Взвод наступає на фронтідо 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку – на фронтідо 50 м. 9 страница

Висота викидання (висадки) – це відстань від поверхні землі до літаків (вертольотів) в час, коли здійснюється викидання (висадка) десанту. Як правило, викидання десанту здійснюється з малих висот.

353.Глибина десантування повітряного десанту визначається замислом, умовами обстановки, бойовим складом і завданнями десанту, військ, що наступають, а також можливістю безперервної підтримки, прикриття і забезпечення десантів у ході ведення ними бойових дій у тилу противника.

354.Для виконання завдань зі знищення особливо важливих об’єктів у тилу противника можливо планувати висадку повітряних десантів на глибину та в складі, що залежить тільки від поставленого завдання та умов обстановки.

 

7.2. Взвод у тактичному повітряному десанті

 

355. Механізований взвод може бути призначений у ТакПД для захоплення й утримання важливих рубежів (об’єктів) до підходу своїх військ; завдання ударів у фланг і тил противника, що висувається; посилення своїх підрозділів на загрозливому напрямку; прикриття відкритих флангів і проміжків; участі у знищенні (блокуванні) повітряних (морських) десантів противника, що висадилися; знищення (виведення з ладу) засобів масового ураження; наземних елементів розвідувально-ударних комплексів і пунктів управління; захоплення гідроспоруд, мостів, переправних засобів, ділянок, які зручні для форсування і переправи підрозділів, ділянок морського узбережжя перевалів, гірських проходів (долин) і виконання інших завдань.

Бойові дії ТакПД підтримуються і забезпечуються силами і засобами командира, за рішенням якого він застосовується.

Механізований взвод у ТакПД діє, як правило, без важкого озброєння і техніки, а його десантування забезпечується тільки підрозділом (ланкою) вертольотів авіації Сухопутних військ. Він може посилюватися зенітним і мінометними підрозділами (обслугами), розвідувальними, протитанковими, гранатометними відділеннями, саперами та хіміками-розвідниками.

356. Десантування взводу здійснюється одним вильотом підрозділу (ланки) вертольотів. Бойовий склад підрозділу вертольотів, як правило, включає десантну групу і групу (вертольоти) забезпечення.

Після закінчення висадки ТакПД бойові та транспортно-бойові вертольоти можуть залишатися на визначений час у районі десантування з метою вогневої підтримки десанту, проведення маневру силами і засобами під час бойових дій або повертаються в розташування своїх військ.

Транспортні вертольоти повертаються в розташування своїх військ або можуть у повному складі чи частково залишатися в районі десантування і застосовуватися для повернення десанту в розташування своїх військ, проведення маневру силами і засобами під час десантно-штурмових дій (спільних дій з доданими вертольотами), евакуації поранених, доставки поповнення, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів.

357. ТакПД призначаються вихідний район для десантування (далі – ВРД), смуга прольоту, основний і запасний райони десантування.

ВРД призначений для підготовки десанту і підрозділів транспортної авіації або авіації Сухопутних військ до десантування і бойових дій. Він включає основні і запасні посадочні площадки, райони зосередження і райони очікування.

Посадочні площадкиу вихідному районі для десантування вибираються, якщо можливо, на мінімальному віддаленні від районів зосередження військ, що десантуються, для завершення підготовки до десантування частин (підрозділів) транспортної авіації, завантаження у літаки (вертольоти) озброєння, техніки, запасів матеріальних засобів, посадки особового складу десанту і зльоту літаків (вертольотів). Посадочні площадки для військових частин і підрозділів авіації СВ призначаються безпосередньо в районах зосередження частин (підрозділів), що визначені до складу повітряного десанту, або на відстані до 3 кмвід нього.

Запасні посадочні площадки використовуються у разі неможливості використання або виходу з ладу основних.

