Ст. викл. Уложенко В.М., ас. Богдан Б.В

№ з/п

Види індивідуально-консультативної роботи

Навчальні тижні, дата, час, місце проведення ІКР

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

VI

VIІ

VІІI

ІX

X

X І

X ІІ

X ІІІ

XІ V

XV

XV І

XV ІІ

ХVIII

1.

Індивідуальні заняття

2.

Консультації

Разом

 

Графік проведення індивідуально-консультативної роботи з науки «Податкове право» доводиться до відома студентів на початку вивчення науки.

7. МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

 

Активізація процесу навчання забезпечується, насамперед, впровадженням у навчальний процес таких новаторських ідей, як:

Викладач – автор процесу навчання; співробітництво – принцип відносин зі студентами; навчання без примусу; ідея опорних сигналів; ідея вільного вибору; ідея випередження; ідея великих блоків; ідея самоаналізу; створення інтелектуального фону навчальної аудиторії; особистий підхід до студента; повага до особистості студента.

Рівень навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні науки безпосередньо залежить від застосування сучасних навчальних технологій, з яких обов‘язковими є: проблемні лекції, міні-лекції, лекції-дискусії, лекції-діалоги, візуальні лекції, лекції-прес-конференції, лекції-інтерв’ю; семінарські заняття – дискусії, аудиторні конференції, семінари – колективні читання (для молодших курсів), семінари – вирішення проблемних питань, семінари – заняття на виробництві, семінари – “мозкові атаки”, “потоки ідей”, “рольові ігри” та ін.

Проведення лекційних занять підкоряється принципам: науковості, зв‘язку теорії з практикою, логічності, доступності лекційного матеріалу, систематичності його викладення, наочності, ретельного відбору питань, що вносяться в план лекції.

Найбільш поширеними видами лекцій, які сприяють активізації навчального процесу студентів є проблемні лекції. Проблемні лекції будуються на обговоренні двох-трьох проблемних питань, які є найбільш суттєвими у даній темі, або викликають найбільше дискусій серед науковців. Увага студентів у такій лекції концентрується на матеріалі, який не знайшов відображення у загальних навчальних джерелах, а підготовлений з використанням монографічних робіт та інших наукових праць. Цей матеріал повинен відображати найсучасніші досягнення правової науки, практики, законодавчої техніки тощо, а також містити відомості історичного та порівняльного характеру. Ефективним буде використання лектором ілюстративного матеріалу, схем, таблиць тощо.

Спосіб ведення лекції передбачає постановку проблемного питання, його аналіз, порівняння існуючих у науці точок зору на проблему, формування певних шляхів її вирішення. Проблемні питання (ситуації) в такій лекції подаються викладачем послідовно та вирішуються у процесі спільної діяльності викладача і студентів, з максимальною самостійністю останніх під спрямовуючим керівництвом викладача. Лектор також ставить перед студентами проблемні питання для самостійного розмірковування, які вони повинні здійснити за схемою (методикою), застосованою під час проведення лекції. Таким чином стимулюється активне мислення студентів, опрацювання ними наукових джерел у пошуках правильної відповіді.

Міні-лекція як засіб активізації навчальної діяльності студентів являє собою особливий вид заняття, на якому навчальний матеріал подається студентам схематично, характеризується ємністю та складністю логічної побудови. Як правило, міні-лекція виступає складовою лекції, на якій розкриваються складні та великі за обсягом теми. На міні-лекції студентам на прикладі характеристики окремих елементів схеми подається алгоритм розкриття питань, що входять до блоку, значну частину яких вони повинні будуть опрацювати самостійно.

Лекція-дискусія – це лекція, що заснована на взаємодоповненнях. Такі лекції проводяться за темами, що знаходяться на межі східних галузей знань, або за новими темами, які важко об’єднати в єдине ціле.

Лекція-діалог викладається у формі захисту точок зору різних вчених і практиків. Проблемні питання обумовлюються, як правило, заздалегідь, однак можливі імпровізації.

Візуальна лекція заснована на широкому використанні наочних засобів. Основний навчальний матеріал подається у вигляді схем, графіків, слайдів, відеофільмів і т. ін. Рекомендується використовувати за 2 академічні години не більше десяти схем, таблиць. Наочність посилює активність мислення та сприяє запам’ятовуванню матеріалу.

Лекція - прес-конференція призначена для з’ясування побажань студентів з питань поглиблення та розширення знань з науки чи її розділу та роз’яснення цих питань у процесі проведення лекції. У таких випадках студентам заздалегідь повідомляється тема лекції та ставиться завдання письмово підготувати питання, на яких викладач має зупинитися більш детально. На лекції викладач спочатку збирає та класифікує питання, а затим викладає матеріал з акцентом на поставлених студентами питаннях.

При проведенні будь-яких видів лекцій викладачам-лекторам не рекомендується поводити заходи щодо контролю знань студентів.

Використання інновацій – проблемних лекцій при вивченні науки “Податкове право”

Ефективність професійної підготовки майбутніх фахівців юриспруденції полягає в єдності процесу навчання і виховання, забезпеченні тісного взаємозв'язку професійного навчання з практикою. З цих позицій, особливої ролі набуває проблема теоретичного обґрунтування та експериментального апробування відповідних сучасних технологій щодо організації навчального процесу студентів та сприяння формуванню професійних компетенції юриста. Використання сучасних технологій навчання студентів є засобом підвищення ефективності підготовки майбутніх юристів.

