Возможные неисправности коробки передач, причины и способы их устранения

Дніпропетровський транспортно-економічний коледж

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Директор коледжу

Л.М. Таберко

«» «» 2012р

 

Методичні вказівки

До виконання практичних робіт з дисципліни

«АВТОМОБІЛЬНІ ДВИГУНИ»

Спеціальності 5.07010602

«Обслуговування та ремонт автомобілів та двигунів»

 

Автор Черниш О.С.

Спеціаліст 1 категорії

Викладач спеціальних дисциплін

 

 

Рецензент Улексін В.О.

К.т.н., доцент, завідувач кафедри «Трактори і автомобілі»

Дніпропетровського державного аграрного університету

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії

«ТО,АД і загально-технічних дисциплін»

Протокол від «» 2012р.

Голова комісії М.В. Ярмошенко.

 

Практична робота №1

Дослідження будови автомобіля та його технічної характеристики.

Мета роботи - вивчити загальне улаштування автомобіля, класифіка­цію рухомого складу, систему визначення, параметри, що входять до технічної характеристики автомобіля.

1.1 Обладнання робочого місця.

Макет автомобіля ЗІЛ- 130, плакати, таблиці, методичні вказівки до лабораторних робіт, технічний опис базових моделей автомобілів.

1.2 Послідовність виконання роботи.

1. З допомогою макета автомобіля вивчити його загальне улаштування.

2. Вивчити класифікацію рухомого складу автомобільного транспорту: систему визначень автомобільного рухомого складу; параметри технічної характеристики автотранспортного засобу.

3. Відповісти на Контрольні питання.

4. Скласти звіт про роботу.

5.Виконати самостійну роботу за темою.

1.3 Методичні вказівки за темою.

За допомогою цих методичних вказівок будуть вивчені складові частини автомобіля. При цьому необхідний систематичний підхід по підпорядкованості. Слід засвоїти,що кожний окремий механізм або агрегат машини пов’язаний з іншими визначеними залежностями. Авто­мобіль складається з трьох основних частин: двигуна, шасі, кузова. Двигун складається із двох механізмів і чотирьох систем. Шасі скла­дається із трансмісії, органів керування і ходової частини. Необхід­но вивчити складові елементи автомобіля, а потім в уяві скласти його. Студент повинен уміти чітко відповідати на питання, яка деталь,до якого вузла, агрегата, складової частини автомобіля відноситься. До­слід показує, що вивчив автомобіль як систему, по підпорядкованості, студент повільно орієнтується в улаштуванні, краще розуміє не­обхідність тих чи інших регулювань, відповідних методів обслуговування. Вивчивши класифікаційні ознаки, систему позначень, студент може, наприклад, по цифровому індексу визначити вид рухомого складу, експлуатаційні характеристики та ін. Параметри технічної характерис­тики являються для спеціаліста стислими носіями Інформації про марки автомобіля. Питання, розглянуті в цій роботі являються скла­довими важливого етапу у вивченні автомобіля.

Контрольні питання.

1. Які автомобілебудівні і суміжні заводи Вам відомі?

2. Дати характеристику автомобіля по виданій викладачем моделі (наприклад 31Л-3214, ВАЗ—1111 та Ін.).

3. По якій ознаці класифікують автобуси.

4. Характеристика рухомих складів 8602 та 9215.

5. Яка дата вважається днем народження вітчизняного автомобілебудування?

Питання до самостійної роботи.

1. Перелічити основні етапи розвитку вітчизняного автомобілебуду­вання I дати їх коротку характеристику.

2. Основні напрямки розвитку сучасного вітчизняного автомобілебуду­вання.

3. Основні параметри технічних характеристик двох базових моделей автомобілів (легкового та вантажного з колесною формулою 6x6).

4. Класифікаційні ознаки і система визначень рухомого складу.

 

Компоновочні схеми автомобілів.

 

 

а)легкового передньоприводного;

б)легкового класичної компоновки;

в) вантажного з кабіною за двигуном;

г) вантажного з кабіною над двигуном.

Мал. 1.1.

Практична робота № 2

Дослідження будови двигуна автомобілів ЗІЛ, КамАЗ, ВАЗ.

 

Мета роботи - вивчити загальний устрій і принцип роботи ДВЗ, його основні робо-чі і конструктивні параметри.

2.1. Обладнання робочого місця.

Розрізаний макет двигуна, методичні вказівки до лабораторної роботи, технічне описання базових моделей автомобілів, діюча модель кривошипно-шатунного ме-ханізму (КШМ), плакати, таблиці.

2.2. Порядок виконання роботи.

1. Ознайомитись з призначенням, класифікацією і маркеровкою ДВЗ.

2. Вивчити загальну будову і принцип роботи основних типів авто­мобільних двигунів.

3. Вивчити основні вимоги, робочі і конструктивні параметри ДВЗ, призначення індикато-рної діаграми.

4. Параметри технічної характеристики ДВЗ вітчизняного виготовлення.

5. Дати відповідь на контрольні запитання.

6. Зробити звіт про роботу.

7. Виконати самостійну роботу на тему.

2.3. Методичні вказівки.

Дана лабораторна робота повинна сприяти виробленню у студента чіткого уявлення про енергетичні змоги ДВЗ, взаємодії двигуна,як енергетичної установки з трансмісією і іншими елементами автомобі­ля, в роботі яких двигун приймає участь (компресор, підйомні меха­нізми та інші.). Велике значення має знання класифікаційних признаків ДВЗ.

Обов’язково вивчити будову ДВЗ, його робочі і конструкційні па­раметри, пов’язані з вихідними параметрами і експлуатаційними мож­ливостями автомобіля, а також його робочі процеси. Важливо також визначити призначення індикаторної діаграми і зовнішньої швидкісної характеристики ДВЗ і по можливості вміти охарактеризувати їх в

самостійній роботі.

Схема роботи (а) та індикаторна діаграма (б) чотирьохтактного двигуна.

 

 

Запитання до самостійної роботи.

1.Привести схему з позначеннями і дати визначення основних робочих і конструкційних параметрів ДВЗ.

2.Основні класифікаційні признаки ДВЗ.

3. Які типи двигунів, крім циліндропоршньового, встановлюються на сучасних автомобілях? Привести їх схеми. Охарактеризувати понят­тя «літраж двигуна».

4. Що мають на увазі під робочим циклом двигуна?

5.Перелічити основні параметри технічної характеристики ДВЗ.

Контрольні запитання.

1. Значення степенів стиску сучасних карбюраторних I дизельних автомобільних двигунів

2. Яка температура горіння і швидкість розповсюдження полум’я при нор­мальному горінні робочої суміші?

З. Що таке ступінь стиску?

4. Що таке робочий I повний об'єм циліндра ДВЗ?

5.Призначення системи запалення.

 

 

Практична робота № 3.

Дослідження особливостей будови КШМ карбюраторних та дизельних двигунів.

 

Мета роботи - вивчити будову й роботу кривошипно-шатунного меха­нізму (КШМ).

