Критерії оцінювання знань студентів 5 страница

206. Перевізник - особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між митними органами на території України або є відповідальною за такі перевезення.

207. Платник податків - особа, на яку відповідно до Митного кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладено обов’язок зі сплати митних платежів.

208. Повірений - особа, яка діє на підставі договору доручення з експрес-перевізником і здійснює пред’явлення міжнародних експрес-відправлень митному органу за місцезнаходженням одержувача (відправника).

209. Перевіряння якості — це систематичний та незалежний аналіз, що дає змогу визначити відповідність якості та її наслідків запланованим заходам. Перевіряння якості застосовують до систем якості чи її елементів (процесів, продукції, послуг), а здійснюють його аудитори з якості — особи, що мають відповідну освіту, кваліфікацію, несуть відповідальність за контрольовані ділянки.

210. Продукція — будь-який виріб (процес чи послуга), що виготовляється (здійснюється чи надається) для задоволення суспільних потреб

211. Постачальник — юридична або фізична особа як суб'єкт підприємницької діяльності, яка вводить в обіг продукцію чи безпосередньо бере в цьому участь.

212. Підтвердження відповідності — діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають визначеним законодавством вимогам.

213. Послуга – трудова доцільна діяльність, результати якої виражені в корисному ефекті, особливій споживчій вартості. Особливістю послуг є збігання в часі та просторі процесів виробництва, реалізації та споживання її споживчої вартості.

214. Принципи реалізації зовнішньоекономічної політики держави – це основоположні засади її здійснення, а саме:адекватність національним інтересам; орієнтація на формування нової моделі зовнішньоекономічного розвитку; врахування вимог сучасного світового розвитку; паритетність у відносинах з іншими державами; відповідність міжнародній практиці; демократизація, демонополізація та деідеологізація зовнішньоекономічних зв’язків; селективна підтримка експортного виробництва на основі критеріїв ефективності.

215. Переробка товарів на митній території - митний режим, при якому іноземні товари використовуються у встановленому порядку для переробки на митній території України без застосування до них мір економічної політики та з поверненням ввізних митних платежів при умовах вивозу продуктів переробки за межі митної території України у режимі експорт.

216. Переробка товарів під митним контролем - митний режим, при якому іноземні товари використовуються у встановленому порядку на митній території України без нарахування митних платежів та застосування мір економічної політики для переробки під митним контролем з послідуючим їх імпортом або розташуванням продуктів його переробки під іншим митним режимом.

217. Переробка товарів поза митною територією - митний режим, при якому українські товари вивозяться без застосування до них мір економічної політики для переробки та послідуючого випуску продуктів переробки у вільне використання на митній території України з цілковим або частковим звільненням від сплати митних платежів.

218. Ревальвація — офіційне підвищення курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют та міжнародних розрахункових одиниць.

219. Реекспорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

220. Реімпорт — митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з мит­ним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавст­вом строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

221. Резиденти – це: а) юридичні особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території, а також їх відокремлені підрозділи за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; в) фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

222. Реімпорт – митний режим, при якому товари, які раніше були вивезені з території України у режимі експорт, увозяться на Україну в установлені законом строки.

223. Реекспорт - митний режим, при якому іноземні товари, які були увезені у митний режим імпорт вивозяться з митної території України без сплати митних платежів або з поверненням ввізних платежів без використання мір економічної політики.

224. Ремонт - операції, що здійснюються для усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або характеристик та не призводять до зміни коду цих товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

225. Режим найбільшого сприяння – це умова, що передбачає надання договірними державами взаємних переваг і пільг, що встановлюються в укладених ними двосторонніх або багатосторонніх договорах; один з найважливіших принципів регулювання економічних відносин між державами. Використовується головним чином у торговельних і інших зовнішньоекономічних відносинах, але може бути поширений і на інші галузі економіки і права. Означає, що кожне з договірних держав зобов’язується надавати іншій такий же режим взаємин (права та пільги) у тій чи іншій області, який вже надається або буде надаватися в майбутньому будь-якій третій державі, її юридичним і фізичним особам. Режим (принцип) найбільшого сприяння покладений в основу Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), що становить, з певними поправками і доповненнями (у редакції 1994 р.), базовий документ Всесвітньої торгової організації. Режим найбільшого сприяння поширюється на митні збори і будь-які збори, пов’язані з експортними, імпортними та транзитними операціями, на всі правила і формальності, пов’язані з ними, а також на міжнародні платежі по експортних і імпортних операціях.

