за формою 1.Вогнищевий (осередковий) туберкульозний остит

2.Синовіальний (якщо доведено, що немає оститу)

Деструктивний (обмежений або поширений з

трьома фазами:початкова розпалу і стихання.

4.Застарілий рецидивуючий туберкульоз.

Класифікація туберкульозного артриту.

За локалізацією первинно синовіальна

первинно кісткова

 

Туберкульоз кісток – остеомієліт, коли в кістковий мозок потрапляє бактерія туберкульозу з первинного осередку, що локалізується найчастіше в легенях, або кишечнику. В кістковому мозку формується туберкульозна гранульома, котра руйнує балки, формується осередок деструкції, найчастіше його локалізація – епіфіз.

Якщо перебіг сприятливий, то грануляційна тканина заміщується фіброзною, а далі – кістковою тканиною. Якщо грануляційна тканина піддається творожистому некрозу з наступним звапненням, тоді в кістці утворюється звапнений осередок.

Форми: продуктивна та казеозна.При продуктивній утворюється одна, рідко – дві ділянки – осередки процесу, в яких утворюються грануляції. Форма осередка кулеподібна, межі котрих звичайно чітки. В період ремісії з`являється нерізко виражений склероз. При розпаді утворюється кісткова tbc каверна, яка схожа на абсцес Броді.

При казеозній формі багато осередків грануляції, які зливаються.Форма осередка неправильна, межі нечіткі, є секвестр.Форми можуть переходити одна в одну.

Розрізняють первинно кістковий та первинно синовіальний варіанти хвороби.

При первинно кістковій формі розрізняють преартричну та артритну фази.

В преатричну фазу першою рентгенологічною ознакою є остеопороз та атрофія, що розповсюджується на всю кінцівку,далі з`являється ділянка деструкції, всередині котрої може з`явитись секвестр. В пре артритичній фазі зміни в суглобі не спостерігаються.Коли грануляційна тканина поширюється на синовіальну оболонку розвивається артритична фаза.

Пряма ознака цієї фази – звуження суглобової щілини, переривання її контурів, а інколи – склероз субхондральної компактної пластинки. Ділянки деструкції у вигляді узур в місцях прикріпленя суглобової капсули та зв`язок.

При первинно синовіальному варіанти на рентгенограмах спочатку спостерігається розширення суглобової щілини,остеопороз кісток, що утворюють суглоб. В подальшому суглобова щілина звужується, з`являються деструктивні осередки в епіфізах кісток,у вигляді узур в місцях прикріпленя суглобової капсули та зв`язок. остеопороз підсилюється, збільшується об`єм м`яких тканин суглоба.

При туберкульозі хребта рано чи пізно вражаються два суміжних хребці, диск між ними звужується та деформується, краї його нерівні. Якщо казеозні маси виходять під передню або бокові зв`язки, то на прямій рентгенограмі з боків від тіл хребців видно тінь перифокального абсцесу – туберкульозного натьочника.

При затуханні туберкульозного процесу дрібні деструктивні осередки заміщуються звичайною кістковою тканиною. В крупних ділянках деструкції утворюється кісткова тканина, яка ущільнюється та склерозується, в натічниках відбувається інтенсивне відкладення солей вапна з утворенням петрифікатів.

При значному руйнуванні тіл хребців вони ламаються, хребет деформується з утворенням кутового кіфозу.

Класифікація сифілісу

за походженням природжений ранній

пізній

Набутий гумозний

За стадією перша

Остеохондриту друга

Третя

. Рентгенологічні ознаки сифілісу кісток та суглобів у дітей (при вродженому) та у дорослих (при набутому) відрізняються.

При вродженому сифілісі кістки вражаються в 50-70%. Розрізняють сифіліс плоду, новонародженого, грудного віку та пізній природжений сифіліс.

При сифілісі плоду, новонародженого та у дітей раннього грудного віку на рентгенограмах виявляються ознаки перихондриту: ущільнений та нерівний контур метафіза, нерівномірне ущільнення зони енхондральної осифікації..В нормі зона ця однакової ширини та щільності, контур метафаза опуклий, чіткий. Під зоною енхондрального скостеніння видно полоску просвітлення, обумовлену специфічною грануляційною тканиною. В віці 6 місяців – 1 рік приєднується периостит, але він може з`являтись і у плода.

Вроджений сифіліс супроводжується прискореним остеогенезом (передчасним появленням точок осифікації). Кістки викривляються.

Пізній вроджений сифіліс та набутий сифіліс у дорослих зустрічається у вигляді субперіостальної гуми, котра на рентгенограмі має вигляд поверхневої, округлої форми ділянки деструкції, що поширюється на кортикальну пластину; на рівні деструкції – виразний многошаровий періостит, навколо осередку деструкції зона остеосклерозу, в центрі деструктивного осередку може бути секвестр, частіше компактний. Характерні нічні болі.

При поширеному процесі виникає сифілітичний остеомієліт; для нього характерний дифузний остеосклероз, що чередується з дрібними ділянками деструкції, котрі краще виявляються в потовщеній кортикальній пластині. В центрі її – компактні секвестри, різко виражені періостальні нашарування, багатошарові та бахромчасті.

Пухлини кісток

Класифікація пухлин кісток

(за проф. А.А. Лембергом)

І. Первинні пухлини

А. Доброякісні (експансивного росту)

1. Остеоми: - губчасті

- компактні

- медулярні

2. Хондроми: - центральні - енхондроми

- периферичні - екхондроми

Остеохондроми

4. Пухлини м’яких тканин (фіброми, синовіоми)

Б. Злоякісні (інфільтративні)

Хондросаркоми

2. Остеосаркоми: - остеолітичні

- остеобластичні (центральні та периферичні)

- змішані

3. Ретикулоендотеліальні саркоми:

- саркома Юінга

- ретикулосаркома

- ангіосаркома

4. Фібросаркоми: - м’якотканинні

- остеобластичні

- синовіальна саркома

ІІ. Вторинні пухлини

1. Метастатичні ураження кісток

2. Параосальні арозуючі (проростаючи кістку з сусідніх органів та тканин)

3. Малігнізовані остеопатії (малігнізація дисплазій, дистрофій, доброякісних пухлин)

Пухлини кісток поділяються на доброякісні та злоякісні.

Доброякісні новоутворення найчастіше не істинні пухлини, а вади розвитку.В залежності від тканини, з якої вони розвиваються розрізняють: остеоми губчасті та компактні – з кісткової тканини, фіброми зі з`єднувальної та хондроми – з хрящової, а також остеохондроми – з хрящової та кісткової тканин. З судин походить ангіома, що також розвивається в кістках.