Райони зосередження призначаються для прихованого розташування підрозділів та підготовки їх до десантування (десантно-штурмових дій) і виконання бойового завдання. Райони зосередження повинні забезпечувати: розосереджене і приховане розміщення озброєння, техніки, запасів матеріальних засобів і особового складу; можливість швидкого збору підрозділів і висування їх у зазначеному напрямку; умови для укладання парашутів; сприятливі санітарно-епідемічні умови; достатню кількість джерел води, доріг і під’їзних шляхів, придатних для руху автомобілів. Величина району зосередження може бути для взводу – до 1 км².

У районах зосередження проводиться: дозавантаження боєприпасів у бойові машини; видача особовому складу боєприпасів, засобів радіаційного, хімічного і біологічного захисту, індивідуальних пакетів, сухих пайків; екіпірування особового складу; організація десантування і бойових дій (десантно-штурмових дій) у підрозділах, а також організація маршу до районів очікування.

Райони очікування призначаються для прихованого розташування підрозділів, які десантуються літаками, і завершення підготовки підрозділів до десантування і бойових дій. Вони вибираються поблизу кожної посадочної площадки на віддаленні 5 – 10 км і повинні забезпечувати: приховане розташування військ; зручність підготовки до десантування озброєння, техніки, запасів матеріальних засобів і особового складу; захист від зброї масового ураження; швидкий вихід до посадочної площадки. У районах очікування проводяться: завершення підготовки озброєння, техніки і запасів матеріальних засобів до десантування; організація десантування і бойових дій у підрозділах, якщо ці заходи не проведено в районі зосередження; постановка бойових завдань особовому складу.

У запасні райони зосередження і очікування підрозділи переводяться за розпорядженням командира бригади.

Під час підготовки до десантування в обмежений термін підрозділи можуть виходити з районів зосередження безпосередньо до посадочних площадок, минаючи райони очікування.

Під час десантування підрозділів вертольотами райони очікування, зазвичай, не призначаються.

Смуга прольоту призначається для здійснення бойового польоту підрозділу авіації Сухопутних військ з вихідного району в район десантування.

Основний і запасний райони десантування включають основні й запасні площадки приземлення та призначаються на місцевості, яка придатна для посадки вертольотів, забезпечує викидання (висадку) повітряного десанту за мінімальні строки та вигідні умови для подальших дій. Розміри районів визначаються, виходячи із замислу бою, завдання десанту, умов місцевості, обстановки, та можуть становити для взводу до 600 м по фронту і в глибину. Розміри площадок приземлення визначаються з урахуванням кількості й типу вертольотів та умов (способу) викидання (висадки) повітряного десанту.

358. У разі різкої зміни обстановки в основному районі десантування за рішенням начальника, що застосовує десант, викидання (висадка) підрозділів проводиться в запасний район десантування. Запасний район десантування призначається за курсом польоту вертольотів авіації СВ поблизу основного району з таким розрахунком, щоб після викидання (висадки) десант був здатний виконати поставлене йому бойове завдання. Наказ на викидання (висадку) десанту в запасний район, якщо рішення про це прийнято під час десантування, передається по мережі міжлітакового радіозв’язку і доводиться за командою до командирів екіпажів вертольотів і командирів підрозділів десанту, що є старшими в кожному вертольоті.

359. Висадка ТакПД в складі механізованого взводу проводиться за короткі терміни, посадочним способом, без вимкнення двигунів вертольотів, безпосередньо на об’єкт, поблизу нього або на підступах до нього.

Висадка на об’єкт або поблизу нього здійснюється у тому випадку, коли наземна і протиповітряна оборона об'єкта противника надійно подавлена. Висадка на підступах до об'єкта проводиться, якщо противник має сильну протиповітряну оборону, а місцевість або система загороджень противника не дозволяють проводити висадку на об’єкт або поблизу нього.

У випадках, коли місцевість, стан ґрунту не гарантують безпеку приземлення вертольотів, висадка особового складу може проводитися з положення зависання (1 – 2 м) або на ходу на тій самій висоті за мінімальної швидкості польоту вертольотів (до 10 – 15 км/год).

