Фотографія - це мистецтво?

Епізод.

Виникнення фотографії.

 

Дівчина- фотограф, вона ж журналіст, йде вулицею і звертається до глядачів:

Неможливо уявити сучасне життя без звичної фотографії. Ще двісті років тому фото не було взагалі, і мистецтво, і журналістика обходилися без нього. Зараз важко в це повірити!

В цей момент позаду ведучої проходить хлопець. Журналіст фотографує його і в цей момент на екрані з’являється фотографія хлопця. Потім журналіст знову звертається до глядачів:
"Фотографія" в перекладі з грецької означає «світлопис». Основою фотографії є, з точки зору композиції, лінії. У поєднанні з тональністю, вони передають динаміку і емоційність сюжету, закликають глядача задуматися і відчути.

Дівчина сидить на лавці в парку і щось настроює в своєму фотоапараті. Потім дивиться в камеру і каже:

Для того, щоб зрозуміти, що таке фотографія і звідки вона бере свій початок, я пропоную вам зануритись в її історію.

Відеоряд: Кадри зі старих чорно- білих фільмів, на яких хлопець бігає з великим фотоапаратом, накритим зверху тканиною, і фотографує людей, які сидять на дивані, і намагаються не рухатись, щоб вийшла гарна фотокартка.

Закадровий текст: Бажання зберегти красу швидкоплинного життя створило дивовижний вид мистецтва - фотографію. Історія фотографії - це захоплююча історія зародження та втілення в життя мрії про фіксацію і тривале збереження зображень навколишніх явищ і предметів.

Відеоряд: Архівні кадри з історії виникнення фотографії. Старий чоловік в лабораторії, покриває пластинки лаком.

Наступний кадр: середнього віку чоловік ходить з фотоапаратом і фотографує людей на вулиці. Потім, цей же чоловік в себе вдома намагається проявити плівку і зробити фотографії.

Закадровий текст: Хоча спроби отримання фотографічного зображення проводилися ще в XVII столітті. Але вперше це вдалося зробити лише в XIX столітті. Француз Жозеф Нісефор Ньепс почав покривати металеві пластинки бітумним лаком. Під дією світла лак ставав нерозчинним, але на різних ділянках різною мірою - залежно від яскравості освітлення. Після обробки пластинки кислотою на ній виникав рельєф. Свій спосіб Ньєпс назвав геліогравюра.

Наступною людиною, що стояла біля витоків фотографії, був англієць Вільям Генрі Талбот. Він робив знімки на папері, просоченому солями срібла. Отримане негативне зображення Талбот друкував контактним способом і з збільшенням. Свій спосіб винахідник назвав «калотіпіей», з грецької «прекрасний відбиток». Головним достоїнством калотіпіі стала можливість одержання декількох копій одного зображення.

Відеоряд: Постановчі кадри. Хлопець, вдягнений в стилі вісімдесятих років дев’ятнадцятого століття, з фотокамерою йде полем, потім він ставить обережно свою фотокамеру і починає фотографувати пейзаж. Цей кадр плавно переходить в наступний, де вже інший хлопець в студії фотографує молоду дівчину.

Закадровий текст: Одна з центральних проблем ідентифікації будь-якого виду мистецтва - проблема його мови. Аналізуючи історію образотворчої мови фотографії, виділяють кілька періодів його розвитку. Спочатку фотографи воліли знімати монументальне, нерухоме (гори, будинки). Для портретів же моделям доводилося надовго застигати. Цей перший період почався в 1839 р. і тривав трохи більше десятиліття. Другий період пов'язаний з появою нової фототехнології, що дозволила зменшити витримку з десятків хвилин до секунд і одночасно розширила можливості відображення все більш широкого кола об'єктів дійсності. Фотографи прагнули зробити об'єктом зйомки весь навколишній світ. Природність і щирість фотографії створювали свіжість сприйняття, чарували своєю простотою.

 

Епізод

Фотографія - це мистецтво?

 

Відеоряд: Журналістка сидить в фотостудії біля комп’ютера, до якого приєднаний фотоапарат. Вона продивляється зроблені фотографії. Крупним планом її зосереджене обличчя.

Закадровий текст: Роздуми про художню природу фотографії можливі в основному в плані пошуку та затвердження принципової подібності з традиційними видами мистецтва, і в плані визнання корінних особливостей фотографії, її кардинальної відмінності від традиційних видів мистецтва

Потім журналістка повертається на кріслі і каже:

Мистецтво - це творче відображення дійсності в художніх образах.

Під час зародження фотографії в естетиці панувала думка про те, що мистецтвом може бути лише рукотворний твір.

Дівчина повертається до комп’ютера і виставляє на друк декілька фотографій. В той час як вона говорить, фотографії роздруковуються.