Доведено, що саме використання сучасних технологій у начальному процесі активізує розвиток професійних якостей особистості, виступає гарантом формування потреби постійного пошуку, накопичення знань, розуміння їх сенсу та значення, самостійного використання, що необхідно для постійного професійного зростання особистості з урахуванням вимог сучасності. У зв'язку з цим, виникла потреба переорієнтації навчально-виховного процесу таким чином, щоб професійне становлення майбутніх юристів було насамперед націлене на розвиток практичних умінь та навичок.

Водночас, результат досліджень сучасних науковців переконливо свідчать, що високий рівень професійної майстерності та творчого підходу досягається лише за умов, використання сучасних технологій у начальному процесі, що знаходить свій прояв у безпосередньому здійсненні заходів щодо удосконалення та покращення організації педагогічної роботи.

Визначення сутності та специфіки сучасних педагогічних технологій організації й управління навчальним процесом студентів є сьогодні особливо важливим.

Як показав аналіз науково-педагогічних досліджень, використання сучасних технологій у процесі вивчення конкретних наук здійснюється дуже рідко, переважно на рівні простих методик, оскільки аудиторії належним чином не обладнанні технічними пристроями. Тому є необхідним об'єднати науково-методологічні, теоретико-методичні та практико-технічні засади з метою визначення методологічної, методичної, технологічної складових аудиторної роботи студентів при вивченні науки.

У традиційній системі освіти викладач - вважається основним і найбільш компетентним носієм знань та до того ж і контролюючим суб'єктом пізнання, тоді як за новою парадигмою освіти викладач більше виступає в ролі організатора самостійної активної пізнавальної діяльності тих, хто навчається, він стає компетентним консультантом і помічником студентів. Його професійні вміння спрямовуються не просто на контроль знань і вмінь, а на діагностику їх діяльності, з метою надання своєчасної допомоги кваліфікованими діями сприяти уникненню труднощів, які намічаються в пізнанні та застосуванні знань. Ця роль значно складніша, ніж в традиційному навчанні, і вимагає більш високого ступеня педагогічної майстерності. Сучасні технології організації й управління навчальним процесом студентів передбачають диференційований підхід з урахуванням рівня інтелектуального розвитку студентів, а також професійної і загальнотеоретичної підготовки, особистих можливостей і задатків. Необхідно створити умови для формування особистості, яка володіє вищезазначеними якостями. І це завдання стосується не тільки, і навіть не стільки, змісту освіти, скільки технологій, які використовуються в навчально-виховному процесі. Виконання цих завдань потребує комплексних зусиль всього суспільства.

На нашу думку, в цьому нам зможуть допомогти, не в останню чергу, нові педагогічні, і зрозуміло, сучасні інформаційні технології. Відділити їх одне від одного неможливо, оскільки тільки широке застосування нових педагогічних технологій дозволить змінити саму парадигму освіти і тільки нові інформаційні технології дозволять найбільш ефективно реалізовувати можливості, закладені в нових педагогічних технологіях. Саме нові інформаційні технології дозволяють уповні розкривати дидактичні принципи, реалізувати закладені в них потенційні можливості.

Враховуючи, що передача інформації на юридичному факультеті КНЕУ ім.. В.Гетьмана проводиться в основному в процесі читання проблемних лекцій, студент повинен не тільки активно сприймати інформацію, а й самостійно мислити та працювати. Всі відомі види лекцій можна поділити на кілька груп:

- із найменшим ступенем спонукання до самостійної діяльності - лекція-монолог;

- із середнім ступенем - діалого-дискусійні бесіди, консультації та ін.;

- із високим ступенем - проблемні лекції, “мозковий штурм” з “навмисними” помилками та ін.;

- лекції, на яких рівень самостійності студентів невисокий, однак проявляється зацікавленість, що теж позитивно впливає на рівень і міцність знань - це лекція-вдвох, лекція-шоу, лекція-інцидент.

Окремо можна виділити лекцію-співпрацю, на якій поєднуються характеристики двох останніх груп.

У результаті проведених досліджень щодо застосування різних видів лекцій можна зробити висновок, що найчастіше у вищих навчальних закладах освіти використовуються лекції монологи, дещо рідше - проблемні та діалого-дискусійні.

Застосування сучасних інновацій є одним із основних резервів підвищення ефективності навчання. Головною метою використання сучасних інновацій є формування професійно необхідних якостей майбутнього юриста.

При вивченні науки “Податкове право” студентам пропонується прослухати та засвоїти матеріали проблемної лекції на тему: “ Правове регулювання податку на додану вартість”. До уваги пропонується найактуальніша тема зі всього курсу, оскільки є найбільш дискусійною.

На розгляд виносяться наступні питання лекції:

1. Історичне становлення та значення запровадження податку на додану вартість.

2. Правова регламентація податку на додану вартість.

3. Платники податку на додану вартість, їх облік.

4. Об’єкт, ставка, база оподаткування податку на додану вартість.

5. Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

6. Поняття податкового кредиту і податкового векселя.

7. Особливості справляння податку на додану вартість при здійснення бартерних операцій.

8. Особливості справляння податку на додану вартість при імпорті товарів, робіт, послуг.

9. Особливості сплати податку на додану вартість фізичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність та юридичними особами платниками ПДВ.

Основний зміст проблемної лекції. Стабільна та збалансована податкова система - ефективний інструмент економічної політики держави в умовах ринкової трансформації. Побудова раціональної податкової системи потребує розвитку теорії оподаткування, передусім досліджень окремих форм податків, їхнього взаємозв'язку із розвитком економічного і політичного життя.

