Аналіз підсумкового результату

Аналіз підсумкового результату передбачає проведення ряду методичних процедур. Мета аналізу - це розширити уявлення про економічну значущість досліджуваної проблеми, можливих змінах економічних оцінок у майбутньому, впливі нормативно-довідкових параметрів на підсумковий результат. Як основні форми аналізу прийняті:

1 .Дослідження чинника передбачає розгляд залежності підсумкової оцінки від одного з параметрів, що задаються. Як останні можуть бути одна зі статей витрат, питомі норми витрати ресурсів.

2. Підсумковою оцінкою можна прийняти інтегральні витрати, отримуваний ефект, масштаб впровадження.

Представляється дослідження чинника в табличній і графічній формах. При використанні двох чинників формують двохкоординатне поле.

3.Порівняння з аналогами організовується на основі банку зразків або інформації, що додатково привертається. Порівняння виконується по значеннях окремих параметрів. Кількість аналогів повинна бути не менше двох, і це повинні бути кращі вітчизняні або світові досягнення.

4.Наявність безлічі первинних чинників (параметрів) вимагає порівняння їх економічної значущості по впливу на підсумковий результат. Ця форма аналізу припускає завдання ряду первинних чинників і оцінки чутливості до них підсумкових показників.

5.Інтервальна оцінка підсумкового результату може виконуватися за окремим первинним чинником або за сукупністю декількох одночасно змінних чинників. Ця форма аналізу припускає моделювання наслідків при різних початкових даних або різних сценаріях умов.

6.Динамічний аналіз реалізується як сукупність послідовно даних варіантів з різними значеннями параметрів. Користувач задає таблицю значень початкових параметрів по інтервалах часу, і результатом аналізу повинна бути послідовність значень підсумкового показника.

7.Структурний аналіз направлений на виділення частки окремих складових у підсумковому результаті. Основними формами є структура елементів у поточних і одноразових витратах, внесок окремих етапів у кінцевий результат. Таке зіставлення дозволяє виділити елементи структури, які є специфічними для даного проекту.

8.Невизначеність значення окремих чинників веде до невизначеності підсумкової оцінки. Імовірнісну оцінку можна отримати на основі математичного моделювання наслідків, розрахунку результату через імовірнісні характеристики, експертної оцінки.

9.Якісний аналіз заснований на завданні варіантів дослідження на рівні термінів "збільшиться істотно", "зменшиться" і т. п.

Подібний аналіз допустимий, якщо не вимагається особливої точності. Кожне наукове дослідження пов'язане з деяким ризиком досягнення планових результатів. Залежить це від безлічі суб'єктивних і об'єктивних чинників. До них відносяться:

ступінь новизни результату;

ступінь новизни сфери застосування результату;

ступінь новизни області дослідження;

ступінь упевненості в правильності оцінки;

ступінь дефіцитності необхідного матеріального забезпечення;

ступінь істотності необхідних змін при впровадженні результату;

ступінь зацікавленості споживачів результату. Склад цих чинників можна розширити залежно від типу наукової розробки й умов її реалізації.

Кількісна інтегральна оцінка риски визначається як середньозважене значення. При рівнозначності чинників інтегральна оцінка рівна середньозваженому значенню, при нерівнозначності потрібно визначати коефіцієнти значущості складових. Якщо позначити оцінки риски через г/їх значущість - а, то інтегральна оцінка дорівнює:

Найбільший ризик характерний для новітніх досліджень, направлених на принципові зміни. Одночасно ці роботи дають і найбільший економічний ефект. Стимулювання науково-технічного прогресу може здійснюватися тільки в умовах заохочення розробок із підвищеним ступенем риски. Здійснювати це можна шляхом диференціації прибутку розробника залежно від ступеня риски, досягши позитивного підсумку розробки.