У доброякісних пухлин ріст новоутворення експансивний, пухлина не руйнує, а заміщує кісткову тканину, об`єм кістки збільшується або за рахунок екзостозу, або здуття, внаслідок чого кістка деформується. Відмежування пухлини від здорової тканини кістки завжди чітке. Зовнішня межа пухлини завжди чітка. Кортикальна пластинка над пухлиною тоншає, але не переривається, м`які тканини та періост в процес на втягуються, тому періостит відсутній. За характером структури доброякісні пухлини поділяються на: губчасті, компактні, змішані, коміркові.

Губчаста остеома за структурою схожа на губчасту кістку, але ії балки різної товщини і по-різному розміщені.

Компактна остеома – за структурою схожа на компактну кістку, вона щільна, і структура її однорідна.

Остеома може розмішуватись як в товщі кістки, так і зовні.

Фіброма на рентгенограмі представлена ділянкою остеолітичної деструкції, що чітко відмежована від оточуючої тканини склеротичним обідком.

Хондроми та остеобластокластоми мають коміркову структуру у вигляді чітко окреслених, овальної форми ділянок остеолітичної деструкції.

Остеохондроми мають змішану структуру, на їх фоні часто видні вапняні включення.

Для гемангіоми хребця притаманна структура у вигляді численних ділянок просвітлення, котрі розділені товстими, частіше вертикальними кістковими балками. В разі локалізації гемангіоми в хребці необхідне знаходження поза кісткових судинних утворень в каналі хребта. З цією метою використовують КТ та МРТ. В склепінні черепа при гемангіомах на рентгенограмах знаходять ділянку остеолітичної деструкції округлої форми, чітко відмежовану від оточуючої тканини смужкою остеосклерозу.

Злоякісні пухлини розвиваються з наступних тканин:

кісткової (остеолітична та остеобластична саркоми);

хрящової (хондросаркома);

сполучної (параоссальна саркома та субперіостальна фібросаркома);

синовіальної(синовіальна саркома);

кісткового мозку (пухлинаЮінга, міеломна хвороба,ретикулосаркома);

судин (гемангіоендотеліома)

.Ці пухлини ростуть інфільтративно. Вони руйнують кістку і призводять до зменшення розмірів здорової кістки.

На рентгенограмах знаходять ділянку деструкції в кістці, котра в залежності від виду тканини, з якої розвивається пухлина може мати вигляд ділянки чорного кольору – остеолітична деструкція, якщо пухлина мінералізована більше, ніж здорова тканина, що її оточує остеолітична саркома. Або білого кольору – остеобластична деструкція, якщо пухлина мінералізована більше, ніж здорова тканина, що її оточує остеобластична саркома. При змішаних саркомах спостерігається чергування ділянок остеолітичної та остеобластичної деструкції.. Локалізується ці пухлини частіше в метафізі. Але секвестрів при цьому не буває. Краї деструктивної ділянки не чіткі, кортикальна пластинка руйнується. В процес втягуються періост та м`які тканини.. Злоякісним пухлинам найбільш притаманні спікулярний або козирьковий періостоз, але спостерігаються і інші його види, скажімо, шаруватий (слоїстий) при саркомі Юінга. М`які тканини інфільтруються, в зв`язку з чим збільшується їх щільність та об`єм, змінюється структура. На суглоб злоякісні пухлини, зокрема, синовіальної саркоми. поширюються в запущених випадках при контактному переході на синовіальну оболонку.та хрястку. Епіфізарний хрящ у дітей та суглобовий покривний хрящ у дорослих є бар`єром для росту пухлин.

. Фібросаркома і періостальна саркома походять з періосту. Клінічно в обох випдках в м`яких тканинах кінцівок знаходять щільну нерухому пухлину.

Параоссальна саркома частіше зустрічається у молодих, в довгих кістках. На рентгенограмах знаходять масивні кісткові напластування з нерівним краєм. Кортикальна пластина потовщена.

При субперіостальній фібросаркомі на рентгенограмі знаходять пухлину в м`яких параоссальних тканинах, а навпроти неї – крайовий дефект в компактній пластинці (на ранніх стадіях).

Саркома Юінга – кругло клітинна саркома походить з кліток кісткового мозку, вражає чоловічий (частіше) в віці до 20-ти років, локалізується у діафізах довгих трубчастих кісток. На рентгенограмах визначається остеолітична деструкція дрібно осередкового характеру, процес супроводжується розширенням кістково-мозкового простору, в зв`язку з чим руйнується компактна пластинка зі сторони кісткового мозку; на рівні деструкції часто знаходять багатошаровий періостит, що робить таку пухлину схожою на остеомієліт. Мієломна хвороба – саркома кісткового мозку. Розрізняють множинну, осередкову, поротичну та солітарну її форми.

При множинній осередковій формі мієломної хвороби, зумовлений дифузним ураженням кісткового мозку, на рентгенограмах знаходять системний остеопороз, особливо чітко виражений в хребті у вигляді “риб`ячих хребців”.

При солітарній мієломі видно чітко відмежовану ділянку остеолітичной деструкції. Інколи зустрічається коміркова структура, і в цих випадках процес супроводжується роздуванням кістки.

Ретикулосаркома – походить з ретикулярних клітин кісткового мозку, частіше довгих кісток. Притаманний тривалий, відносно доброякісний ріст. Поступовий розвиток пухлин призводить до роздування кістки, де остеобластичні ділянки чергуються з остеолітичними. Спостерігаються періостити та інфільтрація м`яких тканин. Локалізується в метафізі, в губчастому шарі та підкорковій пластинці.

Гемангіоендотеліома – пухлина, що походить з судин кісткового мозку, вражає як молодий так і старий вік. На рентгенограмах визначається ділянка коміркової структури, роздування кістки, більш або менш виразний м`якотканинний компонент з руйнуванням компактної пластинки. Її важко диференціювати з малігніззованою гігантоклітинною пухлиною.

Синовіальна саркома розвивається з з`єднувально-тканинних клітин синовіальної оболонки. Існують обмежені та дифузні форми. При обмежених на рентгенограмах видно пухлину в м`яких тканинах поблизу суглоба, в ней можуть бути звапненя, що вказує на синовіальну фібросаркому.

При дифузній формі пухлина розвивається в порожнині суглоба, що викликає збільшення його об`єму, затемнення порожнини і збільшення щільності м`яких тканин та їх об`єму. При поширенні на кістку спочатку видно остеопороз, а потім крайову деструкцію. Крім того, в суглобах можуть спостерігатись ендотеліоми та хондроми.

Хондроми розвивається з залишків примітивної хондральної струни, тому локалізується тільки по серединній лінії в хребті, на будь-якому рівні, але найчастіше в крижовій кістці. На рентгенограмах знаходять ділянку остеолітичної деструкції без чітких меж. Пухлина росте повільно, тому спочатку крижова кістка роздувається.

Метастази раку і інших злоякісних пухлин не кісткового походження мають рентгенологічну картину первинних кісткових пухлин. Єдиною різницею є менш виразна і пізня реакція періосту.

