Металевого трубчастого) манометра

1. На пресі встановлюють два манометри: робочий і контрольний.

2. За допомогою поршня манометр навантажують, послідовно встановлюючи покази робочого манометра на цілі числа одиниць тиску (0, 1, 2 і т. д. до максимального тиску на шкалі) і відповідно до цих показів знімають покази з контрольного манометра. Покази контрольного манометра не виражатимуться цілими числами, якщо робочий манометр має похибку.

3. Покази обох манометрів заносять до таблиці.

4. Манометри розвантажують, повторюючи всі вимірювання у зворотному порядку. Ідуть від максимального тиску на шкалі робочого манометра до 0, записуючи відповідно покази контрольного манометра. Перевантажувати манометри вище від максимального тиску на їх шкалах не можна, бо в їхніх робочих органах (трубках, мембранах) у такому разі виникають залишкові деформації.

5. Підраховують середні покази контрольного манометра, а потім визначають похибки робочого манометра на кожній по­ділці:

, (1)

де р_р — показники робочого манометра, атм; р_к._с — середні за навантаженням і розвантаженням показники контрольного манометра, атм.

Рис.2.1. Масляний прес.

1-гвинт для створення манометричного тиску;

2-поршень преса; 3-корпус преса; 4-вентиль; 5-контрольний манометр; 6-робочий манометр.

На шкалі кожного робочого манометра зазначено клас точності приладу в процентах – K. Залежно від класу точності обчислюють допустиму похибку:

 

(2)

і максимальну похибку

(3)

де N — максимальні покази шкали робочого манометра.

6. Порівнюючи похибки D_р, які добуті на кожній поділці шкали з допустимою похибкою D_max, роблять висновок, що коли D_р хоча б на одній поділці шкали більша від допустимої похибки, манометр до дальшої роботи не придатний. Якщо D_р не перевищує допустимої похибки, то манометр ще може працювати, треба тільки користуватись кривою поправок, яку будують за результатами випробувань робочого манометра.

Поправки до показів робочого манометра визначають як різницю тисків контрольного і робочого манометрів р_к - р_р. = -D_р. Отже, поправка — це похибка з проти­лежним знаком.

На рис. 2.2. зображено приклад побудови кривої поправок (в атм)

Рис. 2.2. Крива поправок до робочого манометра (в атм).

Для цього по осі абсцис у відповідному масштабі відкладають покази робочого манометра, а по осі ор­динат в іншому масштабі — поправки і по отриманих точках будують криву. За допомогою кривої поправок можна знайти поправку до будь-яких показів р_р робочого манометра, причому знак поправки (плюс або мінус) показує, що її треба додавати або віднімати від показів робочого манометра р_р.

Отже, за допомогою робочого манометра і побудованої до нього кривої поправок можна виміряти тиск з точністю, що наближаєть­ся до точності контрольного манометра.

Оформлення звіту

1. Записати назву лабораторної роботи її мету та необхідне обладнання.

2. Навести схему повірочного стенду (рис. 2.1.)

3. Результати досліджень оформити в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Покази манометрів, атм.
Контрольного, рк.с.	1,0	2,0	3,0	4,0	5,0	6,0	7,0	8,0	9,0	10,0
Робочого, рр
Абсолютна похибка Δр

 

 

4. За формулою (1) обчислюють середні значення Δр для вказаних показів р_к контрольного манометра.

5. За формулою (2) обчислюють значення приведених похибок Δ. Порівнюють їх з величиною Δ_мах, яка обчислена за залежністю (3).

6. В випадку, коли робочий манометр ще можливо використовувати, будують криву поправок (див. зразок на рис. 2.2).

7. Зробити висновок про придатність робочого манометра, який повіряється.

 

Контрольні запитання.

1. Чим викликана необхідність в перевірці (повірці) робочих приладів?

2. Які прилади при повірках можливо використовувати в якості контрольних?

3. Що таке клас точності приладів?

4. Що таке відносна похибка показань приладів?

5. Що таке приведена відносна похибка показань приладів?

6. Як використовують результати повірок робочих приладів при їх експлуатації?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3