360.Бойове завданняТакПД визначається на весь період його бойових дій у тилу противника і складається з найближчого і подальшого завдань, у разі потреби може вказуватися район (пункт) збору десанту.

Найближче завдання десанту полягає в завершенні знищення противника в районі десантування, знищенні (виведені з ладу) вказаного об’єкта або захопленні визначеного району (рубежу). Глибина найближчого завдання буде відповідати глибині об’єкта з позиціями підрозділів охорони або глибині району, яким повинен оволодіти десант.

Подальше завдання включає всі наступні дії десанту в тилу противника. При цьому підрозділи десанту можуть захоплювати (знищувати) об’єкти в новому районі, проводити рейдові дії, не допускати своєчасний маневр резервами противника, проводити наступальні дії назустріч військам, що наступають з фронту, або утримувати район (рубіж) до їх підходу.

Взводу в повітряному десанті, як правило, вказується найближче завдання, район (пункт) збору і порядок подальших дій.

Район (пункт) збору призначається для збору підрозділів десанту після виконання бойового завдання, перевірки їх стану і підготовки до подальших дій. Перебування підрозділів у районі (пункті) збору має бути короткочасним і прихованим. Крім того він може призначатися для збору підрозділів безпосередньо після висадки з метою уточнення їм завдань.

361.Бойовий складТакПД, як правило, включає передову групу і головні сили. Він є основою для визначення бойового складу підрозділу вертольотів.

Передова групапризначається для знищення противника на площадці приземлення, його захоплення і забезпечення висадки головних сил ТакПД. При десантуванні механізованого взводу до її складу може виділятися посилене відділення. Разом з передовою групою, як правило, десантується дозорне відділення, яке призначене для дії в розвідці, артилерійський корегувальник підтримуючої артилерії, авіаційний навідник, сапери та хіміки-розвідники.

Головні сили залежно від завдання десанту можуть включати: основний ешелон, підрозділ прикриття, резерв, інші вогневі засоби, що залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира десанту, і додані зенітні, мінометні підрозділи (обслуги), протитанкове, гранатометне відділення.

Основний ешелон призначається для виконання бойового завдання десанту і залежно від специфіки бойового завдання може включати: групу прикриття, групу захоплення (блокування), штурмову групу, групу знищення (виведення з ладу), групу забезпечення відходу.

Підрозділ прикриття призначається для забезпечення дій головних сил десанту шляхом утримання вигідних рубежів, заборони підходу резервів противника і відбиття їх ударів у його фланг і тил. До складу підрозділів прикриття може виділятися до відділення.

Резерв призначається для нарощування зусиль і розвитку успіху основного ешелону, дій на новому напрямку, відбиття контратак противника, закріплення захоплених рубежів (об’єктів) і вирішення інших завдань, які раптово виникають.

Додані засоби, що знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні командира десанту, застосовуються для підтримки і забезпечення дій десанту.

При захопленні і знищенні об’єктів бойовий порядок взводу може складатися з груп забезпечення, захвату (руйнування), прикриття і резерву.

362. Вогневе ураження противника при застосуванні ТакПД організовується командиром, що застосовує десант, і може включати: вогневе забезпечення десантування, вогневе забезпечення бойових дій десанту, вогневу підтримку бойових дій десанту.

Вогневе забезпечення десантуванняорганізовується і проводиться з метою зниження втрат десанту під час десантування і при поверненні вертольотів у розташування своїх військ.

Вогневе забезпечення бойових дій десантупочинається з моменту висадки передової групи і проводиться протягом усього виконання ним бойового завдання.

Вогнева підтримка бойових дій десантупід час спільних дій з підрозділами, що виходять у район його бойових дій, здійснюється артилерійською групою частини з виходом її на рубіж досяжності до ближнього з підрозділів, що виходять у район дій десанту, і проводиться вогнем за викликом командира десанту.