3.1. Обладнання робочого місця.

1. Модель натурного динамічного розрізу ДВЗ з електроприводом. Моделі розрізів поршнів основних типів, які застосовуються на авто­мобільних двигунах,кривошипів колінчатого валу (зі змащувальними каналами й уловлювачем бруду), моделі, макети, вузли, агрегати, мо­дель КШМ. Двигуни підлягаючі збору і розбору. Основні типи шатунів, пальців: поршневих компресійних і маслозємних кілець, підшипників ковзання, колінчатих валів, маховиків.

2. Комплект інструменту і приладдя водія, динамометричний ключ щіпці для поршньових кілець, конусне кільце для установки поршня з кільцями.

3. Методичні вказівки до лабораторної роботи, плакати по будо­ві КШМ, технічне описання двигуна базової моделі, технологічна карта на розбір і збір КШМ, інструкція по техніці безпеки,таблиця основних стандартів,система одиниць (СИ), основні конструктивні і робочі параметри автомобільних ДВЗ.

3.2. Порядок виконання роботи.

1. Вивчити призначення, будову і роботу КШМ, конструкцію його рухо­мих і нерухомих деталей.

2. Провести збірно-розбірні роботи КШМ.

3. Скласти конструктивну схему КШМ.

4. Відповісти на контрольні запитання.

5. Скласти звіт про роботу.

6. Виконати самостійну роботу за темою.

Методичні вказівки.

Необхідно перш за все пояснити, що КШМ перетворює зворотньо-поступаючий рух поршня в обертальний рух колінчатого вала, за до­помогою чого на валу здійснюється обертаючий момент. Визначити які деталі КШМ відносяться до рухомої і нерухомої груп. Звернути увагу на конструкцію камер згорання, компресійних I маслознімальних кі­лець, поршнів, а саме їх головок і "спідниць", знати призначення розрізів і вирізів, в "спідницях". Пояснити конструктивні особливості стержня шатуна, його профіля. Особливу увагу приділити конструкції колінчатого валу, значенню і розташуванню масляних каналів, отворів, противовагів, шестерен, масловідбивних шайб, фіксування валу від осьового зміщення, а також маховику, його з’єднувальних елементів в колі:

а) що передає обертовий момент;

б) запуску двигуна;

У головці циліндрів основними елементами є сідла клапанів, газові канали, отвір для встановлення форсунок або свічок запалювання, отвори сорочки охолодження та для моторного мастила кріплення головки на блоці. Знайти ці отвори, звернути увагу на клас чистоти поверхні, пов’язавши його з призначенням отвору.

Вивчити конструктивні особливості блоку циліндрів, визначити при­значення отворів, ребер, перетинок. Вивчити тип гільз циліндрів, їх конструктивні особливості.

 

 

Схема колінчатих валів двигуна.

 

 

Мал.3.1.

 

Контрольні запитання.

1.Які умови повинні виконуватися при встановленні кілець на поршні?

2. Як запобігти осьового зміщення колінчатого валу?

3. Що таке компресія в циліндрах двигуна? Причини падіння компресії.

4. Що зветься порядком роботи циліндрів двигуна?

5. Призначення маховика.

6. Призначення овального, конусності розрізів та вирізів в "спідни­ці" поршня.

7. Призначення колінчатого валу.

8. Особливості затяжки кріплення головки блоку.

9. Призначення КШМ в ДВЗ.

Питання до самостійної роботи.

1. Пояснити необхідність існуючого порядку роботи циліндрів ДВЗ?

2. Які деталі розташовуються в головці й на головці блока циліндрів?

3. Перелічити та привести схеми установки циліндрів в автомобільних двигунах.

4. Конструктивна схема КШМ двигуна будь-якого автомобіля.

5. Внаслідок чого потужність двигуна із збільшенням обертів спочат­ку збільшується, а потім знижується?

 

 

Практична робота №4

Дослідження будови газорозподільного механізму карбюраторних та дизельних двигунів.

Мета роботи - вивчити призначення, основні типи, улаштування і принцип роботи газорозподільного механізму (ГРМ).

 

4.1. Обладнання робочого місця.

1. Двигуни, вказані в практичній роботі №3, розподільні вали, втулки, упорні фланці, зубчасті колеса, зірочки, шківи, паси, ланцю­ги, натягуючи пристрої, вгамовувачі привода, штовхачі тарільчаті, ци­ліндричні, важільно-роликові, направляючі штовхачів, штанги, коромис­ла і важелі з регулюючими пристроями, осі, розбірні пружини, стійки коромисел, клапани впускні, випускні, сідла, направляючі втулки і пружини, механізм обертання клапанів, опорні втулки розподільних ва­лів.

2. Комплект інструментів і пристроїв водія, пластинчатий щуп, при­строї для знімання і установки клапанів, регулювання теплового зазору.

3. Методичні вказівки до практичної роботи, плакати до пристрою ГРМ, технічний опис двигуна базової моделі, технологічна карта на роз­бирання і збирання ГРМ, інструкція по техніці безпеки на робочому міс­ці, таблиця основних державних стандартів і основних одиниць (СІ), використовуємих при вивчені ГРМ.

4.2. Порядок виконання роботи.

1. Вивчити правила техніки безпеки на робочому місці.

2. Вивчити призначення газорозподільного механізму карбюраторного і дизельного двигуна, будову і принцип дії газорозподільних механіз­мів, використаних на автомобільних двигунах (з обов’язковим вивчен­ням ГРМ, ВАЗ-2108, ЗІЛ -130).

3. Провести розбір і збір і регулювання ГРМ.

4. Скласти конструктивну схему ГРМ запропонованого викладачем ДВЗ.

5. Відповісти на контрольні запитання.

6. Зробити звіт про роботу.

7. Виконати самостійну роботу за темою.

4.3. Методичні вказівки.

На сучасних автомобільних двигунах здебільшого використовується ГРМ з верхнім розташуванням клапанів. Вони дозволяють краще наповнити циліндри і збільшити ступінь тиску ДВЗ. На прикладі найбільш розпов­сюдженнях двигунів (ЗІЛ—130, КАМАЗ-740 та інш.) вивчити улаштування ГРМ, після чого порівняти ГРМ головних найбільш розповсюджених моде­лей автомобілів, згаданих в методичних вказівках, визначити їх одинакові і індивідуальні особливості.

Звернути увагу на те,що недостатня герметичність посадки клапана в сідло значно знижу ефективність роботи ДВЗ, або робить роботу (насамперед під час пуску) неможливою.

Вивчити принцип газорозподільного двохтактного карбюраторного двигуна, відзначивши його особливості в порівнянні з клапанним ГРМ чотирьохтактного двигуна. Діаграма фаз газорозподілення - важливіша характеристика ГРМ. Потрібно чітко освоїти принцип газорозподілення сучасних ДВЗ, визначити порядок значення кутів ви­передження і запізнення відкриття і закриття впускних і випускних клапанів, перекриття клапанів. Необхідно вивчити і твердо знати методику правильної установки фаз газорозподілення Вивчити пристрій, конструктивні особливості переліченнях елементів і деталей ГРМ автомобілів, згаданих в спільних методичних вказівках,звер­нувши увагу на ГРМ автомобіля ВАЗ-2108. схема якого раніше не зу­стрічалась у вітчизняному автомобілебудуванні.