226. Світова організація торгівлі (СОТ) (англ. World Trade Organization, WTO) – це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 156 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг.

227. Система якості — сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів організаційної структури, визначених механізмів відповідальності, повноважень та процедур організації, а також процесів і ресурсів, які забезпечують здійснення загального керівництва якістю та її відповідність встановленим вимогам.

228. Система управління якістю — сукупність органів та об'єктів управління, що взаємодіють за допомогою матеріально-технічних й інформаційних засобів під час управління якістю продукції.

229. Система управління довкіллям — сукупність організаційної структури діяльності та відповідних ресурсів і методів для формування, здійснення, аналізу та актуалізації екологічної політики.

230. Сезонне мито встановлюється з метою оперативного регулювання ввезення та вивезення окремих товарів. Воно може встановлюватися як ввізне чи вивізне і на строк не більше трьох місяців з моменту його запровадження

231. Сертифікація — процедура, внаслідок якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам. Сертифікація поділяється на обов’язкову та добровільну. Обов’язкова сертифікація здійснюється винятково в системі УкрСЕПРО й передбачає перевірку продукції, яка за тверджується Держстандартом, на відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів: безпека, екологічність, відповідність (взаємозамінність).

232. Сертифікат відповідності — документ, якій підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають вимогам певного стандарту чи нормативного документа, визначеного законодавством.

233. Свідоцтво про визнання відповідності — документ, що засвідчує визнання іноземних документів про підтвердження відповідності продукції вимогам, визначеним законодавством України.

234. Сертифікат (про) походження товару – документ установленої форми, який однозначно свідчить про країну походження товару, виданий органом держави-експортера, уповноваженим у відповідності з національним законодавством.

235. Сертифікат (про) походження послуг – документ, який підтверджує, що послуга виконується українським підприємством у межах або за межами митної території України.

236. Сертифікат (свідоцтво) про проходження товару (загальний термін) – особливий документ, котрий видається компетентним органом у країні експортера, який дозволяє визначити товари і в якому органи влади або орган, уповноважений видавати його, чітко засвідчують, що товари, до яких належить даний сертифікат, походять із конкретної країни.

237. Сертифікат (ЮНКТАД) - особливий сертифікат про проходження товару, який охоплює товари, що підпадають під дію преференційного режиму у рамках Загальної системи преференцій.

238. Страхування — діяльність спеціально уповноважених державних органі­зацій і суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з надан­ням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страху­вальникам) щодо захисту їхніх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових ви­падків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом спла­ти страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійс­нюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування), або на основі закону (обов'язкове стра­хування).

239. Страхова організація — юридична особа, виключним видом діяльності якої є страхування життя, і яка має відповідну ліцензію, видану в порядку, встановленому законодавством, та здійснює страхування і виплату довічних пенсій.

240. Спеціальна митна зона — це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тариф­ного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено за­коном.

241. Спільні підприємства — підприємства, які базуються на спільному капіта­лі суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та спільному роз­поділі результатів та ризиків.

242. Спеціально виготовлене сховище (тайник) - сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.

243. Судно закордонного плавання - українське або іноземне судно, яке здійснює міжнародні перевезення товарів та/або пасажирів та прибуває на митну територію України або вибуває за її межі.

244. Супроводжуваний багаж - товари, що належать громадянам і переміщуються через митний кордон України у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни, з оформленням багажних або інших перевізних документів.

245. Суб’єкти державного управління ЗЕД – цезаконодавчі органи (Верховна Рада як вищий орган законодавчої влади, Президент України як офіційний глава держави, Кабінет Міністрів як вищий виконавчий орган); виконавчі органи (Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції як правонаступник Міністерства економіки України, Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Державного інвестиційно-клірингового комітету, Національного агентства України з питань розвитку та європейської інтеграції, Державної служби експортного контролю та Агентства з питань спеціальних (вільних) економічних зон, Національний банк України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі).

246. Ставка мита — вказаний у митному тарифі грошовий розмір плати, що підлягає стягненню митними органами за конкретний товар, який ввозиться на митну територію України чи з неї вивозиться.