За структурою метастази також можуть бути остеолітичними, остеобластичними та змішаними. Найчастіше метастазують в кістки раки передміхурової залози, молочної та щитовидної залоз, котрі можуть бути як остеобластичної, так і остеолітичної структури. Далі ідуть раки легень, нирок, матки, кишок, шлунка.

Методична розробка для організації самостійної роботи студентів.

 

Затверджено на засіданні Навчальний предмет:

кафедри променевої діагностики променева діагностика.

променевої терапії та радіаційної

медицини.

 

“_______”______________ 2005 р.

протокол №_____

Зав. кафедрою проф.Почерняева В.Ф.

Тема:Променева діагностика ознак нормального стану та дегенеративно дистрофічних

захворювань хребта і суглобів.

Кількість навчальних годин – 2.

1.Актуальність теми.Дегенеративні ураження хребта та суглобів є однією з найчастіших причин.втрати працездатності в молодому та зрілому віці, що привертає до них увагу різних за фахом лікарів.Несприятливі умови праці й зменшення рухової активності у літніх людей ведуть до зростання частоти дегенеративних уражень хребта та суглобів, а відповідно й збільшення кількості пацієнтів, які потребують діагностики та лікування цих станів.У зв’язку з цим студенти повинні знати променеві ознаки нормального стану хребта та суглобів, та ознаки дегенеративно дистрофічних їх захворювань.

2.Навчальні цілі формулюються на рівнях засвоєння.

Знати, засвоїти.. А ΙΙ..

1.Методики дослідження, які застосовують для виявлення дегенеративних уражень хребта

та суглобів.

2.Знати ознаки нормального стану хребта та суглобів на рентгенограмах, КТ, МРТ.

3.Знати ознаки дегенеративних уражень тіла хребця фіброзного кільця, диска, гіалі-

нових пластинок, зв’язок та суглобів, спонділолістеза на рентгенограмах, КТ, МРТ.

Вміти опанувати навичками, вміннями....А ΙΙΙ.

 

1.Відрізняти нормальне зображення хребта та суглобів від патологічного на рентгеногра-

мах,КТ, МРТ.

2.Вміти розрізняти на рентгенограмах,КТ, МРТ ознаки дегенеративних уражень

хребця,диска, гіалінових пластинок, зв’язок та суглобів.

3.Вміти розпізнати на рентгенограмах КТ, МРТ, зміни вісі хребта (сколіоз та юнаць-

кий кифоз)остеохондроз, спондильоз, деформуючий спондильоз, грижі тіл хребців

(Шморля), звапнення фіброзного кільця та диска, випадіння диска (протрузія, екст-

рузія, секвестрація), фіксуючий лігаментоз, асептичний некроз тіл хребців,арт роз,деформу-

ючийартроз

.3.Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна

нтеграція).

Дисципліна	Знати	Вміти
Фізика	Види променів, які застосовую- ться для для одержання зобра- ження хребта та суглобів	Вибрати промінь для обстеження хребта та суглобів.
Рентгенанато- мія	Будову хребців та суглобів.	Розрізняти складові частини хребця та суглобів.Роспізнавати відділи хребта,та частини хребців

 

 

3.2.Зміст теми.

Граф логічної структури теми:”Розміри деяких утворень хребта і спиного мозку”

 

відділи хребта ознаки	шийний	грудної	поперековий
форма спиннмозкового каналу	овал поперечно розташований	овал повздовж розташований	трилистник
площа поперекового сечіння спиномозкового каналу			на рівні L-ІІІ 135-145мм² критична площа 75мм²
розміри спинномозко- вого каналу	сагітальний	10-14мм	Th І-ІІ 10-11мм (средн.9мм)далі 14-15мм	L-ІІІ - 17,5мм L-V - 20,0мм дуральний мішок –12-15мм
фронтальний	30-32мм	Th І –28мм Th ІІ -Th ІX – 22мм	L-І -27мм L-ІІІ -23-24мм L-V -34мм
розміри спинного мозку	сагітальний	С –ІІІ –VІІ – 7-11мм	Th ІІІ-ІX – 5-7мм	кінський хвіст
фронтальний	С –ІІІ –VІІ – 10-14мм шійне потовщення на рівні С І-ІІ до 13-14мм	Th ІІІ-ІX – 7-9мм
ширина міжсуглобових отворів	висота			12мм
ширина	4мм	5мм	7мм
суглобова щілина між відростками			2мм
лістез у нормі	2мм	2мм	3мм
звичайне випинання диску у бік спиного мозку	2мм	3мм	3мм
товщина диску	2-3 мм сідловидний	5мм	7мм
кут кіфоза		19º
відстань між остіюватими відростками	33мм проверь по др ист
товщина задніх відділів жовтої зв’язки			3мм

 

Граф логічної структури теми:”Методи візуалізації хребта, спинного мозку”,та суглобів

			оцінюють
Первин- ні		рентгеногра- фія	стан суглобових поверхонь кісток
по ширині суглобової щілини стан хряща та порожнини
потовщення капсули у верхньому завороті колінного суглобу
значну кількість рідини у колінному,локтовому та гомілковостопневому суглобах
звичайна томографія	більш детальніша оцінка ознак,що оцінюють при рентгенографії
функці- йна рентгено- графія	(нахили хребта в бік,вперед,назад) оцінюють ступінь зміщення хребців відносно один одного
Вторин- ні		КТ	стан суглобових поверхонь кісток
по ширині суглобової щілини стан хряща
потовщення капсули у верхньому завороті колінного суглобу та стан інших м’яких тканин
наявність рідини у колінному,локтевому та гомілковостопневому суглобах
вакуум симптом – наявність повітря у суглобових щілинах та кістках
вільні внутрішньосуглобові тіла
артрографія	первинна діагностика ураження суглобу завжди пізня
суглобові хрящі
меніски
вільні внутрішньосуглобові тіла
деякі зв’язки[хрестоподібні)
А неінваз-ійні, малоінвазійні	МРТ при доступно- сті	субхондральний кістковий мозок Т1,Т2
гіалінові субхондральні хрящі (по спеціальним програмам)
внутрішньосуглобові структури Т1,Т2
меніски-волокнистий хрящ)
связки Т1,Т2
синовіальну оболонку Т1,Т2
рідину у порожнині суглоба Т1,Т2 в сполученні з Gd (гадолінієм)–ДТПА спочатку підсилюються інтраартикулярні структури,а потім КС потрапляє в рідину,тому краще видно порожнину та ії межі
	ΙΙ Б інвазійні	мієлографія
мієлографія з фунукційними пробами
КТ мієлографія
ангіографія
дискографія

 

Граф логічної структури теми:”Обмеження,які мають методи дослідження при вивченні стану хребта і спинного мозку.