Зображення ж дійсності, отримане за допомогою технічних фізико-хімічних методів, не могло навіть претендувати на подібний статус. І хоча вже перші фотографи, які тяжіли до художнього зображення, виявляли чималу композиційну винахідливість для відображення реальності. В систему суспільних цінностей і пріоритетів в ролі однієї з муз фотографія довго не вписувалася.

Журналіст бере фотографії в руки і повертає їх до камери.

Специфіку фотографії як виду мистецтва становить документальність, достовірність зображення, можливість увічнити мить.

Відеоряд: Крупним планом показують руку дівчини, в руках якої мишка комп’ютера. Наступний кадр: монітор комп’ютера, відкрита програма фотошоп і по екрану рухається мишка і корегує колір фотографії, роблячи її то більш яскравою, то темнішою. Міняє контрастність фотографії.

Закадровий текст: Окремі аспекти фотографії як виду мистецтва виявляються у виборі кольору, художнього стилю, жанру, образотворчої мови. Колір - один з найважливіших компонентів сучасного фотомистецтва. Він виник у фотографії під впливом бажання наблизити фотозображення до реальності.

Відеоряд: На екрані плавно змінюються документальні фотографії на фотокартки, художньо оформленні і зроблені під кутом авторського бачення.

Закадровий текст: Натуралістично і документально знятий кадр буде скурпульозно демонструвати всі дрібниці і деталі, що увійшли в простір об'єктива. Але це буде неорганізований хаос бачення. Якщо ж подібний знімок зробити під кутом авторського бачення, художньо його оформити, то вийде зовсім інша робота.

Відеоряд: Картини живопису плавно змінюються фотокартками.

Закадровий текст: Фотографія багато увібрала в себе з багатовікового досвіду образотворчого мистецтва. Саме бачення світу "в кадрі" є спадщина живопису. Ракурс і побудова перспективи, вміння глядача "прочитати" фотографію, як площинне зображення об'ємного простору - все це становить велику культурну спадщину, що дісталася фотографії від живопису. Вплив живопису на фотографію величезний. При цьому завдання фотографії двозначне: з одного боку, відокремитися від живопису і визначити свої власні кордони, з іншого - найбільш повно освоїти на власній основі художній досвід живопису.

Епізод

Фотохудожник, хто він?

 

Відеоряд: Старий дім, біля стіни стоїть дівчина в червоній сукні і дивиться донизу. Плавний перехід. Наступний кадр: молодий хлопець фотографує цю дівчину. Він каже як їй краще стати, куди подивитись, що зробити.

Закадровий текст: Фотографія- не безпристрасне дзеркало світу, художник у фотомистецтві здатен висловити своє особисте ставлення до того, що він на фото зафіксує через ракурс зйомки, розподіл світла, вміння правильно обрати момент зйомки. Фотохудожник не менш активний по відношенню до естетично освоюваного об'єкту, ніж художник в будь-якому іншому виді мистецтва.

Відеоряд: Хлопець, який фотографував дівчину стоїть з фотоапаратом в руках і відповідає на питання журналіста.

Питання: Хто такий на вашу думку фотограф?

Приблизна відповідь.

Синхрон фотографа Юрія Строканя: Фотомистецтво припускає наявність фотографа-художника. Від нього вимагається ретельна вибірковість, особливе "бачення", що дозволяє відрізняти гідне уваги від зовнішнього, випадкового, неповного. Так само, як художник постійно, щодня робить ескізи, фотохудожник тренує своє око, дивлячись на світ крізь об’єктив. Щоденна робота дозволяє відшліфувати техніку виконання, а також виробити стійкі принципи морально-етичного та естетичного ставлення до можливих об'єктів фотомистецтва.

Відеоряд: Дівчина-фотограф в парку фотографує малюка з мамою. Плавний перехід. Малюк бавиться з іграшкою.

Закадровий текст: Планомірно і послідовно працюючи над темою, створюючи цикл творів, майстер не просто фіксує документальні моменти, з часом перетворюються в історичну цінність.

Відеоряд: Дівчина- фотограф, сидить в парку передивляється на фотоапараті фотографії, потім піднімає очі і після того, як журналіст задає питання починає на нього відповідати.

Питання: Хто такий на вашу думку фотограф?

Приблизна відповідь.

Синхрон фотографа Дарини Дерзкої: В особі фотографа повинен бути об'єднаний і синтезований людина техніки та естетики, людина, яка любить точність і чіткість, людина почуття і споглядання, що вміє бачити образність і гармонію. Фотохудожник виступає в ролі літописця епохи, що покладає на нього особливу відповідальність. Перед ним розкривається неосвоєне поле, в якому потрібно прокладати дороги і стежки, намічати ділянки, розмежовані різними функціональними можливостями фотографії.

Відеоряд: Фотографії дівчини, яку фотографував Юрій Строкань, і фотографії матері з дитиною в парку, зроблені Дариною Дерзкою.

Закадровий текст: І саме естетичне ставлення фотографа до того, що він знімає, визначає кінцевий результат і якість знімка.

Епізод.