Відповісти на контрольні питання за темою і по самостійній роботі.

Контрольні питання.

1. Перерахувати типи газорозподільних механізмів.

2. Призначення ГРМ.

3. Перерахувати класифікаційні признаки ГРМ.

4. Які переваги мають ДВЗ з верхнім розташуванням клапанів ГРМ у порівнянні з нижнім розташуванням?

5. Що таке перекриття клапанів?

6. Як візуально визначити правильність установки фаз газорозподілення?,

7. Тарілка якого клапана по діаметру більша і чому? '

8. Для чого ставлять дві зворотні пружини? Особливості конструкції цих пружин I їх установки?

Питання до самостійної роботи.

1. Опишіть фази газорозподілення, приведіть діаграму фаз газо­розподілення будь-якого автомобільного двигуна?

2. Перерахуйте і опишіть роботу будови збільшуючи довговічність клапанів ГРМ.

3. Які типи приводів ГРМ механізмів сучасних автомобілів Вам знайомі? Опишіть їх.

4. До яких наслідків приводить нещільна посадка клапана на гніздо? Які причини цього явища?

5. Перерахуйте між якими деталями є зазори в ГРМ і навіщо вони потріб­ні?

6. Недоліки в існуючих конструкціях ГРМ і направлення поліпшення ГРМ в карбюраторних I дизельних ДВЗ.

 

 

Практична робота №5

Дослідження приладів системи охолоджування карбюраторних і дизельних двигунів.

Мета роботи - ознайомитися з будовою і принципом роботи системи охолодження ДВЗ.

6.1. Обладнання робочого місця.

Модель натурного розрізу ДВЗ з елементами системи охолодження, а також моделі розрізів водяних насосів, гідромуфт, електромагнітних муфт, трубчастопластинчатих і трубчатострічкових радіаторів, термоста­тів з рідким і твердим наповнювачем, передпускових нагрівачів. Криль­чатки вентиляторів (металеві і пластмасові), розширювальні баки; проб­ки радіаторів, шківи і деталі насосів, зливаючи крани, приводні паси.

2. Комплект інструментів та пристроїв водія.

3. Комплект плакатів по системі охолодження, технічний опис ДВЗ базової моделі, технологічна карта по збиранню та розбиранню водяно­го насоса, інструкція по техніці безпеки на робочому місці.

6.2. Порядок виконання роботи.

1. Вивчити правила техніки безпеки на робочому місці.

2. Вивчити призначення системи охолодження, будову і роботу рідких та повітряних систем охолодження. Особливості конструкції і роботи рідких систем охолодження двигунів ВАЗ,КАМАЗ, ЯМЗ.

3. Виконати розбирання та збирання насосу системи охолодження.

4. Скласти конструктивну схему рідкої схеми охолодження.

5. Скласти звіт по практичній роботі.

6. Підготувати письмовий звіт по самостійній роботі за темою.

6.3. Методичні вказівки

Насамперед треба усвідомити призначення системи охолодження, вплив її правильної роботи на паливну економію ДВЗ, розвиток її оптимальної потужності, довгого часу дії.

Більшість сучасних рідких і деяких повітряних систем мають при­лади для автоматичного змінення інтенсивності відбору теплоти і до­зволяють підтримувати тепловий режим роботи ДВЗ близький до опти­мального. Слід визначити наявність даних елементів в системі,визна­чити їх будову і роботу.

Спочатку доцільно вивчити будову роботи радіатора і жалюзі, звер­нути увагу на типи серцевин, їх позитивні і негативні властивості та конструкцію паровітрянного клапана кришки заливної горловини ра­діатора, яка спрацьовує при тиску в системі 0,03...0,04 Мпа та роз­рядці 0,001...0.012 Мпа.

Вивчення роботи термостата слід пов’язати з напрямком циркуляції охолоджуючої рідини в системі при температурі до 70° и більше 85°С.

Засвоїти, що в ролі наповнювача сильфона термостата використо­вують рідини, які легко випаровуються (в основному спирти) і цере­зин з порошками металів, які служать для утворення каркасної струк­тури. При вивченні навчального матеріалу по вентилятору і водяному насосу особливу увагу слід приділити сполученню валиків, приводу, змащенню підшипників.

Дати аналіз переваги антифризів до води та їх недоліки. Зробити висновки.

У наш час намічено випуск автомобілів з двигунами, які мають по­вітряну систему охолодження. Доціль вивчити які переваги і недоліки повітряної системи охолодження у порівняні з рідиною.

Контрольні запитання.

1. Призначення пароповітряного клапану.

2. Які охолоджуючі рідини використовують в системі охолодження авто­мобільних ДВЗ?

3. Яка оптимальна робоча температура ДВЗ?

4. Призначення термостата.

5. Перерахувати конструктивні особливості елементів системи охолодження, які сприяють оптимальному розподіленню тепло відвідного, повітряного потоку по охолоджуючій поверхні.

6. Призначення труби, яка розподіляє воду.

7. Причини попадання охолоджуючої рідини в систему змащування.

Питання до самостійної роботи.

1. Охорантеризувати конструктивну відмінність системи охолоджен­ня ДВЗ ЯМЗ-238 від КАМАЗ-740.

2. До яких наслідків приводить нагрівання, переохолодження працю­ючого ДВЗ відносно оптимальної працюючої температури?

3. Перевага і недоліки повітряної системи охолодження перед рідин­ною?

4. Привести схему конструкції рідинного насоса і відзначити на ній головні деталі.

5. В яких випадках використовують пусковий нагрівач? Описати його роботу.

 

Практична робота №6

Дослідження конструкції приладів системи змащування карбюраторних двигунів.

Мета роботи - ознайомитися з будовою та роботою системи змащу­вання ДВЗ.

6.1. Обладнання робочого місця.

1. Модель натурного розрізу ДВЗ з елементами системи змащуван­ня. Моделі розрізів масляних насосів (одно і двохсекційних) масля­них фільтрів, центрифуги, масляних радіаторів, маслоприймачів. Фільтри в зборі, запобіжні, редукційні, перепускні (шарикові, плунжерні і т.д.). Клапани, манометр, фільтруючі елементи (папе­рові, сітчасті, пластинчасті та ін), пробка заливної горловини, щуп.

2. Комплект інструментів та приладів водія.

3. Комплект плакатів по системі змащування, технічний опис двигунів базових моделей, інструкція по техніці безпеки на робочому місці, технологічна карта на розбирання та збирання масляного насоса.

6.2. орядок виконання роботи.

1. Вивчити правила техніки безпеки на робочому місці.

