Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ Й ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Вимоги до структури й оформлення рефератів розроблено на базі "Основних вимог до дисертацій та авторефератів дисертацій [Бюлетень ВАК України. – 2007. – № 6. – С. 9 – 17] і ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення".

 

1.2. При написанні реферату учень повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

 

2. СТРУКТУРА РЕФЕРАТУ

 

Реферат повинен містити:

титульний аркуш;

зміст;

вступ;

основну частину;

висновок;

список використаної літератури;

додатки (за необхідності).

 

3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

 

3.1. Титульний аркуш (форма 1)

Титульний аркуш містить

найменування навчального закладу, де виконано кваліфікаційну роботу;

прізвище, ім’я, по батькові автора;

назву роботи;

Прізвище, ім’я, по батькові вчителя, що перевірив реферат;

місто і рік.

 

3.2. Зміст (форма 2)

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та пунктів, зокрема вступу, пунктів основної частини, висновку, додатків, списку використаної літератури.

 

3.3. Вступ (форма 3)

 

Розкриває сутність і стан проблеми або явища чи сукупності явищ, що розглядається в рефераті, обґрунтування необхідності написання реферату та актуальність питань, що розглядаються в рефераті.

 

3.4. Основна частина (форма 2)

 

По пунктах розкривається основний зміст реферату

 

3.5. Висновок

 

У висновку необхідно підвести підсумки роботи і в цілому узагальнити і охарактеризувати питання, що розглядалися, а також висловити своє особисте ставлення до даної проблеми і яку роль, на вашу думку, може відіграти у вашому житті дослідження даної теми в процесі вивчення хімії у середній школі.

 

3.6. Список використаної літератури

 

Список використаної літератури слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи (форма 4).

 

3.8. Додатки

До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний матеріал:

допоміжні ілюстрації;

досліджений фактичний матеріал (газетні статті, радіо- чи телематеріали, дані рейтингових агентств тощо).

 

 

4. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

 

4.1. Загальні вимоги

 

Кваліфікаційну роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці, 14-м кеглем.

Обсяг основного тексту реферату має містити не більше 20 тис. знаків.

До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених структурних одиниць підлягають суцільній нумерації.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм.

 

Заголовки структурних частин "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "ДОДАТКИ", друкують великими літерами по центру рядка. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

4.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, додатки не мають порядкового номера. Не можна друкувати: "1. ВСТУП" або "Розділ 6. ВИСНОВОК".

Пункти нумеруються починаючи з 1. Якщо в роботі містяться підпункти, то в кінці номера пункту повинна стояти крапка, а за нею номер підпункту, наприклад: "1.3." (третій підпункт 1 пункту основної частини). Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно наводити безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах роботи.

Наприклад: Рис.1, Рис 2.

Номер ілюстрації, її назва розміщують послідовно під ілюстрацією. Таблиці нумерують послідовно в межах основної частини (за винятком таблиць, поданих у додатках). В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис " Таблиця" із зазначеннями номера. Якщо в розділі є лише одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Математичні формули формули також нумеруються послідовно в межах основної частини. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3) (третя формула).

 

4.3. Ілюстрації

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією зазвичай має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

Основними видами ілюстративного матеріалу є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

 

4.4. Таблиці

Слово Таблиця 2. розмішують над назвою таблиці, праворуч. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву наводять жирним шрифтом.

Текст у таблиці варто друкувати кеглем 12 з одинарним інтервалом.

 

4.5. Формули

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, розміщують на окремих рядках. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті, Інші нумерувати не рекомендується.

 

4.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

 

4.7. Оформлення списку використаної літератури (форма 4)

 

4.8. Список джерел. Подається за необхідності.

 

4.9. Додатки. Подається за необхідності

 

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово " Додаток Б " і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток.

 

Форма 1.

ТЕТІЇВСЬКИЇ НВК ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ,

ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИЙ ЛІЦЕЙ

 

 

Реферат на тему:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПИРТІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

 

Роботу виконав:

учень 11 – А класу

Паламарчук Олег Іванович

Перевірив:

учитель хімії

Баранець Святослав Олександрович

 

 

Тетіїв – 2012
Форма 2.

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Назва пункту
1.1. Назва підпункту
1.2. Назва…
1.2.1. Назва…
1.2.2. Назва..
1.3. Назва..
2. Назва пункту
2.1. Назва..
2.2. Назва..
2.3. Назва…
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ (за необхідності)

 

 

Форма 4.

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