Інфраструктура фондового ринку

Основу інфраструктури вітчизняного фондового ринку складають національна депозитарна система, організатори торгівлі, а також регулятори ринку (державні органи та саморегулівні організації).

Національна депозитарна система складається з двох рівнів.

Нижній рівень - це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів.

Верхній рівень - це Національний депозитарій України і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів, встановлюють договірні двосторонні повнофункціональні кореспондентські відносини щодо цінних паперів між собою, а також зобов’язані мати спеціальний рахунок у цінних паперах у кожному іншому депозитарії та відкривати такі рахунки всім іншим депозитаріям.

Обслуговування обігу державних цінних паперів, у тому числі депозитарну діяльність щодо цих паперів, здійснює Національний банк України. Особливості здійснення депозитарної діяльності з державними цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку спільно з Національним банком України. При здійсненні такої діяльності на Національний банк України не поширюються обмеження, встановлені абзацом шостим статті 1 та частиною першою статті 10 цього Закону. У разі одержання ліцензії депозитарії та зберігачі можуть вести реєстри власників іменних цінних паперів. (Абзац п’ятий частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2800-IV (2800-15) від 06.09.2005) Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів є виключною діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності і не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної.

Сферою діяльності Національної депозитарної системи є;

- стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стандартами;

- уніфікація документообігу щодо операцій з цінними паперами і нумерація цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними стандартами;

- відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в бездокументарній формах;

- реальна поставка чи переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;

- акумулювання доходів (дивідендів, процентних виплат та виплат з погашення тощо) щодо цінних паперів, взятих на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками;

- регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

- надання послуг щодо виконання обов’язків номінального утримувача іменних цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

- розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп’ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення грошових виплат, пов’язаних з банківськими та/або з іншими системами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі.

Учасники депозитарної системи поділяють ся на дві категорії:

1) прямі учасники - депозитарії, зберігачі, реєстратори власників іменних цінних паперів;

2) опосередковані учасники - організатори торгівлі цінними паперами, банки, торговці цінними паперами та емітенти.

Прямі учасники національної депозитарної системи:

1) Депозитарії. Депозитарій - юридична особа, яка створюється у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше ніж десять зберігачів, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність (надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів). При цьому частка одного учасника в статутному капіталі депозитарію не може перевищувати двадцяти п’яти відсотків цього капіталу. Розмір статутного капіталу депозитарію має становити не менш як 15 мільйонів гривень. Розмір власного капіталу клірингового депозитарію має становити не менш як 25 мільйонів гривень.

2) Зберігачі цінних паперів. Зберігачі здійснюють зберігання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітента з цінними паперами на рахунках у цінних паперах, які належать їх власникам (у тому числі самому зберігачу). Для отримання ліцензії на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів юридична особа повинна мати повністю сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 7 мільйонів гривень.

3) Реєстратори власників іменних цінних паперів. Реєстратор веде реєстр власників іменних цінних паперів на умовах договору, що укладається з емітентом цінних паперів. Юридичні особи можуть одержати ліцензію на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, якщо реєстраційна діяльність передбачена їх статутом. Розмір статутного капіталу реєстратора має становити не менш як 100 тисяч гривень. Реєстратор та його учасник не можуть прямо чи опосередковано володіти акціями емітента, реєстр власників іменних цінних паперів якого веде цей реєстратор.

Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку - діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв’язання спорів між членами організатора торгівлі.

Організаторами торгівлі є фондові біржі. Розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не менш як 15 мільйонів гривень. Розмір власного капіталу фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки, має становити не менш як 25 мільйонів гривень. Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об’єднання торговців цінними паперами. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками). Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об’єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Фондова біржа зобов’язана оприлюднювати та надавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про:

- перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі - продажу цінних паперів на фондовій біржі;

- перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;

- обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі. Торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Правила фондової біржі складаються з порядку:

- організації та проведення біржових торгів;

- лістингу та делістингу цінних паперів;

- допуску членів фондової біржі та інших осіб, визначених законодавством, до біржових торгів;

- котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу;

- розкриття інформації про діяльність фондової біржі та її оприлюднення;

- розв’язання спорів між членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством;

- здійснення контролю за дотриманням членами фондової біржі та іншими особами, які мають право брати участь у біржових торгах згідно із законодавством, правил фондової біржі;

- накладення санкцій за порушення правил фондової біржі.

