У загальному вигляді аналіз умов праці рекомендується виконувати в такій послідовності

1. На основі аналізу конструкції об’єкту і його технічної характеристики (технологічного процесу, що проектується або робочого місця, де буде експлуатуватися пристрій) виявляються потенційні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, визначається можливий їх рівень або концентрація, тривалість, природа і характер дії.

2. На основі діючих нормативних документів встановлюється їх гранично допустимі рівні (ГДР), гранично допустимі концентрації (ГДК) або межі зміни для конкретних умов проекту (див додатки А…Д).

3. Шляхом зіставлення проектованих або очікуваних рівнів і концентрацій з їх ГДР (або ГДК), або іншими нормативами робиться висновок щодо їхньої небезпеки чи шкідливості і висновок необхідності технічних, організаційних та інших заходів щодо усунення або зниження їх впливу на працюючих.

2.3.1. Методичні вказівки з аналізу умов праці на робочих місцях що створюються технологією (обладнанням) під час експлуатації (у виробничих приміщеннях поліграфічних підприємств, складах, магазинах, і т.д.) - план № 1. Спочатку, в залежності від характеристики виробничого приміщення, характеристики робочого місця, ступеня тяжкості виконуваних робіт визначають допустимі та оптимальні параметри мікроклімату для теплого і холодного періоду року.

Потім досліджують, які небезпечні й шкідливі виробничі фактори, які супроводжують технологічний процес та обладнання, що застосовується (пил, гази, пари, хімічні речовини, випромінювання, шум і вібрація, ультразвук та ін. відповідно до прийнятої класифікації), виявляють їхні джерела, встановлюють якісні і кількісний характеристики виявлених факторів.

Теплові небезпеки можуть бути створена такими факторами: деталями що нагрівається, нагрітим електролітом, електричними розрядами (іскрінням, дугами), Причиною нагріву окремих деталей та елементів технологічного обладнання можуть бути підвищені щільності струму в монтажних дротах, недостатня поверхня розсіювача; неправильний тепловий розрахунок, компоновка і монтаж елементів апаратури, електричні втрати в магнітопроводах, в діелектрику ізоляторів. Підвищена температура деталей крім небезпечності опіків і підвищення температури повітря шкідливо діє на ізоляційні матеріали, а також може бути причиною вибуху або пожежі.

Хімічні небезпеки пов'язані із застосуванням або виділенням в процесі роботи технологічного обладнання різних небезпечних і шкідливих речовин у твердому, рідкому, газо- або пароподібному стані (наприклад, пил фарби, пари лаків, розчинників).

Механічні небезпеки і шкідливість можуть створюватися наступними факторами: наявністю в конструкції рухомих або частин, що обертаються; вузлів та елементів, що є джерелом шуму, вібрації, ультразвуку або інфразвуку, що знаходяться під надлишковим тиском або глибоким вакуумом, а також можливістю руйнування окремих деталей і елементів обладнання. Можливі причини руйнування: великі швидкості обертання, високий тиск або глибокий вакуум, вибух як наслідок хімічних та інших процесів, невірний вибір матеріалу для деталей, елементів пристрою. Прикладом таких небезпек можуть слугувати руйнування місць з’єднань трубопроводів гідро або пневмопривіду, електричних конденсаторів, балонів з газом і т.д.

Небезпека електромагнітних випромінювань оптичного діапазону - інфрачервоного, видимого світлового, ультрафіолетового, лазерного - обумовлена наявністю в пристрої, що проектується приладів або елементів, що генерують ці випромінювання, і залежить від виду та параметрів опромінення, тривалості імпульсів, потужності випромінювання.

Небезпека електромагнітного опромінення (радіочастотного) під час роботи обєкту, що проектується, залежить від довжини хвилі, потужності, тривалості впливу, дози опромінення. Генераторами випромінювання можуть бути будь-які елементи, включені у високочастотний ланцюг (індуктори, фідерні лінії, нещільності у хвилеводах, трансформатори, антени, генератори надвисоких частот, і т.п.).

Небезпека ураження електричним струмом визначається наступними факторами: родом струму (постійний, імпульсний, змінний), напругою, величиною струму, його частотою, а також наявністю залишкового заряду на конденсаторі, факторами середовища приміщення, режимом роботи нейтралі (середньої точки) джерела живлення. Можливі причини ураження: випадковий дотик до часин, що проводять струм та знаходяться під напругою; дотик до металевих частин електроустановок, які не проводять струм, або корпусів пов'язаного з електроустановками виробничого обладнання після переходу на них напруги із частин, що проводять струм ("пробой на корпус"); поява напруги в результаті помилкового вмикання, замикання або наведення напруги сусідніми установками; розряд блискавки в установку або поблизу неї; ураження через електричну дугу; дотик до конденсатора із залишковим зарядом; заряд статичної електрики; ураження кроковою напругою.

Небезпека займання, вибухонебезпечної суміші та пожежонебезпечних матеріалів і речовин в приміщенні, де експлуатується пристрій, що проектується, може створюватися електричними іскрами, дугами, полум'ям, нагрітими частинами і деталями апаратури. Можливі причини виникнення цих факторів: перегрів деталей внаслідок помилок проектування, коротке замикання, іскріння в контактах (реле, вимикачі, колектори та кільця двигунів, індуктори, пускачі та ін), тривалі перевантаження, великі перехідні опори і т.п.

Інші фізичні небезпеки, наприклад, пил, вода, низька температура, іонізуюче випромінювання також можуть мати місце в деяких спеціальних пристроях.

Психофізіологічні небезпеки можуть бути обумовлені наступними причинами: невдала компоновка пристрою в цілому або пульта керування, невдале розташування органів керування, невідповідність необхідних рухів при обслуговуванні фізіологічним можливостям та антропометричним даним людини-оператора, розміщення індикаторів поза оптимальною зоною інформаційного поля, надмірність інформації, дефіцит часу для прийняття рішень чи дій з управління, велике напруження уваги, зору, слуху, та іншими факторами.

З урахуванням наведених вихідних даних і виявлених конкретних небезпек та шкідливих умов, які супроводжують технологічний процес та обладнання, що застосовується, необхідно визначити їх якісну і кількісну характеристику.

Для кожного із проаналізованих вище факторів, на основі діючих нормативних документів встановлюється їх гранично допустимі рівні (ГДР), гранично допустимі концентрації (ГДК) або межі зміни для конкретних умов експлуатації.

Шляхом зіставлення проектованих або очікуваних рівнів і концентрацій з їх ГДР (або ГДК), або іншими нормативами робиться висновок щодо їхньої небезпеки чи шкідливості і висновок необхідності технічних, організаційних та інших заходів щодо усунення або зниження їх впливу на працюючих.

2.3.2. Методичні вказівки з аналізу потенційних небезпек і шкідливих факторів, що створюються при проектуванні нового виробничого приміщення поліграфічного підприємства, складу, магазину,відділу редакції - план № 2.

Спочатку, в залежності від характеристики запроектованого виробничого приміщення, потенційних характеристик робочих місць, ступеня тяжкості виконуваних робіт визначають допустимі та оптимальні параметри мікроклімату для теплого і холодного періоду року.

Виявляються й аналізуються фактори, які можуть бути можливим джерелом травмування: рухомі машини та механізми, рухомі частини обладнання, конструкції, що руйнуються і т.п.

Після цього встановлюються нормовані значення освітленості для природного та штучного (за необхідності - сумісного) освітлення в залежності від виду роботи, ступеня її точності і розмірів об'єктів розрізнення (як об'єкт розрізнення може бути предмет або його частина, точка, риска, штрих, лінія, що утворює букву і т.п.), яскравості фону і контрасту об'єкта з фоном (для штучного освітлення). Вибирається вид природного та система штучного освітлення, джерело електричного світла, розробляється основні вимоги до раціонального штучного освітлення на робочих місцях.

Потім досліджують, які небезпечні й шкідливі виробничі фактори, які будуть супроводжувати технологічний процес та обладнання, що застосовується при проектуванні новоговиробничого приміщення поліграфічного підприємства, складу, магазину,відділу редакції(шум і вібрація, виробничі випромінювання, пил, гази, пари, хімічні речовини,та ін. відповідно до прийнятої класифікації), виявляють їхні можливі джерела.

Досліджуються фактори, які можуть становити потенційну небезпеку враження людини електричним струмом і стати джерелом (причиною) пожежі: обладнання, електроустановки та мережі, матеріали та речовини, що застосовуються і т.д.; розглядаються умови небезпечного прояву цих факторів.

Для кожного із проаналізованих вище факторів, на основі діючих нормативних документів встановлюється їх гранично допустимі рівні (ГДР), або межі зміни для конкретних умов експлуатації. З урахуванням наведених вихідних даних і виявлених конкретних небезпек та шкідливих умов, які супроводжують технологічний процес та обладнання, що застосовується при проектуванні нового підприємства або цеха (ділянки), необхідно визначити розрахунками або вимірюваннями їх якісну і кількісну характеристику.