 

рентгено-графія	мало чутлива до зникнення губчатої речовини тіл хребців, не видни дефекти до 1,5мм в діамері
не видно грижі диска у випадках без остеофітів
не видно анатомічні структури спинномозкового каналу і міжхребцевих отворів
малоінформативні при захворюваннях з чисто деструктивними ураженнями (мієломна хвороба)
остеосци - тиграфия	недостатньо специфічна тому,що у 40% випадків радіонуклид поглинається в ділянках з фізіологичною перебудовою.Тому оцінка накопичення повинна проводитись обов’язково у порівнянні з клініко. і іншими методами променевого дослідження
через низке прострове разрішення неможливий макроморфологічний аналіз(губчата речовина – кортикальна пластинка)
не завжди можлива локалізація процеса по органам(лопатка – задні відділи ребер,можливо за допомогою ОФЭКТ,але дорого).
КТ	погано видно тонкі лінії перелома тіл,відростків
погано видно компактні пластинки,які співпадають з площиною шара
МРТ	не дозволяє оцінити стан компактноі пластинки
УЗД	не дозволяє оцінити стан структури кістки

 

 

Граф логічної структури теми:”Переваги променевих методов дослідження при візуалізації стану хребта та суглобів”.

остеосцинтігра- фія
КТ	більш інформативна ніж рентгенологічне дослідження при збільшенні та зменшенні кількості кісткової тканини
доповнює інформацію аксіальної проекції,що особливо важливе кістках складно збудованих і неблагоприємно розташованих
краще видно параоссальні мя’кі тканини
МРТ	видно кістковомозкову тканину тому краще видно: мієлопроліферативні процеси; асептичний некроз, остоміеліт;метастаз;набряк кіосткового мозку,наприклад при артриті
УЗД	:видно м’які тканини опорнорухового апарату,порожнина суглобу

 

Граф логічної структури теми:рентгенологічні ознаки дегенеративно – дистрофічних

Уражень хребта

захворювання   ознаки	остеохондроз	деформую- чий спондильоз	хрящові вузли	звапнення міжхребцово-го диску	асептичний некроз тіла хребця.
висота диска	зменьшена	не змінєна	зменьшена	не змінєна	збільшена
крайові кісткові розрощення	є на тілі у вигляді трикут- них утворень	є на тілі у вигляді дзьобоподібних утворень	немає	немає	немає
субхондральний склероз	є	немає	є	є	немає
форма тіла хребця	уплоще- ння	не змінена	не змінєна	не змінєна	клиноподіб- ний
структура тіла хребця	не змінена	не змінена	не змінєна	не змінєна	ущільнена
наявність овальної форми вдавлення у тілі хребця	немає	немає	є	немає	немає
переривчастість субхондральної компактної пластинки	немає	немає	є	немає	немає
ущільнення диску або фіброзного кільця	немає	немає	немає	є у вигляді еліпса в середній частині диску або по його периферії	немає
патологічна рухливість хребців	є	немає	немає	немає	немає

 

 

Граф логічної структури теми:рентгенологічні ознаки дегенеративно – дистрофічних

уражень суглобів

ознаки	деформу-ючий артроз	дегенеративно – дістрофічне ураження суглобів з кистовидною перебудовою	асептичний некроз –(остеохондропа- тія)	сподилоарт- роз – артроз міжхребце- вих суглобів
ширина суглобової щілини	звужена	звужена тільки у V фазі	у IV фазі	звужена
структура голівки	норма	осередки коміркового просвітлення	ділянки ущільнення з зоною остеолізу і крайового склерозу	норма
форма голівки	змінюєть-ся	змінюється у III фазі за рахунок резорбції та надлому стінки кісти в субхондральному відділі	змінюється у III фазі за рахунок вдавлювання ущільненої ділянки в кісту	змінюється
крайові кісткові розростання	і на голівці і на впадині	тільки у IV-V фазах і на голівці і на впадині	у IV фазі і на голівці і на впадині	і на голівці і на впадині
субхондра-льний склероз	мається	мається тільки у IV фазі	мається тільки у IV фазі	мається

 

 

Граф логічної структури теми: рентгенологічні ознаки дегенеративно-дистрофічних

захворювань хребта і суглобів

 

зміни вісі хребта сколіоз

кіфоз

випрямлення лордозу

східцеподібна деформація

 

рівномірне

звуження

зміни висоти диска та нерівномірне

суглобової щілини

рівномірне

розширення

нерівномірне

О деформація диска та

суглобової щілини

 

субхондральний склероз

 

З переривчасість субхондральної

компактної пластинки

 

остеофіти клиноподібні розташовані

перпендикулярно

вісі хребта

клювоподібні вздовж вісі

Н

деформація тіла клиноподібна

хребта і голівок грибоподібна

суглобів

 

зміна структури остеопороз

А тіла хребців і голівок остеосклероз

суглобів деструкція

 

звапнення диска та

фіброзного кільця

 

К хрящеві грижі бокові

задні

верхні

вакуум симптом на КТ

тріщини диска на КТ

набряккісткового мозку на МРТ

патологічна рухливість вперед

И тіл хребців і голівок суглобів назад

в сторону

ротація

 

відсутність змін розмірів і

форм дисків та суглобів при анкілоз

функціональних пробах

 

Нормальна рентгенологічна картина хребта

Хребет складається з хребців з’єднаних між собою дисками і зв’язками. Хребець має: 1) тіло, 2) верхні та нижні суглобові відростки, 3) поперечні відростки, 4) остистий відросток, який розміщений на дужці.

Функція диска: з’єднує хребці,дозволяє незначні рухи між хребцями,амортизує поштовхи.Диск складається з:пульпозного ядра - центральна частина якого із желатинозної субстанції,фіброзного кільца.Останнє складається з фіброзного хряща у вигляді концентричних пластин 10-20, які переходять в тіло хребця у вигляді шерпеєвських ниток і з’єднуються з хрящовими замикаючими пластинками, які складаються з гіалінового хряща, він покриває краніальну та каудальну поверхні хребта. Вони товстіші в центральній частині на рівні пульпозного ядра, до периферії стають тоншими, не доходячи на 3-4 мм до краю тіла хребта. Вільна від них полоска зайнята крайовою кістковою каймою висотою 1,5 см. - лімбус.Повздовж хребців розташовані зв’язки.Найбільш міцна передня повздовжня зв’зка яка спаяна з кружалом.Така ж зв’язка проходить і по латеральним поверхням тіл хребців.Задня повздовжня зв’язка прикрsплена до тіла хребця переважно тільки на його середині,тому фіброзне кільце не закріплене і сюди найчастіше випадає диск.Задня поверхня задньої повздовжньої зв’язки покрита шаром клітковини, яка відділяє тверду мозкову оболонку від зв’язки.

По обидві сторони від середньої лінії (там, де фіброзне кільце не закріплене) проходять корінці спинного мозку. Пройшовши в між хребцевих отворах вони виходять за межі спинномозкового каналу.Таким чином, зпереду корінці лежать на диску, а ззаду від нього проходить жовта зв’язка, яка натягнута між дужками сусідніх хребців. Бокова частина жовтої зв’язки - міжсуглобова - розміщена більш глибоко, звужуючи і без того вузький простір, в якому проходить корінець.