2. Вивчити призначення системи змащування, будову та роботу різ­них типів системи змащування (розбризкуванням, під тиском,комбінованої, самотьоком). Перерахувати пари тертя, працюючі при цих способах подачі.

3. Вивчити призначення та будову насосів, фільтрів, радіатора, кла­панів та Ін.

4. Виконати розбирання та збирання основних механізмів та вузлів системи змащування (маслинний насос, масляні фільтри, клапани).

5. Скласти принципову схему системи змащування (тип та марка дви­гуна вибираються за вказівкою викладача).

6. Скласти доповідь про роботу.

7. Виконати самостійну роботу по темі.

6.3. Методичні вказівки.

Призначення системи змащування слід розглядати одночасно з при­значенням змащувальних матеріалів, які застосовуються в ній, така постановка нової галузі знань - хімотології, зобов’язаної розгляда­ти двигун та експлуатаційні матеріали, використані для його нормальної роботи, як єдине ціле і в тісному взаємозв’язку.

Вивчивши будову та роботу системи змащування, необхідно детально зупинитися на способах очистки масла в ДВЗ, оскільки якість масла та його сполучень, наявність в ньому механічних і агресивних доші­вок являються важливими обумовлюючими факторами терміну дії ДВЗ.

В наш час велика увага приділяється повнопоточним системам змащування з багатоступінчатою фільтрацією масла. Необхідно обумовити переваги та необхідність даної системи на швидкісних автомобілях ДВЗ.

Студент повинен також знати значення нормального,допустимого, аварійного тисків масла в системі, значення опору (Мпа) чистих та забруднених фільтрів.

Необхідно знати призначення секцій насосу умови та необхідність включення в роботу другої секції, умови функціонування запобіжних, редукційних клапанів, переваг та недоліків плаваючих та занурених (нерухомих) маслоприймачів.

Ефективна вентиляція картера сприяє підвищенню КПД роботи двигуна,

збереженню якості моторного масла, зменшенню на 10—15% забруднення

навколишнього середовища автомобілем. Слід знати способи вентиляції

картера, їх негативні та позитивні якості.

Контрольні запитання.

1. Тип системи змащування у двигуна ЗІЛ-ІЗО.

2. Звідки надходить масло у радіатор системи змащування?

3. Число обертів ротора центрифуги.

4. Що таке повнопоточна і неповнопоточна система змащування двигуна?

5. Чим відрізняються фільтри тонкої очистки масла на двигунах ЗІЛ-ІЗО і ЯМЗ-236?

6. Призначення вентиляції картера.

7. Недоліки відкритої вентиляції картера.

8. Призначення редукційних клапанів. Яке значення тиску масла в систе­мі?

9. Як підключається в систему змащування фільтр грубої очистки?

10. При якій температурі навколишнього повітря відключається маслинний радіатор?

11. Які масляні фільтри встановлені в системі змащування двигуна авто­мобіля КамАЗ-5320?

Запитання до самостійної роботи.

1. Описати конструктивні відмінності відкритої та закритої системи вентиляції картера.

2. Охарактеризувати відзнаки повнопоточної системи змащування від неповнопоточної.

3. Описати змінення роботи системи змащування: при заклинюванні ре­дукційного клапану в закритому положенні; при забрудненні фільтра грубої очистки; при забрудненні сітки маслоприймача; при виникненні усіх перерахованих відмов одночасно

4. Змінюється чи ні тиск в системі змащування при підвищенні темпе­ратури масла? Якщо змінюється, то внаслідок чого?

5. Схема обладнання двохсекційного насосу, центрифуги.

6. Перерахувати елементи системи змащування, в яких відбувається очистка масла від забруднюючих домішок.

7. Причини зниження тиску в системі змащування.

8. До чого призводить розбавлення моторного масла рідкими паливними фракціями? Внаслідок чого може виникнути розбавлення?

9. До чого призводить попадання охолоджуючої рідини в систему зма­щування? Внаслідок чого це може виникнути?

10. Перерахувати елементи, контролюючі роботу системи змащування.

11. Позитивні та негативні якості плаваючих та занурених маслоприймачів.

 

Практична робота №7

Дослідження конструкції приладів системи живлення карбюраторних двигунів.

Мета роботи - ознайомитися з будовою роботою системи живлення

карбюраторних ДВЗ.

7.1. Обладнання робочого місця.

Модель натурного ДВЗ з електроприводом. Моделі розрізів карбюра­торів (одно- двохка-мерних, пневмоцентробіжний обмежувач частоти обер­тання, з діафрагменно-вакуумною будовою), бензонасосів паливних фільт­рів відстійників і фільтрів тонкої очистк палива, повітряних очис­ників (змішувачів), газових редукторів, випаровування (зрідженого) газу,магістральних вентилів, балонів для (зріджених) газів з венти­лями, впускних, випускних трубопроводів і глушників. Розбірні об’єк­ти, деталі, до яких відносяться карбюратори, К-88АЕ, К-126ГН,К-1265, "ВЕБЕР", "СОЛЕКС", бензонасоси, паливні і повітряні фільтри, пробки паливних баків, паливозабірники, комплекти деталей системи карбюрато­рів (жиклери, клапани, заслінки, приводи екомайзера,прискорювального насоса і т.п.), паливні насоси, фільтри, впускні та випускні клапани, мембрани, пружини.

2. Інструмент, Комплект інструментів і приладів автослюсаря.

3. Методичні вказівки до практичних робіт, плакати з будовою системи живлення карбюраторних ДВЗ, технічний опис двигуна базових моделей, технологічна карта по розбиранню та збиранню карбюратора і паливного насоса, інструкція по техніці безпеки на робочому місці, таблиця основних конструктивних параметрів карбюраторів і державних стандартів.

7.2.Порядок виконання роботи.

1. Вивчити правила техніки безпеки на робочому місці.

2. Вивчити призначення системи живлення карбюраторного двигуна. З’ясувати, що таке коефіцієнт надлишку повітря, основна сполу­ка пальної суміші, на якій працює двигун, принцип карбюрації.

3. Вивчити: елементарний карбюратор, його улаштування,принцип ро­боти, недоліки, загальне улаштування одно- I двохкамерного кар­бюраторів, призначення систем карбюратора, компенсація суміші її способи, обмеження максимальних обертів двигуна,їх улаштуван­ня і принцип роботи, улаштування і робота паливного насоса,по­вітряних і паливних фільтрів, бака, системи випуску відпрацьованих газів глушителя.

4. Вивчити систему живлення газобалонного автомобіля, її відзнаки від системи живлення ДВЗ, працюючого на бензині, улаштування і елемент системи живлення газобалонного автомобіля, послідовність пуску, правила безпеки при роботі на газобалонних автомобілях.

5. Провести розбирання та збирання карбюратора, паливного насоса

з дотримуванням необхідних регулювань.

6.Скласти конструктивну схему живлення ДВЗ, за вказівкою викладача.

7.Відповісти на контрольні запитання по темі.

