Методика побудови проектної відмітки при розмічуванні будинку(споруди),редукування відмітки в проектне положення

Горизонт прилада – висота горизонтального візирного променя променя відносно відлікової поверхні

Проектні позначки виносять в натуру від найближчого репера способом горизонту приладу.

Завдання зводиться до визначення відліку по рейці в заданій точці (Hпр.). Встановивши рейку на репер з відміткою Hрп. беруть по ній відлік «а» і обчислюють позначку горизонту приладу: Hi = Hрп + a

Потім обчислюють відлік «в» по рейці відповідно проектній позначці

b = Нi - Нпр

Переміщують рейку вгору або вниз над заданою точкою до отримання обчисленого відліку «в», після чого фіксують положення п'яти рейки на забитому поруч кілочку.

Якщо проектна відмітка знаходиться нижче рівня землі - виносять позначку, яка буде розташована вище рівня землі і відрізняється від проектної на ціле число дециметрів. На кілочку треба підписати зі знаком мінус різниця винесеною та проектної позначок.

Для контролю необхідно перевірити перевищення між репером і винесеною проектної точкою звичайним нівелюванням. Якщо воно дорівнює різниці ∆H=Нрп - Нпр в межах допуску, робота виконана вірно. В іншому випадку її переробляють.

 

14.Способи побудови проектних точок і ліній(осей) при розмічуванні будинку (споруди)

Створно-лінійну засічку

При застосуванні теодолітів зі світловіддалемірами чи електронних тахеометрів використовують створно-лінійну засічку

С

d

A

B

 

 

 

Коли закріплено вихідні точки створу АВ, на якому знаходиться проектну положення точки С на відстані d, то в точці А встановлюють прилад і приводять у робоче положення. У точці В центрують марку чи віху. зоровою трубою візують по створу АВ. У попередньо винесеній точці С встановлюють відбивач і вимірюють відстань d_в. визначають рызницю ∆d=d_пр-d_в.. потім відбивач зміщують за допомогою лінійки або рулетки і знову контролюють відстань d_в. якщо різниця ∆d знаходиться у межах заданої проектом точності, то закріплюють точку С, сумістивши її з напрямом візирної осі труби теодоліта.

СКП похибка точки С обчислюється за формулою

- скп вихідних пунктів створа

– скп виміряної відстані, що визначається за паспортом приладу

- скп фіксування точки С.

Спосіб полярних кооординат

Спосіб полярних координат широко застосовують при розбивці осей будинків, споруд і конструкцій з пунктів теодолітних або полігонометричних ходів, коли ці пункти розташовані порівняно недалеко від точок, що виносять у натуру.

У цьому способі положення проектної точки C знаходять на місцевості шляхом відкладення від напрямку АВ проектного кута β і відстані S.

Проектний кут β виносять при двох положеннях вертикального круга (КП і КЛ) і беруть середнє положення радіуса-вектора d. Відстань S вимірюють стрічкою, рулеткою, електронною рулеткою, світловіддалемірами.

Точність полярного способу залежить від похибок: вихідних пунктів (m_А,m_В), побудови кута β (m_β), вимірювання радіуса-вектора d (m_d) і фіксації точки С (m_ф)

СКП положення точки С обчислюється за формулою

 

Спосіб прямокутних координат

Найчастіше спосіб прямокутних координат застосовується при розмічуванні промислових і цивільних будинків, а також споруд від пунктів будівельної сітки чи червоних ліній вулиць та проїздів.

Розмічування на місцевості точки С способом прямокутних координат при визначених довжинах перепендикулярів d ₁ і d ₂ складається з таких дій:

 

С

d 2

270o

90o

B

A

d 1

E

1) По створу вихідної сторони геодезичної основи (будівельної сітки) по лінії АВ відкладають відрізок d ₁.

2) В отриманій точці Е за допомогою теодоліта (еккера – при невисокій точності розмічувальних робіт) відкладають кут 90^о від лінії ЕА або 270^о від лінії ЕВ.