Шляхом зіставлення проектованих або очікуваних рівнів і концентрацій з їх ГДР, або іншими нормативами робиться висновок щодо їхньої потенційної небезпеки чи шкідливості і необхідності технічних, організаційних та інших заходів щодо усунення або зниження їх впливу на працюючих.

Список використаної та рекомендованої літератури.

1. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання / К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський, В.В.Зацарний та ін. – К.: Основа, 2006 – 448 с.

2. Охрана труда в полиграфии: учеб. для полигр. вузов / И. М. Чижевский, Г. Б. Куликов, Ю. А. Сидорин; ред. И. М. Чижевский. - 2-е изд., перераб. - М.: Книга, 1988. - 318 с.: ил.

3. Решетов Е.Т. Охрана труда в полиграфии: Справ. пособие.-2-е изд, доп.-М: Книга,1987.-239 c.

4. Справочник по охране труда на промышленном предприятии. К., «Техника», 1991.

5. Охрана труда в машиностроении. Под. ред. Е.Я.Юдина, С.В.Белова. – М.: Машиностроение, 1983.

6. Гігієна праці та виробнича санітарія. Трахтенберг І.М. та ін. К., 1997.

7. Кострюков В.А. Примеры расчета по отоплению и вентиляции, ч.1. Отопление, ч.П. Вентиляция. М., Стройиздат, 1964.

8. В.Ц.Жидецкий, В.С.Джигирей Практикум з охорони праці - Львів: Афіша, 2000 р.

9. Электробезопасность на промышленных предприятиях. Справочник /Р.В.Сабарно, А.Г.Степанов и др. – К.: Техника. 1985. – 288с.

10. ДНАОП 1.9.40-1.01.96. “Правила охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості”. К.: “Основа”. 1997.

11. ВДОП 1.00-5.00-96. “Типові інструкції з охорони праці в поліграфічному виробництві”. Сбірник К.: “Основа”. 1997.

12. ВДОП 4.00-5.00-96. “Типові інструкції з охорони праці на допоміжні процеси в поліграфічному виробництві”. Сбірник К.: “Основа”. 1997.

13. ВДОП 3.00-5.00-96. “Правила охорони праці та типові інструкції для підприємств книжкової торгівлі”. К.: “Основа”. 1997.

14. ДНАОП 8.7.10-1.01.-96, ВДОП 2.00-5.00-96. “Правила охорони праці та типові інструкції для видавництв і редакцій” К.: “Основа”. 1997.

15. ВДОП 1.10-4.01-96. “Положення про організацію пожежної безпеки для підприємств та організацій поліграфічної промисловості.” К.: “Основа” 1997.

16. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

17. СН 4088-86. Санитарные нормы микроклимата в производственных помещениях.

18. СНиП 2.04.05-92. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

19. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.

20.СН 3223-85. Допустимі рівні шуму на робочих місцях.

21. СНиП ІІ-4-79/85. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования.

22. ГОСТ 12.1.002-84. ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах.

23. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

24. ГОСТ 12.1.006-84. Допустимые поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

25. Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров. № 2392-79. – М.: Медицина, 1981.

26. ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности.

27. ГОСТ 12.3.002-75. ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности.

28. ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования.

29. ГОСТ 12.2.049-80. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования.

30. ГОСТ. 12.2.064-81. ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие эргономические требования.

31. Правила устройство и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением. – М.: Недра, 1989.

32. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Защитное заземление, зануление.

33. Правила пожежної безпеки в Україні. Укрархбудінформ. – К.: - 1996.

34. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

35. ГОСТ 12.1.044-89. ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методика определения.

36. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.

37. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. К.: - 1997.

 

Додаток А

 