Непрямі податки сплачує багато платників за місцем створення нової вартості, ці податки різняться простотою обчислення; широка база оподаткування сприяє зростанню доходів бюджету; вилучення податку на всіх етапах руху товарів забезпечує рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності; застосування нульової ставки на експортні товари сприяє збільшенню обсягу експорту та підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку. Усі ці переваги непрямого оподаткування сприяли тому, що розвиток системи оподаткування здійснюється як оптимальне співвідношення прямих і непрямих податків залежно від економічних умов розвитку кожної держави.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Тільки прямо, оскільки непрямі податки включаються в ціни, то їх платить в абсолютному розмірі більше той, хто більше споживає, а більше споживає той, хто має вищі доходи. Тому непрямі податки вважаються найбільш несправедливими й фіскальними. Найхарактернішими прикладами непрямого оподаткування є податок на додану вартість, акцизний податок та мито.

За своєю економічною сутністю податок на додану вартість - фінансовий інструмент перерозподілу доходів між різними верствами населення і підприємницькими структурами. Досвід застосування в оподаткуванні ПДВ підтверджує, що необхідно дуже обережно підходити до визначення об'єму оподаткування, ставок податку тощо. Дана проблемна тема присвячена дослідженню податку на додану вартість в Україні.

Метою проблемної лекції є детальне ознайомлення з закономірними тенденціями надходження податків та зборів до зведеного бюджету України, виявлення основних шляхів їх вдосконалення в Україні. Дана тема є особливо актуальною в наш час.

Основним завданням проблемної лекції є детально розкрити економічну, правову сутність та значення податку на додану вартість.

Побудова ефективної податкової системи - одне з найважливіших завдань економіки будь-якої держави, адже від виконання цього завдання залежить функціонування самої держави. Оскільки в Україні спостерігається тенденція до збільшення частки непрямих податків у загальних податкових доходах держави, розгляд можливостей удосконалення непрямого оподаткування є вкрай необхідним. Що є неможливим без розуміння сутності, порядку обчислення і сплати непрямих податків.

 

Інноваційні навчальні технології з науки,

що використовуються на лекційних заняттях:

№ п/п	Тема лекції	Види інноваційних навчальних технологій
1.	Тема 1. Податкове право України: поняття, предмет, метод та система.	Розгляд окремих дискусійних питань
2.	Тема 2. Правове регулювання податкової системи України.	Проблемна лекція з елементами діалогу
3.	Тема 3. Правовий статус учасників податкових правовідносин.	Розгляд окремих дискусійних питань
4.	Тема 4. Правові засади адміністрування податків та зборів	Проблемна лекція
5.	Тема 5. Податковий обов’язок та відповідальність за порушення податкового законодавства.	Проблемна лекція
6.	Тема 6. Правове регулювання податку на доходи фізичних осіб.	Проблемна лекція з елементами діалогу
7.	Тема 7. Правове регулювання податку на прибуток підприємств.	Проблемна лекція з елементами діалогу
8.	Тема 8. Правове регулювання податку на додану вартість.	Проблемна лекція з елементами діалогу
9.	Тема 9. Правове регулювання акцизного податку.	Проблемна лекція з елементами діалогу
10.	Тема 11. Юридична природа загальнодержавних зборів та інших обов’язкових платежів.	Проблемна лекція з елементами діалогу
11.	Тема 12. Правові засади місцевої податкової системи.	Розгляд окремих дискусійних питань

Під час проведення семінарських занять використовуються більш різноманітні засоби активізації процесу навчання студентів, які викладач визначає залежно від виду семінарського заняття.

Під час роботи в малих групах викладач поділяє академічну групу на невеликі групи (5-6 студентів), кожна з яких отримує окреме завдання. Завдання можуть бути самостійними, аналогічними, або ж бути частиною єдиного, більш складного завдання. Рекомендується вирішувати у такий спосіб завдання практичного характеру. Після обговорення (10-15 хвилин) від кожної групи виступає представник, який доповідає аудиторії про результати вирішення завдання малою групою. Вирішення загальної проблеми (питання) може бути поставлене у залежність від вирішення завдань кожної групи, що також сприятиме зростанню зацікавленості студентів.

При проведенні семінарів-дискусій на розгляд студентам пропонується питання проблемного характеру, яке спричиняє різноманітні (суперечливі) тлумачення в академічній групі. Викладач організує активний, спрямований на з‘ясування проблеми обмін думками. Викладач сприяє розвитку дискусії в аудиторії: ознайомлює студентів з проблемою, існуючими в науці поглядами на неї, ставить проблемні питання, визначає експертів; ставить питання студентам, які виступають, настоює на належній аргументації думок та обґрунтуванні висновків, робить дискусійні зауваження. Позитивний ефект може мати також організація дискусії з розподіленням ролей. Під час активної дискусії викладачеві рекомендується утримуватися від виступів, висловлення власного погляду на проблему та оцінок висловлювань студентів. Після закінчення дискусії викладач підводить підсумки та з допомогою аудиторії (студентів) формулює висновки по дискусії.

Кейс-метод семінарського заняття рекомендується використовувати при розгляді тем, що мають практичне значення, що сприятиме наближенню до реальної практичної діяльності та формуванню у студентів професійних навичок. За загальним правилом він включає кілька етапів: введення (підготовка та роздача студентам матеріалів; з‘ясування рівня оволодіння матеріалами, визначення цілей заняття); поділ аудиторії на групи (не обов‘язково); робота над практичним завдання; презентація рішень; аналіз ситуації та її розв‘язання з викладачем; оцінювання роботи студентів.