Вогневе ураження противника під час ведення бойових дій організовується командиром десанту стосовно виду бойових дій. Основою вогневого ураження противника є вогонь вогневих засобів десанту і підтримуючого підрозділу вертольотів.

363. ТакПД при виконанні бойових завдань застосовує такі способи дій: захоплення й утримання об’єктів, районів, рубежів, ділянок місцевості; знищення, виведення з ладу об’єктів противника; а також спільні бойові (десантно-штурмові) дії із доданими вертольотами.

Викидання (висадка) повітряного десанту може здійснюватись на об’єкт захоплення (знищення, виведення з ладу), поблизу об’єкту (до 3-х км) і на деякій відстані від об’єкту (більше 3-х км).

Знищення (виведення з ладу) об’єкта, захоплення району (рубежу) здійснюється десантом після висадки поблизу об’єкта або на підступах до нього, як правило, одночасною атакою головних сил з ходу з різних напрямків. Висування та атака проводяться відповідно до загальних положень дій підрозділів у наступі.

Перехід до оборони здійснюється, як правило, під час бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Організується кругова оборона з урахуванням можливості відбиття ударів противника одночасно з декількох напрямків, основне зусилля зосереджується на очікуваному напрямку головного удару противника. Організація оборони здійснюється, як правило, створенням опорного пункту взводу для перехоплення вогневими позиціями найбільш важливого напрямку (вигідної ділянки місцевості) і широким застосуванням засідок.

 

7.2.1. Підготовка до десантування і бойових дій

 

364. Підготовка до десантування і бойових дій включає: організацію десантування і бойових дій; безпосередню підготовку підрозділів (зосередження взводу у вихідному районі для десантування; підготовку до десантування озброєння, військової техніки й інших матеріальних засобів; екіпірування і підготовку особового складу – проведення занять і тренувань з підрозділами щодо підготовки до десантування і майбутніх бойових дій, виходячи з їх специфіки; заходи морально-психологічного забезпечення); вихід підрозділів на посадочні площадки; завантаження озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів; посадку особового складу у вертольоти.

365. Під час усвідомлення завдання командир взводу повинен зрозуміти завдання роти і взводу, які об'єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів, завдання сусідів і порядок взаємодії з ними, чим підсилюється взвод та час готовності взводу до виконання завдання.

366. Під час оцінювання обстановки командир взводу повинен вивчити: склад, положення і можливий характер дій противника в районі десантування та бойових дій, місця розташування його вогневих засобів, його сильні та слабкі сторони, найбільш імовірні напрямки дій танків, а також літаків і вертольотів на малих та гранично малих висотах, напрямку можливого відходу противника з об'єкту; стан, забезпеченість і можливості взводу і приданих підрозділів; склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; місцевість, її прохідність, захисні властивості, що маскують, вигідні підступи до об'єкта захоплення, умови спостереження та ведення вогню.

Крім того, командир взводу враховує радіаційну і хімічну обстановку, час доби і стан погоди.

У висновках з оцінки обстановки командир взводу додатково повинен визначити: на захопленні і знищенні яких об’єктів (їх елементів) зосередити основні зусилля; послідовність виконання бойового завдання; які сили і засоби залучати для захоплення і знищення об’єктів, захоплення районів (рубежів); які елементи бойового порядку необхідно мати; які заявки і до якого терміну подати для забезпечення підготовки взводу до десантування і бойових дій.

367. Під час прийняття рішення на десантування та бойові дії командир взводу визначає: на чому зосередити основні зусилля десанту; якого противника, де, в якій послідовності і як захопити або знищити (з вказівкою порядку вогневого ураження і заходів з уведення його в оману); бойовий склад десанту; порядок десантування і способи висадки (з яких посадочних площадок, якими вертольотами і на яку площадку приземлення здійснюється десантування; порядок бойового застосування вертольотів під час десантно-штурмових дій).

