Сучасні правові системи світу

для студентів юридичного факультету

 

 

Львів 2003

 

 

Луць Людмила Андріівна

Сучасні правові системи світу

 

 

Рецензенти:

проф. Козюбра М.І.

доц. Шмельова Г.Г.

доц. Косович В.М.

 

Луць Л.А. Сучасні правові системи світу. Навчальний посібник – Львів: юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. – с.

 

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 11 від 3 лютого 2003р.).

 

©Луць Л.А.

Зміст.

Розділ І. Теоретико-методологічні основи типологізації правових систем 7

1.1. Поняття та структура правової системи суспільства. 9

1.2. Типологізація сучасних правових систем світу. 38

Розділ ІІ. Романо-германський тип правової системи. 54

2.1. Передумови виникнення континентального права. Рецепція римського права. Етапи розвитку та регіони поширення цього типу правової системи. 54

2.2. Звичаєве та канонічне право. 56

2.3. Роль юридичної науки, університетів у формуванні романо-германського типу правової системи. 58

2.4. Основні риси романо-германського типу правової системи. 59

2.5. Правова доктрина. Принципи права. Юридична норма. 60

2.6. Співвідношення правової доктрини, принципів права та юридичної норми. Поділ системи права на публічне та приватне право. 62

2.7. Особливості правотворчої, правозастосовчої та правотлумачної діяльності згідно з концептуальними засадами позитивізму. 66

2.8. Нормативно-правовий акт – основна зовнішня форма континентального права. Роль кодифікації у створенні ефективної системи законодавства. Місце закону в ієрархії нормативно-правових актів. 67

2.9. Роль та значення конституційного правосуддя у правових системах континентального права. 74

2.10. Особливості романського та германського права. 79

2.11. Місце та роль юридичної професії у романо-германських правових системах 83

Розділ ІІІ. Сучасна правова система України. 90

3.1. Основні юридичні ознаки сучасної правової системи України. 90

3.2. Ідентифікація правової системи України з романо-германським типом правової системи. 107

Розділ IV. Англо-американський тип правової системи. 122

4.1. Виникнення, розвиток та регіони поширення загального права. 122

4.2. Загальні ознаки правової системи англо-американського типу. Особливості правових систем англійського та американського права. 131

4.3. Загальне право та право справедливості, їх співвідношення у системі права. Місце та значення норм матеріального та процесуального права в англосаксонських правових системах. 132

4.4. Доктрина прецедентного права. Співвідношення судового прецеденту та нормативно-правового акту у системі зовнішніх форм права. 135

4.5. Місце та роль юридичної професії у правових системах загального права 139

4.6. Специфіка правотворчої та правозастосовчої діяльності у правових системах загального права. 146

Розділ V. Змішаний тип правової системи. Північноєвропейське (скандинавське) та латиноамериканське право. 152

5.1. Виникнення, розвиток та регіони поширення скандинавського права. Рецепція у ньому ознак континентального та загального права. 152

5.2. Співвідношення правової доктрини, системи та зовнішніх форм права. Особливості юридичної професії у скандинавських правових системах. 155

5.3. Інтеграційні процеси та уніфікація права як тенденції розвитку північноєвропейського права. Його вплив на правові системи Прибалтики 157

5.4. Умови виникнення, формування, розвитку та основні ознаки латиноамериканського права. Рецепція у ньому ознак загального та континентального права. 159

5.5. Принципи, система та зовнішні форми (джерела) права. Особливості правотворчої та правозастосовчої діяльності у правових системах Латинської Америки. Тенденції їх регіонального розвитку. 161

Розділ VI. Релігійно-звичаєвий (традиційний) тип правової системи. 165

6.1. Основні риси релігійно-звичаєвого типу. Релігійно-общинний, філософсько-традиційний та звичаєво-общинний підтипи. 165

6.1.1. Ознаки релігійно-общинного підтипу правової системи. Загальна характеристика мусульманського та індуського права. 166

6.1.2. Загальна характеристика мусульманського права. Виникнення, розвиток, регіони поширення. Роль релігійного світогляду у формуванні права. 167

6.1.3. Система права, зовнішні форми права та особливості юридичної діяльності і професії 169

6.1.4. Загальна характеристика індуського права: доктрина, зовнішні форми права та особливості юридичної діяльності і професії 176

6.2. Загальна характеристика філософсько-традиційного (далекосхідного) підтипу правової системи. 182

