Міжнародна боротьба зі злочинністю

План

1. Поняття міжнародної боротьби зі злочинністю, її особливості та форми.

2. Види злочинів, що зазіхають на світовий правопорядок. Їх класифікація.

3. Міжнародні органи, що здійснюють координацію в боротьбі з міжнародною злочинністю,

4. Видача злочинців.

Теми рефератів:

1. Інтерпол: цілі і засоби боротьби з міжнародною злочинністю.

2. Злочини проти людства і міжнародна боротьба з ними.

3. Чинники, що обумовлюють міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю.

Основні поняття: порнографія, наркотичні засоби, міжнародний тероризм, грошові знаки, підробка, фальсифікація, геноцид, апартеїд, катування, захоплення заручників, фізичний захист ядерного матеріалу, наїїманці, військові злочинці, амністія, військовий трибунал, страта, агресія, вербування.

Контрольні питання і завдання:

1. Чи можна активно боротися з міжнародною злочинністю в сучасних умовах?

2. Чи змінюється з часом зміст поняття "злочин проти миру і людства"?

3. У чому суть поняття міжнародної боротьби зі злочинністю?

4. Що ви розумієте під злочинами проти миру і безпеки людства?

5. Що таке екстрадиція і як вирішуються в міжнародному праві питання екстрадиції?

6. Які нові тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю на сучасному стані?

7. Які особливості боротьби з міжнародним тероризмом?

8. Які форми міжнародної боротьби зі злочинністю?

9. Які особливості міжнародного співробітництва в боротьбі з незаконним обігом наркотиків?

Приступаючи до вивчення першого питання, розкриваючи зміст поняття міжнародної злочинності, студенти повинні звернути увагу на те, що боротьба проти кримінальних злочинів є внутрішньою справою держави. Кожна держава притягає до відповідальності і карає осіб, що знаходяться на її території,зазлочини передбачені її законодавством.

Останнє, однак, не виключає можливості міжнародного співробітництва в боротьбі з кримінальними злочинами і укладення договорів про взаємну видачу злочинців. Говорячи про особливості боротьби з міжнародною злочинністю та її формами, студенти повинні зазначити на те, що співробітництво між державами розвивається за трьома напрямками:

— співробітництво на двосторонньому рівні;

— співробітництво на регіональному рівні;

--- співробітництво на універсальному рівні.

Розкриваючи зміст другого питання, студенти повинні дати визначення поняття злочину що посягає на світовий правопорядок, визначити його види (міжнародні злочини, злочини міжнародного характеру, загальнокримінальні злочини), обгрунтувати критерії що лежать в основі такої класифікації, охарактеризувати ці злочини.

Студенти повинні дати визначення поняття геноциду тобто вбивства членів національної, етнічної, расової і релігійної групи, нанесення серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу членам такої групи, навмисне створення для групи таких життєвих умов, які розраховані на повне або часткове її фізичне знищення, заходи, розраховані на запобігання дітонароджування в середовищі такої групи, насильницьку передачу дітей з однієї людської групи в іншу.

В останнє десятиліття з'явилася значна кількість нових видів злочинів. У 1979 році прийнята Конвенція по боротьбі з захопленнями заручників, у 1980 році, у Відні відкрита для підписання Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу та ін.

Міжнародна боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів - одна з найбільш важливих транснаціональних проблем. Масштаби незаконного обігу наркотиків у даний час настільки значні, а одержувані фінансові кошти настільки великі, що створюється погроза для економіки і безпеки всіх країн.

Сьогодні жодна окрема країна не може подалати цю проблему без широкого міжнародного співробітництва.

Україна приділяє велике значення так само і регіональному співробітництву в боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

Потім студенти повинні дати визначення тероризму. Міжнародний тероризм -протизаконне насильство, що торкає інтереси більш ніж однієї держави, із застосуванням зброї і прагненням залякати широкі маси населення. Необхідно звернути увагу на той важливий момент, що політична спрямованість терористичних актів сьогодні не розглядається світовим співтовариством як найбільш важлива і характерна риса міжнародного тероризму.

Для повної відповіді слухачі також повинні знати, що входить у систему міжнародного співробітництва в боротьбі з тероризмом. На глобальному рівні така взаємодія концентрується в рамках ООН, її спеціалізованих установах. На регіональному рівні питання співробітництва в боротьбі з тероризмом розглядаються в рамках НБСЄ, ЄС, Ради Європи та ін.

Співробітництво на двосторонній основі відбуіається у формі діалогу на різних рівнях, а також на базі двосторонніх домовленостей, укладених Україною з країнами СНД і деякими іншими державами.

При висвітленні третього питання студенти повинні визначити, що співробітництво держав у боротьбі з різними видами злочинів здійснюється не тільки на основі угод але й у рамках міжнародних організацій, органів, конференцій.

Необхідно назвати етапи створення міжнародних органів по боротьбі зі злочинністю. Особливо підкреслити роль ООН у цьому. Відповідно до Статуту ООН різні аспекти даної проблеми постійно розглядаються Генеральною Асамблеєю й Економічною і Соціальною Радою. У 1950 році рішенням Генеральної Асамблеї ООН був створений Комітет з попередження злочинності і боротьби з нею. Значну роль грає створений у рамках Секретаріату ООН, Відділ з попередження злочинності і кримінального правосуддя.

Широку популярність одержали і багато інших установ, діяльність яких не пов'язана безпосередньо з ООН. Серед них - Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) створена в 1923 році. Курсантам і студентам необхідно знати структуру, цілі цієї організації і найбільш поширені засоби і методи боротьби з міжнародною злочинністю.

У завершенні відповіді необхідно вказати на те, що особливе значення мають скоординовані зусилля держав по усуненню центрів міжнародної напруженості, регіональних криз і конфліктів. Усі відповіді повинні підкріплюватися міжнародними-правовими актами.

При розгляді останнього питання студенти повинні звернути увагу на те, що інститут видачі злочинців (екстрадиції) широко відомий у практиці міжнародних відносин.

Сучасне міжнародне право досить чітко визначило параметри застосування інституту видачі, дає відповіді на питання, що звичайно виникають у цьому зв'язку у відносинах між державами. При цьому слухачі повинні пам'ятати, що в даний час інститут видачі беззаперечно застосовується тільки до осіб, які вже засуджені або до злочинців які знаходяться у розшуку. Питання видачі регулюються як внутрішнім правом держав, так і міжнародними договорами. Серед багатосторонніх договорів у цій області можна назвати Європейську конвенцію про видачу злочинців 1957 р. підписану державними членами Ради Європи (більш 20 держав), а також про відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справ 1993 року (підписана 10 країнами СНД, у тому числі й Україною), розділ якої присвячений проблемі видачі злочинців.