Здійснення заходів щодо евакуації населення

 

1. В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в населених пунктах, де розміщені об'єкти підвищеної небезпеки, а також в особливий період основним способом захисту населення є його евакуація і розміщення в зонах, безпечних для проживання.

2. Евакуації підлягає населення, що проживає в населених пунктах, які перебувають у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного зараження, у районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф, якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей.

3. У випадку виникнення надзвичайної ситуації проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або остаточного характеру.

4. Загальна евакуація населення в особливий період проводиться в окремих районах за рішенням Кабінету Міністрів України у випадку:

- небезпеки радіоактивного забруднення біля АЕС (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю населення, що проживає в зоні зараження);

- загрози катастрофічного затоплення місцевості не менш чим чотиригодинним добіганням проривної хвилі;

- виникнення загрози життю і здоров'ю населення, що проживає в зоні виникнення НС військового характеру.

5. Часткова евакуація населення у випадку виникнення або загрози виникнення НС на відповідній території проводиться за рішенням Кабміну, якщо інше не встановлене законом.

6. Під час проведення часткової або загальної евакуації не зайняте у виробництві і сфері обслуговування населення, студенти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, пенсіонери і інваліди, які втримуються в будинках для осіб літнього віку, разом з викладачами і вихователями, обслуговуючим персоналом і членами їхніх родин евакуюються в першу чергу.

7. Евакуація населення з небезпечних районів проводиться пішки і шляхом вивозу основної його частини наявним транспортом.

8. З метою попередження проявів паніки і недопущення загибелі людей під час евакуації забезпечується:

- планування евакуації населення;

- визначення зон, придатних для розміщення евакуйованого населення з потенційно небезпечних зон;

- організація оповіщення керівного складу центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і населення про початок евакуації;

- керування проведенням евакуації;

- створення мінімально необхідних умов для життєдіяльності евакуйованого населення;

- навчання населення діям при проведенні евакуації.

Медичний захист населення

Для попередження або зменшення ступеня поразки населення, своєчасного надання допомоги постраждалого і їхнього лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах НС здійснюються наступні заходи:

- планування і використання існуючих сил і засобів охорони здоров'я незалежно від форм власності і господарювання;

- розгортання в умовах НС необхідної кількості додаткових лікувальних установ (пунктів);

- своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів і санітарно-епідеміологічних заходів;

- контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання;

- своєчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;

- накопичення медичних засобів захисту, медичного і іншого спеціального майна і техніки;

- здійснення контролю за станом навколишнього середовища, санітарно-гігієнічною і епідеміологічною ситуацією;

- навчання населення способам надання першої медичної допомоги і притримування правил належної санітарії;

- забезпечення недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища і наслідків НС, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;

- санітарна охорона територій і об'єктів у зоні НС.

Психологічний захист

Попередження або зменшення ступеня негативного впливу на населення і своєчасне надання ефективної психологічної допомоги забезпечується здійсненням наступних заходів:

- планування діяльності і використання існуючих сил і засобів підрозділів психологічного забезпечення спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань цивільного захисту;

- своєчасне застосування психопрофілактичних методів;

- виявлення за допомогою психологічних і соціологічних методів факторів, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги;

- використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативного впливу на населення.

Біологічний захист

Захист від біологічного зараження включає:

- виявлення біологічного осередку зараження;

- прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження;

- використання колективних і індивідуальних засобів захисту;

- введення режимів карантину і обсервації;

- знезаражування вогнища біологічного зараження;

- здійснення заходів екстреної і специфічної профілактики;

- притримування протиепідемічного режиму суб'єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням.