Принципи та складові частини державної регіональної політики

Державне управління розвитком регіону ґрунтується на певних засадних принципах. Найважливішим з них є розподіл влади між центром і регіонами, інші принципи випливають з поточних проблем розвитку держави. ДРЕП ґрунтується на таких принципах:

- правове забезпечення дальшого посилення економічної самостійності регіонів чітким розмежуванням повноважень між центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та представницькими органами;

- дотримання пріоритетів загальнодержавного значення і органічної єдності розвитку продуктивних сил регіонів і завдань соціально-економічного розвитку країни;

- урахування вимог екологічної безпеки при реформуванні структури господарських комплексів регіонів і розміщення нових підприємств.

Відповідно до різноманітності процесів, що відбуваються в регіонах, виокремлюють і певні складові частини ДРЕП:

- економічна політика. Сутність економічної політики полягає в забезпеченні регіонам можливостей для самостійного розвитку на умовах самофінансування і самозабезпечення. До складу економічної політики входять бюджетна і податкова політика; планування, прогнозування і програмування розвитку регіону; використання природних ресурсів і власності регіону; розміщення продуктивних сил; політика розвитку регіональних комплексів; контрольно-аналітична діяльність та інформаційне забезпечення;

- соціальна політика. Складовими соціальної політики є: забезпечення зростання рівня добробуту населення; соціальний захист; забезпечення громадянам рівних прав і можливостей щодо вибору місця проживання та працевлаштування. Найважливішою складовою соціальної політики є забезпечення громадянам прожиткового мінімуму;

- науково-технічна політика. Вона спрямовується на визначення пріоритетів щодо вдосконалення і розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності в регіоні і базується на попередньому вивченні й аналізі науково-технічного комплексу регіону;

- екологічна політика. Головною метою її є оздоровлення довкілля;

- демографічна політика. Спрямовується на гальмування депопуляційних процесів і деструктурування населення. Демографічний стан країни та її регіонів є важливим фактором соціально-економічного розвитку;

- гуманітарна політика. Головна її мета – духовний розвиток суспільства, його моральний і фізичний стан. Особливістю гуманітарної політики є її чітка регіональна спрямованість;

- національна політика. Спрямовується на забезпечення конституційних, політичних, економічних і соціальних прав громадян незалежно від національностей віросповідання;

- зовнішньоекономічна політика. Спрямована на створення стратегічних економічних зон для активізації підприємництва, формування ринкової інфраструктури, залучення іноземних інвестицій, нарощування експортного потенціалу окремих регіонів, що потребують прискореного розвитку;

- управлінська політика. Основна її мета – створення єдиної системи регіонального управління, що відповідає завданням регіонального розвитку.

Основні напрямки ДРЕП затверджує Верховна Рада України. Уряд України визначає державні пріоритети й затверджує державні програми соціально-економічного розвитку регіонів, забезпечує їх виконання, бере участь у створенні системи економічних регуляторів, нормативної та методологічної бази просторового розміщення продуктивних сил.

Місцеві органи державної виконавчої влади забезпечують збалансований економічний і соціальний розвиток відповідних територій, розробляють і організовують виконання програм, бюджетів регіонів, реалізують рішення Президента України, Кабінету Міністрів України щодо структурної перебудови економіки, роздержавлення і приватизації майна, земельної реформи, соціального захисту населення та ін.

Органи місцевого самоврядування розробляють, затверджують і виконують програми й бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Представницькі органи затверджують місцевий бюджет і контролюють його виконання, схвалюють програми соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, здійснюють інші повноваження, установлені законом.