Система стандартів з захисту населення і довкілля від викидів двигунів транспортних засобів

♦ державні стандарти:

ДСТУ 2501–94 Аналізатори газів для контролю викидів

транспортних засобів. Загальні технічні вимоги

і методи випробувань.

ДСТУ 4276:2004 Норми і методи вимірювань димності

відпрацьованих газів автомобілів з дизелями

або газодизелями.

ДСТУ 4277:2004 Норми і методи вимірювань вмісту оксиду

вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах

автомобілів з двигунами, що працюють на

бензині або газовому паливі.

♦ міждержавні стандарти:

ГОСТ 12.1.005–88 Общие санитарно–гигиенические требования

к воздуху рабочей зоны.

ГОСТ 17 2.2 05–97 Нормы и методы определения выбросов

вредных веществ с отработавшими газами ди

зелей, тракторов и самоходных

сельскохозяйственных машин.

ГОСТ 19433–88 Грузы опасные. Классификация и маркировка

ГОСТ 24028–80 Дизели судовые, тепловозные и промышлен

ные. Дымность отработавших газов. Нормы и

методи измерения.

ГОСТ 24585–81 Дизели судовые, тепловозные и промышлен

ные. Выбросы вредных веществ с отработав

шими газами. Нормн и методьі определения.

Вимоги Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів та умови (технічні умови, правила, стандарти) безпечного перевезення небезпечного вантажу автомобільним транспортом погоджені у встановленому порядку Управлінням ДАІ МВС України регламентують порядок екологічного контролю автомобільного транспорту, згідно якого здійснюється перевірка: наявності забруднення, підтікання пально–мастильних матеріалів, охолоджувальних речовин тощо, які можуть спричинити забруднення навколишнього природного середовища; наявності табличок системи інформування про небезпеку національного або європейського зразка; радіаційного стану; вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів, рівня димності у відпрацьованих газах двигунів автомобілів.

ДСТУ 4277 регламентує порядок проведення контролю токсичності відпрацьованих газів автомобілів з карбюраторними двигунами внутрішнього згоряння.

ДСТУ 4276 регламентує порядок проведення контролю димності дизельних двигунів автомобілів. У разі перевищення вказаних рівнів вмісту оксиду вуглецю, вуглеводнів та димності автомобіль вважається екологічно небезпечним і держекоінспсктор діє згідно з вимогами чинного законодавства України.

ГОСТ 12.1.005 регламентує порядок вибору місця для проведення інструментального контролю токсичності і димності відпрацьованих газів двигунів автомобілів, яке повинно мати природну або примусову (для закритих приміщень) вентиляцію, що забезпечує санітарно-гігієнічні вимоги до повітря в зоні вимірювань. При проведенні вимірювань слід вжити заходів безпеки, що виключають самовільний рух автомобіля; Держекоінспектору категорично забороняється здійснювати запуск двигуна і керувати автомобілем. Після усунення вищезазначених недоліків та проведення знезараження транспортного засобу, з завершенням екологічного контролю водію видається «Талон екологічного контролю автомобіля» за встановленою формою. Вимоги щодо його оформлення, виготовлення, заповнення встановлює Мінекобезпеки України та Головдержекоінспекція.

Вимоги до автотранспортних засобів у разі перевезення небезпечних вантажів. Згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 р. «Про забезпечення транспортних засобів первинними засобами пожежегасіння» у разі перевезення небезпечних вантажів автотранспортними засобами слід забезпечити дотримання головних умов: використовувати тільки спеціалізовані автомобілі або автомобілі загального призначення, що пристосовані для такої мети; на транспортний засіб мають бути прикріплені інформаційні таблиці, на яких позначено знак небезпеки; кожний транспортний засіб, що перевозить небезпечні вантажі, має бути оснащений вогнегасниками мати маркування про відповідність стандарту та напис, що вказує на дату наступної перевірки та ін.

Автомобіль, який перевозить небезпечний вантаж, повинен бути забезпечений засобами пожежегасіння, усунення можливих аварій та наслідків забруднення навколишнього природного середовища, надання першої медичної допомоги потерпілим, індивідуального захисту, спецодягом. На випадок надзвичайної ситуації, що може виникнути при перевезенні небезпечного вантажу, водій повинен мати письмову інструкцію з організації безпеки перевезення.