8.Скласти звіт по практичній роботі.

9. Виконати самостійну роботу по темі.

7.3. Методичні вказівки.

Насамперед слід твердо засвоїти призначення системи охолоджен­ня карбюраторного двигуна, перерахувати всі складові елементи сис­теми від бака до глушителя, вивчити їх значення та улаштування, звертаючи увагу на карбюратор і паливний насос. Карбюратор - це найбільш важливий та складний прилад системи.

Для правильного розуміння роботи карбюратора викладач повинен коротко та чітко пояснити студентам, що таке коефіцієнт надміру повітря, на яких сумішах може працювати карбюратор, що таке карбю­рація, принцип дії елементарного карбюратора.

Необхідно вивчити призначення, улаштування усіх систем в еле­ментах карбюратора, звернути увагу на роботу систем карбюратора при запуску, прогріванні ДВЗ, його робота на середніх, повних на­вантаженнях та перенавантаженнях. В зв’язку з швидким ростом кількості газобалонних автомобілів, слід вивчити улаштування га­зобалонної установки, призначення її окремих елементів (бака, випаровування, редуктора, змішувача, карбюратора-змішувача, вентилів, клапанів) їх будова. При цьому потрібно особливу увагу звернути на причини швидкого I широкого поширення газобалонних автомобілей I їх перспективність, особливо виділити екологічний аспект. При збиранні елементів системи живлення і особливо карбюратора і необхідно оберігати їх від забруднень. Особливу увагу при збирані слід звернути на герметичність з’єднань.

Контрольні запитання.

1. Призначення системи живлення карбюраторної ДВЗ.

2. Перерахувати пристрої, які входять в систему живлення карбюраторної ДВС.

3.Що таке коефіцієнт надлишку повітря? Назвати межу.

4.Призначення економайзера.

5. Призначення клапана в повітряній заслінці.

6. Навіщо застосовувати балансировку карбюратора?

7. Призначення прискорювального насосу.

8.Показати, як і в якій послідовності регулюють роботу двигуна на холостому ході.

Питання до самостійної роботи.

1. Перевага двигуна, працюючого на газі, перед двигунами,працюючими на бензині. Привести схему газобалонного пристрою. Перспективи застосування газообразного палива на автомобільному транспорті.

2. Навіщо застосовують в системі живлення пневмоцентробіжні регулятори

3. Можливі несправності паливного насосу і карбюратора, які можуть привести до зупинки двигуна.

4. Що таке компенсація горючої суміші? Які способи компенсації Вам відомі?

5. Можливо використовувати бензин чи ні, який відзначається по октановому числу від бензинів, рекомендованих для використання на данному двигуні? До яких наслідків це може призвести?

 

Практична робота №8

Дослідження будови живлення дизельних двигунів.

Мета роботи - ознайомитися з будовою та роботою системи живлення дизелів.

8.1. Обладнання робочого місця.

1. Модель натурного ДВЗ з розрізами елементів системи живлення. Моделі розрізів паливних насосів високого (ТНДД) та низького тиску, форсунок фільтрів тонкої та грубої очистки палива, по­вітряних фільтрів, регуляторів частоти обертання, муфт опередженного вприсну палива, розбірні, об’єкти, деталі до яких відносяться паливні насоси в зборі з регуляторами і муфтами опередженного вприску, форсунки, паливні фільтри, грубої та тонкої очистки, повітряні очисники (елементи), плунжерні пари та інші окремі деталі паливних насосів, форсунок, фільтрів.

2. Комплект інструментів та приладів автослюсаря.

3. Комплект плакатів по системі живленню дизеля, технічний опис двигуна базової моделі методичні вказівки до практичних робіт, технологічна карта по розбиранню та збиранню паливного насоса,інст­рукція по техніці безпеки на робочому місці, таблиця основних конст­руктивних параметрів системи живлення дизельних двигунів та державних стандартів.

8.2. Порядок виконання роботи.

1. Вивчити правила техніки безпеки на робочому місці.

2. Вивчити відмінності системи живлення дизельного двигуна від системи живлення карбюраторного ДВЗ.

3. Вивчити принципи виникнення суміші, значення коефіцієнта над­лишку повітря при роботі на різних режимах, порівняти їх з режимам роботи карбюраторного двигуна.

4. Вивчити призначення системи та її складових частин.

5. Виконати розбирання та збирання ТНВД та ЦВР. -

6. Скласти конструктивну схему системи живлення дизельного дви­гуна.

7.Дати відповідь на контрольні запитання за темою.

8.Скласти звіт до практичної роботи.

9. Виконати самостійну роботу за темою.

8.3. Методичні вказівки.

Призначення системи живлення двигуна і складових елементів слід вивчати в першу чергу. Широке використання дизелів в автомобільній техніці країни підвищує відповідальність за якісну експлуатацію рухомого потягу з дизельними двигунами, що безпосередньо пов’язано з добрим знанням матеріальної частини, важливих умов надійності та довгої її роботи.

Студент повинен знати, що зазори в прецизионних парах паливної апаратури складають мікрони (пара плунжер-втулка має зазор 2...3мкм)

І тому основна вимога - чистота заправлюючого обладнання, заправлюючого матеріалу, розбірних та збірних робіт. Важлива роль у рішенні цього питання належить паливним фільтрам. Слід вивчити їх робочі можливості (фільтри грубої очистки очищають від механічних домішок розміром більше 0,04...0,09 мм, фільтри тонкої -0,002...0,003 мм),

чітко уявляти необхідність своєчасної заміни фільтруючих елемен­тів, їх конкретні типи та можливості.

Найбільш складними і відповідальними елементами системи живлен­ня є паливний насос високого тиску, його складові частини - центробіжний всепережимний регулятор I муфта опередженного вприску фор­сунка. Знання їх будови та роботи необхідно інженеру - автомобілісту. При цьому слід звернути особливу увагу на плунжерну пару, до­зування нею палива в залежності від режиму роботи двигуна, на центробіжний всепережимний регулятор та його важливі функції, на муф­ту опередженного вприску та її роль в питанні ефективного вико­ристання палива. Слід порівняти будову паливного насосу двигуна КАМАЗ-740 з будовою ТНВД дизелів ЯМЗ-236, 238 повітряного фільтра двигуна автомобіля КамАЗ, оскільки в теперішній час якісні очист­ці повітря, як і очистці палива та моторного масла приділяється велика увага в рішенні питання подальшого збільшення терміну дії двигуна до капітального ремонту.

Контрольні запитання.

1.Призначення системи живлення дизельного двигуна.

2. Що таке прецизионні пари? Охарактеризувати умови їх роботи та вимоги до них.

3. Перерахувати складові елементи системи живлення дизельного двигуна.

4. Який тиск розвиває ТНВД?

5. Призначення паливного насосу низького тиску. Перерахувати елемен­ти системи живлення, в які послідовно надходить паливо.

6. Як регулюють тиск вприску палива форсункою?

7. В яких випадках використовують насос ручної підкачки палива?

