Інноваційний етап розвитку в стратегії економічних трансформацій

Актуальність інноваційного розвитку зумовлюється насамперед стрімким зростанням впливу науки та нових технологій на соціальний та економічний розвиток. Нові технології докорінно змінюють структуру економіки України. Інноваційний розвиток характеризується використанням принципово нових прогресивних технологій, переходом до випуску високотехнологічної продукції, прогресивними організаційними і управлінськими рішеннями в інноваційній діяльності. Важливу роль відіграють галузі, що ґрунтуються на так званих «високих технологіях», а також галузі, що безпосередньо задовольняють потреби людей. Швидкі темпи модернізації життя людей призводять до зростання вимог до якості і різноманіття товарів та послуг. Суспільство стає більш відкритим та сприйнятливим до інновацій як засобу досягнення необхідного розмаїття.

Описуючи загальну картину трансформації економіки України, можна виділити три етапи:

- І етап – стан перебудови (1990-і рр.) – формування основ ринкової економіки через лібералізацію господарського життя, зміна власності, становлення приватного підприємництва, інститутів ринкової структури тощо. На цьому етапі потенціал країни в більшій мірі відповідав рівню найбільш розвинутих країн, а також були характерні значні можливості для успішного розвитку в науково-технологічній сфері.

- ІІ етап – етап корекції і перелому макроекономічної динаміки (з 2000 р.), зниження нагромаджених деформацій, уточнення і прояснення низки важливих параметрів української національної моделі економіки, вихід на позитивну динаміку економіки. Тобто в цей період більша роль належала державі, оптимізувалася структура власності, зріс ВВП, інвестиції, доходи населення.

- ІІІ етап – етап модернізації національної економіки. В цей період здійснювався перехід до інноваційного розвитку, технологічне оновлення, диверсифікація економіки.

Протягом років економічної трансформації в Україні, які тривали надто довго та здійснювалися непослідовно,відбувся спад інноваційної діяльності. Так і не було проведено суттєву структурну перебудову економіки відповідно до сучасних технологій і не забезпечено якісну модернізацію матеріально-технічної бази. Основним завданням державної політики підтримки інновацій повинно стати створення передумов для переходу до інноваційної моделі розвитку за підсумками економічних реформ попередніх років.

Одним із результатів незавершеності трансформації була економічна криза восени 2008 р. Вона суттєво виявила недосконалість, слабкість та вразливість національної економіки. Вона охопила всю світову економіку й економіку України зокрема. Глибина й масштаби даної кризи мають багато невизначеностей, вона часто трактується як безпрецедентна. Економічна криза в країні може суттєво вплинути на реалізацію завдання переходу до інноваційної економіки, а саме:

- скорочуються фінансові можливості підтримки інноваційної сфери з боку держави та приватних компаній: витрати на інноваційні проекти зменшилися у кінці 2008р. – на початку 2009р. на 80%, на підтримку венчурних фондів – на 40 %.

- знижується попит на інновації з боку підприємств, які турбуються про збереження обсягів виробництва та зайнятості, про економію на непрофільних активах.

- інноваційний бізнес в Україні та його інфраструктура поки що дуже слабкі та не капіталізовані, вони мають суттєві кредитні та попитові обмеження. Вони можуть не пережити кризу або злитися із зарубіжними компаніями і венчурними фондами.

Криза також відкриває нові додаткові можливості і дозволяє зробити більш правильні акценти в економічних стратегіях та політиці. Вона виявила необхідність створення національної економічної моделі та підтримання її параметрів. Криза сприяє відхід від застарілих технологій та виробництв, створює усі можливості для закріплення необхідних структурних зрушень, породжує стимули щодо впровадження енергозберігаючих та інших прогресивних технологій, виявляє необхідність перепідготовки кадрів, що сприяє підвищенню якості робочої сили. Численна кількість кредитів, насамперед комерційних банків, з кінця 2008 р. повинно супроводжуватися прийняттям інноваційних зобов’язань указаними суб’єктами, а також підтримкою інноваційної структури. Також Україна може скористатися пропозиціями стосовно побудови нової глобальної економіки, в якій усі країни могли б отримати доступ до нових технологій і джерел розвитку.