Порядок проведення радіаційного контролю (РК) транспортних засобів і вантажів. Інструкція щодо проведення радіаційного контролю транспортних засобів і вантажів встановлює порядок організації та проведення радіаційного контролю: параметри, що контролюються - Г1ЕД, ПЕД у кабіні водія, щільність потоку бета-частинок з поверхні підконтрольного об'єкта; порядок проведення РК транспортного засобу - проводяться тільки виміри ПЕД: попередні -за допомогою приладу СРП-68, протокольні - за допомогою приладу МКС-01Р. Під час проведення попередніх вимірювань основним завданням є виявлення на зовнішній поверхні транспортного засобу ділянок поверхні, на яких значення ПЕД перевищує фонові. До початку вимірювань у місцях проведення РК завчасно проводиться вимірювання фону ПЕД від земної поверхні на висоті їм. Результати вимірів заносяться у відповідну графу протоколу.

Запитання для самоконтролю

1. Правила контролю і вимоги до якості повітря згідно із ГОСТ 17.2.3.01 і СТ СЭВ 1925.

2. Основі характеристики щодо вимірювання якості повітря згідно із ДСТУ ISO 6879 і ISO 6879.

3. Класифікація викидів в атмосферу згідно із ГОСТ 17.2.1.01.

4. Відбирання проб для оцінки якості повітря згідно із ДСТУ ISO 9359 і ДСТУ ISO 7708.

5. Засоби очищення повітря згідно із ДСТУ 13О 4219, ДСТУ 2608, ГОСТ 17.2.6.01 і СТ СЗВ 4470.

6. Одиниці вимірювання якості повітря і параметри мікроклімату в приміщеннях згідно із ДСТУ ISO 4226 і ГОСТ 30494.

7. Методи визначення забруднюючих речовин у повітрі згідно із ГОСТ 17.2.4.01, ГОСТ 17.2.4.02, ГОСТ 17.2.4.06, ГОСТ 17.2.4.07, ГОСТ 17.2.4.08.

8. Загальні вимоги до методів визначення забруднюючих речовин у повітрі згідно із ГОСТ 17.2.4.02, ГОСТ 17.2.6.01.

9. Правила установлення допустимих викидів шкідливих речовин у повітря промисловими підприємствами згідно із ГОСТ 17.2.3.02.

10. Захист населення і довкілля від викидів двигунів транспортних засобів згідно із ДСТУ 4276, ДСТУ 4277, ГОСТ 19433, ГОСТ 12.1.005.

11. Норми і методи вимірювання викидів забруднюючих речовин у повітря пересувними джерелами забруднення згідно із ГОСТ 17.2.2.05, ГОСТ 24028, ГОСТ 24585.

Тести для самоконтролю

1.Назвати стандарти з правил контролю і вимог до якості повітря:

01. ДСТУ ІSО 6879 і ІSО 6879,

02. ДСТУ ІSО 4226 і ISO 4226,

03. ГОСТ 12.1.005 і ГОСТ 12.1.016

04. ГОСТ 17.2.3.01 і СТСЭВ 1925,

2. Назвати стандарти, що розглядають основні характеристики щодо вимірювання якості повітря:

01. ДСТУ ІSО 6879 04. ГОСТ 17.2.1.03

02. ГОСТ 12.1.005 05. ГОСТ 17.1. 1.04

03. ГОСТ 17.2.1.01 06. ГОСТ 17.2.3.01.

3. Назвати стандарти, що розглядають класифікацію викидів в атмосферу:

01. ДСТУ ІSО 6879 04. ГОСТ 17.2.1.03

02. ГОСТ 12.1.005 05. ГОСТ 17.2.1.04

03. ГОСТ 17.2.1.01 06. ГОСТ 17.2.3.01.

4. Які стандарти регламентують відбирання проб для оцінки якості повітря:

01. ДСТУ ISO 9359 04. ГОСТ 17.2.1.03

02. ДСТУ ІSО 6879 05. ГОСТ 17.2.1.04

03. ДСТУ ІSО 7708 06. ГОСТ 17.2.3.01

5. Які стандарти розглядають засоби очищення повітря:

01. ДСТУ ІSО 6879 05. ДСТУ ІSО 4219

02. ISO 6879 06. ДСТУ 2608

03. ДСТУ ІSО 4226 07. ГОСТ 17.2.6.01

04. ISO 4226 08. СТ СЗВ 4470.

6. Назвати стандарти, що розглядають одиниці вимірювання якості повітря і параметри мікроклімату в приміщеннях:

01. ДСТУ ІSО 4226 05. ГОСТ 17.2.1.03

02. ДСТУ ІSО 6879 06. ГОСТ 17.2.1.04

03. ДСТУ ІSО 4219 07. ГОСТ 17.2.3.01

04. ДСТУ ІSО 7708 08. ГОСТ 30494

7. Які стандарти розглядають методи визначення забруднюючих речовин у повітрі:

01. ГОСТ 19823 05. ГОСТ 19824

02. ГОСТ 17.2.4.01 06. ГОСТ 17.2.4.06

03. ГОСТ 17.2.4.02 07. ГОСТ 17.2.4.07

04. ГОСТ 17.2.4.03 08. ГОСТ 17.2.4.08.

8. Які стандарти розглядають загальні вимоги до методів визначення забруднюючих речовин у повітрі:

01. ГОСТ 17.2.4.02 05. ГОСТ 17.2.4.03

02. ГОСТ 17.2.4.06 06. ГОСТ 17.2.4.07

03. ГОСТ 17.2.4.08 07. ГОСТ 17.2.6.01.

04. ГОСТ 17.2.1.03 08. ГОСТ 17.2.1.04.

9. Правила установлення допустимих викидів шкідливих речовину повітря промисловими підприємствами згідно яких стандартів:

01. ГОСТ 17.2.1.03 05. ГОСТ 17.2.1.04

02. ГОСТ 17.2.3.01 06. ГОСТ 17.2.3.02

03. ГОСТ 17.2.4.01 07. ГОСТ 17.2.4.02

04. ГОСТ 17.2.6.01 08. ГОСТ 17.2.6.02.

11. Вказати назву стандартів, що регламентують захист населення і довкілля від викидів двигунів транспортних засобів: ДСТУ 4276, ДСТУ 4277, ГОСТ 19433, ГОСТ 12.1.005.

01. Общие санитарно–гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

02. Грузы опасные. Классификация и маркировка

03. Норми і методи вимірювань димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями.

04. Норми і методи вимірювань вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів

11. Які стандарти розглядають норми і методи вимірювання викидів забруднюючих речовин у повітря пересувними джерелами забруднення:

01. ГОСТ 17.2.2.02 05. ГОСТ 19823

02. ГОСТ 17.2.2.03 06. ГОСТ 19824

03. ГОСТ 17.2.2.04 07. ГОСТ 24028

04. ГОСТ 17.2.2.05 08. ГОСТ 24585.

Рекомендована література

Нормативно–правова:

1. УКНД Український класифікатор нормативних документів ДК 004–2003.

2. ДСТУ ISO 4219:2004 Визначення газоподібних сірчистих сполук в навколишньому повітрі. Обладнання для відбирання проб.

3. ДСТУ ISО 4226:2004. Якість повітря. Загальні положення. Одиниці вимірювання.

4. ДСТУ 4276:2004. Норми і методи вимірювань димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями.

5. ДСТУ 4277:2004. Норми і методи вимірювань вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі.

6. ДСТУ ІSО 6879–2003. Якість повітря. Характеристики і настанови щодо вимірювання якості повітря.

7. ДСТУ ІSО 7168–1–2003. Якість повітря. Обмін даними. Частина 1. Загальний формат даних

8. ДСТУ ІSО 7168–2–2003 Якість повітря. Обмін даними. Частина 2. Стислий формат даних.

9. ДСТУ ІSО 7708–2003. Якість повітря. Визначення розміру фракцій під час відбирання проб частинок, які впливають на здоров'я людини.

10. ДСТУ ІSО 9359–2003. Метод пошарового відбирання проб для оцінювання якості навколишнього середовища.

11. ДСТУ 2501–94. Аналізатори газів для контролю викидів транспортних засобів. Загальні технічні вимоги і методи випробувань.

12. ДСТУ 2603–94. Аналізатори газів для контролю викидів промислових підприємств. Загальні технічні вимоги і методи випробувань.

13. ДСТУ 2608–94. Аналізатори газів для контролю атмосфери. Загальні технічні вимоги і методи випробувань.