Якщо старшим командиром передбачається евакуація десанту після виконання ним бойового завдання, то визначається порядок збору підрозділів, висування в район евакуації і проведення евакуації десанту.

368. При постановці завдань у бойовому наказі командир взводу вказує:

орієнтири;

об'єкт захоплення, склад, положення і характер можливих дій противника на об'єкті, місця розташування його вогневих засобів;

завдання роти і взводу;

об'єкти та цілі на напрямку дій взводу, що уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;

бойові завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим засобам;

час готовності до виконання завдання;

своє місце і заступника.

Бойовий наказ повинен викладатися коротко, чітко і так, щоб підлеглі ясно зрозуміли своє завдання.

369. Командир десанту разом із представником вертолітного підрозділу залучається до рекогносцировки вихідного району для десантування і посадочних площадок, що проводить командир, за рішенням якого застосовується ТакПД. Під час рекогносцировки уточнюються: район зосередження десанту, стан площадок і місця стоянок вертольотів, маршрут висування підрозділів, організація комендантської служби. На основі результатів рекогносцировки командир десанту визначає вихідні дані для розробки розрахунку завантаження озброєння, військової техніки, інших матеріальних засобів, посадки особового складу у вертольоти. Розрахунок на десантування складається і підписується командиром десанту і командиром вертолітного підрозділу і затверджується командиром, за рішенням якого застосовується десант.

При організації десантування та бойових дій розрахунок часу ведеться від встановленого часу “Ч”, який визначає старший начальник. Час “Ч” доводиться до командира десанту окремим розпорядженням.

Час “Ч” для повітряних десантів визначається початком викидання (висадки) передового загону десанту у районі десантування. Початком викидання (висадки) вважається момент відділення від літака (вертольоту) першого десантника (об’єкту, вантажу) передового загону.

Час “Ч” при плануванні десантно-штурмових дій (аеромобільних дій) визначається виходом на рубіж бойового розходження вертольотів передового загону, або головних сил десанту, коли передовий загін не призначається.

370. Під час організації взаємодії командир взводу повинен погодити зусилля штатних і приданих вогневих засобів для успішного виконання поставленого завдання, домогтися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень бойового завдання та способів його виконання, а також указати сигнали впізнання, оповіщення, управління і взаємодії та порядок дій за ними.

Перевіривши готовність особового складу, бойової техніки та озброєння до виконання бойового завдання, командир взводу доповідає про це командиру роти.

371. Під час організації управління командир десанту визначає своє місце розташування і порядок управління у вихідному районі для десантування, під час висадки і ведення бойових дій, у разі необхідності доводить до підлеглих командирів з якого рубежу (часу), у якій радіомережі і кому встановити зв'язок з командиром підрозділу, що виходить у район бойових дій десанту, уточнює (доводить) радіодані та порядок користування радіозасобами.

372. Після організації десантування і бойових дій командир взводу керує отриманням і підготовкою до десантування необхідних (вказаних) запасів матеріальних засобів; підготовкою озброєння і військової техніки до десантування і бойового застосування; підготовкою особового складу до десантування і бойових дій; перевіряє готовність взводу і доданих підрозділів (вогневих засобів) до виконання бойового завдання.

Із підрозділами, за наявністю часу, організовуються та проводяться заняття і тренування з завантаження (вивантаження) озброєння, військової техніки й інших матеріальних засобів у вертольоти, посадці (висадці) особового складу і ведення бойових дій стосовно отриманого завдання.

373. У встановлений час взвод виходить у район зосередження, в якому він розташовується, використовуючи природні укриття, організовує безпосередню охорону. Командир взводу і командири відділень перевіряють готовність підрозділів до посадки (завантаження) у вертольоти відповідно до розрахунку на десантування. При призначенні району очікування взвод переміщується в цей район, з урахуванням часу, необхідного для завершення підготовки до десантування.

