Дерево-дрова, людина-труп

Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове. Накопичує знання. Отже подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Ство­ривши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт ро­зумового розвитку.

Формуйте самоповагу. Влас­ний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, при ви­борі друзів, у сім'ї. Висока само­оцінка додає сміливості, впевне­ності, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомлювати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

Навчіть дитину спілкувати­ся. Є шість умов, за яких у ди­тини виробляються корисні на­вички: щира любов до батьків, приязне ставлення до оточуючих, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостеріга­ти правильне соціальне спілку­вання (поведінка батьків, учи­телів), висока самооцінка, дос­татній запас слів, уміння підтри­мувати розмову.

Пильнуйте, щоб дитина не була «телеманом». Сидіння перед телевізором гальмує в дітей роз­виток лівої півкулі головного моз­ку, а нею визначається розвиток мовлення. Отже, з часом у дити­ни можуть виникнути ускладнен­ня під час спілкування. «Телемани» швидше реагують, але миттє­ва реакція, позбавлена осмислен­ня, не завжди корисна.

Виховуйте відповідальність і порядність. Потрібно не лише по­яснювати, що добре, а що — пога­но, а й закріплювати гарні навич­ки, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна по­ведінка батьків.

Навчіть дитину шанувати сім'ю. Добрі стосунки, любов і по­вага в сім'ї виховують краще за будь-які лекції.

Подбайте про гарне оточен­ня. Якщо ви живете на соціально- психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього, розпо­всюджуючи пахощі троянди. Ото­чення впливає на моральні орієн­тири, поведінку дітей.

Будьте вимогливими. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховують­ся, як правило, у сім'ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.

Привчайте дитину до праці. Не слід надмірно оберігати своїх синів та дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

Не робіть для дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай вони все перепробують, нехай вчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших. Якнайбільше спілкуйте­ся з дітьми.

Якщо Вам потрібна підтримка чи консультація,

ОСЬ ТЕЛЕФОН ПСИХОЛОГА: 0966661027

Ковальчук Людмила Віталіївна

Психолог. Коротко про головне

БАТЬКИ І ДІТИ

«Думок у дітей не менше і вони не бідніші і не гірші, ніж у дорослих, тільки вони інші. Тому нам так важко знайти з дітьми спільну мову. І немає більш складного мистецтва, ніж уміння говорити з ними.»

Януш Корчак

Психологічні поради батькам

 

Душа-це те, що робить

траву-травою, дерево-деревом,

Людину-людиною.

Без душі трава-сіно,

дерево-дрова, людина-труп.

Григорій Сковорода

 

 

Душа дитини – ніжна та тендітна. Щоб створити стан психологічного комфорту для її розвиту батькам необхідно:

- дозволити дитині відмовлятися від дискомфортної діяльності, уникати практики примусу;

- заохочувати її ініціативу; стимулювати бажання самостійно проявляти творчість;

- надавати право на вільний час, який можна витрачати на власний розсуд;

- давати змогу доводити розпочату справу до кінця і бачити кінцевий результат своєї діяльності;

- забезпечувати спокій удома, відмовлятися від критики, різких жестів, авторитарних дій, принизливих, недоброзичливих висловлювань;

- відмовитися від надмірної опіки;

- постійно зміцнювати в дитині впевненість у собі, у власних силах;

- не перехвалюйте дитину, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує. Пам’ятайте, що похвала так само, як і покарання, має бути співвіднесена з вчинком;

- не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (тим, якою вона була вчора, і, можливо, буде завтра);

- не оберігайте дитину від повсякденних справ, не вирішуйте за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй не під силу. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого;

- уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити усе, що їй захочеться, але не можна й усе забороняти, чітко вирішіть для себе, що можна і що не можна, узгодьте це з усіма членами родини;

- не карайте дитину поспішно, не розібравшись, покарання має бути справедливим. Покарання діє, коли воно породжує каяття, а не образу, приниження, незадоволення через несправедливість. Як говорить народна мудрість: «Дитину карає той, хто її любить, покарання без любові - жорстокість»;

Приділіть дитині досить уваги, нехай вона ніколи не почувається забутою. Нехай ваша дитина в кожен момент часу відчуває, що ви любите, цінуєте й приймаєте її. Не соромтесь приголубити і пожаліти.Нехай вона бачить, що бажана і важлива для вас.

Пам’ятайте:

- якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

- якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною;

- якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;

- якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

- якщо дитина росте в докорах, вона житиме з постійним „комплексом провини”;

- якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

- якщо дитина росте в чемності, вона вчиться бути справедливою;

- якщо дитина росте у безпеці, вона вчиться довіряти людям;

- якщо дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;