8. Чим змащують робочі деталі плунжерної пари та форсунки?

Запитання для самостійної роботи.

1. Причини широкої дизелізації автомобільного парку нашої країни? Переваги дизельного двигуна в порівняні з карбюраторним.

2. Пояснити регулювання кількості падаючого палива плунжерною парою ТНВД, замалювати необхідні ескізи.

3. Призначення, будова та принцип роботи муфти опередженного вприску.

4. Призначення, будова та принцип роботи центробіжного всепережимного регулятора ТНВД.

Практична робота №9

Дослідження будови і роботи приладів подачі пального

Мета роботи:ознайомитись з будовою та роботою системи живлення дизелів.

Обладнання та матеріали:

1.Модель натурного ДВЗ з розрізами елементів системи живлення.

2. Моделі розрізів паливних насосів високого тиску(ПНВТ) та низького тиску, форсунок, фільтрів тонкої та грубо очисти палива, повітряних фільтрів регуляторів частоти обертання, муфт випередження впорскування палива, деталі до яких відносяться паливні насоси в зборі з регуляторами і муфтами випередженого впорскування, плунжерні пари та окремі деталі паливних насосів.

3. Комплект слюсарних інструментів та приладів слюсаря.

4. Комплект плакатів по системі живлення дизеля, опис двигуна базової моделі, методичні вказівки до практичних робіт. Інструкція з техніки безпеки на робочому місці.

Порядок виконання роботи

1. Вивчити правила безпеки на робочому місці.

2. Вивчити відмінність системи живлення дизельного двигуна і системи живлення карбюраторних ДВЗ.

3. Вивчити принципи виникнення суміші і значення коефіцієнту надлишку повітря при роботі і на різних режимах, порівняти їх з режимами роботи карбюраторного ДВЗ.

4. Вивчити призначення системи та її складових частин. Виконати розбирання та складання ПНВТ та ЦВР.

5. Скласти конструктивну схему системи живлення дизельного двигуна.

6. Дати відповідь на контрольні запитання за темою.

Методичні вказівки:

Призначення системи живлення двигуна і складових елементів слід вивчати в першу чергу. Широке використання дизелів в автомобільній техніці країни підвищує відповідальність за якісну експлуатацію рухомого складу з дизельним двигунами, що безпосередньо пов’язано з добрим знанням матеріальної частини, важливих умов надійності та довгої роботи.

Студент повинен знати, що зазори в прецесійних парах паливної апаратури складають мікрони і тому основна вимога-частота екіпірувального обладнання і матеріалів, робіт з розбирання та складальних робіт. Важлива роль у вирішенні цього питання належить паливним фільтрам. Слід вивчити їх робочі можливості, чітко уявляти необхідність своєчасної заміни фільтруючих елементів, їх конкретні типи та можливості. Найбільш складними і відповідальними елементами системи живлення є ПНВТ, його складові частини – відцентровий все режимний регулятор і муфта випередженого впорскування, форсунка. Знання їх та будови та роботи необхідно молодшим спеціалістам – автомобілістам. При цьому слід звернути особливу увагу на плунжерну пару, дозування нею палива в залежності від режими роботи двигуна, на відцентровий все режимний регулятор та його важливі функції, на муфту випередження впорскування та її роль в питанні ефективного використовування палива. Слід порівняти будову паливного насосу двигуна КАМАЗ-740 з будовою ПНВТ дизелів ЯМЗ-236, 238, повітряного фільтра двигуна автомобіля КАМАЗ, оскільки в теперішній час якісній очистці повітря, як і очистці палива та моторної оливи приділяється велика увага в рішенні питання подальшого збільшення терміну дії двигуна до капітального ремонту.

Контрольні запитання:

1. Призначення системи живлення дизельного двигуна.

2. Що таке прецесійні пари? Охарактеризувати умови роботи та вимоги до них.

3. Перерахувати складові елементи системи живлення дизельного двигуна.

4. Який тиск розвиває ПНВТ?

5. Призначення паливного насосу низького тиску. Перерахувати елементи, в якій послідовності надходить паливо.

6. Чим змащують робочі деталі плунжерної пари та форсунки

Запитання до самостійної роботи:

1. Причини широкої дизелізації автомобільного парку нашої країни?

2. Переваги дизельного двигуна в порівнянні з карбюраторним.

3. Пояснити регулювання кількості подачі палива плунжерною парою ПНВТ намалювати необхідні ескізи.

Практична робота №10

Дослідження будови вузлів та приладів газобалонної установки

Мета роботи: вивчити будову, принцип роботи газобалонної установки.

Обладнання і матеріали:

1. Натурні вузли та деталі газобалонної установки автомобіля.

2. Плакати будови газобалонної установки. Технологічна карта на розбирання газобалонної установки.

3. Комплект інструментів водія. Інструкція з техніки безпеки.

4. Ганчір’я для витирання рук.

Загальні відомості

Використання газу як палива для двигунів – один з перспективних напрямків економії рідкого палива та зменшення забрудненості навколишнього середовища. На автомобільному транспорті застосовують стиснені і зрідженні гази.

Перші складаються переважно з метану, а інші – з пропану і бутану.

При роботі двигуна на газовому палеві, суміш утворення відбувається краще, оскільки змішується речовини, що перебувають в однаковому агрегатному стані. В наслідок цього зменшується кількість продуктів неповного згорання та нагароутворення.

Крім цього виключається можливість конденсації парів палива на стінках циліндрів і змивання оливної плівки та розрідження оливи, завдяки чому подовжується ресурс двигуна і періодичність заміни оливи.

Послідовність виконання роботи:

1. Вивчити правила ТБ на робочому місці.

2. Вивчити призначення, загальну будову і принцип дії газобалонної установки автомобіля.

3. Привести зняття та монтаж приладів газобалонної установки автомобілів.

4. Провести регулювання приладів газобалонної установки автомобілів.

5. Скласти принципову схему газобалонної установки автомобілів.

Практична робота №11

Дизельне пальне. Утворення пальної суміші. Будова і принцип дії паливо-підкачувального насосу

Мета роботи: ознайомитися з дизельним паливом, утворенням пальної суміші, вивчити будову і принцип дії паливо-підкачувального насосу.

Обладнання і матеріали:

1. Паливо-підкачувальний насос та запасні частини.

2. Плакати паливо-підкачувального насосу.

3. Таблиці про цетанове число дизельного палива.

4. Інструкція з техніки безпеки.

5. Інструмент слюсаря та набір приладів слюсаря.

6. Ганчір’я для витирання рук.

Загальні відомості:

Підкачувальні насоси призначаються для подавання палива до насоса високого тиску в потрібній кількості й підтримання перед ним достатнього тиску.

