Структура навчальної дисципліни

1. Охарактеризувати методологічну основу архівознавства.

2. Скласти словник основних архівних термінів.

3. Висвітлити діяльність сучасних архівознавчих центрів.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення предмету та об’єкту архівознавства.

2. Обґрунтуйте роль та місце архівознавства у системі гуманітарних знань.

3. Назвіть центри із підготовки істориків-архівістів.

Рекомендована література:

1. Архівознавство: Підруч. для студ. іст. ф-тів вищ. навч. закладів України / За заг. ред. Я. С. Калакури та І. Б. Матяш. – 2-ге вид., випр. і доп. – К., 2002. – 356 с.
2. Калакура Я.С. Архівознавство: наука чи система наукових знань? // Студії з архівної справи та документознавства. – 1997. – Т.2. – С. 43–49.
3. Матяш І. Архівознавство: методологічні засади та історія розвитку. – К., 2012. – 515 с.
4. Хрестоматія з архівознавства / Упоряд.: Г. В. Боряк, І. Б. Матяш, Р. Я. Пиріг. – К., 2003. – 408 с.

Тема 2. Джерельна база, історіографія та методологія архівознавства (4 год.)

1. Висвітлити внесок у розвиток українського архівознавства В. Антоновича (М. Грушевського, В. Романовського або іншого вченого, за вибором).

2. Проаналізувати зміст однієї із зазначених у списку рекомендованої літератури публікацій з проблем архівознавства.

3. Охарактеризувати основні напрями діяльності Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства.

Контрольні запитання та завдання

1. Охарактеризуйте джерельну базу архівознавства.

2. Визначте періоди становлення архівознавства як наукової галузі знань

3. Назвіть відомі Вам архівознавчі дослідження українських та зарубіжних авторів.

Рекомендована література:

1. Матяш І. Архівознавство: методологічні засади та історія розвитку. – К., 2012. – 515 с.

2. Старостин Е.В. Зарубежное архивоведение: проблемы истории, теории и методологии. – М., 1997. – 330 с.

3. Старостин Е.В. Западноевропейская историография архивоведения (конец ХІХ - первая треть ХХ в.) // Советские архивы. - 1985. - № 3. - С.70-77.

Тема 3. Архіви Стародавнього Світу і доби Середньовіччя (4 год.)

Лекція 3. Архіви Стародавнього Світу і доби Середньовіччя (2 год.)

Передумови виникнення архівів. Перші відомості про архіви. Основні типи архівів Стародавнього Світу (епіграфічні архіви та архіви-сховища; архіви жерців, царські архіви, міські архіви, архіви республік, приватні архіви). Архівні зібрання Стародавнього Сходу (храмовий архів у Лагаші, архів Сінідінама у Ларсі, «Бібліотека Ашшурбанапала» в Ніневії). Архіви фараонів у Стародавньому Єгипті (Тель-ель-Амарнський архів).

Виникнення архівів у Стародавній Греції. Архіви полісів. Історичне значення Метроону. Документальна колекція Александрійської бібліотеки. Архіви Стародавнього Риму. Сховище «Сивілліних книг». Ерарій і Табулярій.

Розвиток архівів у добу Середньовіччя. Архіви ранньофеодальних держав Західної Європи. Церковні та монастирські архіви. Заснування Таємного Ватиканського архіву. Архіви магістратів. Університетські архіви.

Архіви-скарбниці та архіви-регістратури. Розробка прийомів виготовлення та оформлення документів. Патенти і дипломи. Розробка архівної термінології. Початок наукового використання архівних матеріалів в історичних та літературних працях.

1.Визначте особливості виникнення та функціонування архівів у Стародавній Греції та Римі.

3.Підготуйте інформацію про долю Александрійської бібліотеки.

2.Обгрунтуйте необхідність існування різних типів архівних установ у добу середньовіччя.

Контрольні запитання та завдання

1. Назвіть основні типи архівів Стародавнього Світу.

2. Охарактеризуйте склад Ерарію і Табулярію.

3. Назвіть відомі Вам архіви доби Середньовіччя.

Рекомендована література:

1. Бржостовская Н.В. Архивы и архивное дело в зарубежных странах: История и современная организация. – М., 1971. – 311 с.

2. История архивного дела классической древности в Западной Европе и на мусульманском Востоке: Лекции, читанные слушателям Архивных курсов при Петроградском археологическом институте в 1918 году. – Петроград, 1918. – 387 с.

3. Маяковский И.Л. Архивы и архивное дело в рабовладельческих государствах древности и в эпоху феодализма. – М., 1959. – 96 с.

Тема 4. Історія архівної справи на українських землях у добу Середньовіччя (4 год.)

Лекція 4. Історія архівної справи на українських землях у добу Середньовіччя (2 год.)

Виникнення архівів на українських теренах. Архіви Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Організація діловодства та зберігання документів у великокнязівських канцеляріях.

Литовська метрика як центральний архів Великого князівства Литовського. Характеристика комплексу документів Литовської метрики з української історії. Архів Коронної метрики: структура та організація зберігання документів. Руська (Волинська) метрика. Доля державних архівних зібрань литовсько-польської доби. Архіви судових установ та магістратів. Церковні та монастирські архіви. Приватні архіви.

1. Значення архівних матеріалів литовсько-польської доби у вивченні української історії.

2. Система діловодства у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій: порівняльна характеристика.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Лекція 6. Розвиток архівної справи на українських землях у ХІХ – на початку ХХ ст. (2 год.)

Процес організації історичних архівів на українських землях. Заснування та діяльність Архіву ґродських і земських актів у Львові. Архіви губернських правлінь, судових і казенних палат. Діяльність Тимчасової комісії для розгляду давніх актів та заснування Центрального архіву давніх актів у Києві (1852). Створення Харківського історичного архіву (1880).

Особливості розвитку церковних та магнатських архівів. Документальні колекції наукових установ, товариств та приватних осіб. Створення та діяльність губернських учених архівних комісій. Проекти архівних реформ.

1. Охарактеризувати діяльність Київської археографічної комісії із заснування Центрального архіву давніх актів у Києві.

2. Визначити вплив архівного законодавства Російської імперії на розвиток архівної справи в Україні.

3. Висвітлити внесок Історичного товариства Нестора-літописця (або: Київського товариства старожитностей і мистецтв; Одеського товариства історії і старожитностей; Наукового товариства імені Шевченка у Львові та ін. – за вибором) у збирання та збереження національної архівної спадщини.

Контрольні запитання та завдання

1. Висвітліть діяльність Архіву ґродських і земських актів у Львові.

2. Визначте значення заснування Центрального архіву давніх актів у Києві.

3. Охарактеризуйте Особливості розвитку церковних та магнатських архівів.

Рекомендована література:

1. Доліновський В. Організація та комплектування Бернардинського архіву у Львові (1784 – 1918 рр.) // Архіви України. – 2009. – № 5. – С. 69–78.

2. Леміш Н. Організація архівної справи в Лівобережній України XVIII – першої половини ХІХ століття // Архіви України. – 2011. – № 5. – С. 88–97.

3. Сухих Л.А. Будні Київського центрального архіву давніх актів // Архіви України. – 2012. – № 2. – С. 121–149.

Тема 7. Історія та загальні тенденції розвитку архівної справи в Україні у ХХ ст. (4 год.)

Лекція 7. Історія та загальні тенденції розвитку архівної справи в Україні у ХХ ст. (2 год.)

Архіви та архівна справа в Україні у 1917–1921 рр. Заходи Української Центральної Ради щодо організації зберігання архівів. Створення Бібліотечно-архівного відділу при департаменті мистецтв Генерального секретарства справ освітніх. О. Грушевський.

Проект архівної реформи за часи Української Держави гетьмана П. Скоропадського. Діяльність Бібліотечно-архівного відділу при Головному управлінні мистецтв і національної культури. Внесок В. Модзалевського та П. Дорошенка у розвиток архівної справи.

Діяльність Директорії УНР в архівній сфері. Проблема забезпечення збереженості архівних зібрань за умов ведення військових дій. Заснування Головного військово-історичного музею-архіву армії УНР у Тарнові (Польща) на чолі з М. Обідним. Закон Уряду УНР про заснування Музею-архіву визволення України.

Централізація управління архівною справою. Створення у складі Всеукраїнського комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини архівно-бібліотечної секції. Реорганізація секції у Головне управління архівною справою (згодом – Головне архівне управління при Наркомосвіті УСРР; Українське центральне архівне управління при ВУЦВК). Діяльність губернських архівних управлінь на місцях. Створення єдиного Державного архівного фонду (ЄДАФ). Посилення адміністративно-командних методів управління архівами. Підпорядкування архівної системи НКВС. Формування системи партійних архівів.

Архівна справа в Україні в роки Другої світової війни. Організація евакуації архівних матеріалів. Архіви України на окупованій території та нацистська політика в архівній галузі. Відновлення роботи архівних установ на звільненій території та організація повернення вивезених нацистами матеріалів. Архіви України у 1945–1990 рр.

1.Виділити основні тенденції розвитку архівної справи в Україні у радянський період.

2.Висвітлити діяльність Оперативного штабу рейхсляйтера Розенберга із конфіскації та вивезення культурних цінностей.

3.Визначити особливості розвитку архівної справи на західноукраїнських землях.

4.Охарактеризувати археографічну діяльність архівних установ.

Контрольні запитання та завдання

1. Архіви та архівна справа в Україні у 1917–1921 рр.

2. Охарактеризуйте процес централізації управління архівною справою у радянський період.

3. Архівна справа в Україні в роки Другої світової війни.

4. Архіви України у 1945–1990 рр.

Рекомендована література:

1. Архівна та бібліотечна справа в Україні доби визвольних змагань. 1917–1921. – К., 1998. – 276 с.

1. Кашеварова Н. Архів Оперативного штабу Розенберга як джерело з історії використання нацистськими установами документальної спадщини народів окупованих країн Східної Європи // Архіви України. – 2009. – № 1/2. – С. 92–104.

3. Матяш І. Архівна наука і освіта в Україні 1920-1930-х років. – К., 2000. – 592 с.

1. Мітюков О. Г. Радянське архівне будівництво на Україні (1917–1973). – К., 1975.

5. Романовський В. Нариси з архівознавства. Історія архівної справи на Україні та принципи порядкування в архівах. – Х., 1927.

6. Себта Т. Крайове управління архівів, бібліотек і музеїі при Рейхскомісарі України: історичний нарис // Архіви України. – 2009. – № 3/4. – С. 111–127.

Тема 8. Розвиток архівної справи в незалежній Україні (3 год.)

Лекція 8. Розвиток архівної справи в незалежній Україні (1 год.)

Демократизація архівної справи. Передача архівів Комуністичної партії УРСР на державне зберігання. Процес розсекречування документів. Формування законодавчої бази діяльності архівних установ. Закон України про Національний архівний фонд та архівні установи. Заснування Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. Указ Президента України про «День працівників архівних установ».

Основні тенденції розвитку архівної справи наприкінці ХХ – на початку ХХ ст. Процеси інформатизації архівної справи та поглиблення міжнародного співробітництва.

1. Висвітлити процес інтеграції України в міжнародну архівну систему.

2. Охарактеризувати розвиток архівної науки та освіти на сучасному етапі.

3. Проаналізувати публікації з актуальних проблем українського архівознавства в журналі «Архіви України», щорічнику «Студії з архівної справи та документознавства» (за вибором).

Контрольні запитання та завдання

1. Формування законодавчої бази діяльності архівних установ.

2. Реформування архівної системи та інформатизація архівної галузі.

3. Участь українських архівістів у міжнародному архівному співробітництві.

Рекомендована література:

1. Ворожко В., Пащенко О. Стан розсекречування архівних документів у сучасні Україні // Студії з архівної справи та документознавства. – 2010. – Т. 18. – С. 32–37.
2. Дубровіна Л. А. Основні положення концепції комп’ютеризації архівної справи в Україні // Студії з архівної справи та документознавства. – К., 1998. – Т. 3. – С. 6–17.
3. Лозицький В. Історія міжнародного архівного співробітництва (1898–1998). – К., 1999.
4. Марченко П. Проект концепції архівного зберігання електронних документів // Студії з архівної справи та документознавства. – 2005. – Т.13. – С.122–128.
5. Національна архівна інформаційна система «Архівна та рукописна Україніка» і комп’ютеризація архівної справи в Україні. Вип. 1. Інформатизація архівної справи в Україні: Сучасний стан та перспективи: зб. наук. праць / О. С. Онищенко (гол. ред.) та ін. – К., 1996. – 308 с.

Запитання для модульного контролю 1

1. Предмет, об’єкт і завдання архівознавства.

2. Архівознавство як наукова система та навчальна дисципліна.

3. Джерельна база архівознавства.

4. Історіографія архівознавства.

5. Теоретико-методологічні засади архівознавства.

6. Принципи і методи архівознавства.

7. Основні поняття архівознавства.

8. Становлення і розвиток архівної термінології.

9. Періодизація розвитку архівознавчих знань.

10. Виникнення архівів у державах Стародавнього Сходу.

11. Архіви Давньої Греції і Риму.

12. Особливості функціонування архівів у добу Середньовіччя.

13. Архіви Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

14. Литовська метрика як центральний архів Великого князівства Литовського.

15. Коронна метрика – центральний архів Речі Посполитої.

16. Особливості розвитку архівної справи Гетьманщини XVII–XVIII ст.

17. Організація історичних архівів на українських землях у ХІХ ст.

18. Особливості виникнення та функціонування магнатських, родових та церковних архівів.

19. Документальні колекції наукових установ, товариств та приватних осіб ХІХ – початку ХХ ст.

20. Архіви та архівна справа доби визвольних змагань (1917–1921 рр.).

21. Розвиток архівної справи в УСРР у 1920–1930-х роках.

22. Архіви України в роки Другої світової війни.

23. Відновлення роботи архівних установ та організація повернення вивезених нацистами матеріалів.

24. Архіви України у повоєнний період.

25. Розвиток архівної справи в незалежній Україні.