Природно – географічні туристичні ресурси

Республіка Еквадор – це країна, яка має сприятливий туристсько-рекреаційний потенціал. Природно-географічні туристичні ресурси являються одним із найбільш важливих факторів розвитку різних видів туризму.

Кліматичні туристичні ресурси. Клімат Еквадору в основному екваторіальний на півдні країни субекваторіальний. На узбережжі країни клімат жаркий і вологий. Дощі йдуть протягом року. Особливо вони інтенсивні впродовж грудня-квітня. У столиці, яка знаходиться на висоті 2800 м, середня температура січня +15, липня + 14 °С. Опадів там річно — 1115 мм. На півдні клімат субекваторіальний, середньомісячні температури коливаються від +23 до +27 °С. В Ор'єнте середньорічна температура становить +28 °С. Середньорічна кількість опадів на півдні становить лише 100 мм, а на східних схилах Анд — 6000 мм.

Водні туристичні ресурси. На заході Еквадор омивається Тихим океаном. Єдина велика річка Кости - Есмеральдас. Анди є вододілом басейнів Тихого та Атлантичного океанів. Основні річки сходу країни - Гуаяс, Пастаса, Путумайо, Напо, Агуаріко. Всі вони входять до басейну Амазонки.

Завдяки чудовим кліматичним і водним туристичним ресурсам активно розвиваються рекреаційний, спортивний, лікувально-оздоровчий, зелений та інші види туризму.

Орографічні та ландшафтні туристичні ресурси. (Додаток E) Центральну частину Еквадору займає гірська область - Сьєрра; у ній виділяються три гірські ланцюги (кордильєри), що простягаються з півночі на південь паралельно один до одного, і міжгірські западини завширшки місцями більш ніж 60 км., розташовані між західним і центральним хребтами. На захід від Західної Кордильєри знаходиться Коста - тихоокеанське узбережжя. На схід від Східної Кордильєри розташовані передгірні рівнини Ор’єнте, що належать до басейну верхньої Амазонки.
Сьєрра. Гірські хребти Сьєрри сягають найбільшої висоти на півночі, де 12 вершин перевищують 4900 м над р.м.; у південній частині найвища вершина піднімається до 4820 м. Багато вершин нагадують конуси вулканів. Найвищі вулкани - Чимборасо (6310 м), Котопахі (5897 м) і Каямбе (5790 м). Серйозну загрозу для гірських селищ становлять землетруси. Вузьке плоскогір'я, що лежить між Східною і Центральною Кордильєрами, вкрите товстим шаром лави та попелу - продуктів вивержень вулканів. Гірські відроги і вулканічні гребені ділять плоскогір'я на окремі западини, днища яких знаходяться на висотах приблизно від 2100 до 3000 м. З півночі на південь виділяються западини, що носять назви розташованих в них міст: Тулькан (яка частково заходить на територію Колумбії), Ібарра, Кіто, Латакунга, Ріобамба, Алаусі, Куенка, Она, Лоха і Самора.
У міжгірських западинах температура на 17-22° С нижче, ніж на низовинах; унаслідок великої розрідженості повітря вночі відбувається значне похолодання, і посіви тут постійно перебувають під загрозою заморозків. У западинах вирощується багато культур помірної зони. У западині Тулькан, розташованій вище від інших (її днище знаходиться на позначці 2900 м), занадто холодно для посівів зернових, і основною культурою є картопля. У западині Ібарра у найбільш зниженій частині (близько 760 м над р.м.) можна вирощувати цукрову тростину, бавовну та інші тропічні культури.
Коста. Між західними підніжжями гір і берегом океану від кордону з Колумбією до кордону Перу простягається смуга рівнин і горбистих передгір’їв. Долина р. Гуаяс, що лежить в меридіональному напрямі біля підніжжя Анд, відокремлена від узбережжя зоною горбистого рельєфу з позначками до 600 м. Усюди, де цьому не перешкоджає заболоченість, родючі алювіальні ґрунти інтенсивно обробляються і використовуються під тропічні культури.
Ор’єнте. Ця область, що займає приблизно половину території країни, включає східні передгір'я Сьєрри і плоскі або хвилясті рівнини на схід від них. Більша її частина вкрита тропічними дощовими лісами. Ор’єнте дренується численними річками, які впадають в Амазонку. У північній частині області знайдено нафту.

Рослинні туристичні ресурси. Більша частина території держави (64%) покрита лісами різної густоти і чагарниками. Виростають цінні породи дерев: махагоні, хінне, сейба, бальса; пальми токілія і тагуа; івеі. Найкрасивіші у світі троянди (більше 50 видів) найрізноманітніших забарвлень, форм і розмірів бутона. У прибережній зоні на північ і захід від Гуаякіля росте дощовий тропічний ліс, який місцями змінюється болотистими злаковниками по берегах річок з повільною течією. Відроги кордильєр вкриті густим лісом до позначки 3000 м над р.м.; тип лісу змінюється з висотою. Нижче 1070 м над р.м. пишні крони вічнозелених дерев заввишки до 50 м сильно затінюють ґрунт, не даючи розвиватися підліску. Вище по схилах покрив дещо розріджується, пропускає більше сонячних променів, і під ним буйно розвиваються ліани, епіфітні орхідеї, рослини-паразити, папороті і кущі.

Тваринні туристичні ресурси. У зв'язку з розмаїттям клімату і рослинності фауна Еквадору вкрай неоднорідна. До великих ссавців належать ягуар, пума, дика кішка, ведмідь та кілька видів мавп. Серед дрібніших форм слід згадати ласку, видру, скунса, єнота, а також екзотичних тайру, гризона, кінкажу та коаті. Особливий інтерес становлять кровососуча летюча миша-вампір, лінивець, мурахоїд і броненосець.
Найбільш різноманітна група - птахи: це й екзотичні танагри, папуги, тукани й колібрі, і звичні нам голуби та дятли, і багато інших видів. Крім того, до Еквадору відлітає зимувати чимало пернатих з Північної Америки.
Тут також багато всіляких рептилій: жаб, черепах, крокодилів, ящірок та змій - особливо в нижній, теплій частині схилів Анд і на прибережних низовинах.