Паливопідкачувальний насос поршневого типу дизеля КамАЗ установлюється на задній кришці регулятора частоти обертання й приводиться в дію від ексцентрика кулачкового валика насоса великого тиску. Коли штовхач опускається, поршень під дією пружини рухається вниз, створюючи пружину, піднімається й пропускає паливо в цю порожнину. Водночас із порожнини паливо витісняється в нагнітальну лінію (клапан закритий). Під час руху поршня вгору паливо з порожнини А крізь нагнітальний клапан надходить у порожнину В (впускний клапан закритий).

Паливопідкачувальний насос складається:

Поршень паливо підкачувального насоса; поршень ручного підкачувального насоса; пружини; впускний і нагнітальний клапани; штовхач; ексцентрик.

Послідовність виконання роботи:

1. Вивчити призначення, загальну будову і принцип дії паливо-підкачувального насосу.

2. Вивчити правила ТБ на робочому місці.

3.. Привести зняття та монтаж паливо-підкачувального насосу.

4. Скласти звіт по проведеній практичній роботі.

 

Практична робота №12

Будова і принцип дії паливних і повітряних фільтрів, впускні і випускні трубопроводи. Способи підігрівання повітря.

Мета роботи: ознайомитися з будовою і принципом дії паливних і повітряних фільтрів вміти розповісти про впускні і випускні трубопроводи, способи підігрівання повітря.

Обладнання і матеріали:

1.. Натурні вузли та деталі паливних і повітряних фільтрів, впускних і випускних трубопроводів.

2. Плакати будови впускні і випускні трубопроводи.

3. Технологічна карта на розбирання паливних і повітряних фільтрів.

4. Комплект інструментів водія. Інструкція з техніки безпеки.

5. Ганчір’я для витирання рук.

Загальні відомості

Повітрянні фільтри призначені для забору повітря із атмосфери, очистки його від пилу і розподілу по циліндрам двигуна.
Складається із:
- повітряного фільтра;
- ущільнювача;
- повітрезабірника;
- патрубків і труби;
- повітряного фільтра із впускними клапанами.
Повітряний фільтр сухого типу, двоступінчастий, призначений для очистки поступаючого в двигун повітря від пилу.
Складається із:
- корпуса;
- кришки;
- фільтруючого елемента.
Очистка повітря в повітряному фільтрі двоступінчаста. Перша ступінь очистки – моноциклон, складається із заслінки, яка забезпечує обертання повітряного потоку навколо фільтруючого елемента, таким чином очищаючи повітря від пилу, який збирається в бункері.
Друга ступінь очистки – фільтруючий елемент, який складається із зовнішнього і внутрішнього кожухів.

Послідовність виконання роботи:

1.. Вивчити призначення, загальну будову і принцип дії паливних і повітряних фільтрів, впускних і випускних трубопроводів.

2.. Вивчити правила ТБ на робочому місці.

3. Привести зняття та монтаж приладів паливних і повітряних фільтрів.

4. Скласти звіт по проведеній практичній роботі.

 

 

 

Практична робота №13

Дослідження будови і роботи паливного насосу високого тиску дизельного двигуна.

Мета роботи: дослідити будову і роботу ПНВТ дизельного двигуна автомобіля.

Обладнання і матеріали:

1. ПНВТ

2. Набір гайкових ключів.

3. Плакати з будовою ПНВТ.

4. Технологічна карта на розбирання ПНВТ.

5. Інструкція з техніки безпеки.

6. Ганчір’я для витирання рук.

Питання для підготовки:

1. Будова ПНВТ.

2. Дія ПНВТ.

3. Технічна характеристика ПНВТ.

Загальні відомості:

Паливний насос високого тиску (ПНВТ) дизеля призначений для дозування палива і подачі його під високим тиском до форсунок згідно з порядком роботи циліндрів двигуна. На сучасних двигунах застосовують ПНВТ двох типів: рядні і розподільні.

Хід виконання роботи:

1. Вивчити відмінності системи живлення дизельного двигуна від карбюраторного ДВЗ.

2. Вивчити принцип виникнення суміші, значення коефіцієнта надлишку повітря при роботі на різних режимах, порівняти з карбюраторним ДВЗ.

3. Вивчити призначення систем та її складових частин.

4. Виконати розбирання та складання ПНВТ.

5. Скласти конструктивну схему системи живлення дизельного ДВЗ.

Методичні вказівки:

Студент повинен знати, що зазори в прецесійних парах паливної апаратури складають мікрони і тому основна вимога-частота екіпірувального обладнання і матеріалів, робіт з розбирання та складальних робіт. Важлива роль у вирішенні цього питання належить паливним фільтрам. Слід вивчити їх робочі можливості, чітко уявляти необхідність своєчасної заміни фільтруючих елементів, їх конкретні типи та можливості. Найбільш складними і відповідальними елементами системи живлення є ПНВТ, його складові частини – відцентровий все режимний регулятор і муфта випередженого впорскування, форсунка. Знання їх та будови та роботи необхідно молодшим спеціалістам – автомобілістам. При цьому слід звернути особливу увагу на плунжерну пару, дозування нею палива в залежності від режими роботи двигуна, на відцентровий все режимний регулятор та його важливі функції, на муфту випередження впорскування та її роль в питанні ефективного використовування палива.

Запитання для самостійної роботи:

1. Причини широкої дизелізації нашої країни?

2. Пояснити регулювання кількості палива, яке подається плунжерною парою ПНВТ намалювати необхідні ескізи.

3. Призначення, будова та принцип роботи все режимного регулятора ПНВТ.

 

ТНВД типа УТН-5:1 – установочный фланец) 2 – плита крепления; 3 – винт корректора; 4 – рычаг пружины; 5 – серьга; 6 пружина регулятора; В – пружина обогатителя; 9 – внутренний рычаг; 10 – наружный рычаг; 11и12 – винты регулировки соответственно максимальной и номинальной частот вращения; 13 – шток корректора; 14 – корпус корректора; 15 – болт, соединяющий внутренний и наружный рычаги; 16 – пружина корректора; 17 – груз регулятора; 18 – ролик; 19 – корпус регулятора; 20 – муфта регулятора) 21- ступица грузов; 22 – спиральная пружина; 23 – упорная шайба; 24 – стакан подшипника; 25 – корпус насоса; 26 – зубчатая рейка; 27 – топливоотводящий канал; 28 – втулка плунжера; 29 – канал; 30 – шпилька фиксации втулки плунжера; 31 – зубчатый венец; 32 – поворотная втулка; 34 нижняя пружина; 35 – регулировочный винт толкателя; 36 – контргайке; 37 – толкатель; фиксирующий толкатель; 39 – ролик толкателя; 40 – кулачковый вал; 41 -1 контрольная пробка; 42 – ось толкателя; 43 – топливоподкачивающий насос: – винт зубчатого сектора; 45 – плунжер

 

 

Мал. Паливний насос НД-22/6Б4

1 — корпус привода тахоспидометра; 2 — ступица грузов; 3 — груз регулятора; 4 — рычаг корректора; 5 — корпус корректора; 6 — шток корректора; 7 — пружина; 8 — винт корректора; 9 — винт-ограничитель; 10 — пружина регулятора; 11 — рычаг вильчатый; 12 — валик рычага управления; 13 — винт регулировки оборотов; 14 — винт «Стоп»; 15 — вал регулятора; 16 — промежуточная шестерня; 17 — головка секции высокого давления; 18 — штуцер высокого давленая; 19 — уплотнительное кольцо; 19 - гайка соединительная; 20 — втулка плунжера: 21 — дозатор; 22 — плунжер; 23 — уплотнительное кольцо; 24 — зубчатая втулка; 25 — пружина толкателя; 26 —- тарелка пружины; 27 — толкатель; 28 — кулачковый вал; 29 — штифт;

Практична робота № 15

Дослідження будови одно дискових і двох дискового механізмів зчеплення та вузлів приводу виключення і підсилювачів приводу.

