Список використаної літератури. 9. 1 список літератури, на яку є посилання в основній частині навчальної роботи, подається в кінці з нової сторінки

 

9.1 Список літератури, на яку є посилання в основній частині навчальної роботи, подається в кінці з нової сторінки. У відповідних місцях тексту повинні бути посилання.

9.2 Використані джерела подаються у списку в порядку, у якому вони вперше згадуються в тексті, і нумеруються арабськими цифрами без крапки, з абзацу. Порядкові номери джерел у списку літератури є посиланнями в тексті (номерні посилання). Посилання оформлюється в тексті в такому вигляді як [8, 45], де перша позиція є вказівкою на номер джерела в списку літератури, а друга – номер сторінки, на якій розміщується використана цитата.

9.3 Бібліографічні описи використаної літератури у списку оформлюються відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, зокрема ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 (ГОСТ 7.1-2003, IDT).

9.4 Спочатку в списку розміщується прізвище, і тільки потім ініціали, між ініціалами і прізвищем обов’язково ставиться кома. Потрібно слідкувати аби в позиціях списку вказувалися скрізь або тільки подвійні ініціали, або тільки один ініціал (останнім часом використовується лише ініціал імені):

Жук, Н. П. Курс теории коррозии и защиты металлов [Текст] / Н. П. Жук. – М.: Металлургия, 1976. – 472 с.

Скорчеллетти, В. В. Теоретические основы коррозии металлов [Текст] / В. В. Скорчеллетти. – Л.: Химия, 1973. – 264 с.

 

9.5 Для статей з газет, журналів обов’язковими реквізитами є: автор статті, її назва, назва, номер, рік виходу газети, журналу, сторінки, на яких розміщено статтю. Ці дані також обов’язково розмежовуються певним набором знаків, наприклад:

 

Закон України „Про електронні документи та електронний документообіг” [Текст] // Вісник ДКУ. − 2003. – № 1. – С. 36–48.

 

9.6 Якщо використане джерело є статтею зі збірника чи розділом з книги, то зразу вказується автор статті чи розділу, назва статті чи розділу, а далі через дві скісні риски (//) – вихідні дані збірника чи книги. Наприклад:

Матвєєва, Д. С. Документи / Д. С. Матвєєва // Актуальні проблеми сучасного документознавства: зб. наук. праць / за ред. В. Ю. Старченко. – Донецьк: Факел, 2000. – Вип. 11. – С. 56 – 59.

 

9.7 Якщо книга написана двома чи трьома авторами, то вона розміщується на прізвище першого автора. У заголовку вказується лише один, перший автор, а всі автори подаються після назви за однією скісною рискою (/), наприклад:

 

Беспалый, К. А. Разработка эпоксидных покрытий для контакта с пищевыми средами [Текст] / К. А. Беспалый, Э. Ф. Ицко // Лакокрасочные материалы и их применение. – 1998. – № 8. – С. 22–25.

Новицкий, В. С. Коррозионный контроль технологического оборудования [Текст] / В. С. Новицкий, Л. М. Писчик. – К.: Наукова думка, 2001. – 171 с.

Шлугер, Г. А. Коррозия и защита металлов [Текст] / Г. А. Шлугер, Ф. Ф. Ажогин, К. А. Ефимов. – М.: Металлургия, 1981. – 216 с.

 

9.8 Книга, написана чотирма авторами, розміщується в списку на перші літери своєї назви, а у відомостях про відповідальність (через одну скісну риску (/)) обов’язково вказуються всі чотири автори:

 

Защита от коррозии углеродистых сталей в средах кондитерского производства / З. Г. Снобельская, Л. П. Споканова, А. Ш. Чавчанидзе, А. В. Крементуло // Коррозия и защита от коррозии. – 2003. – № 3. – С. 24–26.

 

9.9 Книга, написана більше, ніж п’ятьма авторами, розміщується в списку на перші літери своєї назви, а у відомостях про відповідальність (через одну скісну риску (/)) обов’язково вказуються тільки три перших автори і зазначається та ін. (и др., et al.):

 

Микроструктура и коррозионное поведение высокохромистых чугунов в средах сахарного производства / Е. Зумельзу, К. Кабезас, О. Опиц и др. // Защита металлов. – 2003. – № 2. – С. 207–212.