При дослідженні хребта роблять знімки в прямій проекції, бокові, косі, і при повороті хворого вперед праворуч чи ліворуч під кутом 60^о,функціональні із згинанням і розгинанням. Для оцінки стану диска і спинного мозку застосовують КТ і МРТ. Раніше для оцінки диска і спинного мозку застосовували дискографію і мієлографію.

Характер зображення тканин хребця,диска та спинного мозку у нормі на МРТ

Тіла хребців. На МРТ губчаста речовина тіл хребців,яка утримує кістковий мозок дає високий сигнал на Т1-ЗЗ(зображення біле,негативне) неоднорідний за рахунок “жирових острівців”.Інтенсивність сигнала від тіл менша на Т2-ЗЗ.Кіркова речовина,яка у своєму складі майже не вміщує води,сигнала не дає – (зображення темне) як на Т1-33 так і на Т2-33.

Хребетні дуги і суглобові відростки дають сигнал середньої інтенсивності на Т1-33,а на Т2-33 сигнал від них значно меншої інтенсивності.

Диск:Зовнішні фіброзні волокна кільця дають низький сигнал як на Т1-33 так і на Т2-33. Желатинозне (драглисте) ядро та прилегла внутрішня частина фіброзного кільця дають інтенсивний (білий) сигнал на Т2-33, на Т1-33 він значно менший.

Спинний мозок на м’яких Т2-33 (ТR 1500-1800 мс) дає таку ж велику інтенсивність сигналу як і ліквор (білий) і не диференціюється в дуральному мішку.

Жир дає також сигналвисокої інтенсивності на тлі якого судини та корінці спинного мозку частіше дають сигнал низької інтенсивності..На Т1-ЗЗ спинний мозок середньої інтенсивності, ліквор низької інтенсивності,жирвисокої інтенсивності.Його більше в задній частині дурального мішка на рівні грудного відділу і попереду в поперековому,особливо на рівні L-V.Сагітальний розмір дурального мішка 10-14 мм.

В задній частині тіл хребців бачимо горизонтальну лінію з ознаками повільно протікаючої рідини – хребцева лінія на Т1-ЗЗ гіпоінтенсивна на Т2-33 гіперінтенсивна.У осіб старше 30 років на Т1-33 і на Т2-33 в середній частині диску з’являється горизонтальна гіпоінтенсивна лінія – фіброзна тканина переродженого драглистого ядра.

Жовті зв’язки дають більш інтенсивний сигнал ніж кістка. Міжвертебральні отвори заповнені жиром і дають на Т1-33 гіперінтенсивний сигнал у ньому видно гіпоінтенсивний нерв. Щоб отримати зображення нерва потрібно враховувати фізіологічний згин хребта.

Характер зображення тканин хребця, диска та спинного мозку у нормі на КТ

Щільність губчастої речовини тіла L-І складає +172_+53Н

Щільність компактної речовини тіл хребців +250Н

Щільність диску +75-+100Н.

Щільність фіброзного кільця +60Н-+90Н

Щільність спинного мозку має незначно підвищену щільність порівняно зі спинномозковою рідиною.

Для шийного відділу стенозуючим вважається міжхребцевий отвір якщо його діаметр меньше 50% від норми.

В шийному відділі хребта центральний стеноз визначают по цервікальному коєфіциенту-відношенню (в сагітальнії площині) розміра хребцевого каналу до тіла хребця: він не повинен бути менш ніж 0,8.Для грудного відділу хребта стенозованим вважається міжхребцевий отвір, якщо його діаметр менше норми на 80%.

 

Дегенеративні захворювання хребта розвиваються в різних його відділах і з різною частотою. Частіше за все підлягають ураженню міжхребцеві диски: остеохондроз, деформуючий спондильоз, фіксуючий лігаментоз, хрящові вузли, звапнення диска,звапнення кільця.Далі /за частотою виникнення/ вражаються суглоби - спондилоартроз. Рідше зустрічається асептичний некроз тіл хребців.

 

Рентгенологічні ознаки дегенеративних захворювань хребта та суглобів

 

1. Зміна вісі хребта: сколіоз, кіфоз, вирівнювання лордозу, сходинкоподібна деформація
2. Зміна висоти диска та суглобової щілини: звуження, розширення, рівномірне, нерівномірне.
3. Деформація диска та суглобової щілини.
4. Субхондральний склероз
5. Переривчатість субхондральної компактної пластинки.
6. Екзостози(клиноподібні, клювоподібни).
7. Деформація тіл хребців (клиноподібна), деформація голівок суглобів(грибоподібна).
8. Зміна структури тіл хребців та голівок суглобів(остеопороз, остеосклероз, деструкція).
9. Звапнення диска та фіброзного кільця.
10. Хрящові грижі(бокові, задні, верхні).
11. Патологічна рухливість тіл хребців і голівок суглобів (вперед, назад, всторону, ротація)
12. Відсутність змін розмірів та форми диска, суглобів при фіброзному і кістковому анкілозі.
13. Вакуум - симптом на КТ.
14. Випадіння диска на КТ.
15. Зменьшення інтенсивності сигнала від кружала на Т1 ЗЗ та Т2 ЗЗ.
16. Збільшення інтенсивності сигнала від кісткового мозку наТ2 ЗЗ при осеопорозі.

Остеохондроз. В основі захворювання лежить первинна дегенерація желатинозного ядра, далі воно висихає і тріскається, в процес втягуються фіброзне кільце, воно рветься і диск вибухає.Гіалінова пластинка тоншає, рветься та через неї в тіло хребця проникає речовина диска.Вражається декілька дисків.Клінічно остеохондроз супроводжується больовим синдромом, в основі якого лежить подразнення синувертебрального нерва в ушкодженому диску і зв’язках і здавлювання спинного мозку та його корінців, випадаючим диском. Нерідко дискалгія буває відбитою та проявляється болем: головним, над плечовий, верхніх кінцівок, серця, легень, органів черевної порожнини і таза, нижніх кінцівок.

З початку захворювання патологічний процес обмежується міжхребцевим диском - хондроз - 1 стадія.Найбільш раннім проявом захворювання є викривлення осі хребта у фронтальній та сагітальній площинах.

У фронтальній сколіоз,в сагітальній виправлення лордозу, або заглиблення кіфозу.Нерідко одночасно з викривленням осі виявляються повороти хребців навколо своєї осі - торзія, яка у фронтальній площині розпізнається по відхиленню середньої лінії – внаслідок зміщення остиюватого відростка.Майже так само часто виявляються потоншення і зниження висоти диска (як наслідок дегенерації та висихання), до того ж висота проміжків у прямій проекції в правій і лівій частини може бути різною.В деяких випадках гіаліновий хрящ тріскається і між його фрагментами утворюються простори, в які проникає диск, тому контур замикальної пластинки переривається і стає нерівним – утворюється грижа Шморля.

