Обов’язків народного засідателя та присяжного

Підстави для звільнення від виконання обов’язків народного засідателя та присяжного можна поділити на дві групи. До першої належать обставини, згідно з якими особа не включається до списків народних засідателів та присяжних і, безумовно, не може брати участі у відправленні правосуддя, незалежно від його бажання. Другу групу складають обставини, згідно з якими особа звільняється від виконання обов’язків народного засідателя або присяжного за його проханням.

Не підлягають включенню до списків народних засідателів та присяжних громадяни:

1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;

2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків народного засідателя;

3) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість;

4) депутати всіх рівнів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси(статті 66, 69 Закону України “Про судоустрій України”).

Особа, включена до списку народних засідателів та присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя.

Одна й та ж особа не може бути одночасно включена до списку народних засідателів і списку присяжних.

Існує також перелік осіб, включених до списків народних засідателів і присяжних, але розпорядженням голови суду за їх проханням підлягають звільненню від виконання обов’язків народного засідателя або присяжного (статті 67, 70 Закону України “Про судоустрій України”). Серед них:

1) громадяни, старші 65 років;

2) жінки, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною, а також які мають дітей дошкільного або молодшого шкільного віку, дітей-інвалідів, інших хворих або членів сім’ї похилого віку;

3) керівники та заступники керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

4) особи, які не володіють державною мовою;

5) особи, які за своїми релігійними переконаннями вважають для себе неможливим брати участь у здійсненні правосуддя;

6) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

Ознакою, що поєднує всі ці категорії громадян, є те, що:

– по-перше, усі ці особи включені до списків народних засідателів та присяжних;

– по-друге, рішення про їх звільнення від виконання обов’язків народних засідателів або присяжних приймається безпосередньо головою відповідного суду;

– по-третє, звільнення від виконання обов’язків народного засідателя або присяжного є тимчасовим і не впливає на можливість подальшої участі цих осіб як народних засідателів або присяжних.

Законодавець передбачив звільнення від обов’язків присяжних й інших осіб, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються, наприклад, особи певних професій: лікарі (особливо “швидкої допомоги”), пожежники, викладачі, члени екіпажів повітряних і морських суден, диспетчери, робітники залізничного транспорту, водії комунального транспорту тощо. Тривала відсутність на роботі цих осіб може завдати істотної шкоди нормальній роботі транспорту, шкіл, лікарень та інших установ.

Ці громадяни мають право зробити заяву в суді про звільнення від виконання обов’язків присяжних. Таку заяву можна зробити до закінчення відбору кандидатів для виконання обов’язків народних засідателів або присяжних у конкретній справі.

 

Порядок формування списків народних

Засідателів

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території юрисдикції даного суду, відповідають вимогам, встановленим у законі до народних засідателів, і дали згоду бути народними засідателями.

Список народних засідателів місцевого військового суду за поданням голови цього суду затверджується начальником відповідного гарнізону. До списку включаються в кількості, зазначеній у поданні голови суду, військовослужбовці гарнізону, які відповідають вимогам, встановленим в законі до народних засідателів.

Списки народних засідателів затверджуються на чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше ніж через два роки. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Організація суду присяжних повинна починатися з процесу відбору присяжних. Процес відбору присяжних відбувається у декілька етапів.

На першому етапі голова відповідного апеляційного суду складає список на підставі списків виборців для виборів народних депутатів України.

На другому етапі комісія з уповноважених представників суду, органів юстиції і відповідної ради, склад якої затверджується головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київським та Севастопольським міськими головами, формує список присяжних.

На третьому етапі список присяжних затверджується рішенням відповідної ради – Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради, Київської і Севастопольської міських рад.

Списки присяжних апеляційних військових судів за поданням голів цих судів формуються з числа військовослужбовців, рекомендованих зборами військових частин та військових установ військових гарнізонів, розташованих на території, на яку поширюється юрисдикція апеляційного військового суду.

Списки присяжних затверджуються не пізніше одного місяця з дня одержання подання голови суду і в той же строк надсилаються до суду, а також публікуються в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Списки присяжних затверджуються строком на чотири роки і переглядаються кожні два роки.

У списки присяжних включаються тільки громадяни, що постійно проживають у місці юрисдикції суду присяжних, шляхом випадкової вибірки зі списків виборців, складених до останніх виборів народних депутатів України по районах або містах області.