6.2.1. Загальна характеристика китайського права: система, зовнішні форми права та юридична діяльність і професії 183

6.2.2. Загальна характеристика японського права: система, зовнішні форми права та юридична діяльність. 188

6.3. Звичаєво-общинний (африканський) підтип правової системи. 193

6.3.1. Умови виникнення, функціонування та регіони поширення. Африканська концепція соціального розвитку. 193

6.3.2. Особливості розвитку правових систем Африки. Їх спільні та відмінні ознаки з правовими системами загального та континентального права. 198

Розділ VII. Міждержавні (міжнародні) правові системи. 206

7.1. Поняття міждержавної правової системи. 206

7.2. Основні ознаки та особливості правової системи Ради Європи. 221

7.3. Основні ознаки та особливості правової системи Європейського Союзу 234

Передмова

Історичний хід розвитку людства, необхідність вирішення загальнолюдських проблем, процеси глобалізації та регіоналізації викликали потребу переходу до якісно нової інфраструктури світопорядку, посилили інтеграційні процеси у різних сферах соціального життя, в тому числі – правовій. Усе це визначило особливу роль міжнародних, зокрема міждержавних, організацій у структуруванні сучасного соціального простору. Світове співтовариство та держави все більше визнають, що важливе значення для зближення національних правових систем особливо у межах міждержавних об’єднань мають загальноправові (загальнолюдські) принципи, завдяки яким відбувається поступальний правовий розвиток людства на даному етапі. Водночас "правова карта світу" є строкатою та неоднорідною. У зв’язку з цим на рубежі ХХ-ХХІ ст. значна роль відводиться, порівняльно-правовим дослідженням, які мають за мету з’ясування закономірностей розвитку сучасних правових систем світу, виявлення їх ролі та місця у міжнародних спільнотах, удосконалення національної системи джерел права. На основі цих досліджень сформувалась така галузь юридичної науки, як порівняльне правознавство, а відтак – й ідентична навчальна дисципліна.

Курси порівняльного правознавства у західних університетах є традиційними вже багато років. В юридичних вузах багатьох країн світу викладається навчальний курс "Основні правові системи сучасності". Нині існує нагальна потреба в оновленні системи вищої юридичної освіти в Україні, приведення її у відповідність з потребами нашого часу, загальноєвропейськими вимогами.

Для вирішення складних завдань, які постають і постануть перед вітчизняними юристами в майбутньому, необхідним є широкий спектр правових знань, розуміння закономірностей правового розвитку як національної правової системи зокрема, так і людства в цілому; здатність досконало орієнтуватися в правовій багатоманітності сучасного світу.

Курс "Сучасні правові системи світу" вже декілька років викладається в юридичних вузах України. Це важливо і для підвищення рівня та якості загальноправових знань сучасного юриста, і для формування майбутніх спеціалістів-компаративістів, здатних кваліфіковано вирішувати завдання не тільки в межах національного права, але й у межах інтегрованого правового простору, де пересікається як міжнародне, так і національне право.

Щоб підготувати компетентних спеціалістів для сучасної транснаціональної юридичної практики, для роботи в правових системах, які входять в інтегровані міжнародні спільноти, – учбові плани сучасного юридичного вузу поряд з іншими дисциплінами повинні включати навчальні курси "Порівняльне правознавство", "Сучасні правові системи світу", що містять прогресивні правові ідеї.

Курс "Сучасні правові системи світу" викладається на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка з 1995р. і розрахований на один навчальний семестр. Він складається з семи розділів: теоретико-методологічні основи типологізації правових систем; характеристики романо-германського, англо-американського, дуалістичного (змішаного), релігійно-звичаєвого (традиційного) та міждержавно-правового типів правових систем. Значна увага при цьому приділяється характеристиці правових систем Ради Європи та Європейського Союзу.

Завданням цього навчального посібника є формулювання поняття "правова система суспільства" як базового для характеристики національних правових систем та аналіз структури правової системи; типологізація основних правових систем сучасності, виявлення загальних ознак та особливостей кожного з основних типів (до яких на сучасному етапі відносяться і тип міждержавних правових систем).

Посібник розрахований на студентів юридичних вузів (факультетів), студентів та викладачів факультетів міжнародних відносин, на усіх, хто цікавиться проблемами розвитку державно-правових явищ у сучасному світі.

Розділ І.
Теоретико-методологічні основи типологізації правових систем