Мета роботи: вивчити будову, принцип роботи, матеріали деталі, та регулювання зчеплення автомобілів.

Обладнання та матеріали:

1. Розрізні вузли та деталі механізмів.

2. Плакати по будові зчеплення.

3. Технологічна карта на розбірку зчеплення.

4. Комплект інструменту водія.

5. Інструкція по ТБ.

Хід виконання роботи:

1. Вивчити правила ТБ на робочому місці.

2. Вивчити призначення, загальну будову і принцип дії основних типів зчеплення автомобілів.

3. Провести зняття та установку зчеплення з натурального макету.

4. Провести регулювання важелів та вільного ходу педалі зчеплення.

5. Скласти конструктивну схему зчеплення.

6. Відповісти на контрольні питання.

7. Скласти звіт по проведеній роботі.

Методичні вказівки.

Теоретична частина.

Необхідно насамперед усвідомити призначення, будову та принцип дії постійно замкнутих дискових фрикційних зчеплень з центральним, конічним, діафрагменною та периферійними натискними пружинами. Розібрати будову та принцип дії гідравлічного приводу зчеплення. Необхідно освоїти особливості гідропневматичної муфти та електромагнітного порошкового зчеплення.

Зняття зчеплення з двигуна.

Показують як зняти нижню частину картера зчеплення, вказують на особливості демонтажу болтів, котрі краплять кожух зчеплення до маховика. Продемонструвати розбірку зчеплення. Обдивитись деталі, розподілити їх на ведучі та ведені. Показати прийоми збірки важелів вимкнення в опорних втулках та збірку натискного диску під пресом. Продемонструвати способи установки зчеплення на маховик і регулювання вільного ходу педалі зчеплення. Перевірити спів падання міток, нанесених на кожух та маховик.

Контрольні запитання.

1. Типи приводу вимкнення зчеплення та обґрунтування їх вибору.

2. Обґрунтування вибору матеріалів основних деталей зчеплення.

3. Призначення вільного ходу педалі.

4. Переваги та недоліки гідромеханічною муфти зчеплення.

 

Типовые схемы фрикционных муфт сцепления

Мал. Типовые схемы фрикционных муфт сцепления:

А — двухдисковая постоянно замкнутая: 1 — отжимная пружина промежуточного диска; 2 — регулировочный болт; 3 — отжимной болт; 4 — отжимной рычаг; 5 — отводка; 6 — вал муфты сцепления; 7 — вилка выключения; 8 — тяга; 9 — нажимная пружина; 10 — кожух; 11 — нажимной диск; 12 — задний ведомый диск; 13 — направляющий палец; 14 — промежуточный диск; 15 — передний ведомый диск; 16 — маховик; б — непостоянно замкнутая: 1 — маховик; 2 — передний ведомый диск; 3 — средний ведущий диск; 4 — нажимной ведомый диск; 5 — нажимной кулачок; 6 — крестовина; 7 — серьга; 8 – передвижная муфта; 9 — вилка; 10 — тяга; 11 — рычаг; 12 — вал муфты сцепления; 13 — соединительное звено; 14 — палец; в — двухпоточная: 1 — маховик; 2 — ведомый диск главной муфты сцепления; 3 — нажимной диск главной муфты сцепления; 4 — ведомый диск муфты сцепления ВОМ; 5 — нажимной диск; 6 — штифт; 7 — регулировочный болт; 8 — отжимной рычаг; 9 — педаль; 10 — вал главной муфты сцепления; 11 — вал привода ВОМ; 12 и 13 — нажимные пружины.

Практична робота №16

Дослідження будови і роботи 4-5-10-ти ступінчастих коробок передач.

Мета роботи: дослідити будову і роботу 4-5-10-ти ступінчастих коробок передач.

Обладнання та матеріали:

1. Коробка переключення передач (КПП).

2. Схеми та плакати КПП.

3. Набір інструменту водія.

4. Інструкція з техніки безпеки.

Загальні відомості:

1. 10-т ступінчаста коробка передач автомобіля КАМАЗ.

Коробка передач состоит из следующих основных узлов: основного четырехступен­чатого редуктора, переднего двухступенчатого делителя передач и демультипликатора. Все передачи переднего хода в основном редукторе включаются синхронизаторами, задняя пере­дача - зубчатой муфтой. Демультипликатор - планетарный, автоматически переключается с помощью пневматического клапана муфтовым синхронизатором при перемещении рычага в нейтрали от положения 3-4 передач к 5-6 и наоборот.

Делитель передач — механический, состоит из одной пары цилиндрических шесте­рен и синхронизатора. Управление делителем пневматическое.

Включение передач

Включение передач производится механически, через двойное Н-включение. Оно де­лится на 5 находящихся рядом друг с другом дорожек. На дорожках 3-4 или 5-6 находится

нейтральное положение рычага.

Рис. 72. Схема включения передач.

а - низший диапазон демультипликатора; b - высший диапазон демультипликатора.

Пружинные фиксаторы постоянно прижимают рычаг к нейтральному положению. Пневматическое переключение демультипликатора происходит автоматически при переме­щении рычага в нейтрали от положения 3-4 передач к 5-6 и наоборот.

Предварительный выбор передачи в делителе производится перемещением переклю­чателя пневматического крана, установленного в рукоятке рычага переключения передач, в положение В или Н Передача в делителе переключается после нажатия на педаль сцепления. Смотря по условиям использования транспортного средства, можно на любой передаче поль­зоваться делителем.

Сервоусилитель

Сервоусилитель состоит из управляющего блока и двухпозиционного цилиндра. Включение передач в коробке передач производится как было описано выше, только с пнев­матическом усилением.

Преимущество: снижение усилия переключения передач.

Длительное включение передач с высокой ручной силой способствует повышенному износу синхронизаторов.

Коробка передач в зависимости от модели автомобиля может быть укомплектована коробкой отбора мощности.

 

 

Коробка передач модели 15— механическая, трехходовая, десятиступенчатая с делителем, снабженным синхронизаторами.

Управление коробкой передач механическое, дистанционное, качающимся рычагом, установленным на двигателе, управление делителем —пневматическое с помощью переключателя на рычаге переключения передач.

Общее число передач: 10 вперед и 2 назад: