Аспекти вибору системи складування

На складах (до якої б сфери логістики вони не належали) відбувається трансформація матеріального потоку за розмірами вхідних і вихідних партій вантажів, за складом партій і за фізичними характеристиками. Характеристики вхідних вантажопотоків формують під впливом специфічних особливостей роботи постачальників вантажів і характеристик транспорту, що здійснює доставку вантажів на склад. Параметри вихідного вантажопотоку складу залежать від призначення складу, характеру споживачів, характеристик і специфіки роботи транспорту, що доставляє вантажі зі складу споживачам, а також від організації складування і переробки вантажів на складі Отже,мета створення і функціонування будь-якого складу палягає у тому, щоб приймати вантажопотік із транспорту з одними параметрами, переробляти та видавати його на інший транспорт з іншими параметрами, і виконувати це з мінімальними витратами. Тому необхідно зважати на різні параметри складу, технологічні та обсягово-планові рішення, конструкції обладнання і характеристики різної номенклатури перероблюваних вантажів. які не лише зараховують склад до складних систем, а й роблять кожну складську систему значно відмінною одну від одної. Отже, при створенні системи складування необхідно враховувати головний принцип: лише індивідуальне рішення (з урахуванням усіх факторів, що впливають на нього) може забезпечити економічний успіх функціонування складу. При цьому планування і реалізація системи складування повинні розглядатися з точки зору інтересів усієї фірми, щоб забезпечити:

§ необхідну інтенсивність вантажопотоків;

§ умови, які вимагаються для збереження вантажів, раціоналізацію складської обробки вантажів з мінімальними витратами;

§ максимальне використання наявних потужностей і складського обладнання:

§ забезпечення високого рівня обслуговування клієнтів і т. д. Система складування має забезпечити оптимальне розміщення вантажу на складі та раціональне управління ним. При розробці системи складування необхідно враховувати всі взаємозв'язки і взаємозалежності між зовнішніми (вхідними на склад і вихідними зі складу) і внутрішніми (складськими) потоками об'єкта, з урахуванням пов'язаних із ними факторів (параметрів складу, технічних засобів, особливостей вантажу тощо). Розробка системи складування базується на виборі раціональної системи з усіх технічно можливих варіантів для вирішення поставленого завдання методом кількісного та якісного оцінювання. Процес вибору і оптимізації передбачає виявлення пов'язаних між собою факторів, систематизованих у кілька основних підсистем. Система складування включає такі складські підсистеми:

- вантажну одиницю, що підлягає складуванню;

- вид складування;

- обладнання для обслуговування складу;

- технологію комплектації;

- підсистему управління переміщенням вантажу;

- обробку інформації;

- параметри будівлі (конструктивні особливості будівель і споруд).

Кожна підсистема включає цілий ряд елементів, кількість яких може бути великою. А поєднання їх у різні комбінації значно збільшує багатоваріантність системи. Тому альтернативний вибір роблять лише серед конкурентоспроможних варіантів у певній послідовності з урахуванням техніко-економічної оцінки кожного з них.

Вибирають елементи складських підсистем за допомогою схем і діаграм (типу дерева і морфологічних ящиків) або за допомогою розроблених програм на ЕОМ. Це забезпечує методичний підхід із врахуванням усіх можливих варіантів. Місце складу в логістичній системі та його функції здійснюють суттєвий вплив на його технічну оснащеність. Як вказано вище, склади є у всіх функціональних сферах логістики, але їх розрізняють за призначенням, виконуваними функціями, перероблюваними вантажопотоками і т. д. Ці відмінності і є особливостями функціонування складу та вимогами щодо його технічної оснащеності. Визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складу диктує умови щодо параметрів складської будівлі і. насамперед, вибору технічного обладнання та підйомно-транспортних машин і механізмів.

Спрямування технічної оснащеності складу багато в чому визначають висотою складу. На багатоповерхових складах використовують лише засоби механізації, а в складських приміщеннях з висотою до 4,5 м - засоби малої механізації. Шестиметрові склади використовують, як правило, підлоговий безрельсовий електротранспорт. Сучасні закордонні електроштабелери дозволяють збільшити висоту складів, що застосовують засоби механізації до 15 - 16 м. На окремих вітчизняних складах при висоті від 5,4 до 7,2 м використовують мостові крани-штабелери. У колишньому СРСР найпоширенішою для автоматизованих складів у сфері торгівлі була висота 12 м, а для промислових складів вона коливалась від 10 м і вище. Автоматизовані крани-штабелери, які функціонують у даний час, дають змогу експлуатувати склади висотою до 24 м.

Визначаючим критерієм при виборі технічної оснащеності складу (або схеми механізації) є сумарні приведені витрати, що включають початкові витрати на будівництво та оснащення складу і подальші витрати на його експлуатацію. Вищий рівень механізації і автоматизації складських робіт доцільний на великих складах зі значними та сталими вантажопотоками. На невеликих складах застосування складних і вартісних засобів механізації - економічно невигідне. Чим вища висота складу, тим доцільніше там застосовувати високопродуктивні підйомно-транспортні засоби.

Необхідно пам'ятати, що незалежно від рівня механізації або автоматизації складських робіт, обробка інформаційних потоків має бути автоматизованою. Сучасні логістичні системи повинні мати єдину інформаційну систему, яка об'єднує усіх її учасників.

Наступним кроком при розробці системи складування є визначення завдання, на вирішення якого вона і спрямована А саме: будівництво нового складу; розширення або реконструкція діючого складу; дооснащення або переоснащення діючого складу; раціоналізація технологічних рішень на діючих складах. Ці принципово відмінні завдання породжують різні підходи щодо розробки системи складування.

У перших двох випадках система складування підпорядкована завданню вибору параметрів складської будівлі (споруди) і її конструктивним особливостям, що забезпечують здійснення оптимальних технологічних процесів. У цих випадках відправною точкою при створенні системи складування має стати підсистема "складована вантажна одиниця", а кінцевою підсистемою - "будівля", оскільки визначення параметрів складу має бути результатом усієї розробки.

При розробці системи для діючих складів вона має бути орієнтована на вже існуючу споруду та її параметри, і тому підсистема "будівля" буде визначальною для усіх інших підсистем.

План системи складування розробляють для різних типів складських будівель і споруд. Тому підсистема "будівля" як елементи включає:

- плоский звичайний склад (висотою до 6 м);

- висотний плоский склад;

- склад із висотною зоною збереження (висота зони збереження перевищує висоту інших складських робочих зон);

- багатоповерховий склад;

- склад зі стелажнонесучою конструкцією і т. д.