Переваги та порядок здійснення електронного документообігу

Процес документально-інформаційного забезпечення управління (документообігу) традиційно складається з наступних етапів:

-створення документів та їх оформлення;

-приймання-передача документів;

-організація руху документів всередині підприємства;

-реєстрація і контроль виконання;

-зберігання документів.

Кожен з цих етапів з впровадженням комп'ютерних технологій зазнає певних змін. Підприємство, що використовує систему управління документами, за рахунок скорочення невиробничих втрат часу може здійснювати обсяг послуг меншою кількістю співробітників або збільшити обсяг послуг без збільшення чисельності персоналу. Клієнти таких підприємств обслуговуються швидше, отримують повнішу інформацію і звертаються до меншої кількості співробітників для її отримання.

Переваги електронного документообігу як для адміністрації підприємств, так і для його співробітників наведено на рис. 2.18.

Комп'ютерні технології дозволяють використати електронний варіант картотек - бази даних. В найпростішому варіанті база даних - це та ж картотека, тільки розташована в пам'яті комп'ютера, що дозволяє шукати документ або групу документів за будь-якою пошуковою ознакою, закладеною при реєстрації: автором документу, виконавцем, темою, датою одержання або складання документа, його номером тощо.

Одна з основних переваг передачі документу безпосередньо з комп'ютера на комп'ютер - це можливість отримати документ в тому вигляді, в якому він був підготований, з включеними в нього таблицями, графіками, рисунками тощо. Відомості з такого документа легко можуть бути включені в інші документи, а сам він може передаватися по мережі всередині підприємства.

Реєстрація проводиться шляхом заповнення реєстраційної картки на екрані комп'ютера і перенесення реєстраційного номеру на сам документ в штамп з позначкою про одержання документу.

Комп'ютерні програми документообігу автоматизують три основні види документообігу: офісний, спільний, адміністративний.

Офісний документообіг обслуговує рутинні офісні завдання і застосовується тільки в рамках конкретного виробничого завдання. Електронне повідомлення, що містить інструкцію та інформацію про її статус у процесі документообігу, передається від працівника до працівника відповідно до порядку, визначеного керівником.

Спільний документообіг має місце, коли нетипові процеси охоплюють декілька підрозділів або підприємств. Розробка нової продукції, що проходить стадії висування концепції, проектування, виробництва і маркетингу, є прикладом спільного документообігу.

Адміністративний документообіг обслуговує процеси, у яких раніше використовувалися тільки паперові форми документів. Як і виробничий документообіг, він призначений для обробки звітів про витрати і реєстраційних форм з меншими адміністративними витратами. Замість заповнення паперової форми, наприклад, для одержання добових при відрядженні співробітник заповнює електронну форму на комп'ютері й електронною поштою надсилає її в бухгалтерію.

Комп'ютеризація вносить зміни і до інших елементів методу бухгалтерського обліку, зокрема до інвентарізації. Одним з ефективних засобів, що дозволяє підвищити швидкість і дієвість контролю за рухом товарів, а також покращити якість проведення інвентаризацій, є використання штрихових кодів.

Майже повністю можна комп'ютеризувати процес проведення інвентаризації товарів, тобто штучних предметів, на яких можна проставити штрих-коди. Єдиним недоліком проведення інвентаризації шляхом сканування штрихових кодів є те, що сканер не може визначити повторно просканований один і той же товар.

При проведенні інвентаризації готової продукції і товарів достатньо використовувати такий найпростіший робочий інструмент, як оптичний зчитувач у вигляді олівця (так званий "олівець"), що має відносно невеликий обсяг пам'яті та інтерфейс зв'язку з персональним комп'ютером.

Технологія роботи члена інвентаризаційної комісії при такому способі є наступною (див. рис. 2.20).

Цю технологію можна суттєво спростити, а саме:

-спочатку програмне забезпечення автоматизованої системи за обліковими даними готує інвентаризаційну відомість про залишки, що завантажується до зчитувача (не обов'язково "олівець", але також зручний та компактний);

-оператор зчитує код (можливе використання засобів дистанційного зчитування на дистанції до 2 метрів), і прилад порівнює дані.

Інформація по залишках товарів вводиться до комп'ютера з інвентаризаційних описів, а надходження товарів - з прибуткових документів. Потім вона групується в порядку, необхідному для застосування норм природного убутку.

Методику проведення інвентаризації за допомогою комп'ютерної техніки можна представити у вигляді наступної схеми (рис. 2.21).