З прибуттям вертольотів командир десанту, спільно з командиром вертолітного підрозділу, уточнює розрахунок на десантування і порядок посадки особового складу, завантаження озброєння та матеріально-технічних засобів, площадки приземлення в основному і запасному районах десантування, порядок взаємодії вертолітних і механізованих підрозділів у польоті і при висадці, при необхідності й бойові завдання підрозділам, а також бойовий порядок у польоті.

374. Терміни готовності до десантування визначає командир, що застосовує десант. Механізований взвод, що призначений у ТакПД, виходить на посадочну площадку в призначений командиром десанту і узгоджений з командиром вертолітного підрозділу час.

Завантаження у вертольоти озброєння та інших матеріально-технічних засобів розпочинається у встановлений час або за командою командира, що застосовує десант, відповідно до розрахунку на десантування і проводиться призначеним особовим складом підрозділів під керівництвом командирів вертольотів. Посадка особового складу у вертольоти проводиться безпосередньо перед зльотом і має бути завершена до запуску двигунів. Час посадки визначається командиром десанту після отримання розпорядження на десантування.

Готовність до десантування визначається закінченням завантаження і проведенням передпольотного огляду вертольотів командиром десанту спільно з командирами екіпажів вертольотів, до цього часу особовий склад повинен знаходитися в безпосередній близькості від вертольотів у готовності до посадки.

7.2.2. Десантування і ведення бойових дій

 

375. Десантування починається за командою командира, що застосовує десант. Відповідальність за висадку ТакПД в точно встановлений час і в призначений район (на об'єкт) несе командир підрозділу вертольотів.

Побудова бойового порядку вертольотів здійснюється по мірі зльоту і завершується з підльотом головного підрозділу вертольотів головних сил до вихідного рубежу (пункту). Десант у складі взводу, як правило, починає переліт з моменту зльоту, при цьому вихідний пункт може не призначатися.

Командир десанту у польоті знаходиться на вертольоті командира вертолітного підрозділу. Командир вертолітного підрозділу інформує командира десанту про обстановку в районі десантування, змінах у маршруті польоту і порядку заходу на площадки приземлення, а також про вертольоти, що отримали пошкодження і припинили політ.

Командир десанту доповідає командирові, що застосовує десант, про висадку, результати бою передової групи, виконання найближчого, подальшого завдань і про різкі зміни обстановки.

376. Бойовий політ у район десантування здійснюється на малих і гранично малих висотах, як правило, однією колоною. Попереду з інтервалом 10-20 хв. від головних сил десанту летять вертольоти з передовою групою. У голові колони головних сил десанту летять вертольоти з механізованими підрозділами, а за ними – вертольоти з доданими підрозділами (розрахунками).

Для завершення подавлення противника в смузі прольоту, особливо його засобів протиповітряної оборони, бойові, а інколи і транспортно-бойові вертольоти прикриття, прямуючі попереду і на флангах колони з десантом ведуть вогонь з бортового озброєння, а підрозділи десанту – з стрілецької зброї.

У польоті при підході до зони зараження у вертольотах закриваються всі люки і двері, вимикаються системи підігрівання і вентиляції кабін; екіпажі й особовий склад десанту надягають респіратори (протигази).

377. З підходом вертольотів передової групи до площадки приземлення противник на ній знищується і придушується вогнем з бортового озброєння вертольотів і стрілецької зброї, після чого проводиться висадка передової групи. Керує висадкою і вивантаженням з вертольота бортовий технік.

Після висадки передової групи, бойові і транспортно-бойові вертольоти здійснюють підтримку бою передової групи і прикриття, висадку головних сил десанту, а також завдають удари противникові, який підходить до району десантування. Командир передової групи повідомляє командиру десанту уточнені дані про місцевість у районі десантування, площадках приземлення і характер дій противника в районі висадки, а при нагоді – в районі рубежу (об’єкта), що захоплюється (знищується).

Передова група, після висадки з вертольотів, розгортається у бойовий порядок, завершує знищення противника на площадці приземлення і в прилеглих до них районах, опановує призначений рубіж, закріплюється на ньому і забезпечує висадку головних сил десанту.

