Методичний аналіз відвіданого уроку від 5 лютого 2013 року

Урок історії України в 10-А класі.

Тема: Україна в період нацiонально-визвольних змагань 1917-1920 рр. Соціальна сфера життя.

Вчитель з історії, вищої категорії, вчитель методист Кузнецова С.М.

 

1. 10-А клас слабкий за рівнем знань та ступенем застосування вмінь, з поганою базової підготовки з історії. Більшість учнів демонструють низькі показники роботи на уроці та невміла самостійна робота як з підручниками так з іншими завданнями.

2. Тема уроку: Україна в період нацiонально-визвольних змагань 1917-1920 рр. Ця тема займає важливе місце серед тем з історії України бо дозволяє зрозуміти які якісні зміни відбулись в побуті українського народу.

3. Ступінь складності – якщо оцінювати за 5 бальною шкалою, то це буде 3 бала. Учні класу орієнтовані на гуманітарні та філологічні знання і тому розуміють соціальні процеси краще ніж закономірності та потреби в реформах економіки. Клас більшість матеріалу зрозумів та засвоїв, що показала актуалізація опорних знань на наступному уроці.

4. Дидактичні цілі: визначити як саме змінюються полiтичнi процеси, як вони впливають на різні сфери життя. Охарактеризувати процес боротьби за незалежнiсть, реформування законодавства. Поглибити вміння учнів аналізувати та порівнювати факти, будувати причинно-наслідкові зв’язки. Виховати повагу до важкої праці людей та сформувати уяву, що життя людини є головніше за всі багатства країни.

Учні в більшості засвоїли новий матеріал, зрозуміли принцип полiтики та соціального. Визначили, що рівень життя не завжди є відповідним тим програмам які оголошує держава і рівню могутності країни. Зрозуміли, що офіційна ідеологія побудови комунізму не відповідала реаліям життя.

5. Урок вивчення нових знань.

6. Етапи уроку та показ вирішення дидактичних завдань кожного етапу.

 

Дидактичне завдання етапу	Зміст діяльності вчителя	Умови отримання позитивного результату	Показники виконання дидактичного завдання
1. Організаційний момент
Підготовка учнів до початку роботи.	Вітання. Перевірка психологічного стану класу. Перевірка наявності підручників і конспектів в учнів.	Зібраність вчителя, чіткість вказівок, Позитивний психологічний настрій.	Короткочасність та повна готовність учнів до роботи.
2. Актуалізація опорних знань з попередньої теми
Перевірка знань більшості учнів з попередньої теми:Початок рев.. подiй. Корекція неправильних відповідей.	Опитування учнів. Побудова логічних схем. Визначення термінів, встановлення хронологічних меж. Корекція відповідей, повторення.	Чіткі питання. Різноманітні підходи до кожного учня. Підтримка учню.	Не всі учні відповіли на питання. Вчитель від рецензував відповіді. Нагадав деякі факти. Побудували логічні схеми.
3. Підготовка учнів до активного сприйняття, навчально-пізнавальної діяльності
Підготовка учнів до роботи на уроці в процесі проблемної лекції. Мотивація учнів.	Повідомлення теми, мети уроку, зв’язку теми з попереднім матеріалом. Мотивація вивчення нового матеріалу та показ його практичного застосування.	Цікава мотиваційна частина на основі аргументів та фактів. Зображення практичної сторони уроку. Триєдина дидактична мета уроку чітка та зрозуміла.	Діти не завжди активні на уроці, але більшість плідно працює під час проблемної лекції. Вирішує поставлені завдання.
4. Сприйняття та засвоєння змісту навчального матеріалу
Сформувати в учнів розуміння соціальних процесів економічних, політичних, налагодження. Дати визначення термінам та охарактеризувати причинно-наслідкові зв’язки.	Використання різних методів та прийомів навчання (проблемна лекція з використанням джерел, використання термінології, побудова хронологічної лінії). Постійна перевірка розуміння матеріалу. Діалог вчителя та учнів. Використання безпосереднього повідомлення нового матеріалу та самостійної роботи. Використання таблиць та схем.	Використання наочності (карти, зображувальних матеріалів). Наведення прикладів з власного життя та досвіду. Порівняння сучасних і тодішніх умов життя. Надання основного змісту навчального матеріалу. Цікава збірка джерельної бази.	Учні відповідають на завдання але невпевнено(слабкий клас). Клас активний. Працюють приблизно 2/3 від загальної кількості учнів.
5. Первинна перевірка розуміння учнів змісту навчального матеріалу
Визначити ступінь розуміння та засвоєння нового матеріалу. Засвоєння причинно-наслідкових зв’язків. Оволодіння термінами та поняттями.	Опитування фронтальна учнів за основними пунктами навчального матеріалу. Індивідуальна корекція відповідей учнів. Перевірка ґрунтовності засвоєння.	Завдяки чітким та нескладним питанням, які пов’язані логічним зв’язком між собою.	Є помилки, або не впевнені відповіді, але учні виправляються, хоча із допомогою вчителя. Повторення складних термінів та понять.
6. Актуалізація та закріплення нового матеріалу (після перерви)
Визначити ступінь розуміння та засвоєння нового матеріалу. Засвоєння причинно-наслідкових зв’язків. Оволодіння термінами та поняттями.	Індивідуальне та групове опитування. Логічні задачі.	Допомога вчителя, робота з конспектом та підручником.	Учні відповідають на питання. Групи вирішують логічні задачи.
7. Підведення підсумків уроку
Засвоїти систему понять із теми: Україна в період нацiонально-визвольних змагань 1917-1920 рр.	Узагальнення і систематичний висновок вчителя з теми.	Вчитель поставив питання на початку уроку дає відповідь на нього – конкретну, просту за побудовою речення.	Учні повторюють висновок, або інтерпретують іншими словами але не втрачають суті.
8. Інформація щодо домашнього завдання
Завдання Вивчити новий матеріал. Повторити попередні теми.	Інструктаж по виконанню	Чітке пояснення завдань.	Домашнє завдання виконали на наступний урок всі.

 

7. Структура уроку відповідала поставленим цілям та завданням. Вчитель вдало розподілив час для актуалізації попередніх та перевірку нових знань, які розташувались перед і після сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Вчитель для економії часу об’єднав підбиття підсумків уроку у вигляді узагальнюючого висновку з теми уроку та завданням домашнього завдання.

8. Вчитель головний акцент робив на рівні життя народу та полiтичних процесiв.

9. Вчитель використовував різні форми організації навчальної діяльності - фронтальну, колективну, групову, індивідуальну.

10. Контроль за рівнем засвоєння матеріалу був організований внаслідок постійних супровідних питань з наданого учням матеріалу. Вирішення типових та проблем задач з історії. Або учні аналізували матеріал, через який дізнавався вчитель чи зрозуміли учні причинно-наслідкові зв’язки з теми.

Вчитель постійно акцентував увагу на важливих фактам.а потім задавав контрольні питання.

11. Вчитель використовував підручник, хрестоматію. Нажаль в школі не має а ні мати з цього періоду, а ні схем та таблиць. І тому вчитель з учнями спільно складали таблиці та схеми.

12. Психологічна атмосфера була сприятлива для засвоєння знань учнями, завдячуючи цікавій оповіді вчителя, наведення прикладів з досвіду та проведенням паралелей із сучасним життям.

13. Праця учнів підтримувалась логічними завданнями, цікавими ситуаціями. Бесідою вчителя.

14. Раціональне використання часу використовувалось за рахунок конспектування лише суттєвих термінів, понять, фактів процесів, активною роботою на уроці, скерованою вчителем самостійної роботи учнів.

15. Перенавантаження учнів не було.

16.Домашнє завдання носило характери репродуктивного рівня – вивчення та відтворення матеріалу лекції та підручника. Вчитель дав інструктаж на, що звернути увагу при вивченні та повторення матеріалу.

16. Вчитель реалізував всі поставлені перед ним завдання, хоча в той же час учні не завжди продуктивно та ефективно працювало,але це вже залежить не від вчителя.

 

Висновок: урок пройшов динамічно та продуктивно. Завдячуючи використанню різних методів навчання (використання підручника, джерел, проблемна лекція) та прийомів засвоєння (хронологічні таблиці, робота з термінологією та побудова логічних зв’язків) учні засвоюють матеріал, хоч іноді і не можуть дати відповідь на запитання, але це пов’язано з тим, що в 10- А класі погана базова підготовка з історії, яку вини здобули або не здобули в попередніх класах.

Урок проходить більш менш ефективно, все, що залежить від вчителя зроблено. Тепер вся ефективність залежить від дій самих учнів, як вони вивчать матеріал з підручника та зошита, чи захочуть зрозуміти його.