Структура дипломного проекту

4.1. Структура розрахунково-пояснювальної записки

Титульний аркуш

Зміст

Паспорт підприємства

Вступ

1. Обґрунтування проекту

1.1. Аналіз ринкових можливостей готелю

1.2. Визначення цільового ринку готелю

1.3. Концепція готелю

1.4. Обґрунтування місця розташування готелю

2. Організаційно-технологічний розділ

2.1. Моделювання сервісно-виробничого процесу в готелі

2.2. Проектування приймально-вестибюльної групи приміщень

2.3. Проектування житлової групи приміщень

2.4. Проектування приміщень побутового обслуговування і торгівлі

2.5. Проектування приміщень культурно-дозвіллєвого призначення

2.6. Проектування приміщень та споруд фізкультурно-оздоровчого призначення

2.7. Проектування групи адміністративних, господарських та виробничих приміщень

2.8. Проектування підприємств харчування при готелі

2.8.1. Моделювання виробничо-торговельного процесу в закладі ресторанного господарства

2.8.2. Розроблення виробничої програми

2.8.3. Проектування приміщень приймання і зберігання продуктів (складських)

2.8.4. Проектування виробничих приміщень

2.8.5. Проектування приміщень для відвідувачів

2.8.6. Проектування допоміжних, службово-побутових приміщень

2.9. Розроблення об’ємно-планувального рішення готелю

3. Інженерно-будівельний розділ

3.1. Архітектурно-будівельні рішення

3.1.1. Вихідні дані

3.1.2. Генеральний план

3.1.3. Об'ємно-планувальне рішення

3.1.4. Конструктивне вирішення будівлі

3.1.5. Зовнішнє та внутрішнє опорядження

3.1.6. Технічні показники будівлі

3.2. Інженерні системи готелю

3.2.1. Системи кондиціювання (вентиляції) будівлі

3.2.2. Система опалення будівлі

3.2.3. Система водопостачання будівлі

3.2.4. Система каналізації будівлі

3.2.5. Вертикальний транспорт готелю

4. Заходи щодо охорони праці та навколишнього середовища

4.1. Система управління охороною праці в готелі

4.2. Визначення можливих факторів небезпеки і шкідливості в готелі

4.3. Заходи з безпечної життєдіяльності і виробничої санітарії

4.4. Вимоги безпеки праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт

4.5. Засоби та заходи електробезпеки

4.6. Протипожежні засоби та заходи

5. Організаційно-економічний розділ

5.1. Управління готелем

5.1.1. Визначення структури органів управління в готелі та їх завдань

5.1.2. Розроблення раціональної організаційної структури управління

5.1.3. Розроблення штатного розкладу підприємства

5.2. Економічна ефективність проекту

5.2.1. Обґрунтування операційних доходів

5.2.2. План з праці та заробітної плати

5.2.3. Планування поточних витрат

5.2.4. Планування операційного прибутку

5.2.5. Оцінка ефективності капітальних вкладень і окупності проекту

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

4.2. Структура графічного матеріалу

1. Ситуаційний план (М 1:5000; 1:10000). Генеральний план ділянки забудови (М 1:500; 1:1000). Фасад. (М 1:100; 1:200).

2. Плани поверхів будівлі (до і після реконструкції)

3. План окремих приміщень певного функціонального призначення з розташуванням технологічного обладнання, меблів (згідно із завданням).

4. Схема технологічного процесу у готелі, схема взаємозв’язків функціональних зон готелю.

5. Схеми технологічного процесу організації харчування у закладах ресторанного господарства.

6. Інтер’єри вестибюлю готелю, житлових номерів, торговельної зали підприємства харчування (згідно із завданням).

7. Основні економічні показники проекту

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

Вимоги до оформлення

розрахунково-пояснювальної записки

Текст пояснювальної записки друкується на одній стороні стандартного білого аркуша (формату 210х297 мм) з дотриманням розмірів поля: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє - 15 мм (до номеру сторінки), нижнє - 20 мм. Поля не виділяються рамками. Текст роботи, заголовки, таблиці, малюнки, додатки мають бути написані одним кольором.

Терміни, що використовуються в тексті, мають відповідати загальноприйнятим в літературі. Слід уникати слів "я", "мною", краще використовувати знеособлені форми -"доцільно", "спостерігається", "в роботі пропонується", в окремих випадках можна вживати "нами одержано", "на наш погляд". В роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки.

При посиланні на літературні джерела вказують порядковий номер за списком використаної літератури в квадратних дужках, наприклад, [2].

Допускаються тільки загальноприйняті скорочення: рр. – роки; та ін. - та інші; і т.д. - і так далі, грн. – гривня; тис., - тисяча тощо. Допускається використовувати абревіатури занадто довгих словосполучень, попередньо привівши їх повне значення, наприклад, "автотранспортне підприємство (АТП)".

Структурні елементи "Зміст", "Вступ", "Список використаних джерел" не нумерують, їх назви і служать заголовками структурних елементів.

