Методики оцінки радіаційної обстановки

Оцінкою радіаційної обстановки називається аналіз різних варіантів бойових дій медичної служби військових частин і підрозділів (формувань цивільної оборони) а також об'єктів народного господарства та органів охорони здоров'я в умовах радіоактивного зараження місцевості з метою вибору найбільш доцільних, при яких виключається чи мінімізується радіаційне ураження людей.

Оцінка обстановки може проводитись методами прогнозування і за фактичними даними, отриманими з допомогою радіаційної розвідки.

 

9. Оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування проводиться при аварії на АЕС чи застосуванні противником ядерної зброї попередньо, коли радіаційна обстановка на даній місцевості ще не сформувалась. Даний метод проводиться з використанням інформації про заплановані чи здійснені ядерні вибухи. Він використовується також відповідними посадовими особами цивільної оборони при складанні планів роботи на радіаційно-небезпечних об'єктах і розрахунках потреб і можливостей підрозділів на випадок виникнення надзвичайної ситуації. Прогностичні дані дозволяють заздалегідь, тобто до підходу радіоактивної хмари до об'єкту, провести заходи по захисту населення та особового складу військових частин.

Для оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування вибирають найнесприятливіший варіант розвитку радіоактивного зараження місцевості.

Вихідними даними для прогнозування рівнів радіоактивного зараження є:

- час здійснення ядерного вибуху (викиду радіоактивних речовин з ядерного реактора та їх тривалість);

- їх координати;

- вид та потужність вибуху (тип, конструктивні особливості та термін доаварійної роботи ядерного реактора);

- тип вертикальної стійкості повітря в районі вибуху (аварії);

- напрямок та швидкість середнього вітру;

- метеорологічні умови;

- пора року;

- рельєф місцевості;

- тип забудови території;

- вид бойових дій та розташування військ на місцевості;

- щільність населення та ін.

Оцінка радіаційної обстановки проводиться в певній послідовності:

1. Визначення розмірів зон радіоактивного зараження проводиться за допомогою таблиць або радіаційної лінійки.

2. Далі обстановка з урахуванням масштабу наноситься на карту (схему). Це проводиться наступним чином.

Навколо епіцентру вибуху проводять коло, радіус якого залежить від потужності боєприпасу. Біля нього вказуються в чисельнику потужність і вид а в знаменнику - час і дату вибуху.

При прогнозуванні радіаційної обстановки визначається не точне положення сліду радіаційної хмари на місцевості, а лише передбачається район, у межах якого, із достовірністю до 90%, можливе радіоактивне зараження місцевості. Цей район має форму сектора з центральним кутом у 40о. Фактична площа зараження в межах визначеного району може скласти приблизно третину площі сектора. Від центру за напрямком середнього вітру проводиться промінь, який називається віссю зони можливого зараження. До кола епіцентру вибуху під кутом 20о проводять дотичні, які є боковими межами зон можливого зараження. Далі, в залежності від обчислених розмірів зон радіоактивного зараження місцевості, різними кольорами проводять їх зовнішні межі (зона А - синім, Б - зеленим, В - коричневим, Г - чорним кольором).

3. Час випадіння радіоактивних речовин (час підходу радіоактивної хмари) визначається за формулою.

 

10. Виявлення фактичної обстановки здійснюється в основному шляхом проведення радіаційної розвідки. Вона є важливим заходом в системі захисту особового складу військ та цивільного населення від ядерної зброї чи уражаючих факторів аварій на об'єктах ядерної енергетики і проводиться з метою своєчасного виявлення та попередження людей про радіоактивне зараження місцевості.

Перед радіаційною розвідкою ставляться наступні завдання:

- визначення радіоактивного зараження;

- виявлення і позначення меж заражених районів і рівнів радіації в них;

- контроль за зміною рівнів радіації з перебігом часу;

- розвідка маршрутів руху та напрямків дій військ, пересування населення, шляхів підвозу і евакуації;

- визначення в зонах радіоактивного зараження напрямків (маршрутів) і районів з найменшими рівнями радіації, а також шляхів обходу сильно заражених ділянок місцевості;

- встановлення напрямку переміщення радіоактивної хмари.

Для виконання цих завдань радіаційна розвідка повинна прово- дитись в усіх підрозділах і частинах військ а також сил цивільної оборони і організовуватись командирами (начальниками) всіх ступенів.

Проведення радіаційної розвідки повинно забезпечувати безперервність, достовірність і своєчасність надходження даних, характеризуючих кількісні та якісні параметри радіоактивного забруднення місцевості.