Формами активізації навчальної діяльності студентів є також рольові та дидактичні ігри. Під час гри студенти залучаються до інсценізації певної життєвої ситуації у ролі учасників подій. Кожен з них повинен захистити свою правову позицію з належною аргументацією. Інша частина аудиторії виступає у ролі експертів, які оцінюють ситуацію, дають юридичну оцінку самої ситуації, поведінки учасників та їх аргументації. Процес підготовки до проведення заняття є тривалим та включає такі етапи: розробка викладачем сценарію гри; ознайомлення студентів зі сценарієм; визначення цілей заняття; з‘ясування переліку нормативно-правових актів, на підставі яких буде вирішуватися ситуація; коротке пояснення студентам суть фабули (проблеми, ситуації); роз‘яснення особливостей правового статусу кожного з учасників гри; розподіл ролей; призначення експертів; безпосередня реалізація сценарію (“програвання” ситуації); виступи експертів; підведення підсумків викладачем; аналіз викладачем діяльності студентів та висновків експертів.

Рекомендується під час проведення рольової гри чітко дотримуватися розробленого сценарію.

Викладач при підведенні підсумків звертає увагу на повноту досягнення поставлених цілей, на недоліки та позитивні сторони, виказує свою думку щодо можливості активізації ділової гри, підвищення її результативності.

Застосування інших видів семінарських занять: обговорення письмових рефератів, запитань і відповідей, колективних читань, конференцій, “мозкових атак” та ін. також підкоряються вимогам: цілеспрямованості, планування, конструктивного аналізу, взаємодії, активного стилю, створення дискусійної обстановки, демократичного довірливого ставлення.

 

Інноваційні навчальні технології з науки,

що використовуються на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях:

№ п/п	Назва заняття	Види інноваційних навчальних технологій
1.	Тема 1. Податкове право України: поняття, предмет, метод та система.	Семінар-розгорнута бесіда
2.	Тема 2. Правове регулювання податкової системи України.	Дискусія з елементами аналізу
3.	Тема 3. Правовий статус учасників податкових правовідносин.	Семінар-розгорнута бесіда
4-5.	Тема 4. Правові засади адміністрування податків та зборів	Семінар-розгорнута бесіда
6-7.	Тема 5. Податковий обов’язок та відповідальність за порушення податкового законодавства.	Дискусія з елементами аналізу, вирішення ситуаційних вправ
8.	Тема 6. Правове регулювання податку на доходи фізичних осіб.	Дискусія з елементами аналізу, робота в малих творчих групах
9.	Тема 7. Правове регулювання податку на прибуток підприємств.	Робота в малих творчих групах
10.	Тема 8. Правове регулювання податку на додану вартість.	Семінар-розгорнута бесіда, вирішення ситуаційних вправ
11.	Тема 9. Правове регулювання акцизного податку.	Семінар-розгорнута бесіда, вирішення ситуаційних вправ
12.	Тема 10. Спеціальні податкові режими	Семінар-розгорнута бесіда
13-14.	Тема 11. Юридична природа загальнодержавних зборів та інших обов’язкових платежів.	Семінар-розгорнута бесіда, Робота в малих творчих групах
15-16.	Тема 12. Правові засади місцевої податкової системи.	Семінар-розгорнута бесіда, Міні-кейс

8. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З НАУКИ

8.1. Очна форма навчання:

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з науки «Податкове право»

для студентів освітнього ступеня «Бакалавр»

галузі знань «Право»

спеціальності «Правознавство»

спеціалізації «Господарсько-правової»

№семінарсь кого (практик ного, лабораторного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних, лабораторних) занять*	Максима льна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях
Змістовий модуль 1
	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда
	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар-дискусія з елементами аналізу
	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда
	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда
	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда
	Завчасна підготовка за визначеними питаннями, опрацювання проблемних ситуацій	Семінар-дискусія з елементами аналізу, вирішення ситуаційних вправ
	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу	Семінар-дискусія з елементами аналізу, вирішення ситуаційних вправ
Змістовий модуль 2
	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу	Семінар-дискусія з елементами аналізу, робота в малих творчих групах
	Підготовка навчального проекту – розроблення концепцій проекту, моделювання конкретної ситуації в рамках ігрового етапу	Робота в малих творчих групах
	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу, розв'язання проблемних ситуацій	Семінар-розгорнута бесіда, вирішення ситуаційних вправ
	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу, розв'язання проблемних ситуацій	Семінар-розгорнута бесіда, вирішення ситуаційних вправ
	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар-розгорнута бесіда
	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу	Семінар-дискусія з елементами аналізу, робота в малих творчих групах
	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу	Семінар-дискусія з елементами аналізу, робота в малих творчих групах
15-16	Опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу, підготовка навчального проекту – розроблення концепцій проекту, моделювання конкретної ситуації в рамках ігрового етапу	Семінар-розгорнута бесіда, міні-кейс
Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях
За виконання модульних (контрольних) завдань**
Модуль № 1	Написання модульної контрольної роботи
Модуль № 2	Написання модульної контрольної роботи
Усього балів за модульний контроль
За виконання індивідуальних завдань***
Види індивідуальних завдань (студент обирає не більше 2-х завдань упродовж семестру)
1. Написання реферату (есе)
2. Написання конспекту із попередньо визначених тем та питань
3. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою
4. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою
5. Підготовка презентації за заданою тематикою
6. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)
Усього балів за виконання індивідуальних завдань
Разом балів за СРС

* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальною програмою науки (дисципліни).

** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт.

*** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

з науки «Податкове право»

Оцінювання знань студентів з нормативних дисциплін здійснюється, як правило, на основі результатів поточної успішності та екзаменів.

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на екзамені.

Поточне оцінювання здійснюється у формі підсумовування позитивних оцінок, отриманих студентом за виконання контрольних робіт, за роботу на семінарських та практичних заняттях, підготовку рефератів та інших завдань, передбачених робочою програмою дисципліни.

Об’єктом підсумкового оцінювання є знання програмного матеріалу дисципліни в повному обсязі. Підсумкова оцінка з нормативної дисципліни складається, як правило, з оцінки за поточну успішність та оцінки за екзамен.

Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за екзамен також 50 балів.

Семестрова поточна успішність - поточний контроль (ПК) оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів і фіксується в електронному журналі обліку поточної успішності академічних груп та записується в екзаменаційній відомості, яка зберігається в деканаті до кінця вивчення науки.

Об'єктами поточного оцінювання знань студентів як правило є [1]:

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях;

б) виконання завдань для самостійної роботи;

в) виконання модульних контрольних робіт.

Під час контролю виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах; активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю, участь у тренінгах, ділових іграх та інші форми роботи, розроблені кафедрою.

Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; виконання розрахунків; підготовка рефератів, есе; конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв'язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо.

У відповідності до Порядку оцінювання знань студентів, затв. Ухвалою Вченої ради університету від 28.05.2009 р., зі змінами з навчальної дисципліни не може бути більше 2-х модульних контрольних робіт за семестр [2]. Робоча програма науки «Податкове право» передбачає проведення в семестр двох модульних контролів для очної форми навчання (для заочної форми навчання – одного модульного контролю).

Кафедри розподіляють в робочій навчальній програмі загальну кількість балів за поточну успішність наступним чином:

ДЛЯ НОРМАТИВНИХ ДИСЦИПЛІН (поточна успішність — 50 балів):

а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях — не менше 30 балів;

б) виконання завдань для самостійної роботи — до 10 балів;

в) виконання модульних контрольних робіт — до 10 балів.

За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів для нормативних дисциплін та 100 балів для вибіркових дисциплін.

Порядок оцінювання знань студентів за результатами

Вивчення науки

Для очної форми навчання

№ з/п	Об'єкти контролю	Кількість балів	Результат
1.	Оцінка поточної роботи в семестрі, в т.ч.:	Від 0 до 50 балів в т.ч.:	Набрані бали зараховуються до підсумкової оцінки
1.1.	Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях	до 30 балів
1.2.	Виконання завдань для самостійної роботи	до 10 балів
1.3.	Виконання модульних контрольних робіт	до 10 балів
2.	Оцінювання письмової екзаменаційної роботи	від 0 до 50 балів	Проходження підсумкового контролю знань з науки і одержання підсумкової оцінки

ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (в балах) =

= результати поточної роботи + результати письмового іспиту

1. (1.1 + 1.2 + 1.3) + 2 (не менше 30 балів).

1. У блоці першому - оцінка поточної роботи в семестрі (1.) – максимальна кількість балів – 50.

2. У блоці другому - о цінювання письмової екзаменаційної роботи (2.) – максимальна кількість балів – 50 (менше 30 балів не зараховуються).

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА В СЕМЕСТРІ

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за результатами поточної роботи в семестрі, – 50 балів

Для очної форми навчання:

Об’єкти контролю:

1) систематичність та активність роботи на семінарських заняттях – до 30 балів:

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати на одному семінарському (практичному) занятті, визначається виходячи з максимальної кількості балів за роботу під час семінарських (практичних) занять з дисципліни за семестр, визначених в Порядку оцінювання знань студентів", ухваленого Вченою радою університету від 28.05.2009 р., зі змінами (для нормативних дисциплін - 30 балів), а також реальної кількості занять, відведених згідно з навчальними планами на даний вид робіт (за виключенням занять для проведення модульних контрольних робіт).

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент на одному занятті з науки «Податкове право», є однаковою для всіх семінарських (практичних) занять з дисципліни, оскільки складність матеріалу занять та обсяги робіт, які має виконувати студент, приблизно однакові, і складає 2 бали.При цьому ряд залікових оцінок залежно від якості виконання студентом завдань буде мати наступний вигляд: 2; 1 і 0 балів.

Визначений в розрізі науки критеріальний апарат (кількість балів або «ціна» заняття) диференціюється залежно від якості, повноти, самостійності виконання студентами конкретних завдань таким чином:

Кількість балів	Критерії оцінки відповіді
2 бали	Студент виявив вільне орієнтування в питаннях семінарського заняття, знання назв і змісту передбачених темою нормативно-правових актів, правильне розуміння основних понять і категорій, змісту правових норм, спроможність давати правильне їх тлумачення, логічно і грамотно викладати думки
1 бал	Студент у цілому відповів на поставлене питання, однак відповідь містить хоча б один з таких недоліків: наявні помилки та (або) неточності при розкритті предмета питання, змісту окремих його понять та категорій, некоректні формулювання їх визначень, вказані помилкові назви нормативно-правових актів, норми яких врегульовують зазначене питання, допущені неточності при розкритті їх змісту; відповідь є неповною; не є аргументованою; дещо порушена логіка викладення матеріалу
0 балів	Студент не відповів на поставлене питання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістові помилки, які свідчать про неготовність студента до заняття або безсистемність та поверховість його знань, незнання загальних положень теми дисципліни, або студент відмовився відповідати на поставлене питання

 

Кількість балів, отриманих студентами на кожному семінарському (практичному) занятті, сумується і включається до загальної суми балів поточної успішності разом з балами за модульні контрольні роботи та виконання завдань для самостійної роботи.

2) виконання завдань для самостійної роботи – до 10 балів:

два індивідуальних завдання, кожне з яких оцінюється до 5 балів (або одне індивідуальних завдання, яке оцінюється до 10 балів), зокрема:

- виконання індивідуального завдання теоретичного характеру (підготовка конспектів за темами визначеними викладачем, доповідь на конференції, реферат тощо);

- виконання індивідуального завдання практичного характеру (підготовка юридичних документів, розробка та вирішення кейсів тощо);

 

3) виконання контрольних робіт – до 10 балів (2 модулі, кожен з яких складається з одного завдання на 5 балів).

При виконанні модульних завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля.

Модульний контроль може проводитись усно або письмово за вибором викладача у формі відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань, виконання тестів тощо.

За результатами виконання зазначених завдань студент набирає відповідну кількість балів, які зараховуються при підведенні підсумків з дисципліни (додаються до результатів іспиту).

Порядок і критерії оцінювання знань студентів

при проведенні модульного контролю

Для студентів очної форми навчання:

В рамках даної науки передбачено проведення двох модульних контролів в письмовій формі або у формі співбесіди. На кожний модульний контроль виноситься одне модульне завдання, яке оцінюється до 5 балів.

Кожне модульне завдання може включати одне теоретичне питання, або одне практичне завдання, або блок тестів (не більше 20).

Кожне контрольне завдання оцінюється в 5, 4, 3 або 0 балів відповідно до наведених нижче критеріїв.

 

 

Вид завдання	Кількість балів	Критерії оцінки відповіді
Теоретичні питання	5 балів	Студент виявив вільне орієнтування в програмі навчальної дисципліни, знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів, правильне розуміння основних понять і категорій, змісту правових норм, їх особливостей, спроможність давати правильне їх тлумачення, логічно і грамотно викладати думки
4 бали	Студент дав досить змістовну відповідь на поставлене питання, але відповідь містить наступні недоліки: є недостатньо повною, має незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання, містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні суспільні відносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками
3 бали	Студент у цілому відповів на поставлене питання, однак відповідь містить хоча б один з таких недоліків: наявні помилки та (або) неточності при розкритті предмета питання, змісту окремих понять та категорій, некоректні формулювання їх визначень, вказані помилкові назви нормативно-правових актів, допущені неточності при розкритті їх змісту; відповідь є неповною; не є аргументованою, не містить посилань на джерела (у разі необхідності); дещо порушена логіка викладення матеріалу
0 балів	Студент не відповів на поставлене питання, або відповідь є неправильною, не розкриває сутності питання, або допущені грубі змістові помилки, які свідчать про відсутність знань у студента або їх безсистемність та поверховість, невміння сформулювати думку та викласти її, незнання загальних положень програми дисципліни
Практичні завдання	5 балів	Студент правильно вирішив ситуацію на основі чинного законодавства, без помилок обґрунтував розв’язання з посиланням на конкретні норми нормативно-правових актів, логічно і послідовно аргументує і викладає свою точку зору
4 бали	Студент в цілому правильно вирішив ситуацію на основі чинного законодавства, вказав при обґрунтуванні розв’язання норми основних нормативно-правових актів, відповідь побудована логічно і послідовно
3 бали	Студент надав загалом правильну відповідь, проте вона містить хоча б один з таких недоліків: є неповною; містить незначні помилки щодо аргументації рішення або перелік аргументів не є вичерпним; в обґрунтуванні рішення відсутні посилання на нормативно-правові джерела або посилання є помилковим, або помилка допущена у назві нормативно-правового чи іншого джерела без викривлення його змісту
0 балів	Студент не вирішив ситуації або вирішив її помилково, або неправильно обґрунтовує своє вирішення, або неспроможний його аргументувати
Тестові завдання	5 балів	Студент вирішив 90-100 % тестових завдань правильно і повно
4 бали	Студент вирішив 70-80 % тестових завдань правильно і повно
3 бали	Студент вирішив понад 60 % тестових завдань правильно і повно
0 балів	Студент вирішив правильно менше 60 % тестових завдань або вирішив їх переважно неправильно, або відповідь на них є неповною

Пропущені без поважної причини семінарські (практичні) заняття не відпрацьовуються. Втім, якщо семінарське заняття пропущено студентом з поважної причини, що підтверджує відповідний документ, з дозволу декана (заст. декана) йому надається можливість відпрацювати дане заняття, а також скласти модульний контроль, якщо вказаний вид робіт проводився на цьому занятті.

МАТЕРІАЛИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Для студентів очної форми навчання

Модуль 1.

Блок тем по загальній частині:

Тема 1. Податкове право України: поняття, предмет, метод та система.

Тема 2. Правове регулювання податкової системи України.

Тема 3. Правовий статус учасників податкових правовідносин.

Тема 4. Правові засади адміністрування податків та зборів

Тема 5. Податковий обов’язок та відповідальність за порушення податкового законодавства.

 

Модуль 2.

Блок тем по особливій частині:

Тема 6. Правове регулювання податку на доходи фізичних осіб.

Тема 7. Правове регулювання податку на прибуток підприємств.

Тема 8. Правове регулювання податку на додану вартість.

Тема 9. Правове регулювання акцизного податку.

Тема 10. Спеціальні податкові режими.

Тема 11. Юридична природа загальнодержавних зборів та інших обов’язкових платежів.

Тема 12. Правові засади місцевої податкової системи.

 

 

Підсумкове оцінювання за результатами поточної успішності та екзамену

Оцінювання знань студентів з нормативних навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності та екзамену.

Екзамен проводиться у письмовій формі.

На екзамен виносяться вузлові теоретичні питання, задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати набуті знання і застосовувати їх для вирішення практичних задач тощо.

Завдання, що включаються до екзаменаційних білетів є узагальненими, комплексними, потребують творчого підходу при побудові відповіді та уміння синтезувати отримані знання.

Перелік питань, що охоплюють зміст програми науки, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни та методичних матеріалів щодо змісту та організації СРС, поточного і підсумкового контролю і доводяться до студентів на початку семестру.

Питання екзаменаційних білетів формулюються в межах змісту програми науки.

Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів включно.

У разі, якщо відповіді студента оцінено менше ніж у 30 балів (до 60 %), він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, а набрані за екзамен бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів).

Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, тобто отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.

 

Підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи в семестрі та результатів письмового іспиту (не менше 30 і не більше 50 і 100 балів відповідно) за 100-бальною системою з подальшим переведенням у 4-бальну та систему ECTS за наступною шкалою:

 

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	відмінно	А
80-89	добре	В
70-79	С
66-69	задовільно	D
60-65	Е
21-59	незадовільно з можливістю повторного складання	FX
0-20	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F

Критерії оцінювання знань студентів на письмовому іспиті

Екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою від 0 до 10 балів залежно від рівня знань.

 

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:

 

Оцінка за 100-бальною шкалою	РІВЕНЬ ЗНАНЬ
	відмінний
	добрий
	задовільний
	незадовільний

 

Критеріями оцінювання кожного із завдань, які виносяться на екзамен, відповідно до Розпорядження декана юридичного факультету від 17.12.2009 р., № 235/09 «Про вдосконалення критеріїв поточного і підсумкового оцінювання знань студентів денної, вечірньої та заочної форм навчання», є:

 

Рівень знань	Оцінка за 100-бальної шкалою	Критерії оцінки відповіді
Відмінний рівень		Відповідь студента: - містить повний, розгорнутий, правильний виклад матеріалу з поставленого питання; - демонструє знання основних понять і категорій та взаємозв’язку між ними; - знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів; - знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; - вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; - знання різних наукових концепцій та підходів щодо певної науково-теоретичної чи науково-практичної проблеми, пов’язаної з поставленим питанням; - здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми.
Добрий рівень		Студент дав досить змістовну відповідь на поставлене питання, але відповідь містить наступні недоліки: - недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання; - містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні суспільні відносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками
Задовільний рівень		Студент дав відповідь на поставлене питання, однак допустив суттєві помилки як змістовного характеру, так і при оформлені відповіді на питання, а саме: - зміст відповіді свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; - відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання. - відповідь викладена недостатньо аргументовано та/або з порушенням правил логіки при поданні матеріалу; - відповідь не містить аналізу проблемних аспектів поставленого питання, свідчить про недостатню обізнаність з основними науковими теоріями і концепціями, що стосуються відповідного питання; - у роботі багато грубих орфографічних помилок.
Незадовільний рівень		Студент взагалі не відповів на питання, або його відповідь є неправильною, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною.

 

8.2. Заочна форма навчання:

з науки «Податкове право»

для студентів освітнього ступеня «Бакалавр»

галузі знань «Право»

спеціальності «Правознавство»

спеціалізації «Господарсько-правової»

СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
№ заняття	Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми)	Форма занять і контролю	Макс. кіл-ть балів
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях
1.	Тема 1. Податкове право України: поняття, предмет, метод та система. Тема 2. Правове регулювання податкової системи України.	Установча міні-лекція (конспект)
Міні-семінар – розгорнута бесіда
2.	Тема 3. Правовий статус учасників податкових правовідносин. Тема 4. Правові засади адміністрування податків та зборів	Міні-лекція (конспект)
Міні-семінар – розгорнута бесіда
3.	Тема 5. Податковий обов’язок та відповідальність за порушення податкового законодавства.	Міні-лекція (конспект)
Міні-семінар – дискусія з елементами аналізу, вирішення ситуаційних вправ
4.	Тема 6. Правове регулювання податку на доходи фізичних осіб.	Міні-лекція (конспект)
Міні-семінар – дискусія з елементами аналізу, робота в малих творчих групах
5.	Тема 7.Правове регулювання податку на прибуток підприємств.	Міні-лекція (конспект)
Міні-семінар – робота в малих творчих групах
6.	Тема 8. Правове регулювання податку на додану вартість. Тема 9.Правове регулювання акцизного податку.	Міні-лекція (конспект)
Міні-семінар – розгорнута бесіда, вирішення ситуаційних вправ
Тестовий контроль знань або виконання практичних завдань
7.	Тема 10. Спеціальні податкові режими	Міні-лекція (конспект)
Міні-семінар – розгорнута бесіда
8.	Тема 11. Юридична природа загальнодержавних зборів та інших обов’язкових платежів.	Міні лекція (конспект)
Міні-семінар – розгорнута бесіда, робота в малих творчих групах
9.	Тема 12. Правові засади місцевої податкової системи.	Міні лекція (конспект)
Міні-семінар – розгорнута бесіда, міні-кейс
За виконання модульних (контрольних) завдань
9.	Комплексна аудиторна самостійна контрольна робота	Поточний модульний контроль
Усього балів за контактні заняття

 

 

міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
Види завдань	Форма подання	Термін подання і реєстрація	Форма контролю	Макс. кіл-ть балів
За виконання обов’язкових позааудиторнихіндивідуальних завдань
Домашнє індивідуальне завдання	(письмова або електронна)	Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника» або під час індивідуально-консультативних годин викладача (не пізніше, ніж за місяць до початку сесії)	Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника» або під час індивідуально-консультативних годин викладача	(10+10)
За виконання індивідуальних робіт за вибором (1-го завдання)
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій 2. Аналітичний звіт про власні наукові дослідження 3. Аналітичний огляд законодавства за заданою темою 4. Підготовка презентації за заданою темою 5. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) 6. Інше. *	(письмова або електронна)	Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника» або під час індивідуально-консультативних годин викладача (не пізніше, ніж за місяць до початку сесії)	Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника» або під час індивідуально-консультативних годин викладача
Усього балів за виконання позааудиторнихіндивідуальних завдань
Разом

* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

Довідкова інформація:

 

ПІБ викладача повністю, посада, вчене звання, електронна адреса викладача	доц., к.ю.н. Коссе Дмитро Дмитрович, доц., к.ю.н. Хатнюк Наталія Сергіївна, [email protected], доц., к.е.н. Фукс Наталія Анатоліївна, ст. викл. Уложенко Вадим Миколайович, ас. Богдан Богдана Володимирівна
Адреса, телефон та режим роботи кафедри	1-й корпус, аудиторія 531, тел. 371-61-89, з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30 та у День заочника
Адреса, телефон та режим роботи деканату	пр-т Перемоги 54/1, 1-й корпус університету, ауд. 534, тел. 456-92-42, з понеділка по п’ятницю з 08-30 до 16-30 та у День заочника

 

Критерії оцінювання домашнього індивідуального завдання:

Ступінь розкриття теми
У роботі висвітлено всі питання теми, в тому числі спеціальні питання, безпосередньо пов‘язані з нею; при цьому зачіпаються проблемні питання законодавства, юридичної науки і практики, проводиться їх аналіз та формулюються пропозиції щодо подолання виявлених проблем
У роботі належно висвітлено тільки основні питання й не зачіпаються конкретні спеціальні проблеми щодо теми дослідження, або предмет дослідження істотно звужено, або за змістом робота виходить за межі предмета дослідження, або аналіз проблемних питань має дещо поверховий характер
У роботі не розкрито основних питань теми дослідження, або вона ґрунтується на ненаукових положеннях, або за змістом робота не відповідає структурі (плану)
Рівень знань щодо предмета дослідження та змісту індивідуального завдання, виявлений студентом під час його усного захисту
Студент в процесі усного захисту дає правильні відповіді на всі питання, виявляє високий рівень знань щодо теми індивідуального завдання та суміжних положень відповідної науки, добре орієнтується у змісті своєї роботи, упевнено викладає її основні положення, висновки, правильно аргументує власну позицію
Студент під час захисту виявив належний рівень знань щодо теми індивідуального завдання та її змісту, відповіді на поставлені питання надає переважно правильні, однак допускає певні неточності у визначеннях правових категорій, не завжди належно обґрунтовує свою позицію чи інші положення роботи
Під час усного захисту індивідуального завдання студент допускає істотні помилки у відповідях, добре не орієнтується за змістом роботи або студент неспроможний аргументувати положення роботи, погано знає її зміст, дає неправильні відповіді, або не в змозі відповісти на поставлені питання

 

Критерії оцінювання вибіркового індивідуального завдання:

Ступінь розкриття теми
У роботі висвітлено всі питання теми, в тому числі спеціальні питання, безпосередньо пов‘язані з нею; при цьому зачіпаються проблемні питання законодавства, юридичної науки і практики, проводиться їх аналіз та формулюються пропозиції щодо подолання виявлених проблем
У роботі не розкрито основних питань теми дослідження, або вона ґрунтується на ненаукових положеннях, або за змістом робота не відповідає структурі (плану)

 

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки.

 

Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання є:

— систематична та активна робота на контактних заняттях під час сесії (у тому числі виконання модульних (контрольних) робіт);

— виконання індивідуальних завдань у міжсесійний період (у тому числі з використанням дистанційних технологій) і захист таких завдань.

Індивідуальні завдання для самостійного виконання у міжсесійний період видаються на початку навчального семестру.

Виконані індивідуальні завдання (контрольні роботи) з науки студенти заочної форми навчання здають або пересилають поштою на кафедру не пізніше, ніж за місяць до початку чергової сесії.

Дата надходження робіт фіксується на кафедрі в спеціальному журналі.

Студенти зобов’язані захистити індивідуальні завдання (контрольні роботи) під час сесії або в День заочника в ході співбесіди з викладачем чи під час індивідуально-консультативних годин викладача.

Максимальну кількість балів, яку студент може отримати за поточну успішність складає 50 балів і за екзамен — 50 балів.

Поточний контроль для студентів заочної форми навчання передбачає:

а) під час сесії:

- бали за систематичну і активну роботу на контактних заняттях не більше 25 балів при підсумковому контролі у формі екзамену;

- бали за виконання модульних (контрольних) робіт не більше 5 балів при підсумковому контролі у формі екзамену.

б) в міжсесійний період:

- бали за виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань (в тому числі з використанням дистанційних технологій)не більше 20 балів при підсумковому контролі у формі екзамену;

- за виконання індивідуальних робіт за вибором (за одне завдання) не більше 5 балів при підсумковому контролі у формі екзамену.

В рамках даної науки передбачено проведення одного модульного контролю, що включає 1 завдання.

Кожне завдання може включати одне теоретичне питання, або одне практичне завдання, або блок тестів (не більше 5).

Кожне завдання оцінюється в 5, 4, 3 або 0 балів відповідно до приведених нижче критеріїв (максимальна оцінка за модуль для студентів заочної форми навчання – 5 балів).

 

Вид завдання	Кількість балів	Критерії оцінки відповіді
Теоретичні питання	5 балів	Студент виявив вільне орієнтування в програмі навчальної дисципліни, знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів, правильне розуміння основних понять і категорій, змісту правових норм, їх особливостей, спроможність давати правильне їх тлумачення, логічно і грамотно викладати думки
4 бали	Студент дав досить змістовну відповідь на поставлене питання, але відповідь містить наступні недоліки: є недостатньо повною, має незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання, містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні суспільні відносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками
3 бали