Розділи нумеруються арабськими цифрами. Після номера розділу ставиться крапка, після назви розділу крапка не ставиться. Параграфи (підрозділи) нумеруються в межах кожного розділу, номер параграфу складається із номера розділу і номера самого параграфу, розділених крапкою. За необхідністю параграфи також можуть бути розбиті на пункти. В такому разі номер пункту означається додатковою цифрою, наприклад, 2.1.1, 2.1.2.

Заголовки розділів розміщуються симетрично до тексту, не підкреслюються, без крапки в кінці. Переноси слів в заголовках не допускаються. Виділення заголовка забезпечується відступом від основного тексту; відстань між рядками заголовка приймають такою ж, як і у самому тексті. Кожний розділ, в тому числі, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки, рекомендується починати з нової сторінки; не дозволяється під назву розділу відводити окрему сторінку. Новий параграф розпочинається на тій же сторінці, на якій закінчено попередній. Не допускається розміщувати назву параграфу або пункту в нижній частині сторінки, якщо після неї поміщається лише один рядок тексту.

Всі сторінки мають бути пронумеровані арабськими цифрами у правому верхньому куті. Титульний аркуш входить до загальної нумерації і вважається першою сторінкою, але номер сторінки на ньому не ставиться. Нумерації підлягають не лише сторінки основного тексту, але й списку літератури і додатків.

Оформлення таблиць. Таблиці, розміщені в тексті роботи, нумеруються арабськими цифрами в межах розділу і обов’язково мають назву. Над правим верхнім кутом таблиці перед заголовком розміщують надпис " Таблиця " і вказують номер, що складається з номеру глави та порядкового номеру таблиці. Таблиці наводяться безпосередньо після тексту, де про них згадується вперше, або на наступній сторінці; на таблицю має бути посилання в тексті. Громіздкі таблиці краще розмістити в додатках.

Назва таблиці, заголовки рядків та граф мають бути короткими, точними. Заголовки граф наводять у називному відмінку однини. Якщо одиниці виміру єдині для всіх даних, вміщених у таблиці, то вони вказуються над її правим верхнім кутом між назвою і самою таблицею. Якщо одиниці виміру різні, то вони вказуються в заголовках граф або рядків.

При переносі таблиці на наступну сторінку не повторюють повністю її макет, а замінюють назви граф цифрами. Над іншими частинами таблиці вказується " Продовж. табл. ____" без повторення її повної назви. Поділ таблиці для перенесення здійснюють таким чином, щоб хоча б один значущий рядок після макету таблиці був на попередній сторінці.

Заголовки граф таблиць пишуть з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони утворюють одне речення з заголовком. В кінці заголовків граф крапку не ставлять. Графу "№ з/п" в таблицю не включають; при необхідності нумерацію рядків здійснюють з лівої сторони таблиці перед їх назвою.

Цифри в таблицях розміщують таким чином, щоб класи чисел по всій графі знаходились суворо один під одним. Числові величини в одній графі мають однакове число десяткових знаків.

Закінченого вигляду таблиці набувають за допомогою підсумків, які можуть бути як горизонтальними, так і вертикальними. Підсумок з певної частини сукупності означають слово “разом”, підсумок за сукупністю в цілому – словом “всього”.

Оформлення ілюстрацій. Ілюстрації (малюнки, графіки, схеми, діаграми) розміщують безпосередньо після тексту, в якому про них вперше згадується, або на наступній сторінці; на всі ілюстрації мають бути посилання. Назву розміщують під ілюстрацією; нумерацію здійснюють арабськими цифрами в межах розділу (наприклад, «Рисунок 3.3» означає третю ілюстрацію в третьому розділі). Якщо ілюстрація одна на всю роботу, то вона не нумерується.

Графіки, схеми мають бути виконані акуратно і технічно грамотно. Виділення окремих сегментів або ліній на графіку здійснюється різними типами зображень ліній, але одним кольором, тим же, що і основний текст. До назви графіка відносяться ті ж вимоги, що і до заголовка таблиці.

Формули розміщують посередині рядка, слова, які зв’язують їх з текстом (“де”, ”отже”, ”звідси”, ”знаходимо”) - на початку рядка. Відстань між рядками формул, а також між формулами та текстом має бути не менше одного вільного рядка. Лінія між чисельником і знаменником має бути тієї ж довжини, що і найдовший вираз, причому чисельник і знаменник мають бути центровані відносно цієї лінії. Символи, що використовуються в формулах, мають бути єдиними для одних і тих показників протягом всієї роботи.

Формули і рівняння нумеруються в межах розділу арабськими цифрами в круглих дужках. Номер формули вказується на її рівні в крайньому правому положенні на рядку. Формула наводиться в тексті тільки один раз, в інших випадках дається посилання на її номер.

Формули, що слідують одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. Невеликі і нескладні формули, які не мають самостійного значення, розміщують по тексту рядка і не нумерують.

Вимоги до складання переліку використаних джерел. В список літературних джерел включаються лише ті видання, які дійсно використовувались при написанні роботи. Традиційно не включаються в списки літературних джерел енциклопедії, довідники, словники. При побудові переліку літератури застосовується суцільна нумерація джерел. Назва джерела наводиться мовою оригіналу, за алфавітом.

Вимоги до оформлення списку використаних джерел - див. “Література до виконання дипломних проектів ” даних методичних рекомендацій.

Додатки оформлюються як продовження основного тексту і розміщуються в тому ж порядку, у якому вони згадуються в тексті. Кожен додаток має починатися з нової сторінки і мати заголовок. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої прописної поміщують слово “Додаток ”. Додатки позначаються послідовно прописними буквами алфавіту за винятком букв Є, З,І,Ї, Й,О,Ч,Ь (наприклад, ”Додаток А”, ”Додаток Б” і т.д.).

5.2. Вимоги до оформлення графічної частини

Графічна частина виконується олівцем (таблиці, схеми – в туші або маркером) на ватмані формату А1 (594 х 841 мм) або із використанням пакетів прикладних програм AutoCad, ArciCad та ін. на аркушах білого паперу А3 (297 х 420 мм) та А4 (210 х 297 мм).

При виконанні графічної частини проекту необхідно користуватися вимогами ЄСКД (єдиної системи конструкторської документації) та ЄСТД (єдиної системи технологічної документації), ГОСТ 2.004-88 “Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документом на печатающих и графических устройствах вывода ЭВМ”; ГОСТ 2.108-68 “Спецификация”; ГОСТ 2.109-73 “Основные требования к чертежам”; ГОСТ 2.301-68 “Форматы”; ГОСТ 2.302-68 “Масштабы”; ГОСТ 2.303-68 “Линии” та інші.

На аркуші будь-якого стандартного формату поле креслення обмежується рамкою, котра виконується суцільними основними лініями на відстані 5 мм від верхнього, нижнього та правого країв формату, а від лівого – на 20 мм.

Основний надпис розміщують у правому нижньому куті поля креслення впритул до рамки. Зразок оформлення основного надпису подано у додатку В. У дипломному проекті дозволяється виконання специфікації обладнання та експлікації приміщень за спрощеними формами (додатки Г і Д).

Всі надписи на кресленнях необхідно виконувати шрифтом, визначеним ГОСТ 2.304-81 “Шрифты чертежные”. Передбачені наступні розміри шрифтів: 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40. Надписи на кресленнях виконуються відповідним шрифтом з нахилом 75° до основного рядка.

Згідно з ГОСТ 2.303-68 “Линии” при виконанні креслень використовують три типи ліній – суцільні, штрихові і штрих-пунктирні. Кожний тип ліній має декілька різновидів. Стандартом передбачено вісім різновидів ліній: суцільна основна, суцільна тонка, суцільна хвиляста, штрихова, штрих-пунктирна тонка, штрих-пунктирна стовщена, розімкнута, суцільна тонка зі зламами. Суцільними основними лініями (товщина 0,5 – 1,4 мм) креслять контури будівель і споруд, технологічного обладнання та інші об'єкти. Суцільними тонкими лініями (товщина 0,2 – 0,45 мм) виконують осьові, виносні, розмірні та інші лінії. Товщина ліній залежить від вибраного масштабу, функціонального призначення креслення, складності графічного зображення об'єкту.

6. ЗМІСТ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

Вступ

Містить стислу характеристику стану розвитку мережі діючих закладів готельно-ресторанного господарства в Україні та у певному регіоні. Висвітлюються основні напрями розвитку і удосконалення структури мережі готелів та інших засобів розміщення, шляхи покращення матеріально-технічної бази і підвищення ефективності сервісно-виробничої діяльності об'єктів готельно-ресторанного господарства. Обґрунтовується актуальність, новизна та практична значущість теми проекту. Визначається мета дипломного проекту і основні завдання, які передбачається вирішити у процесі його виконання.

1. Обґрунтування проекту

1.1. Аналіз ринкових можливостей готелю

Вивчаються особливості підсистем зовнішнього середовища - макрооточення і безпосереднього оточення.

Проводяться маркетингові дослідження та здійснюється аналіз основних факторів, що формують макросередовище: демографічних, економічних, природних, соціально-культурних, науково-технічних, політико-правових (додаток Е).

Вивчаються характерні особливості основних складових безпосереднього оточення, а саме, потенційних споживачів, можливих конкурентів, постачальників, посередників, контактних аудиторій (фінансових установ, засобів масової інформації, місцевого населення) та ін.

При наявності потенційних конкурентів у зоні діяльності об’єкту, що проектується, необхідно викласти основні характеристики цих закладів готельно-ресторанного господарства за формою табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Характеристика закладів готельно-ресторанного господарства

у зоні діяльності об’єкту, що проектується

Назва закладу ГРГ	Місце знаходження	Відстань від об’єкту, що проектується, км	Категорія і місткість готелю	Типи і місткість ЗРГ при готелі, місць	Перелік основних послуг, що надаються
Готель „Турист”	м. Полтава		Категорія **, 58 місць	Ресторан 60 місць	Розміщення у 2-місних номерах ІІ категорії Обмін валют Торгівельний кіоск Надання послуг харчування тощо
...

На основі характеристик зовнішнього середовища визначають сильні і слабкі сторони підприємства, що проектується, а також потенційні можливості і загрози його діяльності (Додаток К).

1.2. Визначення цільового ринку готелю

Визначення перспективного цільового ринку проводиться з метою зосередження зусиль на задоволенні потреб відібраних груп потенційних споживачів (ринкових сегментів) і містить:

- сегментацію ринку, тобто виявлення груп споживачів, що мають загальні ознаки і зорієнтовані на певні продукти (послуги);

- вибір цільового ринку;

Сегментацію ринку готельних послуг доцільно здійснювати за наступними ознаками: географічними, соціально-демографічними, психографічними, поведінковими (додаток Л). На основі сегментації локального ринку визначається цільовий ринок – найбільш оптимальна, економічно-обґрунтована і перспективна група сегментів, або навіть один сегмент, на які буде спрямована маркетингова діяльність підприємства, виходячи з його цілей і можливостей та з урахуванням факторів зовнішнього середовища.

Вибір цільового ринку здійснюється у наступній послідовності:

- визначається потенціал сегменту ринку;

- оцінюється доступність і значущість сегменту ринку;

- аналізується можливість освоєння сегменту ринку.

Потенціал сегменту ринку характеризується його кількісними параметрами – ємністю, тобто кількістю послуг з певною загальною вартістю. На основі вивчення ємності ринку оцінюється його динаміка на перспективу.

Оцінювання доступності сегменту ринку для готелю передбачає аналіз інформації про те, чи є принципова можливість впровадження і просування свого продукту (послуг) на певному сегменті ринку. Для цього необхідно оцінити ринок за допомогою критеріїв-обмежувачів: нормативно-правові акти, які обмежують діяльність; техніко-технологічні нормативні обмеження; ресурсні обмеження; специфічні вимоги щодо якості, безпеки, екологічних показників; інфраструктурні та інформаційні обмеження; соціально-політичні фактори.

Оцінка значущості сегменту передбачає визначення того, наскільки реального можливо вважати певну групу споживачів перспективним сегментом ринку, наскільки ця група стійка за основними об’єднуючими ознаками.

1.3. Концепція готелю

У концепції необхідно відобразити:

1.Класифікаційний статус готелю.

2.Місце розташування.

3.Організаційно-функціональну структуру.

4.Опис об’єктів інфраструктури.

1.Класифікаційний статус готелю включає:

- функціональну спрямованість;

- рівень комфорту - готель класу люкс, високого класу, середнього класу, готель-апартамент, економічного класу;

- тривалість роботи - працює цілорічно, сезонно;

- забезпечення харчуванням - готель із повним пансіоном або пропонує розміщення й тільки сніданок;

- тривалість перебування гостей - готель для тривалого або короткочасного перебування.

За функціональною спрямованістю виділяють наступні групи: транзитні і цільові готелі – ділового призначення і для відпочинку (курортні та туристичні)

Транзитні готелі призначені для обслуговування туристів в умовах короткочасної зупинки. Звичайно вони розташовуються уздовж магістралей з більшим рухом. Проектують малої або середньої місткості з обмеженим рівнем комфорту. У цій групі найбільшу популярність і широке поширення у світі одержав такий тип готелів, як мотелі. Мотелі - прості одноповерхові або двоповерхові споруди малої або середньої місткості, розташовані поза міською забудовою, біля автомагістралей. Для них характерний середній рівень обслуговування при невеликій кількості персоналу. Крім того, передбачений повний комплекс технічного сервісу: гаражі, стоянки для автомобілів, станції для заправлення й ремонту та інші послуги.

Цільові готелі підрозділяються на:

Готелі ділового призначення - обслуговують осіб, які перебувають у ділових поїздках і відрядженнях. Це готелі для конгресного обслуговування: обслуговування симпозіумів, з'їздів, конференцій, т.д. Ділові люди, як правило, мають великий статок, у зв'язку з чим вони не тільки оплачують своє проживання, але й активно користуються додатковими послугами: пральною, перукарнею, масажними кабінетами, басейном, спортивними комплексами, казино, прокатом автомобілів і т.д. Крім того, ділові люди часто розміщаються в готелях зі членами своїх родин (дітьми), які не пов'язані з діловою програмою, але беруть активну участь у розважальній. Орієнтація на обслуговування ділових людей дозволяє готелям найбільш точно проводити попереднє бронювання місць, прогнозувати завантаження матеріальної бази.

Готелі для відпочинку:

- курортні готелі (бальнеологічні, кліматологічні, грязелікувальні). Концепція „курортного“ готелю передбачає надання розміщення, харчування й низки додаткових послуг людям, що прагнуть до відпочинку й відновлення здоров'я. Найбільш популярним місцем розміщення курортних готелів є території, що надають можливості для відпочинку й лікування в певних кліматичних і природних умовах: на морських узбережжях, у гірських районах і т.д.;

- туристські готелі – туристко-екскурсійні, туристко-спортивні, спеціалізовані. Сутність концепції „туристського“ готелю: як правило, розташовується на туристських маршрутах і приймає клієнтів цих маршрутів; комплекс послуг, які пропонуються у туристському готелі, формується відповідно до програми маршруту й заздалегідь визначається путівкою.

2. Місце розташування (у центрі або на окраїні міста, у пригороді, на морському узбережжі, у горах, в аеропорті, на автомагістралі й т.п.) у значній мірі характеризує готельний продукт. Воно впливає на вартість землі й будівельних робіт, розмір витрат на оплату праці, а також на можливості збуту. До готельних підприємств пред'являються такі фундаментальні вимоги, як досяжність і близькість. Наприклад, місце розташування ділових готелів - поблизу адміністративних, суспільних і інших центрів міст і поселень.

Тому в даному розділі концепції доцільно описати основні переваги й недоліки місця розташування готелю (наприклад, готель розташований на центральній автомагістралі міста і є першим готелем на шляху з аеропорту в місто).

3. Опис основних підрозділів готельного комплексу спрямовано, в першу чергу, на характеристику готелю з погляду наявності номерів - одномісні, двомісні, тримісні й т.д.; кількості кімнат - однокімнатні, двокімнатні, трикімнатні й т.д.; призначення: номера бізнес-класу, економічного класу, номера-апартаменти, місця розташування номерного фонду (із вказівкою поверхів), а також технічного оснащення готельних номерів (їхньої комплектації). Наприклад, для ділових готелів у номерному фонді переважають одномісні номери, номери-апартаменти, необхідні для обслуговування у випадках розміщення ділових людей зі членами своїх родин, курортних - двохмісні.

Дизайн і комплектація номерів визначаються функціональною приналежністю готелю. Так, клієнти курортних готелів, незважаючи на те що готель сам по собі не є кінцевою метою їхнього приїзду, все-таки проводять у ньому дуже багато часу. Тому номер курортного готелю являє собою як би симбіоз спальні й вітальні. У цьому випадку, з огляду на кліматичні умови курорту, доцільно передбачити наявність кондиціонера, пластикових меблів для балкона, можливість сушіння принесених із пляжу речей або розміщення гірськолижного встаткування. Можна передбачити також холодильник і сейф.

Клієнт туристського готелю розглядає номер насамперед як місце ночівлі. Оскільки він приїжджає в місто, щоб познайомитися з визначними пам'ятками, він проводить у номері мало часу. Для нього важливо, щоб його сну нічого не заважало. Першорядне значення для таких клієнтів мають якість ліжка, непроникність штор, зручне й ергономічне планування номера в цілому, наявність у номері багажної підставки - часто такі клієнти зупиняються в номері всього на одну-дві ночі.

У клієнтів готелю ділового призначення є до нього дві основних вимоги: можливість комфортно відпочити після трудового дня й при необхідності попрацювати. У цьому випадку готельний номер виявляється не тільки спальнею, але й робочим кабінетом. Щоб все це поєднати в одній кімнаті, використовують зонування приміщення за допомогою розміщення меблів, освітлення й т.д. Діловому клієнтові важливі в номері робочий стіл і робоче крісло, настільне освітлення, можливість підключити комп'ютер і прибрати його, якщо буде потреба, в сейф, а також зарядити телефон. Звичайно, клієнт зверне увагу й на ліжко, на шафу, де будуть плічка для костюмів. Важлива для нього й гарна звукоізоляція.

4. Опис об'єктів інфраструктури - бізнес-центр, фитнес-центр, бутики, кіоски, відділення банку й т.д.), а також підприємств харчування (ресторани, бари).

У структурі курортних готелів в обов'язковому порядку повинні бути передбачені приміщення для надання медичних послуг лікувально-профілактичного характеру, надання дієтичного харчування, заняття спортом і активним відпочинком та ін. Комплектація курортного готелю в цілому повинна бути зв'язана зі специфікою проведення часу гостей. Якщо є можливість, треба її укомплектувати басейном, сауною. Необхідні й місця для ігор дітей і проведення спортивних заходів. У такому готелі може бути організований пункт прокату встаткування, продажу одягу й косметики, бібліотека: Дуже важлива для її клієнтів і організація харчування.

Для ділових готелів бажана наявність спеціальних приміщень для проведення ділових заходів: конференц-залів (бажано різної місткості), переговірних кімнат, приміщень для експозиції й т.д.; спеціального технічного устаткування: для синхронного перекладу, усіляких видів зв'язку й оргтехніки; служб фінансового забезпечення: відділень банків, пунктів обміну валюти й т.д.; забезпечення можливості надання високоякісного харчування: ресторани європейської й національної кухонь, кафе й бари вищих категорій, а також доставка харчування в номери; обладнання стоянок і гаражів для транспортних засобів і т.д. Клієнти готелів ділового призначення звикли до наявності широкого спектра послуг, у т.ч. басейн, сауна, пральня.

До туристського готелю в цілому пред'являється не дуже багато вимог: для такої клієнтури велике значення має його місце розташування, важлива можливість поснідати, замовити додаткові послуги, пов'язані зі знайомством з містом - наявність туристичних бюро або бюро подорожей та екскурсій.

1.4. Обґрунтування місця розташування готелю

Згідно з ДБН 360-92 „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” [1], у залежності від місця будівництва готелю, стисло висвітлюються вимоги до функціонально-планувальної структури міських поселень або територіально-планувальної організації сільських поселень. Лаконічно викладається характеристика населеного пункту з точки зору вибору земельної ділянки для будівництва об’єкта готельно-ресторанного господарства.

На основі містобудівного аналізу розміщення об’єктів готельно-ресторанного господарства обирається земельна ділянка для можливого розташування готелю: у центрі міста; на територіях, що прилягають до центру міста; центрі житлових районів і мікрорайонів; на межі міста; за межами міста. Обґрунтування вибору земельної ділянки здійснюється з урахуванням вимог ДБН В.2.2 – 20:2008 (розділ "Розміщення будинків, земельні ділянки") [2]. Ділянка повинна відповідати вимогам визначених санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів. Також необхідно враховувати наявність централізованих міських інженерних комунікаційних мереж, можливість телефонізації.

Ділянки рекомендується розміщувати в пішохідній доступності від зупинок громадського транспорту (у радіусі 700 м). Мотелі необхідно розміщувати на транзитних автомагістралях, що сполучають населені пункти.

При обґрунтуванні вибору земельної ділянки враховуються вимоги щодо її конфігурації, розмірів і площі. Розрахунок площі земельних ділянок для будівництва курортних і туристичних готелів, мотелів, будинків відпочинку, пансіонатів здійснюється у відповідності до вимог ДБН 360-92 (розділ 6 „Установи та підприємства обслуговування”) [1]. Площа земельної ділянки визначається з урахуванням кількості місць у засобі розміщення і норм площі земельної ділянки із розрахунку на одне місце в готелі. Розрахунок площі земельної ділянки для готелю визначають за формулою:

, (1)

де S_Д – площа земельної ділянки, м²;

P – кількість місць в готелі;

n_Д – норма площі земельної ділянки з розрахунку на одне місце в готелі, м².

Цей показник складає для: готелів – 50 – 75 м²; мотелів – 75 – 100 м²; кемпінгів – 135 – 150 м²; будинків відпочинку і пансіонатів –120 – 130 м².

З метою забезпечення вимог держаних будівельних норм і стандартів, санітарних правил і норм до розміщення об'єктів готельно-ресторанного господарства визначається зовнішня організація функціональних елементів готелю. У складі земельної ділянки передбачаються упоряджені майданчики перед входами в приміщення громадського і житлового призначення. Площу майданчиків розраховують за формулою:

, (2)

де S_м – площа майданчика, м²;

P – кількість місць в готелі;

n_м – норма площі майданчика із розрахунку на одне місце в готелі, м².

Площа цих майданчиків визначається із розрахунку не менше 0,2 м² на одного проживаючого.

Площа зелених насаджень повинна складати до 40 % від території ділянки готелю

Кількість машино-місць на майданчику для стоянки автомобілів залежно від категорії готелю визначається згідно з табл. 1.2 [2].

Таблиця 1.2

Кількість місць на автостоянках залежно від категорії готелю (мотелю)

Види готелів	Кількість місць, %, від кількості номерів при готелях категорій:
*	**	***	****	*****
Готелі
Мотелі

На ділянці готелю передбачають індивідуальні стоянки для інвалідів (із розрахунку 10 %, але не менше одного машино-місця), максимально наближені до входу у будинок, і спеціальні пристрої (пандуси, підйомники), що забезпечують доступність для маломобільних груп населення громадських зон будинків і території готелю.

У складі ділянки готелю (мотелю) повинні бути передбачені майданчики для тимчасового паркування автомобілів і автобусів для висадки і посадки пасажирів, внутрішні наскрізні проїзди і під’їзди до головних та інших входів до готелю.

Необхідність розміщення на ділянці спортивних і дитячих майданчиків, зон відпочинку і дозвілля визначається концепцією готелю, завданням до проектування.

2. Організаційно-технологічний розділ

2.1. Моделювання сервісно-виробничого процесу

Моделювання сервісно-виробничого процесу передбачає розроблення переліку послуг, які надаються в готелі на всіх етапах технологічного циклу обслуговування гостей. У залежності від категорії готелю, його типу і місткості перелік послуг може суттєво відрізнятися, але головні етапи та черговість надання послуг забезпечуються у певній послідовності за визначеним алгоритмом.

Для моделювання сервісно-виробничого процесу у розгорнутому вигляді розробляється його структурна схема з урахуванням здійснення у певній послідовності наступних основних етапів (частин): зустріч, реєстрація і розміщення; організація проживання; організація харчування; організація надання додаткових послуг (додаток М). Метою моделювання сервісно-виробничого процесу є підготовка інформаційної бази для подальших технологічних та інженерних розрахунків і обґрунтувань, розроблення об’ємно-планувальних рішень.

З урахуванням структури технологічного алгоритму гостьового циклу розробляється перелік послуг, які надаються гостям на кожному етапі обслуговування. Перелік послуг подається у вигляді табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Перелік послуг, які надаються в готелі

Назва етапу сервісно-виробничого процесу	Перелік послуг, що надаються гостям
Зустріч, реєстрація і розміщення
Організація проживання
Організація харчування
Організація надання додаткових послуг

Згідно з типом, категорією і місткістю готелю, передбаченими темою дипломного проекту, визначається перелік основних груп приміщень. Розробляються переліки (склад) рекомендованих в будівельних нормах приміщень певного функціонального призначення у складі визначених основних груп приміщень готелю, що проектується. Для визначення взаємозв’язків між групами приміщень різного функціонального призначення розробляється схема взаємозв’язків функціональних зон готелю (додаток Н).

Наявність житлової та приймально-вестибюльної груп приміщень є обов’язковою. Склад додаткових приміщень певних груп, що підвищують комфорт, обґрунтовується з урахуванням концепції розвитку готелю, його типу і спеціалізації, місця розташування.

2.2. Проектування приймально-вестибюльної

групи приміщень

Склад та площі приміщень приймально-вестибюльної групи залежить від місткості та категорії готелю і визначаються згідно з ДБН В.2.2-20:2008 [2].

При проектуванні вестибюлю готелю, проведенні зонування приміщень вестибюлю рекомендується відділяти наступні функціональні зони: вхідна; прийому і реєстрації гостей та оформлення документів; очікування при оформленні документів; відпочинку і збору організованих груп; інформації та зв’язку; торговельного та банківського обслуговування; входу до підприємств харчування та побутового обслуговування; комунікаційна зона (з ліфтовими холами та сходами).

Склад і площа приміщень приймально-вестибюльної групи подається за формою табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Склад і площа приміщень приймально-вестибюльної групи

Приміщення	Площа приміщення, м²	Примітки
Вестибюль
Бюро прийому і реєстрації		При вестибюлі
Бюро бронювання		При вестибюлі
Службовий санітарно-технічний блок		Санвузол, душові, кімната особистої гігієни
і т. д.
Разом

У відповідності до визначеної структури приміщень розробляються функціонально-планувальні вимоги до приміщень приймально-вестибюльної групи.

2.3. Проектування групи житлових приміщень

Структура групи житлових приміщень визначається у відповідності до п. 6.2 „Житлові приміщення” [2]. До групи житлових приміщень готелів необхідно включати:

- житлові кімнати (номери);

- приміщення поповерхового обслуговування;

- приміщення громадського призначення – холи, вітальні, дитячі кімнати;

- приміщення інформаційного сервісу – таких як, телефакс, телетайп тощо (у готелях категорії **** і *****).

Проектування номерного фонду, визначення кількості місць в одно-, двохмісних номерах, кількості номерів із повним санвузлом, типів номерів, їх співвідношення і площі, сантехнічне оснащення номерів рекомендується здійснювати згідно з п.п. IV – VII розділу 5 „Вимоги до готелів різних категорій” ДСТУ 4269:2003 „Послуги туристичні. Класифікація готелів” [3], додатком А „Площі номерів готелів різних типів. Вимоги до різних типів номерів готелів” ДБН В 2.2.-20:2008 [2].

Результати визначення номерного фонду готелю подаються у вигляді табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Структура і площа номерного фонду готелю

Тип номеру	Типи номерів	Типи санвузлів	Площа основного санвузла, м², не менше	Площа додаткового санвузла, м², не менше	% номерів кожного типу	Кількість номерів	Площа номерів, м²
Кількість кімнат	Кількість місць	Житлова площа, м², не менше	Площа передпокою, м²,	ос-новний	додатковий
Апартамент				1-3	Б	Г	6,5	2,2
Люкс				1-3	В	Г		2,2
Напівлюкс, студіо				1-3	В	-		-
Номер І категорії				1-3	В	-		-
Номер І категорії				1-3	В	-		-
Разом
Б. Унітаз, умивальник, ванна, душ, рушникосушильник, площею не менше 6,5 м². В. Унітаз, умивальник, ванна або душ, рушникосушильник, площею не менше 3 м². Г. Унітаз, умивальник, площею не менше 2,2 м².

Номери для інвалідів на кріслах-колясках, з дефектами зору рекомендується розміщувати на першому поверсі. Кількість таких номерів визначається завданням на проектування; площі допускається збільшувати на 20 % проти стандартних. Ширина дверей – 1,1 м.

Структура приміщень поповерхового обслуговування визначається у відповідності до вимог п. 6.2.14. «Склад приміщень поповерхового обслуговування готелів» [2] і подаються за формою табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Структура і площа приміщень поповерхового обслуговування

Назва приміщення	Площа приміщення, м²
Вітальня
Кімната чергового персоналу
і т.д.
Разом

2.4. Проектування приміщень побутового обслуговування і торгівлі

Приміщення побутового обслуговування і торгівлі проектуються у складі готелів з урахуванням їх місткості та категорії. Приміщення побутового обслуговування необхідно проектувати відокремленими і розміщувати безпосередньо при вестибюлі готелю.

Приміщення побутового обслуговування і торгівлі приймаються за табл. 4 розділу 6.3.3.3 «Склад і площа приміщень побутового обслуговування і торгівлі» [2] подаються у вигляді табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Склад і площа приміщень побутового обслуговування і торгівлі

Назва приміщення	Площа приміщень, м²
Перукарня
Комплексний приймальний пункт
Каси квитків на транспорт
Каси театральні
Торговельні кіоски
і т.д.
Разом

2.5. Проектування приміщень

культурно-дозвіллевого призначення

Структура приміщень культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення визначається завданням на проектування з урахуванням нормативних документів щодо проектування цих об’єктів. Кількість місць у залі для проведення ділових зустрічей у конгрес-готелі складає не менш кількості місць у готелі. Площі приміщень культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення, а також їх обладнання і технологічне забезпечення необхідно приймати у відповідності до вимог ДБН В.2.2-16:2005 „Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади” [4]. Норма площі на одне місце – 0,8 – 1,2 м².

У складі готелів категорій ***, **** і ***** необхідно передбачати приміщення для ділової діяльності і зустрічей (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Склад і площа приміщень культурно-дозвіллєвого призначення

Назва приміщення	Площа приміщень, м²
Бізнес центр
Кімната ділових зустрічей
Представництво фірми
Зал для проведення культурних або ділових заходів
Виставкова зала
Демонстраційна зала
і т.д.
Разом

Норми площі приміщень для відпочинку та розваг на одного відвідувача наведені у додатку.

2.6. Проектування приміщень та споруд фізкультурно-оздоровчого призначення

У готелях категорії *** і вище рекомендується передбачати приміщення та споруди фізкультурно-оздоровчого призначення: плавальний басейн, сауна, спортивний та тренажерні зали, солярій, масажна та інші згідно з додатком В „Склад і площі основних та допоміжних приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення” [2] і подати у вигляді табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Склад і площа приміщень фізкультурно-оздоровчого призначення

Назва приміщення	Площа приміщення, м²
Спортивна зала
Приміщення при спортзалі:
а) снарядна
б) кімната інструктажу
Зала тренажерів
і т. д.
Разом

2.7. Проектування групи адміністративних, господарських та виробничих приміщень

Група адміністративних, господарських та виробничих приміщень проектується з урахуванням місткості готелів та вимог додатків Г „Склад і площі адміністративних приміщень готелів”, Д „Склад і площі господарсько-виробничих приміщень готелів”[2]. Результати визначення структури і площі групи адміністративних, господарських та виробничих приміщень подати за формою табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Склад і площа адміністративних, господарських

та виробничих приміщень

Назва приміщення	Площа приміщення, м²
Адміністративні приміщення:
Кабінет директора
Приймальна
і т. д.
Господарські приміщення:
Центральна білизняна
і т. д.
Виробничі приміщення:
Майстерні
Складські приміщення
і т. д.
Разом

Склад і площа інженерно-технічних приміщень визначаються завданням на проектування або проектом згідно з розрахунком залежно від застосованого обладнання.

2.8. Проектування підприємств харчування при готелі

2.8.1. Моделювання виробничо-торговельного процесу в закладі ресторанного господарства

Для визначення типу і кількості місць у закладах харчування у готелі, що проектується, використовують дані підрозділу 6.3.2 «Підприємства харчування» [2] (табл. 2.9)

Таблиця 2.9

Мінімальна кількість місць у закладах харчування

(у % до місткості готелю)

Типи підприємств харчування	Категорія готелю
*	**	***	****	*****
Ресторани	-
Кафе
Їдальні		-	-	-	-
Буфети					-
Бари:
- при вестибюлі;			1,5
- на житлових поверхах;	-	-
- при басейні;	-	-	-
- при сауні;	-	-	-
- при спорткомплексі;	-	-	-
- при зальному комплексі	-	-
Разом			104,5

Не має необхідності приймати всі запропоновані типи закладів. Потужність бару повинна складати не менш 16 місць. Типи закладів харчування та їх потужність визначається у табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Типи і місткість підприємств харчування

Типи підприємств харчування	Кількість місць
% до місткості готелю	місць
Ресторан
Кафе
Бари:
- при вестибюлі
- на житлових поверхах
тощо

Згідно із завданням на проектування, прийнятими типами і потужністю закладів харчування, формами виробництва (на сировині чи напівфабрикатах), методу обслуговування розробляють схему технологічного процесу організації харчування (додаток Р). Схематично виробничо-торговельний процес можна подати у вигляді його графічного зображення (блок-схема) або табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Зразок загальної схеми виробничо-торговельного