Приклади розрахунків характерних заходів захисту

Шкідливі речовини.

Приклад 1. У брошурувальному цеху для видалення з робочих воїн паперових обрізків встановлений вентилятор продуктивністю L=14200 м³/ч. Площа перерізу трубопроводу f=0,2м². Встановити, чи достатня продуктивність вентилятора для створення в трубопроводах швидкості протікання повітря, що забезпечує видалення обрізків.

Розрахунок. Швидкість протікання повітря по трубопроводу визначається за формулою:

При проектуванні витяжної вентиляції для видалення паперових обрізків швидкість руху повітря по трубопроводах беруть 14-25 м/с. Отже, встановлений вентилятор забезпечує виконання цієї умови.

Приклад 2. У виробничому приміщенні відбувається виділення парів бензину. Частина операцій виконується всередині спеціальних укриттів, сумарна площа яких F=6м². Швидкість всмоктування у відкритих отворах відкриттів υ=0,6м/с. Крім того, в приміщенні поза укриттів щогодини витрачається G=6000гр бензину, який випаровується і у вигляді пари надходить в повітря приміщення. Розрахувати повітрообмін, необхідний для створення нормальних умов у приміщенні.

Розрахунок. Кількість повітря, що видаляється місцевою вентиляцією, дорівнює:

V=3600 * F * υ = 10800 м³/год

Кількість повітря, необхідний для розведення парів бензину, що виділяються поза укриттями, до допустимої за санітарними нормами концентрації С_гдк = 0,3 г/ м³ становить:

Отже, для організації повітрообміну необхідно або збільшити кількість повітря, що витягується з-під укриттів до 20000 м³/год, або організувати додаткову витяжку з приміщення в розмірі 20000-10800 = 9200 м³/год.

Приклад 3. Ванна для хромування: t_B = 45 °C, t_n = 18 °C, b = 0,9м. Визначити об'єм повітря при односторонньому відсмоктування від ванни, яка стоїть біля стіни.

Розрахунок. Для визначення кількості повітря L, що видаляється бортовими відсмоктувачами від гарячих ванн, можна використовувати формулу:

де: Кз - коефіцієнт запасу, який дорівнює 1,5…1,75, для особливо шкідливих ванн 1,75… 2; К_Т - коефіцієнт запасу на підсмоктування повітря з торців ванни, що залежить від відношення ширини ванни до її довжині: для одностороннього бортового відсмоктування , для двостороннього К_Т= (1 + b/8l)² за наявності здуву K_Т =1; δ - безрозмірна характеристика (для одностороннього відсмоктування δ=1/22, двостороннього відсмоктування δ = 1/15, n - кількість прямих кутів між кордонами факела; для ванн, що стоять біля стіни, n = 1, для ванн, вільно стоять, n = 3; t_B і t_n - температура рідини у ванні і повітря в приміщенні, °С, b, l - ширина і довжина ванни, м.

Приймаються коефіцієнт запасу Кз = 1,5; коефіцієнт запасу на підсмоктування повітря від торців ванни К_Т= (1 + 0,9/4,1)² = 1,5, безмірну характеристику b = 1/22, число прямих кутів між кордонами факела n=1. Тоді необхідна витрата повітря складе:

У столів для змивки смуг набору та валиків органічними розчинниками (гас, бензин), для знежирення і т.п. можна також рекомендувати, наприклад, однобортові відсмоктування з щілиною по довжині столу з боку, навпроти робочого місця. Обсяг відсмоктується повітря на 1м довжини столу L можна визначити по формулі:

L = 200 в² м³/год,

де: в - ширина стола, м (висота щілини бортового відсмоктування повинна бути рівною 0,2 В висота щитка над щілиною не менше 0,5 B). Фасонні місцеві відсмоктування (кожухи) застосовуються на пристроях, робота на яких супроводжується виділенням пилу, тирси, стружки і т.п. Кількість повітря L, що підлягає видаленню від шліфувальних, заточувальних і т.п. верстатів, легко визначити за простими формулами:

а) при влаштуванні відсмоктування у вигляді кожуха і при діаметрі диска

а/d <250мм: L. = 2 * d м³/год;

б) при d = 250-600 мм: L = 1,8 м³/год;

в) при d > 600 мм: L = 1,6 м³/год.

Кількість повітря, що видаляється від кожухів полірувальних кіл, визначають за формулами; для матерчатих кіл - до 6d м³/год, для повстяних кіл - до 4d м³/год, причому швидкість руху повітря у відкритому перетині кожуха повинна бути не менше 4 м/с при матерчатих і 3 м/с при повстяних колах.

Приклад 4. Визначити кількість повітря, що відсмоктується витяжним зонтом, відкритим з одного боку, розташованим над установкою, в процесі роботи якої виділяються шкідливі гази і пари. Розмір парасольки в плані а*b = 1,5 * 0,8 м². Швидкість руху відсмоктування повітря υ = 0,6 м/с.

Розрахунок. Кількість повітря, що відсмоктується витяжним парасолькою, визначається за такою формулою:

L =3600* а * b * υ м³/год.

де: υ – швидкість відсмоктується повітря в площині перерізу по кромці парасольки (приймальний отвір парасольки).

Зазвичай беруть такі швидкості в приймальному отворі парасольки:

· зонт відкритий з чотирьох сторін - 1,05-1,25 м/с

· зонт відкритий з трьох сторін - 0,9 - 1,05 м/с

· зонт відкритий з двох сторін - 0,75 - 0,9 м/с

· зонт відкритий з одного боку - 0,5-0,7 м/с.

Підставивши у формулу цифрові значення, отримаємо:

L = 3600 * 1,5 * 0,8 * 0,6 = 2592 м³/год.

Виробниче освітлення.

Приклад 1. Розрахунок освітлення від освітлювальної лінії. Люмінесцентна лампа типу ЛХБ40 потужністю 40Вт, довжиною L=1,2м, зі світловим потоком =3100лм розміщена над прийомним столом друкарської машини на висоті 0,9м паралельно розрахунковій площині. Коефіцієнт запасу К=1,5. Визначити освітленість в точці А розрахункової площини, віддаленої на 0,9м від проекції кінця лінії на розрахункову площину (рис.3.1).

 

Рис.3.1 Для розрахунку освітленості від освітлювальної лінії.

Визначимо силу світла з одиниці довжини лампи в площині, перпендикулярній до її осі(для люмінесцентної лампи можна з наближенням прийняти ):

Знаходимо значення α, sin2α і cos :

 

 

Освітленість в точці А складає:

Приклад 2. Розрахунок освітлення точковим методом. Визначити освітленість елемента поверхні горизонтальної площини в точці А (рис. 3.2) від світильника Кососвет, розміщеного на висоті над розрахунковою площиною. Потужність лампи в світильнику 200Вт, напруга 127В. Світловий потік цієї лампи . Коефіцієнт запасу К=1,3.

Розрахунок

1. Визначимо кут і ctgα:

 

ctgα =

 

2. Визначимо відносну освітленість ξ по графіку (рис.3.3.) для ctgα=0.7 і ; ξ=32лк.

 

Рис. 3.2. Для прикладу розрахунку освітленості точковим методом.

 

3. Визначаємо освітленість Е в розрахунковій точці за формулою:

 

Рис. 3.3. Просторові криві рівної відносної освітленості світильника Кососвет.