Державні органи, що здійснюють функції управління, контролю, нагляду, а також визначають стратегію розвитку фондового ринку представлені НКЦПФР, НБУ, Фондом державного майна України, Міністерством фінансів та Антимонопольним комітетом України.

Головну функцію управління, контролю, нагляду, визначення стратегії на фондовому ринку здійснює НКЦПФР. ЇЇ завдання:

- формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування фондового ринку;

- сприяння адаптації національного фондового ринку до міжнародних стандартів;

- координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні фондового ринку (ринку цінних паперів та їх похідних);

- здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, виконання законодавчих документів у цій сфері;

- захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на фондовому ринку, застосування санкцій за порушення законодавства в межах своїх повноважень;

- сприяння розвитку фондового ринку.

Відповідно до вищезазначених завдань щодо Положення «Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку», НКЦПФР виконує наступні основні функції:

1) встановлює вимоги щодо випуску (емісії) та обігу цінних паперів і їх похідних, інформації про випуск і розміщення цінних паперів, у тому числі іноземних емітентів (з урахуванням вимог валютного законодавства України), які здійснюють випуск і розміщення цінних паперів на території України, а також установлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск;

2) встановлює за погодженням з Національним банком України додаткові вимоги щодо випуску цінних паперів комерційними банками;

3) встановлює стандарти випуску (емісії) цінних паперів, інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу, в тому числі цінних паперів іноземних емітентів, які здійснюють випуск цінних паперів на території України, і порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск;

4) видає дозволи на обіг цінних паперів українських емітентів за межами України;

5) здійснює реєстрацію випуску цінних паперів та інформації про їх випуск, у тому числі цінних паперів іноземних емітентів, що є в обігу на території України; перевіряє під час реєстрації відповідність поданих для реєстрації документів вимогам законодавства України; веде загальний реєстр випуску цінних паперів;

6) встановлює вимоги щодо допуску цінних паперів іноземних емітентів та обігу їх на території України;

7) реєструє правила функціонування організаційно оформлених ринків цінних паперів;

8) встановлює вимоги та умови відкритого продажу (розміщення) цінних паперів на території України;

9) встановлює порядок та видає дозволи на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, розрахунково-клірингову діяльність із цінними паперами та інші передбачені законодавством спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, анулює ці дозволи (ліцензії) в разі порушення вимог законодавства про цінні папери, визначає перелік відомостей, які повинні подавати торговці цінними паперами протяг ом строку дії дозволу;

10) встановлює порядок складання учасниками ринку цінних паперів адміністративних даних відповідно до законодавства;

11) визначає за погодженням з Національним банком України особливості одержання комерційними банками дозволу на депозитарну та розрахунково-клірингову діяльність;

12) визначає за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо діяльності банків на ринку цінних паперів - також із Національним банком України особливості ведення обліку операцій з цінними паперами;

13) встановлює порядок і здійснює державну реєстрацію фондових бірж та позабіржових торговельно-інформаційних систем, призначає державних представників на фондових біржах, які уповноважені здійснювати контроль за додержанням положень статуту і правил фондової біржі та мають право брати участь у роботі керівних органів фондових бірж, державних представників у депозитаріях та торговельно-інформаційних системах;

14) встановлює порядок і реєструє саморегулівні організації, що створюються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

15) затверджує зразок свідоцтва про реєстрацію об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів як саморегулівної організації та видає таке свідоцтво;

16) встановлює вимоги та стандарти щодо обов’язкового розкриття інформації емітентами й особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення відповідно до законодавства інформаційної бази даних про ринок цінних паперів;

17) бере участь у розробленні та вносить на розгляд у встановленому порядку проекти актів законодавства, що регулюють питання розвитку фондового ринку, а також бере участь у підготовці відповідних проектів міжнародних договорів України, здійснює співробітництво з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав, міжнародними організаціями з питань, віднесених до її компетенції;

18) координує роботу щодо підготовки фахівців з питань фондового ринку, встановлює кваліфікаційні вимоги до осіб, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

19) проводить сертифікацію фахівців з питань фондового ринку;

20) здійснює контроль за випуском та обігом цінних паперів, крім приватизаційних; розробляє та організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства України про цінні папери.