247. Спеціальне мито - застосовується: а) як засіб захисту українських виробників; б) як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробникові; в) як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності; г) як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) пригнічують інтереси України

248. Специфічне мито – визначається у вигляді фіксованої суми з одиниці виміру (ваги, площі, обсягу і т.ін.).

249. Суб’єкти валютного регулювання – це Національний банк України; Кабінет Міністрів України; уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку; Державна податкова інспекція України; Міністерство зв'язку України; Державний митний комітет України.

250. Свідоцтво про контроль якості товарів (сертифікат про якість) - документ, котрий видається компетентними органами та підтверджує якість описаних у ньому товарів відповідно до національних або міжнародних стандартів чи до законодавства країни-імпортера, або до умов контракту.

251. Тимчасове ввезення (вивезення) — митний режим, відповідно до якого то­вари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

252. Тарифна квота - визначений обсяг товару, в межах якого ввезення або вивезення такого товару здійснюється за пільговою ставкою мита або без застосування мита.

253. Товари – це будь-яке рухоме майно (валютні цінності, культурні цінності, а також газ, теплоелектроенергія та інші види енергії), що перетинає митний кордон України.

254. Тимчасовий ввіз/вивіз - митний режим, при якому товари, які увозяться/вивозяться на митну територію України повинні вивезтися / увезтися в строк зазначений у декларації. При цьому режимі товар може увозитися/вивозитися з частковим або цілковим звільненням від митних платежів.

255. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) – перелік товарів з присвоєними їм відповідними кодами, складений на базі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої Номенклатури Європейського співтовариства.

256. Технічний регламент з підтвердження відповідності — нормативно-правовий акт, затверджений Кабінетом Міністрів України, який містить опис видів продукції, що підлягають обов'язковому підтвердженню відповідності, вимоги безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, а також майна та охорони довкілля, процедури підтвердження відповідності цим вимогам, правила маркування та введення продукції в обіг.

257. Транзит - митний режим, при якому товари перемішуються під митним контролем між двома митними органами України без сплати митних платежів. Транзит товарів здійснюється з дозволу митного органу шляхом прийняття митної декларації.

258. Транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

259. Транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

260. Транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

261. Умовне звільнення від оподаткування митними платежами - звільнення від сплати нарахованого податкового зобов’язання у разі поміщення товарів у митні режими, що передбачають звільнення від оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму.

262. Уповноважений банк — будь-який комерційний банк, офіційно зареєстро­ваний на території України, що має ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів.

263. Уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.

264. Учасники валютного ринку в Україні – це уповноважені комерційні банки; кредитно-фінансові установи, які отримали ліцензію НБУ на право проведення валютних операцій; юридичні особи, які уклали агентські угоди на відкриття пунктів обміну іноземних валют; кредитно-фінансові установи-нерезиденти, які отримали індивідуальні ліцензії НБУ на право проведення операцій на валютному ринку України. Банківські операції з іноземною валютою в країні здійснюються уповноваженими банками, тобто комерційними банками, які мають ліцензію НБУ на проведення операцій з іноземною валютою.

265. Фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг і яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші юридич­ні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

266. Фінансова санкція — це покарання уповноваженим державою органом суб'єкта фінансових правовідносин, тобто фізичної чи юридичної особи, що вчинила фінансове правопорушення, в порядку, встановленому фінансово-правовими нормами з метою забезпечення фінансових інтересів держави, додержання фінансової дисциплі­ни та профілактики вчинення таких правопорушень у майбутньому.

267. Фіскальна політика - це регулювання доходів і витрат держави. Заходи фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, згладжування циклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Згідно робочої навчальної програми для вивчення дисципліни «Державне управління ЗЕД» передбачено залік.

 

Критерії розроблено у такій шкалі:

 

За 100-б.альною шкалою	За державною (національною) шкалою	За шкалою ЕСТS
88-100 балів	відмінно	А
80-87 балів	добре	В
71 -79 балів	добре	C
61-70 балів	задовільно	D
50-60 балів	задовільно	Е
26-49 балів	незадовільно (з можливістю повторного курсу)	FХ
00-25 балів	незадовільно (з обов'язковим повторним вивченням курсу)	F

 

При оцінюванні знань студента зберігається наступний розподіл балів:

20 балів - усна компонента,

20 балів – індивідуальна контрольна робота,

20 балів - практичні заняття,

40 балів - письмова компонента.