Логістичні системи розподільчої логістики

Під логістичною системою розподільчої логістики слід розу­міти сукупність взаємопов'язаних логістичних ланцюгів, що ство­рюють організаційно-економічну єдність господарських суб'єктів, об'єднаних у збутовому процесі.

При побудові логістичних систем розподільчої логістики необ­хідно керуватися такими основними принципами (Кальченко, 2004):

1) узгодженість технологій виробництва і збуту продукції;

2) організаційне забезпечення системи на основі спеціальних
функціональних підрозділів;

3) інформаційне забезпечення системи, наявність технологічних
і програмних засобів обробки інформації;

4) кадрове забезпечення системи, включаючи висококваліфіко­
ваних маркетологів;

5) правове забезпечення системи і налагодження надійних гос­
подарських зв'язків між усіма її учасниками;

6) відсутність протиріч інтересів учасників системи або досяг­
нення їх паритету на основі взаємних компромісів;

7) постійна націленість системи на вдосконалення.

Будь-яка логістична система розподільчої логістики функціонує як відкрита, гнучка, адаптивна система організації збутової діяль­ності. На рівні підприємства вона містить сукупність підсистем:

• матеріально-технічну;

• організаційно-економічну;

• соціально-психологічну;

• нормативно-правову (рис. 9.3).

Лопстична систем

Матеріально-технічна підсистема

Нормативно-правова підсистема

Організаційно-економічна підсистема

Соціально-психологічна підсистема

Рис. 9.3. Принципова схема логістичної системи розподільчої логістики

Матеріально-технічна підсистема — це складське і тарне го­сподарство, транспортні та інформаційні комунікації, засоби паку­вання і підготовки продукції до споживання, системи ремонту та обслуговування, а також інші матеріальні і технічні компоненти збутової діяльності.

Організаційно-економічна підсистема грунтується на взаємо­дії планування, організації, контролю, оцінки, аналізу, регулювання збутової діяльності.

Соціально-психологічна підсистема об'єднує такі взаємо­пов'язані елементи, як кадри, стимули, спонукальні мотиви, інтере­си учасників збутового процесу тощо.

Нормативно-правова підсистема створює нормативну базу логістичної системи і має в основі закони, підзаконні акти, а також внутрішні нормативи підприємства, що регламентують порядок ор­ганізації збутової діяльності.

Останнім часом в логістиці та маркетингу ряду західних країн застосовується система управління та планування розподілу продукції ВКР {різігіЬиііоп ^е^иі^етепі ріаппіщ — планування розподілу), що дає змогу не тільки враховувати кон'юнктуру рин­ку, а й активно впливати на неї. Ця система забезпечує стійкі зв'язки між постачанням, виробництвом та збутом продукції, за­стосовуючи елементи МКР. При управлінні на першому рівні здій­снюється агреговане планування з використанням прогнозів та да­них про фактичні замовлення, на другому — формується графік виробництва, складається специфікований план із зазначенням конкретних дій, кількості комплектуючих та готової продукції, а на третьому — за допомогою системи МКР розраховується потреба у матеріальних ресурсах та виробничих потужностях під графік ви­робництва.

Система БКР є базою для планування логістичних та маркетин­гових функцій, їх узгодження. Вона дає змогу прогнозувати з тим

чи іншим ступенем ймовірності ринкову кон юнктуру, оптимізува-ти логістичні витрати за рахунок скорочення транспортних витрат і витрат на товарорух, дозволяє планувати поставки та запаси на різ­них рівнях, ланцюга розподілу, сприяє здійсненню інформаційного забезпечення різних рівнів ланцюга розподілу з питань ринкової кон'юнктури. Важливою функцією системи БКР є планування транспортних перевезень. У ній оброблюються заявки на транспор­тне обслуговування, виправляються графіки перевезень. Довго­строкові плани роботи складів є основою для розрахунку потреби у транспортних засобах, а коригування цієї потреби здійснюється з урахуванням оперативного становища. Основою бази даних систе­ми Е)КР є інформація про продукцію, що надходить із заводу-виробника, а також інформація, що надходить від складів.

Система БКР, або дистриб'юторська система, є звичайною мік-рологістичною системою. Вона залежить від виробничих графіків, котрі регламентовані і контролюються фірмою — виробником го­тової продукції. Функціонування системи БКР, як уже було зазна­чено, базується на споживчому попиті, не контрольованому фір­мою. Тому системі МКР властива вища стабільність на відміну від БКР, котра діє за умов невизначеності попиту. Невизначене зовні­шнє середовище вимагає допоміжних заходів та обмежень у попиті управління товарними запасами у розподільчих мережах системи.

Крім указаних окремих завдань система БКР дає змогу вирішу­вати комплекс завдань:

1) планування і координації логістичних та маркетингових фун­
кцій;

2) прогнозування кон'юнктури ринку;

3) планування розміру і місця постачань;

4) оптимізація логістичних витрат збереження;

5) скорочення часу постачань готової продукції.
Мікрологістичні системи управління збутом, засновані на схемі

БКР, уможливлюють досягнення фірмами деяких переваг у марке­тингу та логістиці, та мають певні недоліки (табл. 9.2).

Останніми роками у США та в Західній Європі поширена версія системи «планування розподілу продукції» — система БКР-2, кот­ру називають другим поколінням систем. В цій системі використо­вують більш сучасні моделі та алгоритми прогнозування попиту, потреб у готовій продукції, чим забезпечується управління запаса­ми для середньострокових та довгострокових прогнозів попиту на готову продукцію. У ній вирішуються комплексні питання управ­ління виробничою програмою, виробничими потужностями, персо­налом, якістю перевізного процесу та логістичного сервісу (Каль-ченко, 2004).

Таблиця 9.2

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ РОЗПОДІЛУ БКР

 

Переваги

Недоліки

1) поліпшення рівня сервісу за ра­хунок скорочення часу доставки і задоволення очікувань споживачів; 2) поліпшення просування нових товарів на ринок; 3) спроможність передбачити та попереджувати маркетингові рі­шення про просування готової продукції з низьким рівнем запасів; 4) поліпшення координації управ­ління запасами готової продукції з іншими функціями фірми; 5) висока спроможність задоволь­няти вимоги споживачів за раху­нок сервісу; 6) зменшення витрат, пов'язаних зі збереженням, транспортуван­ням, переробкою вантажів; 7) визначення оптимальних розмі­рів складських площ; 8) вибір оптимального виду тран­спорту; 9) поліпшення координації між логістичними функціями в дис­трибуції і виробництві.

1) потреба в достеменно скоорди­нованому прогнозі та поповненні засобів для кожного центру і кана­лу в мережі товароруху; 2) необхідність визначення стра­хових запасів у розподільчих центрах для уникнення можливої помилки при розподілі (методу прогнозування та прогнозу часу зміни попиту, неправильного про­гнозування попиту, що впливає на розміщення складів або розмір за­пасів); 3) потреба у високій надійності здійснення логістичних циклів між розподільчими центрами та інши­ми ланками логістичної системи для планування запасів; 4) негайне відображення невизна­ченості будь-якого циклу (замов­лення, транспортування, виробни­цтва) на ефективності рішення; 5) часті зміни у виробничих роз­кладах.

Системи БКР і МИР з'єднують виробничий процес із розподі­лом, гарантуючи тим самим безперервність інформаційного потоку логістики. Ця безперервність є необхідною умовою інтегрування виробничої ланки з іншими ланками логістичного ланцюга. Е)КР — це система «та, що тягне» (риіі), тому що МКР її «проштовхує» (ршИ). Спільне застосування методів БКР і МИР гарантує фірмі повний і ретельний контроль матеріальних потоків від постачаль­ника до споживача за допомогою власної логістичної системи за правилами дії замкнутої петлі. Використання МКРЮКР називають теж логістичним плануванням потреб — ЬКР {Ьо^Шісз Кециігетепіз Ріаппіпз). Сьогодні все частіше і частіше постачання виробленого продукту споживачу, виробництво, а також матеріа­льне постачання реалізують на рівні, близькому до одиничної по­треби. Прагнення до настільки великого скорочення обсягу запасів

і циклу реалізації замовлення характерне для сучасної логістики і являє собою відмову від раніше уживаних методів оптимізації за­пасів. Фірми, що мають інформаційні системи, оснащені модулями МИР або МИР II, а можливо, також модулями БКР або БКР II, мо­жуть свої господарські відносини з постачальниками будувати на спеціальних технологіях кооперації, їм властиві особливі програми партнерства, ціллю яких є скорочення циклу поповнення запасів, і, як результат такого підходу, — зменшення запасів. Вони охоплю­ють, з одного боку, системи запуску реалізації замовлень і, з іншого боку, системи взаємного обміну інформацією, що стосується:

• прогнозу витрат матеріалів;

• рівня запасів;

• інтенсивності використання запасів.

Обмін інформацією між постачальником і одержувачем корис­ний обом сторонам. У багатьох випадках отримана у такий спосіб економія коштів містить значний відсоток витрат, і, що не менш важливо, краще обслуговування виробництва або розподілу ведуть до істотного зростання продажу (Крикавський, 2004).

ЛОГІСТИКА ПОСЕРЕДНИЦТВА