Оцінка наявних резервів підвищення якості своєї продукції підприємстві

Забезпечення якості продукції, яким орієнтоване підприємство, тримаються в рамках діючої для підприємства системи менеджменту якості шляхом розробки й реалізації цілей та політики у сфері якості. Воно полягає в перевірці відповідності показників якості продукції вимогам ТУ, ДСТУ, під контролем технологічних процесів, інструкцій і методик, результатів внутрішніх перевірок і політичного аналізу даних, ефективності коригувальних і покликаних унеможливлювати дій. Пріоритетами під час виробництва побутової техніки є випуск продукції з низьким ефективним споживанням електроенергії, застосування екологічного безпечного обладнання, оригінальність дизайну та подальшого зниження собівартості.

Аналіз діючої СМК визначив значення її результативності R_>смк, однакову 0,83, позначив слабких місць, куди слід особливо звернути увагу під час проектування, виявив резерви та напрями задля її подальшого вдосконалення. Підвищення якості своєї продукції можливо за рахунок надання ефективного функціонування та цілісності системи менеджменту якості.

До розгляду пропонується комплекс організаційно-технічних заходів із основним напрямам діяльність у області якості з урахуванням їхньої приблизною вартості, поданий у таблиці 3.1.

Основні мети впровадження заходів: розробляти нові вироби, підвищувати якість випущених виробів, знижувати матеріаломісткість продукції і на підвищувати рівень енергозбереження; підвищувати технічний рівень виробництв у цих колегіях переоснащення і можливість модернізації,

Таблиця 3.1 Заходи з організації, функціонування та вдосконалення підприємства

Впроваджуючи високоточне і продуктивне устаткування, забезпечуючи високу технологічність процесів виготовлення продукції; здійснювати просування робіт з розвитку метрологічного забезпечення виробництва технічної бази метрологічних і випробувальних лабораторій; проводити в організації перепідготовки і навчання персоналу, залучати до навчання співробітників сторонніх організацій; здійснювати постійний контроль за затратами на гарантійне обслуговування; підвищувати моральний і передбачати матеріальний стимули працівників, при постійній здачі продукції з першого пред'явлення, вести пропаганду у сфері якості; вивчати й енергійніше впроваджувати нові програмні продукти для систем електронного технічного документообігу.

Загальновизнаний фахівець у галузі якості Пітер Друкер стверджує, що попервах слід краще визначитися з вибором стратегії, з цільової спрямованістю діяльності, вказати правильний орієнтир, та намагатися досягти поставленої мети мінімально можливими засобами. Спочатку - правильна стратегія, та економічне виробництво. Ще Майкл Портер писав, що маркетингова стратегія, відбиває конкуренцію з урахуванням мінімальних витрат. Передбачається, що вимоги до таких аспектів конкурентоспроможності та якості, договірна дисципліна, сервіс тощо.

Основні аргументи на користь результативності та ефективності СМK зазвичай висловлюються такі: скорочення витрат на всіх стадіях життєвого циклу продукції (чи зниження витрат за «погану якість»); збільшення доходів (збільшення частки ринку і одержувачів відповідного обсягу продажу, зокрема за допомогою виправданого підвищення цін); поліпшення керованості компанії завдяки підвищенню обґрунтованості і оперативності прийнятих рішень.

Ефективність і результативність до різних зацікавлених сторін перебуває різна, це питання балансу, інтересів та можливого компромісу. Що вважати результатом і ефектом - це, передусім, питання стратегії компанії. У принципі так, будь-які показники можна використовувати з метою оцінки результативності та ефективності системам управління. Об'єктивною основою виникнення ефекту системи є реальна взаємодія її елементів. Звідси можна зробити два методичних виведення: ефект системи більше, ніж алгебраїчна сума ефектів входять до неї елементів; ефективність системи обов'язково пов'язана з визначенням приросту величини загального ефекту системи в порівнянні із сумарною ефективністю функціонування її елементів.

Конкурентоспроможність продукції збільшується за незначного зниження її собівартості. Вирішальною умовою зниження собівартості служить безперервний технічний прогрес. Впровадження нової техніки, комплексна механізація і автоматизація виробничих процесів, вдосконалення технології, впровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції.

Серйозним резервом зниження будівельної собівартості продукції є розширення спеціалізації і кооперування. На спеціалізованих підприємствах, із масово - поточним виробництвом собівартість продукції значно нижчі від, собівартості на підприємствах, які б виробляли цю продукцію у невеликих кількостях. Розвиток спеціалізації вимагає встановлення й найбільш раціональних кооперованих перетинів поміж підприємствами.

Зниження собівартості продукції забезпечується, передусім, за рахунок підвищення продуктивність праці. Зі збільшенням продуктивність праці скорочуються витрати на одиницю продукції, отже, зменшується питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Коли встановлені норми вироблення і розцінки не змінюються, величина витрат на зарплатню робітників у собівартості одиниці виробленої продукції не зменшується. Але зі зростанням продуктивність праці збільшується обсяги виробництва, що зумовлює економію за іншими статтями витрат, зокрема скорочуються витрати на обслуговування виробництва та управління. Відбувається це оскільки у цехових витратах значної частини витрат (а загальнозаводських майже зовсім) умовно постійні витрати (амортизація устаткування, утримання будинків, зміст цехового і загальнозаводського апарату та інші витрати), які залежать від рівня виконання плану виробництва. Це означає, що й загальна сума не змінюється або майже не змінюється залежно від виконання плану виробництва. Звідси випливає, що, чим більше випускати продукції, тим менша частка цехових і загальнозаводських витрат у її собівартості.

Зі збільшенням обсягу випуску продукції прибуток підприємства збільшується як з допомогою зниження собівартості, так і в наслідок збільшення кількості своєї продукції. Отже, що більше обсяги виробництва, тим за інших рівних умов більше сума прибутку яку одержує підприємство.