ТЕМА: Визначення засміченості, натури зерна пшениці

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МОГИЛІВ – ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ

КОЛЕДЖ ВНАУ

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

Для лабораторних робіт

З дисципліни

«ТЕХНОЛОГІЯ ГАЛУЗІ»

студента групи____________________

________________________________

 

 

Укладач: Сітнікова Н. О., викладач Могилів-Подільського технолого –економічного коледжу Вінницького НАУ.

Рецензент: Серженік Л.В., викладач Могилів-Подільського технолого –економічного коледжу Вінницького НАУ.

 

 

Посібник являє собою робочий зошит студента, в якому ставиться мета і завдання роботи, дається перелік необхідного лабораторного інвентаря та апаратури, розкривається алгоритм виконання відповідних робіт.

Використання зошита звільняє студента від непродуктивної механічної роботи, орієнтує на обов'язкові результати виконаної роботи, не позбавляючи власної творчості по засвоєнню знань.

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………....3

Лабораторна робота №1

Визначення вологості зерна основним методом та зараженості зерна.

 

Лабораторна робота №2 Визначення засміченості, натури зерна пшениці

 

Лабораторна робота №3 Визначення скловидності зерна пшениці.

Визначення вмісту і якості клейковини.

Лабораторна робота №1

ТЕМА: Визначення вологості зерна основним методом та зараженості зерна.

МЕТА: 1. Ознайомитися з методикою визначення вологості основним методом

2. Визначити вміст вологи в зерні основним метолом.

3. Ознайомитись з методикою визначення явної і прихованої форми зараженості зерна.

 

ІНВЕНТАР: 1. Млинок лабораторний

2. Ваги технічні;

3. Совки, шпателі;

4. Аналізна дошка;

5. Сітчасті металеві бюкси;

6. Сушильна шафа

7. Ексікатор.

8. сита d1,5; 2,5

ЛІТЕРАТУРА: ГОСТ 3040-55

Е.Ф. Хайтмазова «Практикум по товарознавству зерна і продуктів його переробки»

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Для визначення вологості зерна використовують такі прилади СЭШ-3М, ЛЗМ, ексикатор, технічні ваги з різноважками. Висушування розмеленого зерна проводять у відкритих бюксах у сушильній шафі СЭШ-3М при t-130⁰С, яка встановлюється при допомозі контактного термометра.

2. Для визначення вологості із середньої проби, яка виділена по ГОСТ 135863-83, відбирають /300 +-10/г зерна. Його кладуть в посуд, який герметично закривають і витримують в лабораторії в звичайних умовах /t- 20 +- 5⁰С/, поки температура в посуді не набуде температури навколишнього середовища.

В наважці відібраного зерна спочатку визначають вологість на електровологомірі для вибору варіанта методу визначення вологості. Якщо вологість зерна нижче, ніж 17% для зерна вівса і кукурудзи до 15,5%,то визначають методом без попереднього підсушування.

З наважки 300г зерна відбирають наважку масою 20г і подрібнюють на лабораторному млині. Зерно пшениці, жита, рису, гречки, проса, сорго, кукурудзи /в зерні/, гороху, квасолі, сочевиці, віки, чини, розмелюють 30 сек, зерно ячменю, вівса, люпину-60 сек.

Крупність помелу періодично контролюють просіюванням вручну на ситах Ø1мм і №08-3хвилини. В подрібненому продукті частини розміром 08мм повинні складати не менше 50%, розміром більше-1мм не більше 5%.

З ексикатора виймають чисті просушені бюкси і зважують до другого знака.

З розмеленого та просіяного зерна беруть дві паралельні наважки масою 5,00+-0,05г.

Подрібнене зерно всіх культур крім кукурудзи висушують 40 хвилин, кукурудзу в зерні - 60 хвилин при t-130⁰С

По закінченню експозиції висушування бюкси з подрібненим зерном виймають з шафи, закривають кришками і ставлять в ексикатор до повного охолодження /на 20 хвилин/. Охолоджені бюкси - зважують до другого знака і ставлять в ексикатор до кінця розрахунків.