Фонд державного майна України (ФДМУ) виконує такі функції:

- захист майнових прав України на її території та за кордоном;

- здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі приватизації, створення спільних підприємств;

- здійснення повноважень з організації та проведення приватизації майна підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності;

- сприяння процесу демонополізації економіки і створення умов для конкуренції виробників;

Головна функція Фонду держмайна - допомога в проходженні процесу зміни власності.

За відсутності НКЦПФР в перші роки приватизації ФДМУ здійснював регулювання діяльності фінансових посередників, реєстраторських структур, представляв інтереси держави в акціонерних товариствах, де є держпакети акцій (сьогодні цим займається Національне агентство з управління державними корпоративними правами).

Національний банк України (НБУ) виконує такі функції:

- всебічне зміцнення грошового обігу в країні, проведення заходів, у тому числі через фондовий ринок, спрямованих на забезпечення конвертованості гривні, розвиток валютного ринку;

- забезпечення спрямування кредитних ресурсів в пріоритетні галузі економіки і, насамперед, на розвиток ринку товарів і послуг;

- аналіз грошово-кредитних відносин та їх прогнозування;

- здійснення функцій резервного банку, збереження та управління резервними фондами грошових знаків, дорогоцінних металів, золотовалютних запасів;

- організація розрахунків між комерційними банками, в тому числі за цінні папери через кореспондентські рахунки;

- контроль за діяльність комерційних банків, які виконують функції депозитаріїв, реєстраторів, зберігачів цінних паперів.

Компетенція Антимонопольного комітету України (АМКУ):

- державний контроль за виконанням антимонопольного законодавства;

- захист законних інтересів підприємців та споживачів шляхом застосування заходів щодо уникнення та припинення порушень антимонопольного законодавства, накладення штрафних санкцій за порушення (в межах своїх повноважень);

- сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

- разом з ДКЦГІФР приймає рішення з питань регулювання ‘тарифної політики реєстраторів, зберігачів, депозитаріїв.

Один із найбільш дійових державних органів, що функціонують на фондовому ринку, особливо коли це стосується облігацій державних внутрішньої та зовнішньої позик, казначейських векселів є Міністерство фінансів.

Компетенція Міністерства фінансів України (МФУ):

- розробка основних напрямів фінансової політики, в тому числі на фондовому ринку;

- складання, забезпечення виконання державного бюджету, в тому числі використовування позики на фондовому ринку;

- концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку економіки;

- фінансове забезпечення гарантій з боку держави по соціальному захисту населення;

- розробка та удосконалення діючих форм фінансових відносин, у тому числі через посередництво цінних паперів;

- вдосконалення фінансового механізму, методів фінансового та бюджетного планування і фінансування витрат шляхом широкого використання довгострокових та короткострокових фінансових інструментів і нормативів.

Важливим елементом інфраструктури фондового ринку є саморегулівні організації.

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку - неприбуткове об’єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з управління активами інституційних інвесторів, утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

НКЦПФР надає статус саморегулівної організації тим організаціям та об’єднанням, які мають необхідні ресурси для виконання статутних зобов’язань (достатня кількість кваліфікованих спеціалістів, комп’ютерного обладнання, засобів зв’язку, грошових коштів на здійснення контролю за діяльністю своїх членів, яка має відповідати законодавству України тощо) саморегулівної організації щодо: розробки і впровадження правил, стандартів та вимог до здійснення операцій на фондовому ринку, сертифікації фахівців фондового ринку, надання дозволів (ліцензій) особам, які здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку у випадку делегування таких повноважень; збирання, узагальнення та аналізування статистичної інформації про професійну діяльність на фондовому ринку; впровадження кодексів поведінки, регламентів та правил здійснення операцій з цінними паперами; забезпечення своєчасного інформування учасників ринку про зміни внутрішніх процедур, правил діяльності та законодавства про цінні папери та всі зміни, що вносяться до нього.