Рекомендується будувати кут від довшої сторони.

3) Вздовж отриманого перпендикулярного напряму відкладають проектну відстань d ₂ і отримують проектне положення шуканої точки С.

Лінії d ₁ і d ₂ вимірюють мірною стрічкою, рулеткою, електронною релуткою. Довжина перпендикуляра d ₂не повинна перевищувати довжини мірного приладу.

Спосіб прямої кутової засічки

Використовується головним чином при будівництві мостових

та гідротехнічних споруд. положення точки знаходиться одночасним відкладенням розмічувальних кутів на пунктах 1 і 2. Розмічування знаходиться як різниця дирекційних кутів.

У способі прямої кутової засічки одночасно використовують два теодоліти. Їх установлюють в точках А і В та приводять в робочий стан.

С

В

А

d 2

d 1

b

g

b1

b2

b¢1

Від лінії геодезичної основи з точок А і В будуть проектні кути b₁b₂ при двох положеннях вертикального круга (КЛ КП).З отриманих напрямків визначають середні положення. при розмічуванні в попередньо поміченій точці С установлюють горизонтальний столик (дошку, планшет). На ній фіксують положення візирних променів при кругах КЛ та КП. На перетині отриманих напрямів і одержують проектне положення точки С.

На точність розмічування точок способом прямої кутової засічки впливають похибки:

1.вихідних даних – m_в

2. побудови кутів – m_β

3.фіксації точки С – m_ф

Середня квадратична похибка розмічування точки визначається за формулою

 

Де ɣ=180-(β₁ +β₂ )

При заданій m_cрозраховують величини складових похибок, беручи:

.
,

,

мф=0,2мс

 

Спосіб створної засічки

У способі створної засічки проектне положення точки С визначається перетином двох візирних променів зорових труб теодолітів по створах І-І і ІІ-ІІ

При розмічуванні одночасно на вихідних точках створів встановлюють два теодоліта, а на кінцевих точках створів – візирні марки або віхи.

Теодоліти приводять у робоче положення, марки (віхи) центрують над точками. Зоровими трубами теодолітів візують на марки (віхи) у напрямку створів. На перетині візирних променів визначають і закріплюють проектне положення точки С.

Застосування сучасних електронних теодолітів і тахеометрів з лазерним променем значно полегшує візуальну фіксацію напрямків по створах при визначенні положенні точки с

C

I

I

II

II

 

 

 

 

СКП положення точки С обчислюється за формулою

- точність побудови створів

- фіксація точки С

Точність побудови створу залежить від похибок:

1.вихідних даних – m_в

2.центрування і редукція – m_ц, m_р

3.візування по створу – m_вз

4. перефокусування зорової труби теодоліта – m_ф

5. впливу зовнішніх умов – m_зу

Тоді середня квадратисна похибка визначення точки по створу буде дорівнювати

Спосіб лінійної засічки

Точка С в способі розмічування лінійною засічкою визначається перетином дуг проектних відстаней d ₁ і d ₂, віддалених від двох опорних пунктів A і В розміщених по створу лінії геодезичної основи

d 1

b 2

b

B

A

С

 

 

Точність способу лінійної засічки зумовлена похибками

1.вихідних даних –

2.винесення проектних відстаней – I

3.фіксація точки -

CКП точки С обчислюється за формулою

 

Спосіб оберненої кутової засічки

При наявній видимості з точки С не менше трьох пунктів геодезичної мережі можна використати спосіб оберненої кутової засічки.

А

С

В

D

С 0

b1

b2

b

d

 

 

Для цього приблизно вибирають положення точки С₀. Встановлюють теодоліт, приводять у робоче положення. На пунктах А, В, Dвстановлюють візирні марки чи віхи.

Способом кругових прийомів вимірюють кути b₁b₂, а координати точки С₀ обчислюють за формулами.