Порядок морфологічного розбору прикметників

Практичне заняття № 5

 

ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ.

1. Загальна характеристика прикметника як частини мови.

2. Семантико-граматичні розряди прикметників, їх семантико-граматичні властивості.

3. Ступені порівняння якісних прикметників.

4. Типи відмінювання прикметників.

Питання, винесені на позааудиторне самостійне опрацювання:

1. Особливості відмінювання і правопису складних прикметників.

2. Правопис и та і в закінченнях прикметників.

3. Правопис форм вищого ступеня порівняння прикметників.

4. Правопис присвійних прикметників.

5. Повні і короткі форми прикметників.

 

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 2000. 2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997.

3. Український правопис. — К., 1993.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.
2. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П.Грищенка. — К., 1997.
3. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1969.
4. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

 

Вправа 1. Утворіть від поданих іменників відносні прикметники. Виділіть словотворчі суфікси.

Сніг, замша, дуб, дія, море, атом, груша, хутро, земля, дощ, кришталь, військо, пісня, степ, гай, студент, Західна Європа, батько, козак, речі, агент, сирота, учитель, генерал, баски, Сиваш, гроші, Прага, Ясси, Біла Церква, Нью-Йорк, Івано-Франківськ, Одеса, Ростов-на-Дону, Кременчук, Мекка.

Вправа 2. Утворіть від поданих слів присвійні прикметники. Виділіть словотворчі суфікси.

Козак, викладач, учитель, учителька, генерал, дядько, тітка, сестра, брат, гайдамака, товариш, друг, подруга, свекруха, сваха, Тетяна, Марія, Марійка, Одарка, Гафійка, Оленка, Олена, Наталія, Наталя, Наталка, Степан, Степанко, Юрій, Юрчик, Юрко, Михайло, Мишко, Михась.

 

 

Вправа 3. Знайдіть явища переходу прикметників з одного розряду в інший.

1. Вечори падали на Дніпро з усієї сили, вечори фіалкові, вечори смоляні, і запахи води, а по воді – боязких нічних трав, і верб і диму (Ю.Яновський). 2. Орлиним допитливим оком вимірював гетьман вражу силу (Я. Качура). 3. І марили айстри в розкішнім півсні Про трави шовкові, про сонячні дні... (О. Олесь). 4.... До сніданку мама й тато Починають умовляти: “Випий, золотко, хоч трошки Жиру риб’ячого з ложки!” – Я, звичайно, не мовчу, Відвертаюсь і кричу...(Г.Бойко). 5. І ось він, Київ, за валами він! – той стольний град, золотоверхе диво, душі моєї малиновий дзвін! (Л. Костенко). 6. Як бабиного літа срібні ниті, Думки пливуть і світять оддалік...(Д.Павличко).

 

Вправа 4. Розподіліть прикметники за лексико-граматичними розрядами. Утворіть ступені порівняння від якісних прикметників. Провідміняйте підкреслені словосполучення в однині та множині.

Великий князь, великий поет, велика літера, власна назва, тихий голос, тиха ніч, легкий день, легкий нежить, легке завдання, легкий кошик, міцний дуб, осляча впертість, ослячі вуха, сільський клуб, світовий ринок, атомна електростанція, учителеве слово, яблуневий цвіт, людський потік, вовчі зуби, заяча капуста, заяча душа, заяча губа, дамоклів меч, орлиний ніс, орлине гніздо, срібний голос, срібний келих, батьківські збори, материне серце, риб’ячий жир, риб’ячі очі, вовча натура, левова частка, гусяча шкіра.

 

Вправа 5. Провідміняйте подані прикметники разом з іменниками. Визначте тип відмінювання (за групою). Поясніть їхні відмінкові флексії.

Дружня розмова, безкраїй степ, короткий термін, блідолиций молодик, стара груша, скрутне становище, срібна чаша, старший викладач, давня розмова, осінній дощ.

 

Вправа 6. Подані словосполучення запишіть в орудному відмінку однини. Закінчення іменників і прикметників підкресліть і поясніть.

Смачна вечеря, свіжа пáша, вражий пашá, найтонша свіча, жовтогаряча пряжа, заміжня дужа чукча, ніжнолиця довговія Даша, білолиця Саша.

 

Вправа 7. Утворіть від поданих прикметників усі можливі форми ступенів порівняння. Окремо випишіть ті з них, які не утворюють ступенів порівняння, поясніть чому.

Далекий, маленький, розумний, ситий, білястий, високий, старший, хворий, премудрий, синенький, тонкий, лисий, карий, фіалковий, високий, босий, низький, злющий, гарний, порожній, короткий, блідо-рожевий, дужий, ледачкуватий, далекий, давній-давній.

 

Вправа 8. Утворіть від поданих слів вищий ступінь порівняння прикметників, поясніть зміни приголосних.

Високий, вузький, легкий, рідкий, тонкий, низький, багатий, тяжкий, глибокий, широкий, близький, товстий, гарний, поганий, молодий.

 

Вправа 9. Перекладіть українською мовою. Зіставте морфологічні особливості ступенів порівняння прикметників в обох мовах.

Ближайшая школа, договор дороже денег, счастливейшие годы жизни, ближайший родственник, малейшее неповиновение, произвести еще большее впечатление, самый умный ребенок, в кратчайший срок, брат старше сестры.

 

Вправа 10. Випишіть з поданих речень прикметники й розберіть їх як частину мови.

1. Пливе човен води, повен (Укр. нар. пісня). 2. Круг себе сумно озирнулась, На руки козеня взяла І веселенькая пішла На хутір бондарів убогий (Т. Шевченко).

Порядок морфологічного розбору прикметників

І. Частина мови. Загальне (частиномовне) значення. На яке питання відповідає?

ІІ. 1. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду).

2. Група – якісний, відносний, присвійний чи перехідний з відносних або присвійних.

3. Ступінь порівняння (для якісних), яка форма ступеня порівняння (проста чи складена).

4. Рід, число, відмінок, тверда чи м′яка група.

ІІІ. Синтаксична роль.

 

 

Вправа 11. Словниковий диктант.

Далекий/предалекий, вище/зазначений, канадсько/український, всесвітньо/історичний, всесвітньо/відомий, кругло/лиций, ново/грець­кий, ячмінно/житній, життє/здатний, вище/сказаний, військо­во/полонений, м’ясо/молочний, зменшено/пестливий, машино/будівний, сніжно/білий, важко/хворий, високо/розви­нений, три/денний, фінансово/промисловий, східно/слов’ян­ський, тьмяно/рожевий, жовто/гарячий, навчально/виховний.