Вологість зерна розраховують за формулою:

Х= 20/m₁ - m₂/,

m₁- маса наважки розмеленого зерна до висушування

m₂- маса наважки розмеленого зерна після висушування.

Всі розрахунки проводять до сотих.

____________________________________________________

Допустима розбіжність результатів в двох паралельних визначеннях не повинно перевищувати 0,2%.

За кінцевий результат визначення вологості зерна приймають середнє арифметичне двох паралельних визначень. В документах про якість, вологість записують округлюючи до першого десяткового знака.

____________________________________________________

В картках для аналізу результат записують без заокруглення. При контрольних визначеннях вологості допустима розбіжність між контрольними і початковими визначеннями не повинно перевищувати:

0,5%- для зернових культур;

0,7%- для кукурудзи в зерні і бобових культур;

0,8%- для качанів кукурудзи.

РЕЗУЛЬТАТИ:

№ пп	Вид зерна	№ бюкси	Маса бюкси	Маса бюкси з розмеле-ним зерном до висушування, г	Маса бюкси з розмеле-ним зер-ном після висушува-ння, г	Усушка, г	Розра-хунки воло-гості у %	Серед-ньоарифметич-не значе-ня, %	Розбіжність фактич-на,%	Розбіжність допустима, %

2. Визначення зараженості зерна в явній формі

При пошаровому відборі проб аналіз проводять по середній пробі, відібраній окремо від кожного шару і зараженість встановлюють по пробі, в якій виявлено найбільшу кількість шкідників.

Комки зерна, обплетені гусеницями метеликів, розбирають руками. Виявлених шкідників приєднують до загальної кількості шкідників у середній пробі. Після цього середню пробу зерна зважують, а потім просівають через набір сит з отворами діаметром 1,5 і 2,5мм вручну протягом 2 хв. Приблизно при 120 колових рухах за хвилину, або механізованим способом.

Якщо температура зерна нижче 5°С, то схід і прохід через сито відігрівають при темп. 25-30°С протягом 10-20хв, щоб викликати активізацію шкідників, які знаходяться в стані заціпеніння.

Схід з сита з отворами діаметром 2.5мм поміщають на лабораторну дошку, розрівнюють тонким шаром і розбирають вручну при допомозі шпателя, виявляючи наявність крупних шкідників: великого борошняного хрущака, смолисто-бурого хрущака і ін.

Прохід через сито діаметром 2.5мм поміщають на біле скло лабораторної дошки, а прохід через сито діаметром 1,5мм- на чорне скло, розсипаючи тонким шаром. Прохід через сито діаметром 1,5мм розглядають під лупою. Мертвих шкідників відносять до смітної домішки. Одержану кількість живих шкідників перераховують на 1 кг зерна і встановлюють ступінь зараженості зерна.

Ступені зараженості

Ступені зараженості	Довгоносик	Кліщ
І ІІ ІІІ	Від 1 до 5 Від 6 до 10 Більше 10	Від 1 до 20 Більше 20 Суцільний повстяний шар

Визначення прихованої форми зараженості зерна.

 

Iметод - шляхом розколювання зерен. Для аналізу беруть 50г і відбирають 50 зерен і вручну розколюють по борозенці і візуально визначають кількість заражених зерен.

IIметод - шляхом фарбування "пробочок". З наважки 50г, виділеної з середньої проби відбирають 250 зерен і опускають в сітчастій бюксі на 1 хв. в чашку з водою,яка має температуру 30°С, при цьому зерно набухає і "пробочки" збільшують свій розмір. Потім зерно в сітчастій бюксі переносять на 20-30с у 1% розчин марганцевокислого калію При цьому "пробочки" фарбуються в темний колір. Надлишок фарби з поверхні змивають опускаючи сітчасті бюкси з зерном в холодну воду на 20-ЗОс. Після промивання, зерно з бюкси висипають на фільтрувальний папір і негайно підраховують зерно з зафарбованими "пробочками". Вміст зерен в прихованій формі визначають за формулою:

Х з= Uз х 100/U

Uз – кількість заражених зерен, шт.

U – кількість зерен відібрані для аналізу.

В кінці роботи одержані результати порівнюють з ГОСТом 13586-83 і робимо висновок чи дане зерно підлягає прийманню.

Результати:

Визначення зараженості в явній формі

Маса середнього зразка ___________г

Вид шкідників______________________________________________________

Кількість екземплярів шкідників у зразку_______________________________

Кількість шкідників у 1 кг зерна_______________________________________

Ступінь зараженості: кліщем__________________________________________

Довгоносиком_____________________________________________________

ВИСНОВОК:

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

Контрольні запитання

1. Особливості визначення визначення вологості зерна.

2. Які є методи визначення вологості?

3. До якої крупності розмелюють зерно?

4. Яка розбіжність при паралельних визначеннях?

5. Методи визначення зараженості зерна.

6. Ступені зараженості зерна.

 

 

Лабораторна робота №2

ТЕМА: Визначення засміченості, натури зерна пшениці

МЕТА І ЗАВДАННЯ: 1

1. Визначити засміченість зерна пшениці.

2.. Вивчити будову літрової пурки.

3. Визначити натуру зерна пшениці.

 

ЛІТЕРАТУРА: 1.Хайтмазова Е.Ф.Практикум по товароведению зерна й продуктов его переработки, стр. 191-194.

2.Л.'А. Т рисвятский, И.С. Шатилов Товароведение зерна й продуктов его переработки ст.278-286 3. ГОСТ 10840-64, ГОСТ 3768-98.

 

АПАРАТУРА, ІНВЕНТАР, ПОСІБНИКИ:

1. Лабораторна дошка

2. Шпатель

3.Чашки для проб

4.Технічні ваги та різноважки

5. Совочки

6. Літрова пурка ПХ-1

7. Сита 1,0х20мм,.

 

ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

Для визначення засміченості зерна пшениці з середньої проби звільненої від великої смітної домішки виділяють наважку масою 50г і просіюють на комплекті сит, які встановлюють в такому порядку:

- піддон;

- сито для виділення проходу, який відносять до смітної домішки;

- кришка.

Наважку висипають на сито і просіюють круговими рухами 3 хвилини при 110-120 коливань у хвилину. Схід сита висипають на аналізну дошку і розбирають на основне зерно, фракції смітної і зернової домішок, прохід сита не розбираючи відносять до смітної домішки крім шкідливої домішки, вміст якої визначають окремо в додатковій наважці. Виділені фракції зважують окремо і визначають у відсотках за формулою:

Хф.= mф. х 100/mн, де

mф - маса фракції, гр.,

mн - маса наважки, гр.

Виділені фракції смітної і зернової домішок записують окремо. Розрахунок відсоткового вмісту фракцій проводять до сотого значення після коми а загальний відсоток зернової і смітної домішок проставляють в документах про якість з точністю до 0,1%. Заокруглення проводять таким чином: якщо перше число, яке відкидається менше 5 то остання цифра залишається без зміни, а якщо рівна або більше 5, то збільшується на одиницю.

При визначенні засміченості пшениці до основного зерна відносять:

- цілі, ушкоджені і поїдені зерна пшениці, які по характеру ушкоджень не

віднесені до зернової і смітної домішки;

- дрібне зерно;

- у м'якій пшениці 6 класу-зерна і насіння інших зернових і зернобобових культур, які за характером їхніх ушкоджень не віднесені до зернової і смітної домішок, а також биті і поїдені зерна пшениці, незалежно від характеру ушкоджень.

До зернової домішки відносять:

- для пшениці всіх класів: давленні, щуплі, пророслі, морозобійні, ушкоджені самозігріванням чи під час сушіння, недозрілі зерна;

- у м'якій і твердій пшениці 1-5 класів - биті і поїдені зерна пшениці незалежно від характеру і розміру інших ушкоджень;

- у м'якій і твердій пшениці 1-5 класів - цілі і ушкоджені зерна жита і ячменю, які віднесені по характеру ушкоджень до зернової домішки;

- у м'якій пшениці 6 класу - зерна і насіння інших зернових зернобобових культур, віднесені по характеру ушкоджень до зернової домішки.

До сміттєвої домішки відносять:

- весь прохід через сито з отворами 01мм;

- у залишку на ситі з отворами 01мм: мінеральну, органічну та шкідливу домішки;

- зіпсоване зерно пшениці, жита і ячменю з явно зіпсованим ендоспермом від коричневого до чорного кольору;

- фузаріозні зерна;

- у м'якій і твердій пшениці 1-5 класів - зерна і насіння інших культурних рослин, крім незіпсованих зерен жита і ячменю;

- у м'якій пшениці 6 класу - зерна і насіння інших зернових і зернобобових культур віднесені за характером їхніх ушкоджень до смітної домішки і різне насіння олійних культур.

Сміттєва домішка

№ пп	Назва фракції
Г	%
1.
2.
3.
4.
5.
	Всього

__________________________________________________________________

Зернова домішка

№ пп	Назва фракції	І наважка
Г	%
1.
2.
3.
4.
5.
	Всього

______________________________________________________________________

. Натурою називають масу 1л зерна, виражену в грамах. Натуру визначають на літровій пурці з падаючим вантажем або на 20 літровій пурці по ГОСТ 78861-74.

Літрова пурка ПХ-1 складається з ящика для частин пурки з гніздами для мірного циліндра та штативу, гирьової площадки, сережок, коромисла, стрілки, підвіски, мірного циліндра, вантажу, наповнювача. Циліндра з випускною лійкою, ножа, різноважок. Відбір проб проводять відповідно з ГОСТом 13586.3-83.

2. Визначення натури на літровій пурці проводиться після виділення із середньої проби великих домішок. Ящик на якому встановлюють окремі частини пурки, розміщують на горизонтально встановленому столі.

До коромисла ваг підвішують з правого боку мірку з розміщеним в неї падаючим вантажем, з лівого - платформу для гирі і перевіряють чи зрівноважують вони одне одного. При відсутності рівноваги пурка визначається не придатною до роботи.

Падаючий вантаж виймають із циліндра-мірки і встановлюють мірку в спеціальному гнізді на ящику. В щілину мірки вставляють ніж, на який кладуть падаючий вантаж, потім на мірку кладуть наповнювач. Зерно засипають в циліндр із ковша рівним струменем, без поштовхів, до риски в середині циліндра, яке вказує місткість наповнювача.

Якщо в циліндрі вказаної риски немає, то зерно насипають в циліндр не до самого верха, а так, щоб між поверхнею зерна і верхнім краєм циліндра залишився проміжок в 1см.

Циліндр закривають лійкою ставлять на наповнювач лійкою вниз і після висипання зерна в наповнювач циліндр з лійкою знімають. Ніж швидко без хитання пристрою виймають із прорізу і після того, як вантаж і зерно впаде в мірку, ніж знову вкладають в проріз.

Мірку разом з наповнювачем знімають з гнізда, перевертають, притримуючи ніж і наповнювач, зсипають залишок зерна з ножа. Наповнювач знімають, забирають з ножа зерна і виймають ніж з прорізу. Мірку з зерном зважують і встановлюють натуру.

Розбіжність між двома паралельними визначеннями, а також при контрольних і арбітражних визначеннях натури на літровій пурці допускається для всіх культур /за виключенням вівса/ не більше 5г, а для вівса не більше 10г.

Зважування зерна при встановлені натури на літровій пурці проводиться з похибкою не більше 0,5г.

Результати визначення натури в документах про якість зерна проставляють з точністю до 1,0г. Заокруглюють результати таким чином:

Якщо десяті долі більше 5, то число грамів збільшують на одиницю; якщо ж вони рівні 5, то число 5 відкидають при умові якщо йому попереднє парне число або дорівнює нулю, і збільшують до одиниці, якщо йому передує число непарне.

Результати:

 

№ пп	Культура	Перше зважуван-ня г/л	Друге зважу- вання г/л	Розбіжність фактична, г	Розбіжність допустима, г	Середньо-арифметичне значення, г/л

ВИСНОВОК:

_________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________

Контрольні запитання:

1. Що таке натура зерна?

2. При допомозі якого пристрою можна визначити натуру зерна?

3. З яких частин складається літрова пурка.

4. Які фракції відносяться до зернової домішки?

5. Які фракції відносять до сміттєвої домішки?

 

Лабораторна робота №3