 

9.10 Якщо документ видано за загальною редакцією, то він також розміщується на назву, а у відомостях про відповідальність вказується редактор:

 

Структура и коррозия металлов и сплавов [Текст]: атлас / под ред. Е. А. Ульянина. – М.: Металлургия, 1989. – 400 с.

 

9.11 Міждержавним стандартом ГОСТ 7.84–2001 Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов встановлено і правила опису електронних ресурсів. Наприклад:

Hatakenaka, S. Higher Education in Turkey for 21st Century: size and Composition, November 2006 [Electronic resource] / S. Hatakenaka. – Mode of access: http://www.siteresources.worldbank.org/.

Газизова, А. И. Модернизация турецких университетов в контексте перспектив развития экономики страны [Электронный ресурс] / А.И. Газизова. – Режим доступа: http://www.aha.ru/~moscow64/educational_book/

 

9.12 Джерела у списку не перекладаються, а подаються тією мовою, якою вони вийшли у світ. Всі використані джерела розміщуються з наскрізною нумерацією за зведеним російсько-українським алфавітом (Д, Е, Є, Ё, Ж, З, И, І, Ї...; у кінці алфавіту – Щ, Ъ, Ы, Ь, Э, Ю, Я), а іншомовні джерела – у кінці списку за латинським алфавітом за тією ж нумерацією.

9.13 У списка літератури слід використовувати загальноприйняті скорочення, зокрема такі як С., с. (Сторінки, сторінка), Т., т. (том), Кн. (Книга), Ч. (Частина), Вип. (випуск), за ред. (за редакцією) та ін.

Відповідно до ДСТУ 3582-97 у списках літератури до початкової літери скорочуються назви тільки таких міст як К. (Київ), О. (Одеса), Д. (Дніпропетровськ), Т. (Тернопіль), Х. (Харків), М. (Москва), Л. (Львів), Л. (Ленінград). Решту назв міст у списках літератури слід подавати тільки повністю!

Додаток А

Зразок оформлення титульної сторінки текстового навчального документа

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

 

Кафедра ОТХВ

 

ЗВІТ

З ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ „ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ МЕТОДИ ЗАХИСТУ МЕТАЛІВ ВІД КОРОЗІЇ”

 

ТЕМА: „Визначення корозійної активності ґрунтів шляхом вимірювання питомого електричного опору”

 

Студентка групи ХОМ − 33		А. В. Афанасьєва
Керівник, канд. техн. наук, доцент		Д. О. Міснянкін

 

Дніпропетровськ

Додаток Б

Зразок оформлення реферату

 

 

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до курсового проекту: 65 с., 12 рис., 15 табл., 35 джерел.

Об’єкт дослідження – технологічне обладнання цукрового виробництва.

Мета роботи – модернізація, антикорозійний захист, організація обслуговування і ремонту обладнання відділення одержання дифузійного соку.

У першому розділі курсового проекту розглянуто технологічну схему процесу одержання дифузійного соку, описано операції, проаналізовано вихідну сировину і продукцію, обґрунтовано актуальність, доцільність модернізації й антикорозійного захисту технологічного обладнання.

У другому розділі викладено суть модернізації, принципи роботи модернізованого об’єкта.

У третьому розділі проаналізовано фактори, що впливають на зменшення терміну роботи і передчасний вихід з ладу обладнання відділення одержання дифузійного соку. Запропоновано технічні рішення, підібрано конструкційні матеріали, що дозволять підвищити надійність, зносостійкість та корозійну стійкість обладнання.

У розрахунковій частині подано розрахунки габаритних розмірів дифузійного апарата і розрахунки на міцність його елементів, що забезпечують працездатність обладнання.

В організаційно-економічній частині проекту розраховано основні техніко-економічні показники проекту.

ДИФУЗІЙНИЙ СІК, ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, МОДЕРНІЗАЦІЯ, НАДІЙНІСТЬ, АНТИКОРОЗІЙНИЙ ЗАХИСТ, РОЗРАХУНОК, МІЦНІСТЬ.

Додаток В

Зразок оформлення тексту