Приклади типових індивідуальних навчальних завдань

Змістовий модуль 1

Середньооблікова чисельність працівників підприємства – 900 людей.

Чисельність працівників, що працюють із шкідливими речовинами – 100 людей.

Чисельність працівників на роботах підвищеної небезпеки, що підлягають щорічній атестації – 120 людей.

Ефективний річний фонд робочого часу спеціалістів з охорони праці – 1820 год.

Середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соціальне страхування – 8000 грн.

Вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу - 300 грн.

Вартість річної товарної продукції підприємства – 54 млн. грн.

Після закінчення року на підприємстві було вжито ряд заходів, які призвели до зміни рівня професійної захворюваності та травматизму (дані, що характеризують рівень травматизму та профзахворювань на підприємстві до та після вжиття заходів наведено в таблиці.

 

Показники	До вжиття заходів	Після вжиття заходів
Кількість нещасних випадків що призвели до втрати працездатності працюючого більш ніж на один день
Сума днів непрацездатності по всіх нещасних випадках
Кількість випадків профзахворювань
Число днів захворювань за звітний період

Визначити:

1. Чисельність служби охорони праці підприємства.

2. Коефіцієнти частоти та тяжкості травматизму до та після вжиття заходів з охорони праці.

3. Показники непрацездатності (виробничих витрат) внаслідок травматизму до та після вжиття заходів.

4. Коефіцієнти частоти та середньої тривалості одного випадку профзахворювань до та після вжиття заходів.

5. Показник днів непрацездатності внаслідок профзахворювань до та після вжиття заходів.

6. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму

7. Зменшення коефіцієнта частоти профзахворювань

8. Обчисліть зростання продуктивності праці та річну економію заробітної плати за рахунок зменшення рівнів профзахворювань та травматизму

Змістові модулі 2, 3

Зміст першого варіанту індивідуального навчального завдання

 

Тема 2. Заняття 14. Виявлення та оцінка радіоактивної обстановки на об’єкті господарювання.

 

Приклад 1. На радіаційно небезпечному об`єкті – атомній електростанції (АЕС), яка знаходиться на відстані 20 км від населеного пункту, відбулася аварія з викидом радіоактивних матеріалів у кількості 50%, що накопичено за часи її роботи.

Для складання планів реагування та захисту населення у надзвичайній ситуації, яка може виникнути при зруйнуванні (аварії) радіаційно небезпечного об’єкту, необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижче визначених умов.

Оцінити можливі дози опромінювання населення та можливі радіаційні втрати за 2, 6, 10, годин, одну добу, при умові, що люди знаходяться у автомобілях.

Приклад прогнозування радіаційної обстановки на об’єкті

Вихідні дані.

1. Інформація про АЕС:

тип ядерного реактору (ЯЕР) − ВВЕР;

електрична потужність ЯЕР – W = 1 000, МВт;

кількість аварійних ЯЕР – n = 1;

координати ЯЕР – Х_АЕС = 0 км,, У_{АЕС =} 0 км (початок прямокутної системи координат, що суміщений з центром АЕС, а вісь ОХ вибирається в напрямку вітру);

астрономічний час аварії – Т_ав = 12.00 год.;

частка викинутих з ЯЕР радіоактивних речовин – h = 50 %.

 

2. Метеорологічні умови:

швидкість вітру на висоті 10 м – V₁₀ = 5 м/с;

напрям вітру на висоті 10 м – a_10, град = 90;

стан хмарного криву небозводу – відсутній, тобто „0” балів.

 

3. Додаткова інформація:

заданий час, на який визначається поверхнева активність, - Т _З – час початку зараження місцевості радіоактивними речовинами;

координати об’єкту – X = 20 км, Y = 2 км;

час початку опромінювання – t_поч = 17.00 год.;

тривалість опромінювання – T_оп = 4 год.;

захищеність людей – К_осл = 2.

 

Порядок прогнозування

І. Визначають поверхневу активність в заданій точці на сліді хмари зараженого повітря (А), Кu/м²:

1) по табл. 2. [19] визначити категорію стійкості атмосфери, відповідно до погодних умов і заданому часу доби: категорія стійкості – Д;

 

2) по табл. 3. [19] визначається середня швидкість вітру у шарі атмосфери розповсюдження радіоактивної хмари: швидкість вітру – 5 м/с;

 

3) на карті визначається положення аварійного ЯЕР і, відповідно з заданим напрямом вітру, наноситься вісь (чорним кольором) сліду, що прогнозується;

 

4) по карті вимірюються відстань по осі сліду від ЯЕР до заданого об‘єкту (Х) і її зміщення від осі (по координаті Y): Х = 20 км; У = 2 км;

 

5) по табл. 5 – 6 [19] для відповідного типу ЯЕР, h = 10% і відстані від нього до об‘єкту (Х) визначається потужність дози випромінювання на осі сліду (Р_X.1) через 1 годину після аварії: Р_х1 = 0,189, та множимо її на величину - h* = 50/10 = 5, тобто на 5: отримуємо 0,945 рад/год.;

 

6) по табл. 7 – 9 [19] визначається коефіцієнт (К_у), що враховує зміни потужності дози в поперечному розрізі сліду (по координаті Y): К_у = 0,09;

 

7) розраховується приведене значення заданого часу (час, що пройшов після аварії – t_з):

t_з=T_з – T_ав = 17,00 – 12,00 = 5 год.;

 

8) по табл. 10 [19] визначається час початку формування сліду після аварії (tj): tj = 1,0 год.;

 

9) зрівнюється заданий час і час формування:

якщо t_з £ tj, то Аs = 0;

якщо приведений заданий час t_з > tj по табл. 11 – 12 [19] визначається коефіцієнт (Кt), враховуючий спад потужності дози випромінювання у часі:

t_з > tj = 5 год. > 1 год., тоді К_t = 0,63;

 

10) розраховується коефіцієнт (Кw), враховуючий електричну потужність ЯЕР (W) і частку РР, викинутих з ЯЕР при аварії (h):

 

Kw=10 ^–4* n * W * h = 10^-4 1*1000*50 = 5;

 

11) по табл. 13 [19] для заданого часу визначається коефіцієнт (К_загр) для отримання даних поверхневої активності на сліді хмари: К_загр = 0,13;

 

12) визначається поверхнева активність А (щільність забруднення), Кu/м ^2.

 

A=Р_x1 * Ky * Kt * Kw * K_загр = 0,945*0,09*0,63*5*0,13 = 0,035 Кu\м².

 

ІІ. Визначають дозу опромінення людей:

1) дозу опромінювання, що отримає населення на відкритій місцевості визначається за допомогою формули (див. п.5, 6):

 

,

 

де Р_кt_к та Р_пt_п – потужність дози та час її виміру, що пройшов після викиду РР відповідно кінця та початку опромінювання.

2) здійснюють корегування визначеної дози: у приміщеннях малоповерхових будинків та у підвалах мешканці отримають дозу опромінювання меншу у К_осл разів. Згідно табл. 4.5 [10] К_осл у першому випадку дорівнює 10, у другому – 40.