Внаслідок розриву шарпейовських ниток може порушуватися міцність зв’язку між диском і тілами хребців, внаслідок чого розвивається зміщення (переднє або заднє) вищележачого хребця, по відношенню до нижчележачого. Величина зміщення не перевищує 2-3 мм, але може бути і більше. Таке зміщення називається псевдоспонділолістоз.

Більш чітко зміщення виявляють на функціональних знімках. Зміщуватися можуть декілька хребців і тоді відділ хребта може набувати сходинкоподібну деформацію.

Функціональне рентгенологічне дослідження може виявити і протилежну ситуацію - відсутність зміщення хребця при нахилі, зміни форми диска. Наприклад, в нормі диск поперекового відділу хребта має форму клина - передня частина ширша ніж задня. Під час згинання форма дисків змінюється за рахунок того, що ширина диска в передньому і задньому відділах стає однаковою. При розгинанні клиноподібність диску стає ще більш помітною. У хворих з остеохондрозом під час розгинання хребта ширина передньої частини майже не змінюється, а задня частина не стискається, при згинанні тулуба диски залишаються клиноподібними.

При втраті амортизаційної функції диска і дегенеративних змін кільця збільшується тиск останнього на зв’язки, внаслідок чого розвиваються компенсаторні зміни, у вигляді крайових кісткових розростань тільки на рівні замикальних пластин, перпендикулярно повздовжній осі хребта,які обмежують випадання диска. При остеохондрозі вони частіше за все розміщені на передній поверхні і мають вигляд трикутних утворень. Клінічне значення мають крайові кісткові розростання на задній поверхні. Такі утворення говорять про випадання диска до заду. Далі виявляється і поступово наростає наступна ознака - склероз замикаючих компактних пластинок, яка проявляється збільшенням їх товщини і густини. Спочатку склероз може займати обмежену ділянку, а потім розповсюджується на всю пластинку. Також склерозується шар губчатої кісткової тканини.

 

На МРТ При першому типі змін:на Т1-33 знижен-ня сигналу та підвищення сигналу на

Т2-33 при заміщенні нормального кісткового мозку фіброретикулярною тканиною,яка має

високий вміст води і яке супроводжується гіперемією та набряком.Як наслідок виникає дис-

когенний біль.

При другому типі змін на Т1-33 і Т2-33 сигнал високої інтенсивності. В зв'язку з заміщенням

кісткового мозку на фіброзну та жирову в ділянці, яка прилягає до гіалінової та кісткової зами-

кальної пластинок хребця у поєднанні з розривом, клінічними симптомами не супроводжує-

ться.

При 3 типі змін на Т1-33 та Т2-33 зниження інтенсивності сигналу у зв’язку з субхондраль-

ним склерозом.Таким чином хондроз переходить в остеохондроз - 2 стадія процесу.

Деформуючий спондильоз зустрічається рідше. Захворювання розвиваються внаслідок локальної дегенерації зовнішніх волокон фіброзного кільця при збереженні нормального тургору желатинозного ядра. Під впливом його тиску дегенерована частина волокон фіброзного кільця вип’ячується і травмує зв’язку, яка перетворюється в кістку в місці прикріплення до канту - лімбусу хребта на верхній і на нижній поверхні вздовж осі хребта. Біль не спостерігається. Уражений тільки один диск. В чистому вигляді без співставлення з остеохондрозом.Рентгенологогічно: висота диску нормальна або дещо знижена.

Є крайові кісткові утворення на верхній і нижній поверхні клювоподібної форми, які спрямовані один до одного, длинник їх розміщений вздовж осі хребта.

Коли ці кісткові розростання зростаються, виникає сколіоз в ту сторону, де вони наявні,

тоді ж починається зменшення висоти тіла хребта на цій стороні і внаслідок цього деформація тіла клиноподібного характеру. За рахунок того, що права половина більше лівої, або навпаки.

При фіксуючому лігаментоз, який зустрічається в похилому віці - спостерігається ізольоване масове звапнення повздовжньої зв’язки на значній відстані.

На рентгенограмі визначається: відшарування і виражене окостеніння передньої поздовжньої зв’язки на значній відстані. В процес втягується багато хребців.

Під час нахилу вперед - назад повністю відсутні зміни висоти і форми дисків.

Дегенеративні зміни в диску можуть супроводжуватися збільшенням густини його тканин внаслідок надлишкового відкладання мінералів частіше за все внаслідок некрозу або травми з крововиливом. Після чого спостерігається звапнення пошкоджених тканин або желатинозного ядра чи фіброзного кільця. Клініки як правило немає. На рентгенограмі спостерігаються ділянки звапнення в центі, якщо це ядро, або переважно в передніх відділах, якщо це кільце.

Інколи, дегенеративні зміни диска, що закінчуються їх розволокненням і фрагментацією з утворенням щілин, які заповнені газом і які дуже добре видно на КТ у вигляді ділянок із зниженою густиною - 800 Н. Цей симптом дистрофічного стану тканин диска отримав назву вакуум феномена. Зустрічається при ураженні інших суглобів, наприклад, колінного.

На: МР наТ1-ЗЗ та Т2-ЗЗ зниження сигналу від диска внаслідок зменьшення кількості води.

Хрящові вузли. З’являються при локальному прориві речовини міжхребцевого диска за межі його нормальних границь з проникненням його в суміжні анатомічні утворення. Вони бувають поодинокі, множинні, центральні, передні, бокові, які клінічно не проявляються, за винятком задніх.

1.Прорив може настати через дефект в гіаліновій і субхондральній компактних пластинках в тіло хребта - вузол Шморля. На рентгенограмі визначається при центральній локалізації.

На рентгенограмі при цьому спостерігається:

1. Зниження висоти диска;

2. Переривчатість субхондральної компактної пластинки;

3. Наявність овальної форми дефекту в тілі хребта на нижній або верхній поверхні, який оточений кільцем склерозу.

2.Прорив може настати через тріщини фіброзного кільця. Клінічно супроводжуться болем тіль-

їки задні і задньолатеральні хрящові вузли. На рентгенограмі це виявляється тільки тоді, коли

настає окостеніння задньої поздовжньої зв’язки біля місця її прикріплення над або під вузлом

у вигляді екзостозу трикутної форми, длинник якого спрямований вздовж осі хребта.Саме вип’

ячування диска видно тільки на КТ у вигляді додаткового утворення, яке виступає в

просвіт спинно - мозкового каналу на рівні площини розміщення диска,на МРТ у вигляді зон

підвищеного сигналу. На МРТ на наявність остеофіту по задній поверхні хребця,якій обмежує випинання диску дозаду вказуе деформація спинного мозку – сдавлення,сам остеофіт зобра-

ження не дає

На КТ визначають вип”ячування диска і вакуум синдром,тріщини диска.Центральний вакуум

синдром –800Н,–900Н.Локальна протрузія диска+60 Н,+95 Н, циркулярна горизонтальна

протрузія +75, +105 Н; щільність кільця +65Н,+95 Н, грижа Шморля +50Н +60 Н; склероз

навколо грижі +200Н, +300 Н. Циркулярна протрузія випинає від 3-12 мм,краї ії чіткий та

рівний, грижа на відміну від протрузії має бугристий край, висота випинань більше ніж 1/3 ширини.Щільність вперше виникшей грижи +60Н-+80Н.Щільність довго існуючої грижи до

+110Н-не однорідна по структурі,з елементами крайового звапнення щільність до +120Н та

більше,краї ії фестончаті. Щільність рубця +35Н,+50Н.Гематома екстрадуральна +50Н.