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони

№ п/п	Назва речовини	ГДК мг/м3	Клас небез-пеки	Агрегат-ний стан	Особливості дії на організм
	Азоту оксиди (в перерахунку на N02) Акролеїн Алюміній та його сплави (в перерахунку на АІ) Амілацетат Аміак Анпдрид масляний + Ангідрид сірчаний + Ангідрид фосфорний + Ангідрид хромовий + Анілін + Ацетон Аеросил, модифікований бутиловим спиртом (бутосил) Бензин паливний (сланцевий крекінг та ін) (в перерахунку на С) Бензол + Бутилацетат Вініл ахлорид Вінілтолуол Вінілбутиловий ефір Дибутилфталат Диніл Динітротолуол + Дихлоретан + Діетиламін Заліза пентакарбоніл + Ізопропілбензол (кумол) Капролактам Гас (в перерахунку на С) Кислота азотна + Кислота метакрилова Кислота капронова Кислота сірчана + Кислота оцтова + Кремнію діоксид кристалічний (кварц, кристобаліт, тридиміт) при вмісті в пилу більше 70% (кварцит, динас) Кремнію карбід (карборунд) Ксилол Лігроїн (в перерахунку на С) Масла мінеральні нафтові + Марганцю оксиди (в перерахунку на Мп02): а) аерозоль дезінтеграції б) аерозоль конденсації Мідь Метилацетат Метиловий ефір акрилової кислоти (метилакрилат) Нікель і його сполучення: окис нікелю (в перерахунку на Nі) солі нікелю у вигляді гідро-аерозолю (в перерахунку на Nі) Нітроксилол + Нітрохлорбензол + (0,М; п -ізомери) Озон Пропілацетат Пил рослинного і тваринного походження: а) зерновий б) борошняний, паперовий та ін. (з домішкою діокисиду кремнію менше 2%) в) бавовняний, льняний, вовняний, пуховий та ін. (з домішкою діоксиду кремнію більше 10%)	0,2 0,01 0,1   15/5 5/1 0,5 0,1   1*   0,3 0,05 1/0,5 0,05 0,005 0,1		п п а п п п а а п п п а   п п п п п п п+а п+а п+а п+а п п п а п а п п а п   а а п п а   а а а п п а а п п п п   а   а   а	О   Ф     Ф   К     Ф Ф   КА КА     О     АФ   АФ   АФ
	г) з домішкою двоокису кремнію менше 2% те ж саме від 2 до 10% Полівінілхлорид Ртуть металева + Свинець і його неорганічні сполуки Сірководень + Сірковуглець Пил, що містить силікат, силікати, алюмосилікати: а) азбест природний і штучний, змішаний азбесто-породний пил при вмісті в ньому азбесту більше 10% б) азбестопородний пил привмісті в ньому азбесту до 10% в) азбестоцемент нефарбований і кольоровий при вмісті в ньому діоксиду марганцю не більше 5%, оксиду хрому не більше 7%, оксиду заліза не більше 10% г) азбестобакеліт, азбестогума д)слюда (флагопіт, мусковіт, тальк, талькопородний пил, природні суміші тальку з тремонітом, актинолітом, антофилітом та ін.мінералами), щомістить до 10% SiO2 е) штучні мінеральніволокна силікатні і алюмосилікатні скловидної структури (скловолокно, скловата, вата, мінеральна і шлакова, мулітокремнеземисті волокна, які не містять або містять до 5%Cr+3 та ін.) ж) цемент, олівін, апатит, форстерит, глина, шамот каоліновий з) силікати скловидні вулканічного походження (туфи, пемза, перліт) і) цеоліти (природні і штучні) Скипидар (в перерахунку на С) Спирт метиловий + Спирт пропиловий Спирт етиловий Стирол Сурма та її сполуки: пил металевої сурми пил тривалентних окисів сурми (в перерахунку на Sb) пил п’ятивалентних окисів сурми (в перерахунку на Sb) Толуол Тринітротолуол + Трихлорбензол Уайт-спиріт (в перерахунку на С) Вуглецю оксид** Вуглеводні аліфатичні граничні (в перерахунку на С) Вуглець чотирихлористий* Фенол* Фосфорит Фтористоводневі кислоти, солі (по F) а) фториди натрію, калію, аманію, цинку, олова, срібла, літію і барію, кріоліт, гідрофторид амонію б)фториди амонію, магнію, кальцію, стронцію, міді, хрому Хлор + Хлорбензол + Хромати, біхромати (в перерахунку на CrO3 ) Циклогексанон Цинку оксид Луги їдки (розчини в прерахунку на ПаОН) Етилацетат Етилена оксид	0.01/0,005 0.01/0,005                   30/10   0,5/0,2 0,5/0,1 0,3     1/0,2 2,5/0,5 100/50 0,01 0,5 0,5		а а а п а п п     а а   а а     а   а   а   а а п п п п п   а а а п а п п п п п п а     а а п п а п а а п п	АФ АФ     ФК ФК     Ф Ф     Ф   Ф   Ф   Ф     О     О     О     КА

Умовні позначення: п - пара та (або) гази; а - аерозолі; п+а - суміші парів та аерозолю; + вимагається спеціальний захист шкіри і очей; О - речовини з гостронаправленим механізмом дії, що вимагає автоматичного контролю за їх вмістом в повітрі,А - речовини, які здатні викликати алергічні захворювання; К – канцерогенні; Ф - аерозолі, переважно фіброгенної дії. Дві величини у 3-й графі означають максимальну (чисельник) та середньозмінну (знаменник) ГДК.

 

Додаток В