Глибина закладання каналізаційних труб

При проектуванні каналізаційних мереж доводиться враховувати максимально і мінімально допустимі глибини закладання мережі. Від максимальної глибини закладання залежать наявність і кількість насосних станцій, способи виконання робіт і подальші експлуатаційні витрати. Особливо слід уникати повторних перекачувань стічних вод, оскільки при цьому значно зростають грошові витрати на електроенергію.

В слабких грунтах з високим рівнем стояння грунтових вод заглиблення побутової мережі допускають до 5,5—6,0 м; в суглинках і глинах за відсутності грунтових вод заглиблення допускають до 7,5—8,0 м і більше. На величину заглиблення мережі, що допускається, впливають багато різних чинників, зокрема ширина проїжджої частини, наявність і розташування підземних і наземних споруд, способи виконання робіт і т.і.

Мінімальна глибина закладання призначається з урахуванням глибини промерзання грунту, механічної міцності труб і стикових з'єднань і необхідності прийому випусків з будівель, а також з урахуванням особливостей вертикального і горизонтального зонування підземного простору населеного пункту або промислового підприємства.

Мінімальна глибина закладання лотка каналізаційних труб повинна прийматися на підставі досвіду роботи каналізації в даному районі або аналогічних умовах. Зменшення глибини закладання лотка труб проти прийнятої в даному районі допускається при утепленні труб або при температурі стоків, що виключає необхідність утеплення.

Мінімальна глибина закладання лотка труб за відсутності досвіду експлуатації каналізації може бути прийнята при діаметрі труб до 500 мм на 0,3 м, а при великих діаметрах — на 0,5 м менше найбільшої глибини промерзання грунту в районі укладання труб, але не менше 0,7 м до верху труби. Трубопроводи в останньому випадку повинні бути захищені від пошкодження наземним транспортом.

Початкова глибина закладання каналізаційної мережі, особливо при великій довжині колекторів і відсутності ухилів місцевості, значно впливає на об'єм робіт і вартість мережі. Тому вибору мінімальної початкової глибини закладання повинна бути надана велика увага.

Початкова глибина закладання вуличної мережі Н в м (рис. 5.1) у випадку, якщо середній ухил рельєфу місцевості менше середнього

1 — внутрішньоквартальна мережа; 2 — сполучна лінія; 3 — вуличний колектор; 4 — оглядовий колодязь; 5 — контрольний колодязь; 6 — випуск;

7 — стояк внутрішньої мережі

Рис. 5.1- До визначення початкової глибини заглиблення вуличної мережі

ухилу, з яким необхідно укладати дворову або внутрішньоквартальну мережу, може бути обчислена за формулою (4.1):

H = h + i (L + l)+ Z₁- Z₂ +Δ, (5.1)

де h — найменша глибина заглиблення в найвіддаленішому від вуличної мережі або невигідно розташованому колодязі, м;

L — довжина дворової або внутрішньоквартальної каналізаційної лінії від колодязя із заданою глибиною Н до червоної лінії, м;

l — відстань від червоної лінії до лінії прокладки каналізаційної вуличної мережі, м;

i — ухил дворової або внутрішньоквартальної мережі, що приймається

для труб діаметром 125 мм - 0,01

»»» 150 мм - 0,007

»»» 200 мм - 0,005;

Z₁ — відмітка поверхні землі біля колодязя вуличної мережі, м;

Z₂ — теж, біля колодязя, для якого прийнята глибина закладання-труби h,м;

Δ — перепад між дном дворової або внутріквартальної лінії і дном вуличної труби, м.

Якщо ухил дворової або внутрішньоквартальної території більше ухилів, які повинна мати каналізаційна мережа, то трубам надається ухил паралельно рельєфу місцевості.

Глибину початкового закладання h призначають так, щоб стічні води в трубах не замерзали і запобігало механічним пошкодженням труб. В особливих випадках диктуючою точкою є випуски, що мають глибоке закладання.Глибина сезонного промерзання грунту навіть для однієї і тієї ж місцевості коливається в значних межах. При проектуванні приймають h_пром по БНіП.