Множинні хрящові вузли, частіше за все розвиваються в період росту і свідчать про визначення анатомо - функціональної недостатності, неповноцінності згину і частіше за все спостерігаються при спонділодисплазії (аномалії хондрогенеза) - юнацькому кіфозі підлітків (хворобі Шоермана - Шморля). Клінічно: біль, кіфоз, обмеження рухів.На рентгенограмах:

1. Кіфоз грудного відділу хребта.

2. Деформація тіл за рахунок зниження висоти передніх відділів.

3. Нерівномірне зниження висоти міжхребцевого диска.

4. Порушення безперервності контуру замикальних пластин за рахунок вдавлень хряща.

Спондилоартроз і артроз інших суглобів характеризується тими ж рентгенологічними синдромами, які спостерігається при зміні дисків та тіл хребців і патологоанатомічно являють собою ушкодження суглобового хряща.На рентгенограмі спостерігається:

1 стадія

1. Звуження суглобової щілини

2. Деформація щілини.

3. Ущільнення і розширення замикальної кісткової пластинки епіфіза і впадини.

4. Склероз субхондрального шару кісткової тканини, тобто шару який лежить під компактною пластинкою.

5. Кісткові розростання на впадині.

2 стадія.

1.Деформація голівки внаслідок утворення екзостозів.

2.Субхондральні ерозії – візуалізуються у вигляді зазубреності та екскавації кортикальної поверхні.

3.Деформація щілини внаслідок нерівномірного розширення у зв’язку з втратою конгруентності суглобових поверхонь.

3 стадія.

1 Кістоподібна перебудова кісткової тканини голівок.

2 Внутрішньо-суглобовий вакуум синдром.

3 Виражена неконгруентність суглобових поверхонь

4 Значне звуженняя суглобової щілини.

5 Анкілозування.

При дегенеративних ураженнях суглобів з кістоподібною перебудовою додатково визначаються:

1. В 1 фазі зміна структури тіні головки - вона стає комірковою в ділянці ураження, контури комірок нечіткі.

2. В 2 фазі краї комірок стають чіткими.

3. В 3 фазі інконгруентність суглобових поверхонь в зв’язку з резорбцією і вдавленням стінки кісти в середину порожнини - ділянка деструкції неправильної форми.

4. Деформація головки за рахунок сплющення і крайових кісткових розростань на ній.

З’являються ознаки артрозу на суглобовій впадині у вигляді звужень суглобової щілини, крайових кісткових розростань на суглобовій впадині.

Асептичні некрози. Спостерігається в різних кістках: найчастіше в головці стегнової кістки, хребті, ладьєвидної кістки ступні. Перебіг хронічний доброякісний, у дітей при своєчасно початому лікуванні з повним відновленням структури, форми. Закономірна клініко - морфологічна еволюція з подібними рентгенологічними проявами. В ґенезі захворювання велику роль відіграє перенавантаження того чи іншого відділу скелету.

1 фаза: на початку розвитку захворювання спостерігається не чітко локалізовані, непостійні болі. Рентгенологічних ознак немає. Остеоцинтиграфія показує підвищення накопичення радіофармпрепаратів в ураженій ділянці,а з допомогою магнітно - резонансної томографії безпосередньо виявляється ділянка некрозу кісткової речовини і набряк кісткового мозку.

2 фаза (через 3 міцсяці):обмеження рухів,біль зростає На рентгенограмах:

Розширення суглобової щілини або диска. Наростаючі зміни структури епіфіза або тіла хребця за рахунок ущільнення, запресування кісткових балок з клиноподібною деформацією хребця за рахунок зменшення висоти в передньому відділі і подовження.

1. Суглобова щілина або диск розширені.

2. Суглобова впадина або хребець інтактні.

3 фаза (через 6 місяців).На ретгенограмах: структура епіфіза або тіла хребця неоднорідна за рахунок появи лінії просвітлення навколо раніше визначеної ділянки ущільнення.

4 фаза (при наявності навантаження) на протязі 1 - 3 років.На рентгенограмах:

1. Ділянка ущільнення розбивається на фрагменти за рахунок чого структура ще більше стає неоднорідною.

2. Наростає деформація голівки або тіла.

6 фаза: у дітей при адекватному лікуванні можливе повне відновлення структури і форми.На КТ

На МРТ

 

1.Тема: “Променева діагностика ознак захворювань кісток, переломів

кісток, вивихів суглобів“

Кількість годинника – 2.

1.Актуальність теми:

Відомо, що в побуті і на виробництві бувають випадки травматичного пошкодження кісток, тому кожному студентові медичного факультету необхідно знати рентгенологічні ознаки переломів. У разі запалення кісток знати рентгенологічні ознаки запалення кісток і суглобів.

Оскільки онкологічні захворювання по своїй частоті поступаються тільки СС патології, а так само тому, що діагностика пухлин кісток можлива тільки за допомогою рентгенологічного методу, студент повинен знати рентгенологічні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин.

2. Навчальні цілі заняття:

Знати, засвоїти а =II

· методики променевого обстеження кісток і суглобів

· Нормальну рентгенівську анатомію кісток і суглобів, особливості будови кісток тулуба і кінцівок.

· Ознаки захворювань кісток і суглобів.

· Ознаки переломів кісток і вивихів суглобів.

· Ознаки кісткової мозолі, що утворюється.

· Ознаки станів, що ускладнюють загоєння перелому.

· Схему аналізу рентгенограм кісток і суглобів.

Уміти, оволодіти навиками а = III

· Вибирати методику променевого обстеження кісток і суглобів.

· Оформити направлення на обстеження кісток і суглобів за допомогою променевих методів.

· Підготувати хворого до обстеження.

· Відрізнити нормальні кістки від патологічних.

· Розпізнати ознаки захворювань кісток.

· Розпізнати ознаки переломів кісток.

· Розпізнати ознаки вивихів кісток.

· Розпізнати ознаки кісткової мозолі, що утворюється

· Розпізнати ознаки захворювань, що ускладнюють загоєння перелому.

· Користуватися схемою аналізу рентгенограм кісток і суглобів.

· За допомогою протоколу обстеження, складеного лікарем променевої діагностики, розпізнати нормальний стан кісток і суглобів, а також основні рентгенологічні симптоми і синдроми при патологічних змінах в кістках.

