Перспективи використання логістики в Україні

При виникненні та розвитку логістики за кордоном основною причиною її розвитку став пошук резервів у позавиробничій галузі за рахунок системного підходу до виробничих процесів та їх транс­портно-складського забезпечення з урахуванням особливостей то­варообороту.

Для того щоб прискорити розвиток логістики в Україні, важли­во з'ясувати причини, які стримують її практичне застосування (Кальченко, 2000).

По-перше, це відсутність належного державного підходу до проблем логістики, що виявляється як у відсутності відповідної правової бази, так і у нестачі спеціалістів і центрів їх підготовки.

По-друге, відсутній комплексний облік витрат, при якому їх зростання у транспортно-складському господарстві перекривається ефективністю, досягнутою за межами цієї галузі господарства. Ра­зом з тим існуюча система бухгалтерського обліку, методика виро­бничого госпрозрахунку, які застосовуються на практиці, поки що не дають можливості для повної оцінки витрат і результатів на рів­ні відповідних підрозділів і служб підприємства.

По-третє, логістичний підхід передбачає проведення кардина­льних змін у структурі підприємства, перехід до більш гнучких ор­ганізаційних структур, створення спеціалізованих цехів і служб транспортно-складського господарства.

По-четверте, розвиток ідей логістики гальмується недоліками у професійній підготовці кадрів. Існує ще багато інших причин, лі­квідація яких прискорила б широкомасштабне впровадження логіс­тики у практику.

Логістика як наукова дисципліна та практика менеджменту мо­же стати надійним помічником у вдосконаленні діяльності підпри-

ємств. З цією метою в Україні необхідно створити розгалужену ме­режу логістичних ланцюгів, що в сучасних умовах допоможе під­приємствам швидше встановити нові господарські зв'язки. Такі служби, як ніякі інші заходи, спроможні швидко відновити вироб­ничий ритм, подолавши бар'єр у господарських відносинах.

При розробці логістичних моделей, орієнтованих на викорис­тання на загальноекономічному просторі колишнього СРСР, необ­хідно враховувати ряд особливостей (Кальченко, 2000).

Перша особливість полягає в тому, що територія застосування цих моделей досить велика, і це ускладнює проектування логістич­них моделей, сприяє збільшенню обсягів запасів і транспортно-заготівельних витрат. Друга особливість — це нерозвинута інфра­структура (засоби транспорту і зв'язку, обладнані склади, пакува­льне устаткування). Разом з уповільненням обороту матеріальних об'єктів це спричиняє великі втрати, пошкодження матеріальних цінностей. З розвитком матеріально-технічної бази сфери обороту дія цього фактора послаблюється. Третя особливість полягає у ви­сокому ступені концентрації виробництва та споживання на вели­ких підприємствах. З одного боку, це сприяє інтенсифікації матері­альних потоків, а з іншого — уповільнює реакцію та гнучкість через зміну потреб клієнтів. Четверта особливість — високий ступінь концентрації управління, що знижує реактивну спромож­ність виробництва на змінюваний попит. Концентрація управління виявляється в обмеженій самостійності виробничих і постачальни­цько-збутових підприємств та організацій, в необхідності узгоджу­вати прийняті рішення з вищими органами управління. П'ята осо­бливість полягає у низькому ступені інтеграції виробництва. Вона виявляється в об'єднанні багатьох проміжних етапів технологічно­го циклу, намаганні досягти максимального ступеня готовності продукції до кінцевого споживання. Шоста особливість — це сла­бка насиченість ринку. Дія цього фактора полегшує проектування і функціонування маркетинг-логістики, але створює великі складно­щі для постачальницької логістики. Сьома особливість полягає у відсутності резервів виробничих потужностей і має вияв у нагро­мадженні великих резервів матеріальних ресурсів у вигляді матері­алів, сировини, що значною мірою перешкоджає гнучкості вироб­ництва і свідчить про низький рівень інтенсивності матеріальних потоків.

Концепція логістики в управлінні матеріальними потоками зна­ходиться на стадії становлення в Україні. Необхідною умовою ус­пішного її розвитку при цьому є підготовка висококваліфікованих фахівців, спроможних здійснювати проектування автоматизованих систем логістики і застосовувати їх на підприємствах та у постача-

льницько-збутових організаціях (Кальченко, 2000). З цією метою М. А. Окландер пропонує створити Українську асоціацію логісти­ки, основними напрямками діяльності якої стануть (Окландер, 1996):

• встановлення та розвиток міжнародних контактів в галузі ло­
гістики, у тому числі з Європейською логістичною асоціацією;

• переклад та видання зарубіжної літератури з логістики;

• організація лекцій, семінарів, виставок, конференцій з метою
пропаганди знань, обміну досвідом, надання методичної допомоги
у сфері логістики;

• сприяння підвищенню професійного рівня спеціалістів з про­
блем логістики;

• здійснення наукових досліджень логістичної спрямованості.