Автоматизований контроль при обліку наявності ТМЦ повинен забезпечувати можливість занесення описів фактичної кількості товару на ту дату, коли було закінчено "зняття залишків" з врахуванням руху (надходження) і відпуску під час проведення інвентаризації. Відомість про недостачі і лишки повинна формуватись автоматично і будуватись на підставі порівняльних відомостей.

Традиційні організаційні прийоми: перерахування, зважування, перемірювання, контрольний обмір і в умовах комп'ютеризації бухгалтерського обліку зберігають своє значення, їх застосування пояснюється неможливістю повного уникнення помилок при визначенні фактичної наявності цінностей.

Оцінка в КСБО

В умовах комп'ютеризації обліку є можливість відображати багатоваріантні оцінки, орієнтуватися в різних властивостях об'єкта, якщо їх слід брати до уваги.

При застосуванні ряду комп'ютерних програм можна використовувати декілька видів оцінок, будь-які види цін і способи оцінок, тобто відображати активи підприємства з погляду різних користувачів, для різних ситуацій: ліквідації, продажу, подальшого використання, конфіскації тощо. При застосуванні комп'ютерних програм можна уникнути труднощів при відображенні активів підприємства в звітності, слід лише правильно визначити облікову політику.

Багато програм, наприклад "1С: Бухгалтерия 7.7", "Галактика 5.74" дозволяють динамічно міняти місцями значення облікової та іншої ціни, що занесена в реквізит довідника. Наприклад, при оприбуткуванні товару від постачальника використовується купівельна ціна, а при формуванні накладної на відвантаження товарів покупцю - продажна.

На практиці бухгалтери використовують тільки один метод оцінки вибуття для всіх запасів. Однак, П(С)БО 9 "Запаси" передбачає, що один метод оцінки повинен застосовуватись тільки для тих запасів, які мають однакове призначення та однакові умови використання. Застосування комп'ютерних програм дозволяє використовувати найбільш оптимальний -спосіб оцінки окремо для кожної групи запасів, не збільшуючи трудомісткості обліку.

Перерахуємо особливості оцінки товарів, які мають програми, що досить ефективно автоматизують облік в роздрібній торгівлі, наприклад, "Аспект", "БЗСТ", "1С: Торговля":

-облік товарів ведеться за продажними цінами, при цьому також можливий облік за закупівельними цінами. Всі внутрішні операції (внутрішні переміщення, списання товару) здійснюються за продажними цінами;

-ціна на товар залежить від часу і може залежати від місця зберігання, партії і, можливо, від інших ознак. Таким чином, на один товар можуть бути встановлені декілька цін, причому кожна з цих цін поширюється на суворо визначену кількість товару, а не на весь товар, як в оптовій торгівлі. В оптовій торгівлі також може встановлюватись декілька цін на один товар, але, на відміну від роздрібної торгівлі, ці ціни встановлюються на весь товар і наперед невідомо, яку кількість товару буде продано за однією ціною, а яку - за іншою. Програма може показати історію зміни ціни на товар в часі;

-програма забезпечує можливість проведення переоцінки або уцінки як всього товару, так і будь-якої її частини, при чому формуються відповідні документи (акт переоцінки, акт на списання товару). Існує можливість проведення переоцінки по прибутковому документу, визначення ціни продажу на підставі торговельної націнки, переоцінки попередньою датою.

Калькулювання в КСБО.

Автоматизація обліку витрат на виробництво охоплює широке коло трудомістких операцій. До них належать: групування виробничих витрат за напрямами витрачання, обчислення нормативної (планової) собівартості, облік відхилень від норм витрат, зведений облік витрат на виробництво, розрахунок фактичної собівартості продукції, напівфабрикатів і незавершеного виробництва тощо. Автоматизація обліку витрат на виробництво має певну специфіку, яка полягає в тому, що тут значною мірою використовуються дані оперативного обліку витрат на виробництво, руху деталей, напівфабрикатів і незавершеного виробництва; зведеного обліку витрат на виробництво і розрахунок собівартості всієї продукції; звітних калькуляцій за видами виробів.

В умовах автоматизації розрахунків і групування нормативів існує можливість для переходу від складання нормативних калькуляцій на перше число місяця, кварталу, року до розробки їх на будь-яку дату поточного місяця. Це дозволяє відмовитися від щомісячного перерахунку залишків незавершеного виробництва у зв'язку зі змінами норм на початок місяця і точніше обчислювати фактичну собівартість товарного відпуску продукції.

В комп'ютерній бухгалтерії через розширені можливості аналітичного обліку можлива побудова багаторівневих розрізів статей витрат, необхідних для потреб управління, а також облік витрат за центрами відповідальності.

Така схема калькуляції дозволить отримати інформацію про: витрати певного виду ресурсів на одиницю окремого виробу по конкретному підрозділу; витрати за видами і групами продукції; витрати по підрозділах; витрати за видами витрат або за групами витрат (використовуються різні

Рахунки в КСБО

При використанні комп'ютерів особливо радикальна перебудова відбувається в системі рахунків. При КСБО немає необхідності в обмеженні кількості показників, які одержуються в системі бухгалтерського обліку.

Основні відмінності при роботі з бухгалтерськими рахунками в комп'ютерних програмах полягають в наступному:

-існує можливість одночасного ведення обліку в декількох планах рахунків;

-значно розширено можливості аналітичного обліку.

Багато програм, наприклад, "Галактика 5.74" та "1С:Бухгалтерия 7.7", дозволяють вводити проводки одночасно в декількох робочих планах рахунків.

Застосування комп'ютерів дозволяє багаторазово перегрупувати дані, записані на електронних носіях. Виникає можливість в межах одного синтетичного рахунку одержати декілька різних груп аналітичних рахунків, які різнобічне відображають первинну інформацію. В кожній групі аналітичних рахунків інформація групується та узагальнюється в інтересах управління за певною ознакою. Значно підвищуються інформаційна ємність системи рахунків та можливості детальнішого та глибшого аналізу інформації.

Закодовані за програмою господарські операції відображаються на відповідному синтетичному рахунку і одночасно групуються за всіма необхідними для управління ознаками в групі -аналітичних рахунків. При цьому шифр рахунку складається з досить великої кількості цифр і літер, в межах якої допускається будь-яка система кодування рахунків. В найбільш поширених програмних системах План рахунків може містити і опис кореспонденції кожного рахунку, так що -програма просто не дозволить здійснити неправильний бухгалтерський запис.

Подвійний запис в КСБО

Подвійний запис при комп'ютеризації обліку зберігається, навіть якщо операції фіксуються один раз за допомогою відповідного коду. Принцип подвійності тепер реалізується на іншій підставі - шляхом кодування всіх облікових операцій і розробки відповідних алгоритмів для отримання облікових показників різних степенів і рівнів. Записана один раз інформація залежно від програми обробки може бути використана багаторазово, в тому числі і в розрізі кореспондуючих рахунків для отримання дебетових і кредитових оборотів.

При введенні інформації в комп'ютер користувач складає облікові записи. Обліковий запис складається з наступних частин:

-дата господарської операції;

-шифри рахунків, що дебетуються та кредитуються (включаючи характеристику в аналітичному розрізі);

-кількість (натуральні вимірники для операцій із активами);

-сума в національній та, в разі необхідності, в іноземній валюті та курс валюти (для операцій з іноземною валютою);

-сума господарської операції (документу);

-назва та номер первинного документу;

-короткий зміст господарської операції.

В ряді програм алгоритми, що забезпечують введення облікових записів, називаються механізмом "групових операцій".

Складання звітів в

комп'ютерних

програмах

Суттєво змінюється також порядок складання звітності. При комп'ютеризованому способі обробки даних звітність формується як у регламентному режимі, так і в режимі запитів до бази даних, а не складається один раз для використання протягом тривалого часу. Саме тому підприємці не завжди можуть своєчасно отримати звіти, які є основними носіями інформації для прийняття управлінських рішень, оскільки на їх отримання витрачається значна кількість часу та зусиль облікових працівників. Автоматизований облік відкрив перед обліковцями та керівниками доволі широкі можливості щодо складання звітності, адже саме рівень організації та якість інформаційного забезпечення визначають результативність управління.

Вся звітність, яка надається користувачам при використанні автоматизованої системи бухгалтерського обліку умовно може бути розділена на три класи: 1) зовнішні (регламентовані) звіти; 2) системні внутрішні звіти; 3) специфічні (нестандартні) звіти (див. рис. 2.22).

Системні внутрішні звіти - необхідні бухгалтерам звіти, які допомагають їм перевіряти правильність ведення обліку, а також відшукувати імовірні помилки.

Зовнішні (або регламентовані) звіти - звіти, які є обов'язковими для подання юридичними особами державним органам, інвесторам, кредиторам тощо (автоматично отримані в програмах звіти для податкової інспекції, позабюджетних фондів, різноманітні довідки, фінансові звіти).

Специфічні (нестандартні) звіти - звіти, які не входять до основних форм бухгалтерської звітності, і є регламентованими лише для деяких видів підприємств (консолідована звітність (для холдингових компаній, які мають у своєму складі дочірні підприємства) та звітність за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку ОААР або ІАЗ (для спільних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями)). Комп'ютерні програми бухгалтерського обліку дають можливість ефективно створювати такі види звітності шляхом допрограмування.

Нестандартні звіти необхідні для задоволення потреб керівників підприємства у систематичному отриманні відповідей на актуальні питання. До цієї групи відносять звіти, які є засобом для проведення оперативного аналізу, наприклад, щоденний звіт про оприбуткування грошових коштів і напрями їх витрачання. Такий звіт не може бути заздалегідь передбачений розробниками, відповідно, його неможливо безпосередньо отримати штатними засобами програми.

1. Охарактеризувати документування як елемент методу бухгалтерського обліку в умовах використання комп'ютерної техніки.

2. Який порядок ведення автоматизованого документування?

3. Які основні види документообігу молена автоматизувати?

4. Що таке штриховий код і який порядок його використання при автоматизації обліку?

5. Які особливості інвентаризації в умовах застосування автоматизованої системи обліку?

6. Якої потрібно дотримуватись послідовності процедур при автоматизації проведення інвентаризації товарів?

7. Чи є відмінності в структурі рахунків при ручному та автоматизованому веденні обліку?

8. Чи зберігається принцип подвійного запису в умовах використання комп 'ютерноїтехніки?

9. Як класифікується звітність в умовах автоматизованої системи обліку?

10. Які особливості калькуляції та оцінки в умовах використання комп 'ютерних технологій?

Зовнішні (або регламентовані) звіти - звіти, які є обоє 'язковими для подання юридичними особами державним органам, інвесторам, кредиторам тощо (автоматично отримані в програмах звіти для податкової інспекції, позабюджетних фондів, різноманітні довідки, фінансові звіти).

Системні внутрішні звіти - необхідні бухгалтерам звіти, які допомагають їм перевіряти правильність ведення обліку, а також відшукувати ймовірні помилки.

Специфічні (нестандартні) звіти - звіти, які не входять до основних форм бухгалтерської звітності, і є регламентованими лише для деяких видів підприємств, (консолідована звітність (для холдингових компаній, які мають у своєму складі дочірні підприємства) та звітність за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку ОААР або ІА5 (для спільних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями)).

Штриховий код - це особлива система кодування символьної інформації про товари або інші товарно-матеріальні цінності у вигляді послідовності темних та світлих смуг, яка може бути прочитана автоматичним цифровим пристроєм.

Комп'ютерна форма обліку

Технологія обробки облікової інформації здебільшого визначається формою бухгалтерського обліку. Під формою бухгалтерського обліку розуміють сукупність облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису. Найпоширенішою паперовою формою бухгалтерського обліку в Україні є журнальна форма обліку (рис. 2.23).

Журнальна форма обліку.

У своєму теоретичному варіанті журнальна форма передбачає використання тільки журналів, тобто регістрів систематичного запису, призначених для відображення кредитових оборотів. Аналітичний облік ведеться за допомогою книг або карток аналітичного обліку. На великих підприємствах для кожного журналу можуть використовуватись додаткові накопичувальні відомості.

Суттєвим недоліком журнальної форми обліку є те, що значна частина первинної інформації при обробці відсіюється і надалі стає недоступною для аналізу (див. рис. 2.24).

Журнальна форма є вершиною розвитку паперових форм обліку. При належній організації документообігу вона дозволяє швидко обчислювати підсумки та готувати дані для звітності. Але, разом з тим, журнальній формі обліку притаманні ряд недоліків, що робить її незручною і непридатною для використання в сучасних ринкових умовах. Серед них - ліквідація хронологічного запису (в США, Великобританії та інших "країнах хронологічний журнал ведеться обов'язково); ліквідація логічно обгрунтованих проводок за кожним первинним документом та заміна їх обліковими записами.

Комп'ютерна форма обліку має ряд відмінностей від журнальної форми, зокрема щодо наявності хронологічного журналу реєстрації господарських операцій та порядку формування підсумкової інформації.