·.

3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи.

3..1.Базові знання, уміння, навики, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна	Знати	Уміти
Фізика	Знати фізичні основи отримання зображень	Уміти пояснити фізичні основи отримання зображень
Анатомія і променева анатомія	Особливості будови і променевого зображення кісток і суглобів	Розпізнати особливості будови і променевого зображення кісток і суглобів
Гістологія	Гістологічна будова кісток і суглобів	Пояснити особливості будови клітин, які утворюють кістки і суглоби
Фізіологія	Характер фізіологічних процесів, які відбуваються в кістках і суглобах	Пояснити фізіологічні процеси, які відбуваються в кістках і суглобах

3.2.Зміст заняття:

ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1.Комплект рентгенограм, томограм, КТ, УЗД, МРТ, радіонуклідних зображень

2.Таблиці.

3.Методичні. розробки.

4.Негатоскоп.

Метод візуалізації

Первинні

· Рентгенографія

· Остеосцинтіграфія

Додаткові

1. Методи другої черги

· КТ

· МРТ

2.За спеціальними показаннями

2а.Неінвазивні і малоінвазивні

· УЗІ

· Денситометрія

· Фістулографія

· Ангіографія

Рентгенографія

Переваги рентгенографії при візуалізації скелета

Дає можливість побачити до 80% ураження кісток і в 70% правильно інтерпретувати виявлені зміни, грунтуючись на макроморфології патологічних процесів інтерпретувати зображення в патоморфологічних термінах (гиперостоз, кісткова деструкція і т.д).

Обмеження рентгенографії

1. Спад і приріст кісткової маси відображаються тільки в межах 15% від її об'єму.

2. Низька тканинна неспецифічність: не можна відрізнити немінералізований остеоїд, кістковий мозок, грануляційну і пухлинну тканину

3. Низька чутливість до патологічних змін м'яких тканинних елементів – кісткового мозку, суглобових структур, параосальних і параартикулярних м'яких тканин.

4. У частині випадків не можна чітко вибрати об'єкт візуалізації.

Сцинтиграфія

Переваги сцинтиграфії при візуалізації скелета

1. Відображає кістковоутворюючі процеси унаслідок накопичення остеотропних РФП (^{99мТС-фосфанат)} в незрілій кістковій матриці.

2. Відображає зміни в кістках на ранніх етапах розвитку захворювання, менше 15% об'єму кістки в доклінічної стадії і при ранніх клінічних проявах..

3. Відображає прямі ураження кісткового мозку.

4. Можлива візуалізація всього скелета. Особливо при системних (мієломна хвороба) і множинних ураженнях (наприклад, метастазах) з подальшою рентгенографією, КТ областей підвищеного накопичення радіонукліда.

Обмеження сцинтиграфії при візуалізації скелета

1. Малоінформативна при захворювання з деструктивними процесами(наприклад, мієломна хвороба).

2. Неможливий макроморфологічний аналіз, а тому і критерії розмежування різних патологічних процесів розпливчаті.

3. Часто утруднено локалізувати патологічний процес із-за накладення кісток.

КТ: Перваги КТ при візуалізації скелета

1. Чутливіше чим рентгенографія до спаду і збільшенні кісткової тканини.

2. Дає можливість побачити кістку в аксіальній проекції, що особливо важливе при дослідженні кісток складно влаштованих і за несприятливих умов рентгенологічного дослідження (наприклад, крижі).

3. Дає можливість оцінювати щільність в одиницях Наунсфілда.

Обмеження КТ при візуалізації скелета

1. Гірше, ніж при рентгенографії, іноді, видно стоншена компактна пластинка склепіння черепа

2. Тонкі лінії перелому

3. Тонкі компактні пластинки, що співпадають з площиною зрізу.

МРТ: Переваги МРТ при візуалізації скелета

1. Має перевагу перед рентгенографією і КТ у візуалізації:

· кісткового мозку;

· порожнини суглоба;

· зв'язок;

· капсули та інших м'яких тканин кінцівок.

2. Співпадає область застосування з сцинтиграфією, але МРТ більш інформативна.

Обмеження МРТ при візуалізації скелета

1. Погано оцінюється стан компактної пластинки.

2. Лінії перелому в пневмотизованих кістках.

УЗД: Обмеження УЗД при візуалізації скелета

1. Не можна оцінювати стан кісток

ПеревагиУЗД при візуалізації скелета

1. Використовують для візуалізації м'яких тканин

2. Оцінюється стан суглобів і зокрема дисків

Схема аналізу рентгенограм кісток і суглобів.

1. Область дослідження.

2. Якість знімка.

3. Проекція знімка.

4. Стан м'яких тканин.

5. Стан окістя

6. Розмір, форма, положення кістки.

7. Структура кістки.

8. Стан рентгенівської суглобової щілини.

9. Стан кісткового мозку за наявності МРТ.

Ознаки захворювань кісток і суглобів.

Причини, які викликають захворювання кісток різні: аномалії, демінералізація, травми, запалення, пухлини і так далі

Всього існує 7 груп ознак змін з боку кісток, що оточують м'які тканин: Зміни м'яких тканин; зміна форми і країв кістки; зміна розмірів кістці; зміна структури кістки і періосту; зміни положення кістки; зміни суглобовій щілини; зміни кісткового мозку.

Зміни м'яких тканин

	Зм-іни   Мя-ких тка-нин	об'єм	Збільшення: інфільтрація гіпертрофія	запальна
травматична
пухлинна
зменшення	атрофія
Структу-ра	наявність газу	у рані
підшкірна ємфізема
газовий абсцес
газова гангрена
Наявність сторонніх контрастних тіл	металевих - при вогнепальних пораненнях
йодолипол, або верографин при - контрастуванні свищів
гомогеніза-ція
щільність	Збільшення: звапнення	звичайних анатомічних утворень - м'язів
патологічних утворень - паразитів
окостеніння	м'язів, зв'язок, і так далі
гемосидероз	при захворюваннях крові
зменшення

Зміни форми і контурів кістки

	зміни форми	дугоподібна деформація пластична	рахіт
Кутоподібна деформація	перелом
S-подібна	сколіоз
за рахунок здуття	хвороба Педжета
остеобластокластома
за рахунок додаткового новоутворення	остеофітів - при запаленні або при дегенеративно - дистрофічних захворюваннях
єкзостозів-доброякісні пухлини
Зміни чіткості і рівності контурів	за рахунок додаткового новоутворення	остеофітів - при запаленні або при дегенеративно - дистрофічних захворюваннях
екзостозів - доброякісні пухлини
при періостальних нашаруваннях	запалення і пухлини

Зміни форми: викривлення дугоподібне - при рахіті, кутоподібне- при переломах: здуття – при доброякісних пухлинах, додаткових утвореннях на кістці при екзостозі (пухлина) або остеофіті (при запаленні або дегенеративно дистрофічних змінах)

Зміни розмі