Учасники ринку цінних паперів об’єднуються в саморегулівні організації за видами професійної діяльності. Кожний учасник ринку цінних паперів може входити до складу кількох саморегулівних організацій згідно з функціями, які він виконує відповідно до дозволу, або бути учасником однієї саморегулівної організації у тому разі, коли її правила стосуються всіх видів діяльності, які він може виконувати згідно з дозволом.

Метою існування та діяльності саморегулівної організації є:

1) забезпечення високого професійного рівня діяльності учасників фондового ринку;

2) представництво членів саморегулівної організації та захист їх професійних інтересів;

3) професійна підготовка та підвищення кваліфікації фахівців членів саморегулівної організації;

4) інформування своїх членів стосовно законодавства про цінні папери та змін, що вносяться до нього;

5) розроблення та контроль за дотриманням норм і правил поведінки, регламентів, правил здійснення операцій з цінними паперами, вимог до професійної кваліфікації фахівців - членів саморегулівної організації та інших документів, передбачених чинним законодавством;

6) упровадження ефективних механізмів розв’язання спорів між членами саморегулівної організації та між членами саморегулівної організації та їх клієнтами;

7) розроблення та впровадження заходів щодо захисту клієнтів членів (учасників) саморегулівної організації та інших інвесторів, а також дотримання етичних норм і правил поведінки членів саморегулівної організації у їх взаєминах з клієнтами;

8) вдосконалення нормативно-правової бази фондового ринку;

9) сприяння в організації фінансового моніторингу компаніями з певної професійної діяльності на фондовому ринку у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Саморегулівна організація не має права:

1. обмежувати можливості своїх член ів щодо надання послуг на фондовому ринку;

2. створювати нерівні умови для вступу до організації та виходу з неї або для діяльності будь-кого з членів;

3. сприяти діям своїх членів, що визначаються як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

4. провадити діяльність, не пов’язану з метою створення саморегулівної організації, визначеної установчими документами та Положенням.

До складу саморегулівної організації, яка об’єднує компанії, що займаються певним видом професійної діяльності, повинно входити більше 50 відсотків від загальної кількості компаній, що займаються цим видом діяльності. Мінімальний розмір активів такої саморегулівної організації повинен становити 600 тис. грн.

Саморегулівна організація на підставі своїх установчих документів, правил і понижень має право:

- перевіряти діяльність своїх членів у порядку, погодженому з НКЦПФР;

- контролювати дотримання своїми членами законодавства та прийнятих саморегулівною організацією правил і вимог;

- за згодою своїх членів представляти їх інтереси в НКЦПФР та в інших державних органах;

- збирати, узагальнювати та аналітично обробляти статистичну інформацію;

- спільно з НКЦПФР брати участь у роботі із сертифікації професійних учасників фондового ринку - членів саморегулівної організації та контролю за дотриманням членами саморегулівної організації вимог чинного законодавства щодо кількості сертифікованих спеціалістів, необхідних для здійснення професійної діяльності на фондовому ринку;

- спільно з НКЦПФР перевіряти діяльність своїх членів щодо дотримання членами саморегулівної організації вимог чинного законодавства з питань фінансового моніторингу;

- розробляти та запроваджувати відповідно до законодавства та цього Положення правила, стандарти та вимоги до порядку здійснення операцій на фондовому ринку. Правила, стандарти та вимоги підлягають погодженню з НКЦПФР та у випадках, передбачених законодавством, з Антимонопольним комітетом України;

- запроваджувати процедури розв’язання спорів щодо професійної діяльності на фондовому ринку;

- застосовувати санкції до своїх членів за порушення ними встановлених само- регулівною організацією правил, стандартів та вимог до здійснення операцій на фондовому ринку.

Контроль за діяльністю саморегулівної організації та регулювання її діяльності здійснює НКЦПФР.