Комп'ютерна форма обліку.

В історії комп'ютерної форми обліку, в залежності від технічних засобів, що використовуються, можна виділити наступні три етапи.

1. Використання перфораційних машин. Вперше новий підхід до організації бухгалтерського обліку при комплексній його механізації був розроблений в умовах застосування перфораційних обчислювальних машин в кінці 50-х років XX ст. Ця форма бухгалтерського обліку отримала назву таблично-перфокарткової. Вона була розроблена для підприємств, що використовували перфораційні машини, і передбачала перенесення даних із кожного документу на машинний носій - перфокартку (рис. 2.25) по кожній ділянці обліку: обліку виробничих запасів, оплати праці, готової продукції тощо, - складалися масиви перфокарток. Таблично-перфокарткова форма облікузапослідовністюформування даних не відрізняється від французької форми обліку і є невдалою спробою її механізації.

В основу комплексної механізації бухгалтерського обліку за таблично-перфокартковою формою був покладений принцип безперервності обробки облікової інформації на обчислювальних пристроях при повній механізації всіх облікових робіт. При цьому відбувся перерозподіл робіт, і значна частина операцій облікового процесу виконувалася персоналом обчислювального центру. Суттєва особливість цієї форми полягала в тому, що в ній поєднувалося використання двох видів нанесеної на перфокартку інформації — змінної (разової) і постійної (нормативно-довідкової). Документи про господарські операції, оформлені в пачки, перевірені і прийняті для обробки, реєструвалися в спеціальному журналі приймання документів і реєстрації контрольних чисел, що був призначений для контролю за зберіганням цих документів і для перевірки повноти записів в табуляграмах. Зареєстровані документи передавалися на перфоратор для набивання перфокарток. Підготовлені перфокартки направлялися на обчислювальні машини, де відбувалося їх групування. Всі дані, записані за певний період, пропускалися через відповідний зчитувальний пристрій для друку інформації і підрахунку контрольних підсумків, при цьому друкувався журнал операцій, який служив також контрольною машинограмою. Після перевірки інформаційних масивів друкувалися робочі машинограми, підсумки яких контролювалися перевіреними підсумками Журналу операцій. Виділялися носії з постійними даними. На підставі даних про сальдо та обороти друкувалася відомість по аналітичних рахунках. Протягом місяця по рахунках з різною періодичністю складалися машинограми-регістри синтетичного обліку. Виділялися носії з вхідним сальдо по синтетичних рахунках. По закінченні звітного періоду друкували машинограму -оборотну відомість по синтетичних рахунках. Підсумки оборотних відомостей по аналітичних рахунках порівнювали з даними оборотної відомості по синтетичних рахунках. При складанні машинограми - оборотної відомості по синтетичних рахунках, автоматично виготовлялися носії з вихідним сальдо. Після одержання оборотної відомості складали баланс.

2. Використання комп 'ютерів третього покоління (великих та середніх) та багатотерміпальпих обчислювальних систем. Впровадження в практику облікового процесу електронно-обчислювальних машин типу "Урал", "Дніпро", Мінськ" привело до створення таблично-автоматизоваиої форми обліку (рис. 2.26).

В цій формі первинні дані окрім паперових носіїв можуть одразу фіксуватися на машинних носіяХ(що дозволяє автоматизувати збір первинної інформації. На машинних носіях зберігається також поточна, нормативно-довідкова і вхідна інформація. Оскільки нормативно-довідкова інформація підлягає багаторазовому використанню, вона заноситься до спеціальних баз даних. Залежно від використання технічних засобів і носіїв інформації розрізняють два способи введення облікової інформації: безпосередній та з використанням периферійної техніки. Одним із найважливіших принципів цього етапу розвитку комп'ютерної форми обліку є використання режиму запиту з метою отримання звітів по необхідних показниках. Задля цього бухгалтер заповнює стандартний документ, в якому вказується вид запиту, після чого комп'ютер надає необхідну інформацію.

3.Використання персональних комп'ютерів та обчислювальних мереж. Можливості обчислювальної техніки забезпечують не лише універсальний характер її застосування (виходячи із загальних методологічних підходів організації бухгалтерського обліку), але й дозволяють використовувати програми, налагоджені на конкретне підприємство з врахуванням пропозицій замовника.

Сучасна комп'ютерна форма бухгалтерського обліку базується на використанні персональних комп'ютерів та обчислювальних мереж. Компоненти комп'ютерної форми обліку, без яких неможливе її створення на конкретному підприємстві, наведено на рис. 2.27.

Практичне її застосування залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм їх використання, що передбачають наступні варіанти:

-використання виключно персональних комп'ютерів;

-використання одного центрального комп'ютера (серверу) і терміналів для введення даних;

-об'єднання персональних комп'ютерів в локальну мережу (цим забезпечується обмін даними між різними ділянками бухгалтерського обліку);

-об'єднання персональних комп'ютерів в локальну мережу з одним або кілька потужними комп'ютерами (серверами) та вихід до глобальних мереж (зокрема, Інтернет).

Застосування комп'ютерів дозволило автоматизувати робоче місце бухгалтера і підняти на новий рівень процес реєстрації господарських операцій. Бухгалтер працює на комп'ютері в діалоговому режимі, використовує зворотній зв'язок в процесі обробки інформації і отримання відповідних вихідних документів.

Комп'ютерна система обліку оперативно відображає основні процеси, які пов'язані з отриманням різних зведених показників, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. В цій обліковій системі інформація йде по єдиному каналу і використовується для всіх потреб управління.

Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Технологічний процес обробки даних при комп'ютерній формі обліку поділяється на три етапи:

- збирання і реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері;

-формування масивів облікових даних на електронних носіях: журналу господарських операцій, структури синтетичних і аналітичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів, постійної інформації. Одночасно здійснюється контроль процесу, обробка інформації, записаної в масивах облікових даних;

-отримання результатів за звітний період за запитом користувача або у -вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Порядок ведення облікових записів при комп'ютерній формі обліку можна схематично представити наступним чином (див. рис. 2.28).

В комп'ютерній формі обліку ключовим моментом, який формує як вигляд регістрів, так і послідовність облікових записів, є алгоритм, конкретне програмне забезпечення. Тому якість та безпомилковість звітної інформації залежить від ретельності та якісної реалізації облікових процедур програмістами.

Будьтяку форму обліку характеризують паперові регістри. Облікові регістри - носії даних певної форми, побудовані відповідно до економічного групування інформації про активи, капітал та зобов'язання підприємства.

В основу побудови регістрів бухгалтерського обліку при паперових формах обліку покладений принцип надлишку, тобто всі дані, що можуть знадобитися, за певним принципом фіксуються в регістрах, мають багатоцільове призначення. В них формується інформація, необхідна функціональним службам для різних цілей: проведення аналізу і виявлення резервів, заповнення форм періодичної та річної бухгалтерської звітності, поточного і наступного контролю, видачі довідок тощо. Облікові регістри однозначно характеризують будь-яку форму обліку. Наприклад, постійне удосконалення форм журналів, їх модифікація для- великих та малих підприємств не змінили сутності журналів та форми бухгалтерського обліку, побудованою за їх допомогою. Проте, в умовах застосування комп'ютерів змінилося традиційне розуміння самого поняття "регістр бухгалтерського обліку". При паперових формах бухгалтерського обліку система відображення облікових даних в регістрах бухгалтерського обліку об'єднана з системою їх узагальнення і повністю від неї залежить.

Якщо при безкомп'ютерному способі обробки бухгалтерських даних під регістром бухгалтерського обліку розуміють засіб, призначений для фіксації, накопичення, систематизації, узагальнення і відображення облікової інформації, то в умовах комп'ютеризації бухгалтерського обліку стадія відображення облікової інформації, тобто надання систематизованих облікових даних в зручному для користувача вигляді, як правило, є самостійним процесом, що не пов'язаний із стадіями накопичення, узагальнення та систематизації.

Накопичення, систематизація та узагальнення облікової інформації в умовах застосування сучасної обчислювальної техніки здійснюються в автоматичному режимі. Первинна бухгалтерська інформація накопичується в базі даних комп'ютерної системи, а узагальнюється та систематизується на рахунках, що представлені окремими комірками пам'яті комп'ютера та є ідеальними, з точки зору теорії бухгалтерського обліку, носіями ознак її групування. Побудова структури комп'ютерних баз даних може бути найрізноманітнішою; табличний принцип, за яким будуються паперові регістри, не є єдиним при побудові комп'ютерних баз даних. Бази даних є також ієрархічні, мережеві, реляційні.

При застосуванні комп'ютерів регістр поєднує три складові частини:

1) комп'ютерну базу даних з певною структурою, призначену для накопичення та зберігання облікової інформації на технічних носіях;

2) змінні величини, тимчасово створені в пам'яті комп'ютера для систематизації та узагальнення облікових даних - бухгалтерських рахунків;

3) відеограми та машинограми, призначені для відображення згрупованої та систематизованої облікової інформації (див. рис. 2.29).

Накопичення, систематизація та узагальнення облікової інформації здійснюються в автоматичному режимі. Первинна бухгалтерська інформація накопичується в базі даних комп'ютерної системи, а узагальнюється та систематизується на рахунках.

Тобто, при безкомп'ютерному способі обробки бухгалтерських даних під регістром бухгалтерського обліку розуміють засіб, призначений для фіксації, накопичення, систематизації, узагальнення і відображення облікової інформації, а в умовах комп'ютеризації бухгалтерського обліку стадія відображення облікової інформації, тобто надання систематизованих облікових даних в зручному для користувача вигляді, як правило, є самостійним процесом, не пов'язаним із стадіями накопичення, узагальнення і систематизації.

Особливістю комп'ютерної форми обліку також є те, що вона не існує без конкретної комп'ютерної програми. Облікові регістри різних програм схожі, але не однакові.

За умови детального складання облікових записів формується єдиний електронний обліковий регістр - журнал господарських операцій, хоча більшість програм для комп'ютеризації бухгалтерського обліку дозволяють перегляд інформації у вигляді журналів, відомостей тощо.

Принципи компю'терної форми обліку Основними принципами комп'ютерної форми бухгалтерського обліку є:

-одному журналу хронологічного запису відповідає багато регістрів систематичного запису;

-накопичення і багаторазове використання облікових даних; Ч> один синтетичний рахунок - багато аналітичних рахунків. Кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей, поставлених керівництвом перед обліком, і нічим не обмежується;

-автоматичне отримання інформації про відхилення від встановлених процедур (норм, нормативів, завдань тощо);

-одержання звітних показників в режимі діалогу "людина-комп'ютер";

-автоматичне формування всіх облікових регістрів і форм звітності на основі даних, відображених в системі рахунків.

Форми обліку, що передбачають застосування комп'ютерів, дозволяють ефективно задовольнити вимоги розподілу облікової праці, аналітичності та оперативності. Перша вимога - можливість здійснення широкого розподілу праці - виконується завдяки тому, що сучасні програмно-апаратні комп'ютерні системи, як правило, побудовані на принципах розподіленої обробки даних. Саме завдяки програмно-реалізованому механізму, що дозволяє працювати з однією базою даних кільком користувачам, з'явилась можливість одночасно працювати з одним обліковим регістром не одному, а декільком бухгалтерам.

Застосування комп'ютерів дозволяє ефективно вирішити проблему аналітичного обліку. Якщо при застосуванні паперових форм обліку збільшення рівнів деталізації аналітичного обліку та переліку об'єктів аналітики вимагає збільшення кількості облікових працівників, то при застосуванні обчислювальної техніки є можливість вести аналітичний облік з будь-яким рівнем деталізації та широкою номенклатурою аналітичних об'єктів. Тут поєднані в одному робочому процесі реєстрація операцій в хронологічному і систематичному порядку в розрізі синтетичних та аналітичних рахунків, що раніше здійснювалась окремо. При цьому контроль за відповідністю даних аналітичного і синтетичного обліку забезпечений автоматично, а при ручному веденні обліку записи на синтетичних і аналітичних рахунках здійснюються, як правило, в послідовно-накопичувальному порядку, до того ж зі значним розривом у часі. Саме тому на підприємствах сальдо по синтетичних рахунках часто не збігається з сальдо по аналітичних рахунках.

При застосуванні комп'ютерів автоматично вирішується проблема оперативності даних. Якщо при паперових формах обліку операцій накопичення даних в облікових регістрах, обчислення підсумків та перенесення даних між обліковими регістрами потребують великих затрат ручної праці та завжди пов'язані з імовірністю допущення помилок, то при застосуванні комп'ютерів ці операції виконуються без участі людини.

Через те, що використовувались недосконалі технічні засоби механізація обліку вимагала перебудови документів (передусім, первинних). В результаті удосконалення обліку шляхом механізації зводилось до реалізації його відповідної форми за допомогою наявних технічних засобів. В підсумку існуюча форма обліку незначною мірою модернізувалась відповідно до можливостей обчислювальної техніки. Використання ж сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки призводить до того, що застосування тієї чи іншої форми обліку здійснюється за допомогою програмне реалізованих алгоритмів. Таким чином, комп'ютеризації обліку на сучасних комп'ютерах обмеження форми не властиві. Хоча технічно за допомогою обчислювальної техніки можна реалізувати будь-яку ручну або механізовану форму обліку, з'являється можливість реалізації не фіксованої форми, а тієї, яка була б "оптимальною". В цьому випадку мова йде про удосконалення методології обліку на основі застосування комп'ютерів, а не про пристосування цієї методології до вимог технічних засобів, тобто удосконалення методології обліку визначається не технічними умовами і обмеженнями, а широкими можливостями реалізації.

Компю'терна система обліку.На підприємствах розгляд облікових завдань може відбуватись не лише в руслі комплексної проблеми інформаційного забезпечення менеджменту (тобто комп'ютеризація тільки облікового процесу), а здійснюватись в рамках єдиної комп'ютерної системи управління підприємством та бізнес-процесами.

При цьому краще говорити про комп'ютерну систему, а не форму обліку. Комп'ютерна система обліку - це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп'ютерів, які дають можливість отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію.

Комп'ютерна система обліку має наступні характерні ознаки (див. рис. 2.30).

Комп'ютерна система бухгалтерського обліку характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації. При цьому будь-які дані можуть відображатися в обліку одразу після їх введення в інформаційну базу даних.

Систематизація і узагальнення облікових і аналітичних даних, що існують в інформаційній базі, здійснюється автоматично і відображається у результатних даних для обліку, контролю і аналізу. Узагальнення даних в синтетичному і аналітичному обліку здійснюється одночасно на підставі однієї і тієї ж інформації.

Комп'ютерна система передбачає автоматизоване виконання задач бухгалтерського обліку як в регламентному, так і в діалоговому (інтерактивному) режимах. При використанні режиму діалогу збільшується оперативність обліку, контролю і аналізу, з'являється можливість отримання необхідних довідкових і аналітичних даних протягом звітного періоду, а не тільки по його закінченні. При цьому обсяг інформації, що регламентно надається користувачам, значно скорочується і обмежується тільки даними, що необхідні і достатні для виконання конкретних управлінських робіт. Додаткові дані можна отримати за запитом. За бажанням можна перевірити правильність розрахунків, отримати розшифровки кожного результату із зазначенням всієї вхідної інформації і порядку проведених розрахунків.

Значною мірою автоматизується контроль ведення бухгалтерського обліку, що сприяє підвищенню достовірності і правильності облікових даних. На бухгалтерський апарат покладається обов'язок контролювати виконання облікових робіт. Бухгалтери за необхідності можуть перевірити показники, відображені у вихідних облікових документах.

В комп'ютерній системі бухгалтерського обліку забезпечується обмежений доступ як до первинної, так і систематизованої інформації шляхом введення паролів секретності, перевірки повноважень на доступ до інформації, виявлення і недопущення несанкціонованого доступу до інформації, що зберігається на машинних носіях.

В комп'ютерній системі обліку використовується єдина інформаційна база даних, що на підставі принципу подвійного запису накопичує всю необхідну для системи обліку інформацію. При цьому система бухгалтерського обліку розглядається як єдина система і. не робиться поділу обліку за видами на оперативний або бухгалтерський, на управлінський, фінансовий або податковий.

1. Що розуміють під формою бухгалтерського обліку?

2. Що таке комп 'ютерна форма обліку?

3. Назвати особливості комп 'ютерної форми обліку.

4. Назвати принципи комп 'ютерної форми обліку.

5. Що таке комп 'ютерна система обліку? \

6. Назвати основні принципи комп 'ютерної системи обліку.

7. Що таке таблично-перфокарткова форма обліку?

8. Які особливості застосування таблично-автоматизованої форми обліку?

9. Яка різниця між таблично-перфокартковою та таблично-автоматизованою формами обліку?

10. Назвати та охарактеризувати складові комп 'ютерної форми обліку.

Комп'ютерна система обліку — це вдале поєднання професійних якостей і функцій користувача з інтелектуальними можливостями комп 'ютерів, які дають можливість отримати необхідну для управління і оперативного контролю інформацію.

Регістр бухгалтерського обліку - засіб, призначений для фіксації, накопичення, систематизації, узагальнення і відображення облікової інформації

Форма бухгалтерського обліку - сукупність облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із'застосуванням принципу подвійного запису.