Індивідуальна та самостійна робота студента

ЗМІСТ

Загальні положення…………………………………………………………..3

1.1. Мета та завдання курсу Історія стародавнього світу. Частина І. Історія Стародавнього Сходу……………………………………. 3

1.2. Види навчальної діяльності студентів…………………………………3

1.3. Форми контролю, умови рейтингової оцінки, критерії оцінювання знань, умінь і навичок……………………………………………. 6

1.4. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістовних модулів та виконання різних видів робіт…………………………………10

1.5. Структура курсу "Історія Стародавнього Сходу"……………………12

Зміст навчальних модулів дисципліни "Історія Стародавнього Сходу"13

2.1. Змістовний модуль 1 "Стародавній Єгипет"…………………………13

2.2. Змістовний модуль 2 "Країни Межиріччя у стародавні часи“……...23

2.3. Змістовний модуль 3 „Країни Малої, Передньої Азії та північно-східного Середземномор’я у стародавні часи"…………………30

2.4. Змістовний модуль 4 "Індія і Китай у стародавні часи"…………….40

 

3. Екзаменаційні питання……………………………………………………..52

Індивідуальні завдання (ІНДЗ)……………………………………………… 55

Екзаменаційні тести……………………………………………………………58

Навчальна та наукова література до курсу………………………………...60

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1.1. Мета та завдання курсу "Історія Стародавнього Сходу"

Мета курсу — визначити місце курсу „Історія Стародавнього Сходу “ в системі інших історичних дисциплін, його місце у всесвітній історії, надати знання, сформувати вміння і навички з позицій наукового підходу до предмету, вільно орієнтуватися в суспільно-економічних, політичних, культурних процесах, що відбувалися в країнах Сходу в стародавні часи. Здійснити порівняльну характеристику у розвитку цивілізацій.

Завданнями курсу "Історія Стародавнього Сходу" є:

Ø дати студентам основи знань з проблеми виникнення і розвитку східних цивілізацій;

Ø виробити у студентів науковий підхід до економічної, соціально-політичної історії та культурної спадщини стародавніх цивілізацій Сходу з точки зору сучасної історіографії;

Ø розвивати вміння і навички, критично аналізувати інформацію з історичних джерел та наукової літератури, формувати власну точку зору на проблему;

Ø засвоїти основні поняття та терміни з курсу "Історія Стародавнього Сходу".

 

1.2. Види навчальної діяльності студентів:

 

– лекції, семінарські заняття, виконання індивідуальних науково-дослідних завдань (ІНДЗ), консультації, самостійна робота.

 

Лекція – провідна форма активізації пізнавальної діяльності студентів, у ході якої викладаються лише узагальнені, ключові питання навчальної дисципліни.

Семінарське заняття – це вид аудиторного навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань з попередньо визначених робочою програмою тем.

Індивідуальна та самостійна робота студента

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента в КМСОНП полягає в його переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно зорієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента.

Усі світові та пропоновані останнім часом національні стандарти в основу навчання кладуть самостійну, творчу роботу того, хто навчається. На цьому принципі базуються і новітні інформаційні технології навчання. У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота також розглядається як один із основних компонентів навчальної діяльності і повинна займати значну частину його навчального навантаження.

Творча (евристична), наближена донаукового осмислення й узагальнення, робота можлива лише як результат організації самостійного навчання з обов'язковою присутністю в ній цілепокладання та його досягнення за допомогою ефективних технологічних схем самоосвіти. Крім того, така робота повинна бути індивідуалізованою з урахуванням рівня творчих можливостей студента, його навчальних здобутків, інтересів, навчальної активності тощо.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача в позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам, індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших - мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Види індивідуальної роботи:

Консультація один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їхнього практичного застосування (проводяться протягом семестру - поточні консультації, семестрові, та перед контрольним заходом -екзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів для виявлення ступеня засвоєння окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь і навичок та перевірки ефективності прийомів і методів навчання, використовуваних під час аудиторних занять.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їхнього виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах (відділеннях) і спеціальностях.

Відповідним інноваційним технологіям навчання різновидом індивідуальних занять є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використову-ється в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу.

Мета ІНДЗ – самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст ІНДЗ. ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому. ІНДЗ повинно бути міні-курсовою роботою, першим етапом підготовки до неї.

Структура ІНДЗ (орієнтовна):

— вступ — зазначається актуальність теми, аналіз джерел і літератури, об’єкт і предмет, мета та завдання роботи, її практичне значення.

— основна частина – два-три розділи дослідження, в яких повинні розкриватися поставлені автором завдання;

— додатки – художні ілюстрації, схеми, таблиці;

— висновки;

— список використаних джерел і літератури.

Обсяг ІНДЗ: 25-27 стандартних аркушів основного тексту (без додатків і списку джерел і літератури).

 

Порядок подання та захист ІНДЗ:

1. Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита, реферату тощо.

2. ІНДЗ подається викладачеві не пізніше, ніж за 2 тижні до екзамену (заліку).

3. Оцінка за ІНДЗ виставляється на підсумковому занятті з передбаченим обов’язковим захистом.

4. Оцінка за ІНДЗ є обов'язковою складовою підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни складає 20%.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача.

Час, відведений на самостійну роботу студента, повинен становити приблизно % частину академічного кредиту і в навчальну та індивідуальну роботу викладача не обліковується.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять.

Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Студентам також рекомендована для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань тощо).

Самостійна робота студент із засвоєння навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях чи шляхом модульного контролю), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.

Із кожної дисципліни викладач розробляє навчально-методичний комплекс, який зберігається на відповідній кафедрі та містить:

— навчальну програму;

— робочу навчальну програму;

— підручники, навчальні посібники, опорні конспекти лекцій;

— індивідуальний план викладача з картками обліку навчального наван-таження;

— пакет візуального супроводження курсу;

— завдання для практичних занять;

— методичні вказівки та тематику контрольних робіт для студентів;

— контрольні тести до семінарських, лабораторних занять, індивідуальної та самостійної роботи;

— екзаменаційні білети та залікові питання;

— пакети контрольних завдань для комплексної перевірки залишкових знань студентів з дисципліни;

— методичні вказівки та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни.