи ступити в одну й ту саму річку. Хоч як на мене думати – теж не останнє заняття для парламентарів. Іншими словами передача викликала емоції. Як довідуємось із преси це питання зважаючи на численні пропозиції громадськості буде розглядатися найближчим часом. Але як кажуть хто стукає тому відчиняють. Сьогодні нам пересилають пакети допомоги по-моєму більшої ганьби жодне працездатне суспільство на планеті мабуть не переживало і пережити не може. Як відомо однією з найважливіших ланок у духовному житті кожної нації є видання книг. Кожний учений за істину на вогнище піде звичайно ні за яких обставин не опуститься до нехтування порядністю. Насправді рішення про відміну смертної кари не зможе зрозуміло проштовхнути Україну до розряду сучасних цивілізованих європейських країн.

4. Вставні конструкції перекладіть українською мовою. Доберіть до них синоніми (де це можливо). Складіть із ними речення і проаналізуйте їх за структурою та значенням.

Однако, как водится, специально, поверьте, как говорится, конечно, в самом деле, может быть, странное дело, к досаде, наконец, как говорится, между прочим, как известно, по мнению, безусловно, следовательно, правда.

5. Трансформуйте прості речення у прості ускладнені вставними та вставленими конструкціями. Поясніть їх семантичне навантаження. Прокоментуйте розділові знаки.

Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. Дивилась осінь журавлям услід. Народна медицина вважає черемху однією з найголовніших цілющих рослин. А теплий вітер навіває мені якісь неясні сни. Жаб’ячі хори на прип’ятських старицях чадіють в безумі лютих годин. Трава нескошена на луках марно в’яла. Черемник гарно виглядає не тільки завдяки квітам, а й листю. Тече розмова незрадлива довкола дружнього стола. Осіннє лагідне сонце востаннє пригрівало старі липи. Ось від назви тієї трави чигири і пішла нібито назва міста Чигирин. Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі. Де ж таки без хиб ви друга на землі знайти могли б. У синім небі Чумацький Шлях показує дорогу. Має старенька немало діла з ранку до ночі і знов до зорі. І сизий ріс бур’ян на зоряній ріллі.

6 .!!! Зробіть повний синтаксичний розбір речень.

Воістину, лише люблячі діти прилітають до своєї неньки у час недуги чи біди. По суті, творився масовий ідеологічний гіпноз. Ясна річ, наука розвивалася на Україні з давніх-давен.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8 (2 год.)

Тема. Модульный контроль

Письмовий контроль рівня засвоєння теоретичного и практического матеріалу: 4 завдання по 5 балів (всього - 20 балів).

Варіант 1

1. Поняття про словосполучення, їх функції. Порівняльна характеристика слів, словосполучень і речень.

2. Відокремлені поширені/непоширені прикладки.

3. Трансформуйте прості речення у прості ускладнені вставними та вставленими конструкціями. Поясніть їх семантичне навантаження. Прокоментуйте розділові знаки. Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі. Де ж таки без хиб ви друга на землі знайти могли б.

4. Аналіз речення. Очевидно, у гурток київської прогресивної молоді Шевченка ввів Куліш /П.Жур/.

Варіант 2

1. Поняття про двоскладне речення. Предикативність у двоскладному реченні.

2. Відокремлені додатки.

3. Трансформуйте прості речення у прості ускладнені вставними та вставленими конструкціями. Поясніть їх семантичне навантаження. Прокоментуйте розділові знаки. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. Дивилась осінь журавлям услід. Народна медицина вважає черемху однією з найголовніших цілющих рослин.

4. Аналіз речення. Бувало, зустріне на вулиці дитину, дасть їй цукерку... /П.Жур/.

Варіант 3

1. Загальні відомості про другорядні члени речення. Принципи їх класифікації.

2. Відокремлені обставини.

3. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть відокремлені обставини, укажіть, чим вони виражені. Над хатою піднялись у небо голуби знаменуючи мир і благодать /О.Довженко/. Він стояв зіпершись однією ногою на колесо схрестивши на грудях руки /Ю.Мушкетик/.

4. Аналіз речення. Чи зможу я, крім ласки й доброти, вдихнуть вогонь, і шлях йому знайти, і розуму навчить, як, звісно, мати? /А.Малишко/.

Варіант 4

1. Поняття про односкладне речення. Характер головного члена в односкладному реченні.

2. Поняття про звертання. Непоширені / поширені звертання. Позиція звертань у реченні. Пунктуація.

3. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени підкресліть, укажіть, які з них є поширеними. Про саму Качанівку Шевченко теж немало знав із розповідей Штернберга з його етюдів і зарисовок пейзажів парку і околиць села /П.Жур/. І верховіттям тонкії тополі кивають стиха шепотять поволі про давні часи згадують вони /Л.Українка/.

4. Аналіз речення. А завтра ж у мене, уявіть собі, важливі справи /З газ./.

Варіант 5

1. Основні різновиди ускладнених речень.

2. Вставні слова, словосполучення, речення. Розряди вставних конструкцій за значенням. Пунктуація.

3. Визначте різновид односкладних речень. Під лежачий камінь вода не тече. Звістку зустрічали, як найдорожчого гостя. Пригадуєш ту ніч? Отак і досі на голках живуть. Не поділяю вашої певності. Оголосили перерву. Гляньте ще раз на те знамено. Не кажи гоп, доки не перескочиш. Принесли бінокль.

4. Аналіз речення. У Погорільцях пройшло дитинство Олексія Толстого, відомого російського письменника /Є.Гуцало/.

 

2.САМОСТІЙНА РОБОТА

(повний аналіз речень, морфологічний аналіз виділених слів)

· Я був весь у полоні любові до чудесного Далекого Сходу.

· Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі.

· І він не зміг іти.

· Він прихилився раптом до колони.

· Говорити він умів і завжди бундючно підкреслював свій жертвенний героїзм за долю чужої йому країни.

· Я – твій ровесник.

· Погноблена частина душі зненацька випростовувала крила у невиразному, жагучому пориві.

· Поля й толока лежали покриті грубою верствою снігу.

· Зварич пробував доказувати по моху на деревах.

· А чоловік візьми та виміняй коня.

· Велике діло – добре слово.

· Воно часом дорожче від усього і потрібне людині, як хліб, як мед, як жива вода.

· Євген розпалився.

· Але він умів брати себе в руки.

· І обоє тихо залишають його віч-на-віч із степом, із зоряним небом.

· Минуле в пам’яті живе.

· Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів.

· Сім дочок – один таночок.

· Двоє і з них були Андрієвими ровесниками.

· Кайдаш пішов у вівторок служити за паламаря.

· Зварич мав нагоду переконатися сам.

· Пан тільки хотів його взяти, а він – пурх та й вилетів у відчинене вікно.

· А отаман гнув бога до землі, ось-ось мав покласти його на лопатки.

· Одна помилка завжди тягне за собою низку інших.

· Хай не розбудить смутку телефон.

· Нехай печаль не зрушиться листами.

· Хлів також білий з широкою смугою вохри внизу.

· Ти занадто романтик.

· Сади Семіраміди – одне з семи чудес світу.

· Довгі два дні стояли між мною і моїм коханням.

· Марина продовжувала готувати сніданок.

· Хтось болючо близький, хтось, хто мусив загинути, - ось зацілів.

· Та й давай вони пошепки говорити про ті гроші.

· Ніхто не хотів бути передній.

· Не міг він, бідолаха, пережити такого лиха, та мусив могти.

· Покликання не якась абстрактна сила поза людиною.

 

3.Схеми-АЛГОРИТМИ мовного розбору

Синтаксичний аналіз:

Словосполучення (СС)

1. Визначити стрижневе і залежне слово (якими членами речення виступають).

2. Засоби зв’язку слів у СС: форма слова / порядок слів.

3. Тип СС за частиномовною належністю стрижневого слова: дієслівне / іменне (субстантивне, ад’єктивне, займенникове, числівникове, прислівникове).

4. Тип СС за складом: просте / складне.

5. Семантичні (смислові) відношення між компонентами СС: атрибутивні (означальні) / об’єктні / обставинні.

6. Вид синтаксичного (підрядного) зв’язку між компонентами СС: узгодження (повне чи не повне); керування (сильне чи слабке; посереднє чи безпосереднє); прилягання (власне чи відмінкове).

Просте речення (ПР)

1. За метою висловлювання: розповідне / питальне / спонукальне.

2. За ставленням до дійсності: стверджувальне / заперечне / стверджувально-заперечне.

3. За емоційним забарвленням: окличне / неокличне.

4. За будовою: двоскладне / односкладне (тип односкладного).

5. За наявністю другорядних членів речення: поширене / непоширене.

6. За структурою: повне / неповне (тип: контекстуальне / ситуативне / еліптичне).

7. За наявністю компонентів, незумовлених предикатом: неускладнене / ускладнене (чим саме).

8. Пунктуація.

Головні члени речення

Підмет

1. Простий / складений.

2. На яке питання відповідає.

3. Морфологічний спосіб вираження.

4. Морфологічне (граматичне значення): рід, число, відмінок.

Присудок

1. За будовою:

а) простий (дієслівний): вид, спосіб, час, особа, число, рід (для дієслів минулого часу і умовного способу);

б) складений: дієслівний (значення допоміжного дієслова; вид, стан, перехідність / неперехідність інфінітива); іменний (зв’язка: неповнозначна, напівповнозначна, повнозначна); призв’язковий компонент (морфологічна характеристика);

в) складний: структурно-семантичний різновид.

Другорядні члени речення

Додаток

1. На яке питання відповідає.

2. Прямий / непрямий.

3. Морфологічний засіб вираження.

4. До якого слова відноситься і як з ним пов’язаний: тип відношень, вид зв’язку.

Означення

1. На яке питання відповідає.

2. Узгоджене / неузгоджене.

3. Морфологічний засіб вираження.

4. До якого слова відноситься і як з ним пов’язана: тип відношень, вид зв’язку.

Прикладка

1. Поширена / непоширена.

2. Препозитивна / постпозитивна.

3. Морфологічний спосіб вираження.

4. До якого слова відноситься і як з ним пов’язана: тип відношень, вид зв’язку.

Обставина

1. Відповідає на питання.

2. За значенням: способу дії, міри і ступеня / місця / часу / причини / мети / допусту / умови.

3. До якого слова відноситься і як з ним пов’язана: тип відношень, вид зв’язку.

Компоненти, що ускладнюють просте речення:

Однорідні члени речення

1. Вказати однорідні члени (кількість рядів).

2. Які члени речення є однорідними.

3. Поширені / непоширені.

4. На яке питання відповідають.

5. До якого слова відносяться.

6. Якими частинами мови виражені.

7. Як пов’язані між собою: сполучниками чи без сполучників.

8. Узагальнювальне слово: а) місце розташування; б) якою частиною мови виражене.

9. Яке поняття означає: видове / родове.

Звертання

1. Вказати звертання (кількість).

2. Адресат, до якого спрямована мова.

3. Спосіб вираження.

4. Місце у реченні.

5. Різновид за змістом і функцією: заклик; спонукання (наказ, попередження, заборона); переживання, настрій.

Вставні і вставлені конструкції

1. Тип за обсягом: вставне / вставлене (слово, словосполучення, речення).

2. Зміст вираження: емоційна оцінка, достовірність / недостовірність, додаткове повідомлення, побіжне зауваження, доповнення, уточнення, пояснення.

3. Засіб вираження: модальне слово, словосполучення, просте речення, складне речення, група речень.

4. Спосіб включення в основне речення: за допомогою сполучника (сполучного слова), безсполучниково.

5. Місце у реченні.