Дозорне відділення (піший дозор) передової групи після висадки веде розвідку у напрямку майбутніх дій десанту, висувається до рубежу захоплення (об’єкта знищення, виводу з ладу), уточнює склад і положення противника, а хіміки-розвідники ведуть радіаційну і хімічну розвідку.

Гранатометний підрозділ (обслуга) після висадки займає вогневі позиції на площадці приземлення і веде вогонь по цілях противника, які спостерігаються, в подальшому здійснюють вогневе ураження противника у напрямку дій підрозділів десанту.

Зенітний підрозділ (обслуги), що діють у передовій групі, після висадки займають вогневі позиції поблизу площадки приземлення на напрямку висування головних сил десанту в готовності до ведення вогню по повітряних цілях противника.

Сапери в цей час ведуть розвідку мінно-вибухових і інших загороджень, майданчика приземлення, проводять їх розгородження або позначають перешкоди і місцеві предмети, що заважають посадці вертольотів.

При підльоті головних сил до району десантування, командир десанту на основі даних, які отримані від передової групи, і командира підрозділу вертольотів, при необхідності уточнює порядок висадки і завдання підрозділам.

Після висадки підрозділи десанту можуть приступати до виконання бойового завдання відразу після висадки або після приведення в готовність до бою: збору особового складу у вказаних пунктах збору або вихідному положенні для наступу (атаки), розгортання мінометних, гранатометних підрозділів (обслуг) на вогневих позиціях, приведення в готовність до бойового застосування озброєння і військової техніки, встановлення зв'язку з командиром, що застосовує десант. Після побудови бойового порядку для ведення бою, взвод займає вихідне положення для дій і за командою (сигналом) приступає до виконання бойового завдання.

378. Передова група забезпечує висадку головних сил у районі десантування, яке здійснюється під прикриттям бойових вертольотів і вогню підтримуючої артилерії (по можливості). Командир десанту після висадки уточнює на місцевості або ставить підрозділам нові завдання, узгоджує їх дії і управляє ними під час виконання бойового завдання. При цьому він повинен постійно проявляти військову хитрість, широко застосовувати маневр для атаки противника у фланг, у тил і з різних напрямів.

Мінометні і гранатометні підрозділи (обслуги), що знаходяться в складі головних сил, після висадки займають вогневі позиції на площадці приземлення і ведуть вогонь по розвіданих цілях, у подальшому здійснюють вогневе ураження противника на напрямку дій підрозділів десанту.

Зенітний підрозділ (обслуги) прикривають бойові дії вертольотів і бойові порядки десанту від ударів повітряного противника.

Резерв після висадки збирається в призначеному йому пункті в готовності до виконання раптово виникаючих завдань.

Бойові вертольоти, а після висадки десанту і транспортно-бойові вертольоти підтримують його бій десанту з повітря, а також забороняють підхід резервів противника.

Висування підрозділів десанту до рубежу (об’єкта) захоплення (знищення, виводу з ладу), здійснюється швидко і приховано, як правило, в передбойовому порядку під прикриттям охорони. При зустрічі з противником під час висунення підрозділи десанту, не втягуючись у затяжний бій, обходять осередки опору вогнем, а при необхідності і рішучою атакою часткою сил знищують дрібні групи противника.

379.Звиходом до призначеного об’єкту ТакПД з ходу розгортається у бойовий порядок і стрімко атакує його у фланг і тил, знищує живу силу, вогневі засоби (виводить об'єкт з ладу) і швидко виходить до нового об’єкта або у вказаний район (пункт).

При закріпленні на захопленому рубежі підрозділи десанту переходять до оборони, яка грунтується на утриманні важливих ділянок місцевості і швидкому маневрі силами та засобами. Опорний пункт взводу готується до кругової оборони, яка забезпечує успішну боротьбу з танками та іншими броньованими машинами противника.